Рішення № 137897647, 01.07.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/1731/25

Провадження №: 2/755/8737/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" липня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді - Гаврилової О.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна, про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Згідно заявлених позовних вимог, позивач просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис реєстраційний №94525, виданий 20 листопада 2020 року, вчинений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 34 590,65 грн.

Вимоги позову обґрунтовані тим, що позивач із додатку "Дія" дізналась, що у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.В. перебуває виконавче провадження №64612631, яке відкрите і розпочате на підставі заяви ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» про примусове виконання виконавчого напису №94525, виданого 20 листопада 2020 року, який вчинено приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С., про стягнення з позивача на користь відповідача заборгованості в розмірі 34 590,65 грн. Позивач вважає вказаний виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню, оскільки: позивач категорично заперечує наявність будь-якої заборгованості перед ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», в тому числі й у розмірі 34 590,65 грн.; відповідач з позивачем жодних кредитних договорів не укладав, кредитів, грошових коштів в даній установі не отримував та жодних зобов`язань, в тому числі кредитних, перед даною установою не має; жодних звернень, вимог від ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» щодо сплати чи повернення грошових коштів позивачу не надходило. Позивачу не відомо, на якій підставі було вчинено виконавчий напис та з чого утворилася заборгованість в розмірі 34 590,65 грн, жодних розрахунків/обрахунків не наведено, кредитний договір відсутній, нотаріально не посвідчувався та не підписувався позивачем. Позивач вважає, що приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай О.С. при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності заборгованості, що підлягає стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, крім того, виконавчий напис був вчинений на підставі документів, які не були нотаріально посвідчені, що суперечить вимогам Закону.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомленням сторін. (а.с. 87-88)

Також, ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 січня 2025 року зупинено стягнення на підставі виконавчого напису №94525, вчиненого 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 34 590,65 грн, в межах виконавчого провадження №64612631. (а.с. 89-91)

Копії ухвал суду у справі доставлені до електронного кабінету відповідача 17 лютого 2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного документу. (а.с. 92-93, 95)

Копії ухвал суду у справі доставлені до електронної скриньки третьої особи приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Горая Олега Станіславовича 13 березня 2025 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа. (а.с. 96, 99)

Також копії ухвал суду у справі були надіслані третій особі приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л. листами від 31 січня 2025 року. (а.с.97-98)

20 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника позивача ОСОБА_1 адвоката Нероди А.І. надійшло клопотання про стягнення судових витрат, в якому позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені нею судові витрати при розгляді даної справи в загальному розмірі 11 453,36 грн.

21 березня 2025 року через систему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» - Тимошенка О.О. надійшла заява, в якій просить відмовити повністю в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №755/1731/25.

Згідно вимог ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Положеннями ст. 174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

У відповідності до ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Відповідач не скористався своїм правом та не направив до суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї.

Треті особи також не скористались своїм правом та не направили до суду заяв по суті справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Таким чином, розглянувши подані позивачем документи, з`ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані докази та повідомлені обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.

Суд у порядку спрощеного позовного провадження без виклику у судове засідання сторін, дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

При цьому, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї Глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Статтею 536 ЦК України визначено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно вимог ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Судом установлено, що 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем вчинено виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за №94525, про звернення стягнення з ОСОБА_2 , яка є боржником за кредитним договором 527399299 від 23 липня 2019 року, укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав вимоги за кредитними договорами №28/1118-01 від 28 листопада 2018 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "ТАЛІОН ПЛЮС", правонаступником усіх прав та обов`язків якого, на підставі Договору Відступлення Прав Вимоги за кредитними договорами 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року є Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС", далі іменований Стягувач, заборгованість за Кредитним договором 527399299 від 23 липня 2019 року. Строк платежу за Кредитним договором 527399299 від 23 липня 2019 року настав. Боржником допущено прострочення платежів. Стягнення заборгованості проводиться за період з 04 листопада 2020 року по 04 листопада 2020 року. Сума заборгованості складає 33 390,65 грн, в тому числі: прострочена заборгованість за сумою кредиту становить 9 749,20 грн; прострочена заборгованість за комісією становить 0,00 грн; прострочена заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 17 704,90 грн; строкова заборгованість за сумою кредиту становить 0,00 грн; строкова заборгованість за комісією становить 0.00 грн; строкова заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом становить 0.00 грн; строкова заборгованість за штрафами і пенями становить 5 936,55 грн. За вчинення цього виконавчого напису нотаріусом на підставі ст. 31 Закону України «Про нотаріат» стягнуто плати із Стягувача в розмірі 1 200,00 грн, які підлягають стягненню з Боржника на користь Стягувача. Загальна сума, що підлягає стягненню - 34 590,65 грн (а.с.34)

Оскаржуваний виконавчий напис перебував на примусовому виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павелків Т.Л., виконавче провадження №64612631, відкрите 23 лютого 2021 року.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку встановлених законом.

