Ухвала суду № 137897962, 07.05.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/19129/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника підозрюваної ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні провадження за клопотанням слідчого ОСОБА_6 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В :

Слідчий ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Печерського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_5 .

Обґрунтовуючи клопотання сторона кримінального провадження посилається на те, що Слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві, за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025100120000127, відомості щодо якого внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань 26.05.2025, за підозрою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Слідчий вважає наявними підстави для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, із врахуванням наявності ризиків, передбачених ст.177 КПК України.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому доводи, просив клопотання задовольнити.

Захисник підозрюваного заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозра та ризики необґрунтовані. Підозрювана підтримала думку захисника.

Вивчивши клопотання та докази, якими воно обґрунтовується, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

16.01.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України, за кваліфікацією: складання службовою особою завідомо неправдивих офіційних документів та внесенні до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, за попередньою змовою групою осіб.

31.03.2026 повідомлено про підозру ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 209 КК України, за кваліфікацією: набуття, володіння, використання та розпорядження майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом, у тому числі здійснення фінансових операцій, з таким майном, спрямованих на приховування, маскування походження такого майна вчинені особою, яка знала, що таке майно прямо та повністю одержано злочинним шляхом, вчиненого в особливо великому розмірі.

13.03.2026 керівником Печерської окружної прокуратури міста Києва винесено постанову про продовження строку досудового розслідування до трьох місяців.

Відносно підозрюваної ОСОБА_8 22.01.2026 ухвалою Печерського районного суду міста Києва (справа № 757/2883/26-к) застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 16.03.2026 включно, з покладанням обов`язків.

27.02.2026 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, о 10.51 направлено повістку про виклик до слідчого на допит на 28.02.2026, проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась, у телефонній розмові повідомила що перебуває на стаціонарному лікуванні у першій залізничній лікарні.

27.02.2026 о 10.53 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, направлено повідомлення «роз`яснюю, та нагадую, підозрюваний зобов`язаний прибути за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду а в разі неможливості прибути за викликом призначений строк- заздалегідь повідомити про це зазначених осіб.»

27.02.20206 о 10.56 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, 27.02.2026 о 10.51 направлено відскановану повістку про виклик до слідчого на допит на 28.02.2026, проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась, у телефонній розмові повідомила що перебуває на стаціонарному лікуванні у першій залізничній лікарні, проте підозрювана ОСОБА_5 28.02.2026 на вказаний час у повістці до слідчого не прибула, причину не прибуття не повідомила, таким чином підозрювана ОСОБА_5 грубо проігнорувала вимоги ст. 138, 139 КПК України.

28.02.2026 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, о 09.58 направлено повістку про виклик до слідчого на допит на 28.02.2026, проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась причину не прибуття не повідомила, таким чином підозрювана ОСОБА_5 повторно грубо проігнорувала вимоги ст. 138, 139 КПК України.

28.02.2026 о 10.00 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, направлено повідомлення « пані ОСОБА_5 , «нагадую Ви є підозрюваною у кримінальному провадженні, у разі ігнорування викликів слідчого буду оголошувати Вас у розшук та звертатись до суду за зміною запобіжного заходу.

28.02.2026 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, о 10.13 направлено повістку про виклик до слідчого на допит на 01.03.2026, проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась причину не прибуття не повідомила, таким чином підозрювана ОСОБА_5 повторно грубо проігнорувала вимоги ст. 138, 139 КПК України.

28.02.2026 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, о 10.13 направлено повістку про виклик до слідчого на допит на 02.03.2026, проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась причину не прибуття не повідомила, таким чином підозрювана ОСОБА_5 повторно грубо проігнорувала вимоги ст. 138, 139 КПК України.

02.03.2026 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, о 10.13 направлено повістку про виклик до слідчого на допит на 03.03.2026, проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась причину не прибуття не повідомила, таким чином підозрювана ОСОБА_5 повторно грубо проігнорувала вимоги ст. 138, 139 КПК України.

02.03.2026 старший слідчий СВ Печерського УП ГУНП у м. Києві капітан поліції ОСОБА_9 , спільно з процесуальним керівником, прокурором Печерської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_10 прибули у неврологічне відділення АТ «Українська залізниця» філії Центр охорони здоров`я Київська клінічна лікарня залізничного транспорту № 1 (м. Київ, вул. М. Коцюбинського 8а), де лікар ОСОБА_11 не надала документальних доказів щодо відсутності можливості проведення з підозрюваною ОСОБА_5 слідчих дій. Головний лікар (в.о.) також відмовився повідомляти чи наявні підстави для заборони проведення слідчих дій з ОСОБА_5 .

В подальшому прибувши у палату, у якій знаходилась ОСОБА_5 , із застосуванням відеозапису, слідчим було вручено повістки підозрюваній ОСОБА_5 на допит на 04.03.2026, 05.03.2026, 06.03.2026, та роз`яснено під відеозапис, що у разі наявності обставин які унеможливлюють проведення слідчих дій, ОСОБА_5 має надати такі документи, та наголошено, що на підозрювану ОСОБА_5 ухвалою Печерського районного суду м. Києва покладено обов`язок з`являтись до слідчого, прокурора, слідчого судді, за першим викликом проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась причину не прибуття не повідомила, таким чином підозрювана ОСОБА_5 повторно грубо проігнорувала вимоги ст. 138, 139 КПК України.

