Рішення № 137897089, 02.07.2026, Теплодарський міський суд Одеської області

Справа №516/86/26

Провадження №2/516/129/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 рокум.Теплодар

Теплодарський міський суд Одеської області в складі

головуючого судді Под`ячевої І.Д.,

при секретарі Прущак С.В.,

розглянувши в місті Теплодар у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

«ФК «Кредит-Капітал» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору у загальному розмірі 108413,75 грн.

В обґрунтування позову зазначається, що 30 листопада 2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено договір кредитування № Р29.13048.00342220 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 39999 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою відсотків у розмірі 15,5 % річних, платою за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,85 % щомісячно від початкової суми кредиту. Товариством кредитні кошти відповідачу на платіжну карту перераховані, однак відповідачем борг Товариству не сплачений, відповідно до умов Договору.

26 листопада 2020 року між АТ «Ідея Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 12/84, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-капітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на підставі акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 26.11.2020 року за кредитним договором від 30.11.2017 року, у загальному розмірі 108413,75 грн., з яких 39999 грн. тіло кредиту, 17414,62 грн. відсотки за користування кредитом та заборгованість за комісією 51000,13 грн..

Справа призначена до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, на підставі ч. 1 ст. 274 ЦПК України, із викликом сторін у судове засідання.

Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах наполягає, з підстав зазначених в позовній заяві.

Відповідач звернуся до суду із письмовими поясненнями, в яких позов не визнає. В обґрунтування позиції щодо відсутності підстав для задоволення позову окремо зазначив, що позивачем не надано до суду належних та допустимих доказів щодо наявності заборгованості в розмірі зазначеному в позовній заяві. Так, в підтвердження розміру тіла кредиту надано заяву на видачу готівки № 507T01NOG2 від 01.12.2017 року, яка містить загальну суму 32050,48 грн, а не 39999,00 грн., як в позовній заяві.

Надана в підтвердження розміру нарахованих відсотків та комісії виписка з 01.01.2000 по 26.11.2020 року не є належним доказом у розумінні цивільного процесуального законодавства, оскільки належними доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є виключно первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».

Крім того, відповідачем зазначено, що якщо порахувати дані зазначені в Додатку до Паспорту споживчого кредиту, Графіку щомісячних платежів за кредитним договором, а саме просумувати значення в графі «Відсотки» та «Комісія» - вийдуть зовсім інші суми аніж зазначені позивачем, так сума графи «Відсотки» дорівнює 7404,54 грн (позивач зазначає 17414,62 грн), а сума графи «Комісія» дорівнює 36474,28 грн (позивач зазначає 51000,13 грн).

У підписаному позичальником кредитному договорі № Р29.13048.003422220 від 30.11.2017 року, у розділі 6 графіку щомісячних платежів за кредитним договором, встановлено щомісячну комісію за супроводження кредиту. Позивач у позовній заяві вказує на те що загальна сума заборгованості, яку він просить стягнути з відповідача, складається зокрема із заборгованості за комісією у розмірі 51000,13 грн. Відповідач стверджує, що встановлення в Кредитному договорі комісії (плати за обслуговування кредиту) відповідно ч. 1, ч. 2 ст. 11, ч. 5 ст. 12 Закону України «Про захист прав споживачів» є нікчемними умовами договору, оскільки такими умовами встановлено щомісячну плату за послуги банку, які повинні надаватись безоплатно, що узгоджується із позицією Великої Палати Верховного Суду у пункті 31.29 постанови від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19 (провадження № 14-44ис21). Також, відповідач не погоджується із заявленою сумою судових витрат, щодо оплати правової допомоги, вважає її завищеною та такою, що не відповідає складності справи.

Представник позивача звернувся до суду із письмовими поясненнями, в яких зазначив, що пояснення відповідача є необґрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Так представник позивача зазначив, що відповідачем отримано від Банку кредитні кошти саме у розмірі 39999 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками та є належними доказами підтвердження видачі кредиту. Щодо розміру відсотків, представник зазначив, що відповідач порахував розмір відсотків відповідно до Договору кредитування та графіку погашення кредиту визначеного в Договорі, однак такий графік складений за умови належного виконання боржником умов щодо погашення такого кредиту, оскільки відповідач боргу не погашав, розмір відсотків був розрахований виходячи зі всієї суми боргу, а тому розмір зазначений в Графіку погашення кредиту є не актуальним. Щодо розміру комісії, представник зазначив, що відповідач під час укладання угоди із Банком погодився саме на такі умови кредитування, тобто на щомісячну комісію за обслуговування кредиту, а тому повинен був виконувати такі умови договору. Крім того, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредитної заборгованості, а тому така умова Договору не є нікчемною та підлягає виконанню. Також, представник вважає, що в підтвердження розміру витрат на правову допомогу надано всі належні та допустимі докази, а тому такий розмір не підлягає зменшенню, оскільки заявлена сума витрат на правничу допомогу в розмірі 8 000 грн є співмірною зі складністю справи про стягнення кредитної заборгованості, яка потребує не лише знання банківського законодавства, а й аналізу значного обсягу документації. Дана сума відповідає середнім ринковим розцінкам на подібні юридичні послуги в Україні, а тому підлягає стягненню з відповідач а в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, врахувавши позиції сторін, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Кредит-капітал».