Порядок правового регулювання діяльності нотаріату в Україні встановлено Законом України від 02 вересня 1993 року №3425-XII «Про нотаріат» (Закон №3425-XII).

Відповідно до п. 19 ст. 34 Закону України «Про нотаріат», виконавчий напис є нотаріальною дією, що вчиняють нотаріуси.

Відповідно до ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ст. 88 Закону України «Про нотаріат» нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років.

Постановою Кабінету Міністрів України №1172 від 29 червня 1999 року затверджено Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, в пункті 2 даного Переліку визначено про стягнення заборгованості за кредитними договорами, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями. Для одержання виконавчого напису додаються: а) оригінал кредитного договору; б) засвідчена стягувачем виписка з рахунка боржника із зазначенням суми заборгованості та строків її погашення з відміткою стягувача про непогашення заборгованості.

Відповідно до п. 1.1, 1.2. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22 лютого 2012 №96/5 (далі за текстом - Порядок) для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно пунктів 3.1. - 3.5. глави 16 Порядку нотаріус вчиняє виконавчі написи: якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років; безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 року №1172; якщо для вимоги, за якою вчиняється виконавчий напис, законом установлено інший строк давності, виконавчий напис вчиняється у межах цього строку; строки, протягом яких може бути вчинено виконавчий напис, обчислюються з дня, коли у стягувача виникло право примусового стягнення боргу; при вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99 №1172.

Безспірний борг це борг, що визначається боржником та кредитором, і про суму якого сторони не сперечаються, тобто у разі відсутності заперечень боржника вимога кредитора вважається безспірною.

Відповідно до п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 31.01.1992 року «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», при вирішенні справ пов`язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею, судам слід мати на увазі, що відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом і за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами.

Таким чином, в обов`язок нотаріуса входить перевірка безспірності боргу у боржника після надання стягувачем документів, що встановлюють прострочення зобов`язання. При наявності заперечень боржника нотаріус повинен оцінити його аргументи на предмет наявності ознаки безспірності відносно вимог кредитора. За відсутності ознаки безспірності нотаріус повинен відмовити в здійсненні виконавчого напису.

В матеріалах справи відсутні та відповідачем не надані суду докази наявності заборгованості ОСОБА_1 , стягнутої за виконавчим написом №94525 від 20 листопада 2020 року, в тому числі й складових заборгованості.

Також суд враховує, що відповідач не надав суду доказів, які підтверджують направлення позивачеві письмової вимоги, в матеріалах справи такі докази відсутні.

Отже, відповідач не скористався своїм правом та не подав відзив на позовну заяву з доказами на спростування доводів позовної заяви та на підтвердження того, що сума заборгованості є безспірною, а також того, що відповідач має право вимоги за кредитним договором, укладеним з ОСОБА_1 .

Також, суд бере до уваги ту обставину, що оскаржений виконавчий напис вчинений нотаріусом 20 листопада 2020 року, тобто після набрання законної сили постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2017 року у справі №826/20084/14.

При цьому, кредитний договір, який не є нотаріально посвідченим, не входить до переліку документів, за якими може бути здійснено стягнення заборгованості у безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Такий правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 вересня 2021 року в справі № 910/10374/17 (провадження № 12-5гс21).

Матеріали справи не містять доказів того, що кредитний договір, який був наданий нотаріусу для вчинення виконавчого напису, був посвідчений нотаріально, тому наявні підстави для визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтереси юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позов по цій справі є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.

На підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений судовий збір у розмірі 1 453,44 грн. (968,96 грн (за позовною заявою) + 484,48 грн (за заявою про забезпечення позову)).

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч. 3 ст. 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

Відповідно до ст. 13 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, є самозайнятою особою. Адвокат, який здійснює адвокатську діяльність індивідуально, може відкривати рахунки в банках, мати печатку, штампи, бланки (у тому числі ордера) із зазначенням свого прізвища, імені та по батькові, номера і дати видачі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Згідно з ч. 2 вказаної вище статті порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно ч. 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

За своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 ЦК України.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. (ч. 2 ст. 632 ЦК України)

Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність».

