Ухвала суду № 137898457, 01.07.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

01 липня 2026 року Справа № 520/18400/26

Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Григоров Д.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 код ЄДРПОУ/РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (майдан Свободи, буд. 5, 3 під.2 пов.,м. Харків,Харківський р-н, Харківська обл.,61022, код ЄДРПОУ:14099344) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся адвокат Кіпенко Ігор Станіславович та просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо виключення зі складу пенсії ОСОБА_1 щомісячної доплати у розмірі 100,00 грн. при проведенні перерахунку пенсії з 01.03.2026 р. (Рішення ПФУ від 27.02.2026 р.);

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2026р. з включенням до її складу щомісячної доплати у розмірі 100,00 грн. та встановити розмір пенсії 3 825,00 грн/міс., а також здійснити виплату різниці між фактично виплаченою пенсією та пенсією, на яку Позивач мав право, за весь період з 01.03.2026 р. по дату виконання рішення суду.

Розглянувши матеріали позовної заяви, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

З позовної заяви вбачається, що її підписано адвокатом, як представником позивача.

Згідно зі статтею 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа, суб`єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Держава, територіальна громада бере участь у справі через відповідний орган державної влади, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник.

Частиною 1 статті 57 КАС України встановлено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч. 4 ст. 59 КАС України, повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" № 5076-VI від 05.07.2012 року (далі по тексту Закон України № 5076-VI).

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 20 Закону України № 5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами.

Таким чином, судові органи чітко відокремлені від інших органів державної влади.

Відповідно до ч.1 ст.26 Закону України № 5076-VI документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, може бути зокрема ордер.

Частиною 2 ст.26 Закону України № 5076-VI ордер - письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката. Рада адвокатів України затверджує типову форму ордера.

Згідно з підпунктом 15.4 пункту 15 Положення про ордер на надання правової допомоги та порядок ведення реєстру ордерів, затвердженого рішенням Ради адвокатів України №36 від 17.12.2012 року ордер має містити зокрема назву органу, у якому надається правова допомога адвокатом із зазначенням, у випадку необхідності, виду адвокатської діяльності, відповідно до статті 19 Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що законодавець чітко відокремив судові органи як такі, що повинні бути окремо зазначені в ордері на надання правової допомоги, зокрема в графі Назва органу, в якому надається правова допомога.

Отже, в ордері на надання правової допомоги має бути зазначено конкретну назву суду.

Суддею встановлено, що до позовної заяви, поданої до суду за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний суд" додано в електронному вигляді ордер серія ВІ №1406870 від 22 червня 2026р., який у графі назва органу, у якому надається правова допомога містить запис у судових органах України.

Згідно з вимогами пункту 3 частини четвертої статті 169 КАС позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

Таким чином, адвокат Кіпенко І.С., як представник позивача в цій справі не надав належного ордера на підтвердження своїх повноважень, а саме: всупереч вимогам законодавства до суду подав ордер, у якому не зазначено конкретної назви суду, в якому надається правова допомога. Тобто, адвокат не мав права на підпис позовної заяви.

Аналогічна правова позиція визначена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2019 року по справі №9901/847/18 та Верховним Судом у постановах від 11.12.2019 року по справі № 345/2054/18, від 21.04.2020 у справі №910/10156/17, в ухвалі від 21.09.2020 року по справі № 922/1308/20, в ухвалі від 21 квітня 2021 року по справі № 920/7/20, в ухвалі від 26 серпня 2021 року по справі № 911/2259/19.

Також суддею враховано позицію Верховного Суду зазначену в постанові від 17 серпня 2020 року по справі № 911/2636/19, в якій зазначено, що на сьогодні існує дві постанови, в яких Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок, що в разі надання адвокатом правової допомоги в суді в ордері має бути зазначено не абстрактний орган державної влади, а конкретна назва такого органу, зокрема суду. При цьому, Велика Палата Верховного Суду не визнає ордер документом, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги, якщо в графі "Назва органу, в якому надається правова допомога" зазначено, що адвокат надає правову допомогу: 1) в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності і підпорядкування (справа № 990/847/18), 2) у всіх органах, установах, організаціях та підприємствах, а також судах у всіх без винятку справах (справа № 9901/939/18). Крім того, вказано, що Велика Палата Верховного Суду не відступала від висновку, викладеного у постанові від 03.07.2019р. у справі № 9901/939/18. Також, зазначено, що правова позиція, що сформульована Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14.11.2019р. у справі № 910/1669/19, не застосовується у цій справі, оскільки в ній суд не посилався на постанову Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 9901/939/18, висновки якої враховуються при перегляді цієї справи. Верховним Судом вказано, що визначення підстави для повернення апеляційної скарги - відсутність в ордері назви конкретного суду є правильним.

Крім того, відповідно до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги, затвердженого рішенням Ради адвокатів України від 12.04.2019 №41, в Україні встановлюється єдина, обов`язкова для всіх адвокатів, типова форма ордера, яку затверджує Рада адвокатів України.

Згідно пункту 9 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Пунктом 12 вказаного Положення визначено обов`язкові реквізити, які повинен містити ордер адвоката, такі, зокрема, як: прізвище, ім`я, по батькові або найменування особи, якій надається правова допомога; посилання на договір про надання правової допомоги та дату цього документа; назва органу, у якому надається правова допомога; прізвище, ім`я, по батькові адвоката, який надає правничу (правову) допомогу на підставі ордера, номер та дату його свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, найменування органу, який його видав; номер посвідчення адвоката України, ким та коли воно видане; ким ордер виданий (назву організаційної форми); адреса робочого місця адвоката, дату видачі ордера; підпис адвоката, який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат»); підпис адвоката, який надає правову допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

29 квітня 2022 року Рада адвокатів України ухвалила рішення №45 "Про внесення змін до Положення про ордер на надання правничої (правової) допомоги", яким доповнила Положення, зокрема, пункт 10 новим абзацом наступного змісту: "Під час дії воєнного стану на території України дозволяється видача адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням ордеру без скріплення його печаткою юридичної особи та без підпису керівника адвокатського об`єднання, адвокатського бюро. Правовідносини між адвокатом, який надає правничу (правову) допомогу на підставі цього ордера та адвокатським об`єднанням, адвокатським бюро врегульовуються внутрішніми документами цих організаційно правових форм здійснення адвокатської діяльності".

Отже, обов`язковим реквізитом ордеру, який досліджується у цій справі, є власноручний підпис адвоката (у графі "Адвокат").

Водночас, як свідчить зміст поданого до позову ордеру, у графі "Адвокат" відсутній підпис адвоката.

Таким чином, такий ордер є документом, що не може підтверджувати право адвоката на підписання позовної заяви від імені позивача та представництво їх інтересів у суді.

За таких обставин, у суду відсутні правові підстави вважати вказаний документ належним доказом на підтвердження повноважень адвоката Кіпенка І.С.

Суд бере до уваги, що поданий ордер сформований в особистому кабінеті адвоката в системі "Електронний суд", оскільки в особистому кабінеті формується лише бланк для ордера, тоді як всі інші необхідні реквізити, в тому числі і підпис адвоката, заповнюються адвокатом самостійно.

Відтак, у даному випадку, в ордерах відсутній такий обов`язковий реквізит, як підпис адвоката, з огляду на що надані документи не можуть вважатися юридично значимими документами для цілей підтвердження повноважень адвоката на представництво інтересів особи у суді.

При цьому, відповідно до роз`яснень Національної асоціації адвокатів України (https://unba.org.ua/news/4266-servis-onlajn-generacii-orderiv-dostupnij-na-sajti-naau.html) навіть за умови формування бланку ордеру в особистому кабінеті адвоката, він обов`язково має містити підпис адвоката, який надає правову допомогу на підставі цього ордера. Електронний підпис у новому сервісі онлайн-генерації ордерів наразі перебуває у стадії розробки.

Подані до позову ордери не містять обов`язкових реквізитів, передбачених Положенням, а саме, підпису адвоката, що вказує на їх дефектність та виключає, в даному випадку, можливість посилання на ордери як на документи, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17 червня 2022 року у справі № 380/13109/21.

Крім іншого, суд вважає за необхідне підкреслити, що така позиція не є проявом надмірного формалізму, оскільки відсутність належним чином оформленого за правилами Положення ордеру унеможливлює встановити волевиявлення позивача щодо надання повноважень адвокату стосовно представництва та права підпису процесуальних документів, які подаються до суду, адже в матеріалах справи відсутні ордери, які підтверджують правомочності адвоката.

Враховуючи, що до позовної заяви не додано документів, які б підтверджували волевиявлення позивача на надання повноважень адвокату щодо представництва у Харківському окружному адміністративному суді, суд доходить висновку, що позовна заява підлягає поверненню як така, що підписана особою, яка не має права її підписувати.

Крім того, у своїй ухвалі від 22.10.2018 по справі №826/3582/17 Верховний Суд зазначив, що звернення до суду з використанням правничої допомоги інших осіб, зокрема, адвоката, при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, що є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази повинні бути в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, що делеговані йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника, зокрема, стосовно звернення з позовною заявою до відповідного адміністративного суду.

Згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до п. 3 ч.4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.

З огляду на викладене, суддя доходить висновку про наявність правових підстав визначених п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України для повернення позовної заяви.

При цьому, слід зазначити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом, що передбачено ч.8 ст. 169 КАС України.

На підставі викладеного та керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст., ст. 248, 256, 293, 295 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - повернути позивачу.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом

Ухвала може бути оскаржена до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Д.В. Григоров