Судом встановлено, що 30 листопада 2017 року між ПАТ «Ідея Банк» та відповідачем укладено кредитний договір № Р29.13048.00342220 про надання споживчого кредиту у загальному розмірі 39999 грн., строком на 24 місяці, зі сплатою відсотків у розмірі 15,5 % річних, платою за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 3,85 % щомісячно від початкової суми кредиту.

Договір укладено в письмовому вигляді, шляхом підписання кредитного договору власноручно боржником, із зазначенням в договорі всіх істотних умов договору та особистих даних кредитора.

Згідно пунктів 1.3 та 1.4 кредит надається на умовах платності, тобто із визначенням процентів за користування кредитом на рівні 15,5 % річних.

Пунктом 1.10 також встановлено плату за обслуговування кредиту, що включає в себе плату за: надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення смс-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо. Позичальник сплачує плату за обслуговування кредитної заборгованості щомісячно в терміни та в розмірі визначеному згідно Графіку щомісячних платежів за кредитним договором.

Одночасно пунктом 3.2.4. кредитного договору встановлено, що позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом.

У Паспорті споживчого кредиту визначено, що плата за обслуговування кредитної заборгованості становить 3,85 %. Конкретний розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) та змінюється залежно від погашення кредиту: перший платіж за обслуговування кредиту становить 1 979 грн 75 коп., останній - 1059 грн 77 коп.

Розмір боргу згідно наданого стороною позивача розрахунку, становить 108413,75 грн., з яких 39999 грн. тіло кредиту, 17414,62 грн. відсотки за користування кредитом та заборгованість за комісією 51000,13 грн..

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.

Так, відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ст. 628, 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Частиною другою статті 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положення ч. 1 ст. 205 ЦК України визначають, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у тому числі електронних, а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку (ч. 1).

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Факт укладання угоди сторонами не оспорюється, відповідач в письмових поясненнях не погоджується із розміром тіла кредиту, із розміром нарахованих відсотків та із стягненням комісії за обслуговування кредиту.

Так, судом встановлено, що між відповідачем та ПАТ «Ідеа Банк» укладено письмову угоду у вигляді кредитного договору, згідно якого банк надав відповідачу кредит у загальному розмірі 39999 грн..

В підтвердження перерахування кредитних коштів боржнику позивачем до суду надано ОРДЕР - РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 1 Про видачу кредиту від 30.11.2017 року на суму 32050,48 грн. та ОРДЕР - РОЗПОРЯДЖЕННЯ № 2 від 30.11.2017 року на суму 7948,52 грн..

Крім того, відповідно до заяви-анкети, яку було заповнено та підписано відповідачем, останній просив надати кредит саме у розмірі 39999 грн., що відповідачем не спростовується.

За таких даних позивачем доведено, а відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами отримання відповідачем кредитних коштів у загальному розмірі 39999 грн. від ПАТ «Ідеа Банк» на виконання умов кредитного договору від 30.11.2017 року.

Щодо нарахування відсотків по кредитному договору.

Згідно наданого до суду Договору кредитування, графіку платежів, який викладено к в п. 6 Договору та в додатку до паспорту споживчого кредитування, який підписано відповідачем, між кредитодавцем та боржником було узгоджено порядок погашення боргу протягом строку дії договору, тобто з 30.11.2017 року по 30.11.2019 року.

Сума відсотків, які визначено в графіку платежів та в додатку до паспорту споживчого кредитування за весь період кредитування становлять 7404 грн. 54 коп., на що посилається відповідач в своїх поясненнях.

Однак, графік платежів визначено виходячи з належного виконання боржником кредитного договору та своєчасного внесення платежів за Договором кредитування, оскільки розмір відсотків визначався виходячи із щомісячного погашення боржником тіла кредиту, тобто його щомісячного зменшення. Проте, відповідачем Договір кредитування не виконувався та платежі на погашення кредиту не вносились, що підтверджується незмінним розміром тіла кредиту та відсутністю будь-яких даних щодо погашення відповідачем кредитної заборгованості.

Позивачем в позовній заяві зазначена вимога про стягнення відсотків за кредитом у загальному розмірі 17414 грн. 62 коп., однак в підтвердження такого розміру відсотків надано лише довідку-розрахунок заборгованості, без зазначення самого розрахунку, та лише із зазначенням загального розміру боргу. (а.с. 19 зворотній бік).