24 грудня 2024 року між ОСОБА_1 та Адвокатським бюро "СЕРГІЯ ЛИСЕНКА" укладено договір про надання правничої допомоги № 302, відповідно до умов якого АБ зобов`язується надати клієнту правничу допомогу на умовах і в порядку що визначені цим договором, а Клієнт зобов`язується оплатити надання правничої допомоги.

Відповідно до п.п. 4.1, 4.2, 4.3 цього договору, на визначення розміру гонорару Адвокатського бюро впливають строки та результати вирішення спірних правовідносин, ступінь складності справи, обсяг правничої допомоги, необхідної для досягнення бажаного результату та належного виконання окремих доручень клієнта, досвід і завантаженість адвокатів бюро та інші обставини справи. Обсяг правничої допомоги враховується при визначені обґрунтованого розміру гонорару. При цьому визначений розмір гонорару, в разі досягнення результату, який був бажаний для клієнта, на будь-якому етапі після укладення цього договору, в т.ч. шляхом укладення мирової угоди або позасудового врегулювання спору, зменшенню не підлягає. В суму гонорару, якщо не обумовлено інше, також включена вартість першої консультації тривалістю до 30 хв. Всі подальші консультації або роз`яснення з юридичних питань підлягають сплаті на загальних підставах згідно рахунків на оплату, що надсилаються Клієнту на адресу, вказану в цьому договорі, в т.ч. електронну пошту. Сторони, зокрема, узгодили такий гонорар та порядок його оплати за цим договором:

а) за справу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (ВНН №94525 від 20.12.2020 року, виданий ПНЖМНО Горай О.С.). - 10 000 грн;

б) за справу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (ВНH №36283 від 26.03.2021 року, виданий ПНОРНО ОСОБА_3 ) - 7500 грн;

в) за справу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (ВНH № 2808 від 16.07.2021 року виданий ПНКМНО Сазоновою О.М.) - 10 000,00 грн;

г) за справу про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (ВНН №83911 від 12.06.2021 року, виданий ПНКСРНОКО Грисюк О.В.) - 10 000,00 грн.

Порядок здійснення оплати: 1) за справу а) в загальному розмірі - 10 000 грн. до 31.12.2024 року (включно). 2) за справу б) в загальному розмірі - 7500 грн. до 30.01.2025 року (включно). 3) за справи в) в загальному розмірі - 10 000 грн. до 28.02.2025 року (включно). 4) за справу в загальному розмірі - 10 000 грн до 30.03.2025 року (включно). "Судовий збір сплачується окремо за подання кожної позовної заяви. За результатами надання правничої допомоги складається акт, що підписується представниками кожної зі сторін. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським бюро правничої допомоги і її вартість. Акт надсилається Клієнту Адвокатським бюро факсимільним зв`язком або поштою, в тому числі електронною на E-mail вказаний в цьому Договорі, або передається наручно. Акт про надання правничої допомоги (наданих послуг) вважаються підписаним, якщо протягом 10 днів з моменту його направлення Клієнту, останній не надав Адвокатському бюро письмові аргументовані заперечення на акт.

Згідно Детального опису робіт (наданих послуг) виконаних адвокатом та здійснених адвокатом витрат необхідних для надання правничої допомоги Вілікдарьовій Катерині Сергіївні у справі про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (на виконання умов Договору про надання правової (правничої) допомоги №302 від 26 листопада 2024 року, адвокатом виконано:

1. Первинне надання консультації і роз`яснення з приводу спірних правовідносин, з`ясування всіх відомих Клієнту обставин, які можуть вплинути на визначення наявності правової позиції в справі. Вивчення проблеми та суті спору, ознайомлення та аналіз документації, яка надана клієнтом.

2. Аналіз норм чинного законодавства, які регулюють питання визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (Закон України "Про нотаріат", Порядок вчинення нотаріальних дій та Постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів").

3. Співставлення вимог чинного законодавства та вимог позивача на предмет їх узгодженості та правомірності, готування правової позиції клієнта.

4. Складення позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.

5. Формування позовної заяви з додатками та відправка всім учасникам у справі.

6. Складення та направлення заяви про забезпечення позову у справі (зупинення стягнення на підставі виконавчого документу).

7. Супровід та представництво у справі.

На підставі договору №302 від 24 грудня 2024 року видано ордер серії АІ №1794988 на надання правничої (правової) допомоги ОСОБА_1 адвокатом Неродою А.І.