10.03.2026 на мобільний номер ( НОМЕР_1 ), який підозрювана ОСОБА_5 вказала у протоколі допиту, о 10.13 направлено повістку про виклик до слідчого на допит на 11.03.2026, проте ОСОБА_5 на допит не з`явилась причину не прибуття не повідомила, таким чином підозрювана ОСОБА_5 повторно грубо проігнорувала вимоги ст. 138, 139 КПК України.

Інкриміноване ОСОБА_5 діяння, згідно ст.12 КК України є особливо тяжким злочином та за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Статтею 2 КПК України передбачено, що завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Згідно з ст. 3 Конституції України, людина, її життя і здоров`я, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбачених статтею 177 КПК України.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Так, у відповідності до стандарту доказування «поза розумним сумнівом» (рішення у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства»), який застосовується при оцінці доказів, докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення у справі «Коробов проти України»).

Перевіряючи обґрунтованість підозри, слідчий суддя вважає, що дані, які вказують на обґрунтовану підозру, які навіть у сторонньої людини не можуть викликати розумних сумнівів, містяться у долучених до матеріалів клопотання доказах.

Ухвалюючи рішення, слідчий суддя виходить з того, що зазначені у клопотанні обставини підозри є наявними та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та доданих матеріалах та з того, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є ймовірною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні прокурора дані, у слідчого судді є всі підстави для висновку, що представлені докази об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином, на даному етапі хоча і не можна стверджувати про їх достатність для негайного засудження, проте можна дійти висновку про виправданість подальшого розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

У статті 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого діяння.

Водночас, відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув`язнення особи є ризик перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню фактичних обставин та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв`язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами.

Слідчим суддею під час розгляду клопотання встановлено наявність ряду ризиків, а саме підозрюваний можливо буде переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Вказані ризики підтверджуються тим, що злочин, у вчиненні якого обгрунтовано підозрюється ОСОБА_5 вчинено під час дії воєнного стану, а також підозрювана здійснювала активні дії з переховування від органу досудового розслідування під час дії більш м?якого запобіжного заходу . Не самостійною, але не менш важливою обставиною, яка підтверджує наявність ризиків є те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за який може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого їй діяння містяться у:

- протоколах допиту свідків;

- висновку аналітичного дослідження;

- протоколі огляду мобільного телефону ОСОБА_8 ;

- протоколі допиту підозрюваної ОСОБА_8 ;

- інших матеріалах кримінального провадження в цілому.

На підставі досліджених матеріалів клопотання, слідчий суддя приходить висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 злочину, передбаченого ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 366 КК України.

Враховуючи обставини справи у сукупності, слідчий суддя вважає, що підозрюваний, перебуваючи на волі, може вчиняти дії, спрямовані на перешкоджання досягненню мети кримінального провадження.

Вивченням особи підозрюваного на даний час не встановлено обставин, які б перешкоджали утриманню під вартою підозрюваного ОСОБА_5 , а тому слід вважати, що таких перешкод немає.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню, загроза достатньо суворого покарання сама по собі є одним з ризиків, який може свідчити про неналежну процесуальну поведінку особи у майбутньому.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Враховуючи обставини та тяжкість злочину, у вчиненні якого обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 , матеріальний стан підозрюваного, слідчий суддя вважає за необхідне визначити заставу у розмірі 8 000 512 грн., оскільки внесення застави саме у такому розмірі може гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, з урахуванням ризиків, визначених ст.177 КПК України.

Окрім цього, застосовуючи щодо підозрюваного альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, який може бути ним внесений у будь-який момент, слідчий суддя вважає за необхідне покласти на підозрюваного обов`язки відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України.

За таких обставин клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись ст. 107, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 193, 194, 196, 205, 309, 376 Кримінального процесуального кодексу України

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого - задовольнити.

Застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у межах строку досудового розслідування, до 02.07.2026 року включно.

Одночасно визначити заставу у розмірі 2404 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 8 000 512 гривень, яка може бути внесена (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок Печерського районного суду м. Києва:

р/р UA128201720355259002001012089;

МФО (код банку) 820172;

Одержувач ТУ ДСАУ в м. Києві;

ЄДРПОУ банку: 26268059;

Банк одержувача Державна казначейська служба України м. Київ.

Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

Покласти на підозрювану ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у разі внесення застави, наступні обов`язки, визначені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

- прибувати за кожною вимогою до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді, суду;

- не відлучатись із населеного пункту, в якому вона зареєстрована та проживає, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, на яку у письмовій формі вкаже слідчий, прокурор

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 02.07.2026 року включно.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваної з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрювана зобов`язана виконувати покладені на неї обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрювана вважається такою, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Роз`яснити заставодавцю обов`язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної, обвинуваченої та її явки за викликом.

Покласти на прокурора у кримінальному провадженні контроль за виконанням ухвали суду.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали..

Слідчий суддя ОСОБА_1