При цьому виписка яка надана по рахунку відкритому АТ «Ідеа Банк» на ім`я ОСОБА_1 за період з 01.01.2000 року по 26.11.2020 року також не містить розрахунку боргу.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Оскільки позивачем та відповідачем не надано належного розрахунку заборгованості по відсоткам виходячи з позиції кожного, суд такий розрахунок здійснює на підставі Договору кредитування укладеного 30.11.2017 року між ПАТ «Ідеа Банк» та ОСОБА_1 , згідно якого кредит надається на умовах платності, тобто із визначенням процентів за користування кредитом на рівні 15,5 % річних (пункти 1.3 та 1.4 Договору). Строк кредитування 24 місяці, сума кредиту 39999 грн.. Інших умов щодо нарахування відсотків в договорі не зазначено. Таким чином розмір відсотків дорівнює 12399 грн. 70 коп., тобто 15.5% від 39999 грн. за 24 місяці.

За таких даних, належним розміром відсотків за договором кредитування є розмір визначений відповідно до умов такого договору, а саме у розмірі 12399 грн 70 коп..

Щодо стягнення з відповідача комісії у розмірі 51000,13 грн.

Велика палата в постанові від 13 липня 2022 року справа № 496/3134/19, прийшла до наступних висновків, які є обов`язковими для суду, який вирішує аналогічний спір:

«п. 31.16 Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

31.17. Відповідно до частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

31.18. Таким чином, Законом України «Про споживче кредитування» безпосередньо передбачено право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

31.19. На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит(далі - Правила про споживчий кредит). Цією ж постановою визнано такою, що втратила чинність, постанову Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 «Про затвердження Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту».

31.20. Відповідно до пункту 5 Правил про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, -щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

31.21. Банк має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на припущенні, що платежі за послуги банку залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дозволяють зміну процентної ставки та/або інших платежів за послуги банку, включених до загальних витрат за споживчим кредитом, і така зміна не може бути визначена на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил про споживчий кредит).

31.22. Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, уключаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

31.23. Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність дій банку щодо встановлювлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

31.24. Додатком 2 до протоколу Комітету з управління активами, пасивами і тарифами ПАТ «Ідея Банк» № 119.2 від 02 жовтня 2017 року (діяв на момент укладення оспорюваного договору) затверджено тарифи банку, у тому числі щодо послуг з кредитування. Тарифи передбачають такі послуги за обслуговування кредитної заборгованості: обслуговування кредитної лінії (визначення вартості послуги обумовлено умовами договору), видача довідок про кредитну заборгованість (50 грн), надання довідки про рух по рахунку (виписка по одному рахунку) (50 грн), надання довідки про рух по всіх рахунках кредитної угоди (історія договору) (75 грн), детальна розшифровка заборгованості за кредитом (150 грн), зміна дати щомісячного чергового платежу (100 грн), надання нового графіку щомісячних платежів за зверненням позичальника (100 грн), видача завірених печаткою банку копій кредитних договорів та додатків на них (за кожну), які зберігаються в архіві (50 грн), надання термінової послуги (200 грн).

31.25. У кредитних відносинах економічною метою кредитодавця є повернення суми кредиту та одержання процентів за користування кредитом. Кредитодавець заінтересований у своєчасному виконанні позичальником обов`язків за кредитним договором, для чого позичальник має бути поінформований про строки i суми належних платежів.

31.26. Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

31.27. Відповідно до частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

31.28. Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

31.29. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Законом України «Про споживче кредитування» (10 червня 2017 року), щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

32.1. Щодо наслідків включення до договору споживчого кредиту умови, якою встановлено плату за надання інформації, що за законом повинна надаватися безоплатно, має застосовуватися той нормативно-правовий акт, який набув чинності на момент виникнення спірних правовідносин та в цій частині відміняє дію попереднього нормативно-правового акта, тобто застосуванню підлягає Закон України «Про споживче кредитування».

«32.2. Пунктом 1.4 кредитного договору ОСОБА_1 встановлено плату за надання інформації щодо кредиту без уточнення систематичності запиту такої інформації споживачем.

32.3. Розмір плати за обслуговування кредиту визначений у пункті 6 кредитного договору (у графіку щомісячних платежів) та змінюється залежно від погашення кредиту: перший платіж за обслуговування кредиту становить 1 923 грн 49 коп., останній - 118 грн 61 коп.

32.4. Надання інших послуг за обслуговування кредиту, не пов`язаних з інформуванням про стан кредитної заборгованості, за вказану плату умовами договору не передбачено.

32.5. При цьому одночасно пунктом 3.2.4. кредитного договору визначено, що позичальник має право не частіше одного разу на місяць вимагати у банку безоплатного надання інформації про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості та іншої інформації, яка повинна надаватися позичальнику за законом.

32.6. Зміст пункту 3.2.4. кредитного договору контекстуально дублює положення пункту 1.4 кредитного договору в розрізі послуг щодо надання інформації за кредитом (розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої банку, виписку з рахунків щодо погашення заборгованості, тощо), але в пункті 3.2.4. кредитного договору безоплатно, а в пункті 1.4 кредитного договору - з оплатою наданих послуг.

32.7. Фактично на вимогу споживача не частіше одного разу на місяць послуги з надання інформації по рахункам позичальника з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні, в контакт-центрі, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти позичальника; опрацювання запитів позичальника, що направлені банку позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо, мають оплатний характер, що суперечить як змісту пункту 3.2.4. кредитного договору, так і вимогам частин першої та другої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування».

32.8. Враховуючи те, що позивачу встановлено щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, Велика Палата дійшла висновку про те, що положення пунктів 1.4 та 6 кредитного договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними.»

Так, в справі яка вирішується судом ПАТ «Ідеа Банк» аналогічно було передбачено право споживача на отримання як оплатної так і безоплатної інформації щодо стану рахунку, інформації про розмір заборгованості та інше, такі умови дублюються в договорі кредитування та не конкретизовано, які саме послуги є платними, а які безоплатними.

За таких даних, положення пунктів договору 1.10 та 6 договору, укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Ідея Банк», щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту щомісячно в терміни та у розмірах, визначених графіком щомісячних платежів за кредитним договором, є нікчемними, а тому нарахована первинним кредитором сума комісії за період з 30.11.2017 року по 30.11.2019 року стягненню з відповідача не підлягають.

З урахуванням всього викладеного суд приходить до висновку, що позивачем доведено наявність заборгованості у відповідача перед кредитною установою у розмірі 39999 грн. тіло кредиту та 12399,70 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

26 листопада 2020 року між АТ «Ідеа Банк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу № 12/84, згідно якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» отримало право вимоги до ОСОБА_1 на підставі акту прийому-передачі Реєстру Боржників від 26.11.2020 року за кредитним договором від 30.11.2017.

В підтвердження переходу права вимоги від первісних кредиторів до позивача, останнім надано всі належні та допустимі докази переходу права вимоги, а саме до суду надано Договори факторингу, акти прийому-передачі реєстру Боржників та платіжні інструкції згідно яких договори факторингу були оплатні та такі оплати були проведенні відповідно до вимог цивільного законодавства.

Таким чином, позивач набув право вимоги до відповідача та має право вимагати від відповідача сплату боргу.

Враховуючи все викладене, суд вважає позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в частині стягнення заборгованості за договором кредитування від 30 листопада 2017 року № Р29.13048.003422220 у розмірі 39999 грн. тіло кредиту та 12399,70 грн. відсотків за користування кредитними коштами.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягає судовий збір сплачений позивачем при зверненні до суду з даним позовом, пропорційна задоволеної частини позову, а саме 48 %, що дорівнює 1278 грн..

Також, відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Представник позивача звернувся до суду із заявою про вирішення питання про стягнення судових витрат разом із позовною заявою, надавши при цьому всі документи на підтвердження розміру таких витрат.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так, представник просить стягнути з відповідача витрати на правову допомогу та в підтвердження розміру витрат надав договір № 0107 від 01 липня 2025 року укладений з АО «Апологет», згідно якого вартість послуг визначається наступним чином: 8000 грн. за один позов в незалежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу. Також до суду надано акт № 339 від 09.03.2026 року про надання послуг відповідно до Договору № 0107 про надання правничої допомоги від 01 липня 2025 року по боржнику ОСОБА_1 ..

Судом приймається, що позивачем на підставі поданих доказів було отримано правничу допомогу на підставі договору № 0107 від 01 липня 2025 року про надання правничої допомоги, яка пов`язана з розглядом даної справи.

Разом з цим, відповідачем заявлено клопотання про зменшення судових витрат оскільки справа є типовою та АО «Апологет» надає правову допомогу позивачу на постійній основі, що підтверджується договором. Сторона відповідача вважає, що витрати позивача на відшкодування витрат на професійну правничу допомогу є значно завищеними.

З урахуванням всього вищевикладеного, суд приходить до висновку, що з відповідача підлягають стягненню витрати на правову допомогу, з урахуванням позиції обох сторін щодо його розміру та задоволеної частини позовних вимог, у розмірі 2880 грн., що відповідає складності справи та пропорційності заявлених вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 19, 274-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, 4-пов) заборгованість по кредитному договору № Р29.13048.003422220 від 30.11.2017 року у загальному розмірі 52398,70 грн..

В іншій частині відмовити у задоволенні позовних вимог.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28, 4-пов) судові витрати у розмірі 4158 грн..

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. Д. Под`ячева