Згідно квитанції №228011295 від 26 грудня 2024 року, призначення платежу: За надання правничої допомоги, ОСОБА_1 , на користь АБ «Сергія Лисенка» сплачено 5 000,00 грн (без конкретизації за якою саме позовною заявою). Також представником позивача надана квитанція від 25 грудня 2024 року про сплату Чубенком І.В. 5 000,00 грн, в якому назва одержувача співпадає з ідентифікатором платіжного пристрою.

Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має з`ясувати склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Розмір витрат на оплату правової допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правову допомогу.

Витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правової допомоги у конкретній справі (наприклад, складання заяв по суті справи, інших заяв та клопотань, надання консультацій, переклад документів, копіювання документів).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 137, ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

Подібний правовий висновок сформовано в постанові Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.

Разом з тим, ч. 4 ст. 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Вказане узгоджується з правовою позицією, викладеною у постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19 та від 22.11.2019 у справі №910/906/18.

При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. (постанова Верховного Суду від 01 лютого 2023 року у справі № 160/19098/21)

Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

При визначенні суми відшкодування судових витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не лише того, чи були такі витрати понесені фактично, а й того, чи була їх сума обґрунтованою.

При цьому адвокатам, враховуючи положення статті 28 Правил адвокатської етики (затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

За наданими стороною позивача документами позивачем та адвокатом узгоджено наступні послуги: первинне надання консультації і роз`яснення з приводу спірних правовідносин, з`ясування всіх відомих Клієнту обставин, які можуть вплинути на визначення наявності правової позиції в справі. Вивчення проблеми та суті спору, ознайомлення та аналіз документації, яка надана клієнтом; аналіз норм чинного законодавства, які регулюють питання визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню (Закон України "Про нотаріат", Порядок вчинення нотаріальних дій та Постанова Кабінету Міністрів України № 1172 від 29.06.1999 року "Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів"); співставлення вимог чинного законодавства та вимог позивача на предмет їх узгодженості та правомірності, готування правової позиції клієнта. складення позовної заяви про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню; формування позовної заяви з додатками та відправка всім учасникам у справі; складення та направлення заяви про забезпечення позову у справі (зупинення стягнення на підставі виконавчого документу); супровід та представництво у справі.

Разом із тим, суд погоджується з доводами сторони відповідача про те, що визначена адвокатом вартість послуг, відображена в детальному описі є завищеною та неспівмірною зі складністю справи та витраченим адвокатом часом.

У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі.

На переконання суду є завищеною, не обґрунтованою та не пропорційною складності справи визначена АБ вартість послуг, виходячи зі змісту та смислового наповнення позовної заяви, заяви про забезпечення позову та доданих документів, а також враховуючи наявність сталої судової практики в даній категорії спорів та вважає розмір витрат на правничу допомогу за цими послугами в сумі 10 000,00 грн, що підлягає компенсації другою стороною, неспівмірним зі складністю справи.

У відповідності до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд, оцінюючи обґрунтованість клопотання про стягнення судових витрат, співмірність витрат на оплату послуг адвоката із складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, та виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що заявлена позивачем сума є надмірною.

Враховуючи викладене, а також те, що заявлений стороною позивача розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача є завищеним та неспівмірним з обсягом наданих адвокатом послуг, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, який підлягає відшкодуванню іншою стороною, з огляду на заперечення останнього, підлягає зменшенню та відшкодуванню в сумі 8 000,00 грн.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 536, 626, 629, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, статтями 19, 34, 87-89 Закону України «Про нотаріат», п.п. 1.1., 2.3, 3.1.-3.5. глави 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України 22.02.2012р.№296/5, Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.99р.№ 1172, статтями 2, 4, 10, 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258, 259, 263-265, 274, 279, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (ЄДРПОУ 42254696, місцезнаходження: м.Київ, бульв. Верховної Ради, буд. 34, оф. 511), треті особи: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (місцезнаходження: м. Житомир, вул. Велика Бердичівська, буд. 35), приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павелків Тетяна Леонідівна (місцезнаходження: м. Київ, вул. Златоустівська, буд. 55, офіс 61), про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис, вчинений 20 листопада 2020 року приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм Олегом Станіславовичем, зареєстрований в реєстрі за № 94525 про стягнення з ОСОБА_2 (як зазначено у виконавчому написі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» заборгованості в розмірі 34 590,65 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 453,44 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 8 000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: