Ухвала суду № 137897087, 01.07.2026, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1127/26

Провадження № 1-кп/515/1793/26

Татарбунарський районний суд Одеської області

УХВАЛА

01 липня 2026 року м. Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

представника потерпілої юридичної особи ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 , його захисника адвоката ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження покладених обов`язків на обвинуваченого в порядку, передбаченому ст.194 КПК України в рамках кримінального провадження № 42023162240000045 від 25 липня 2023 року за обвинуваченням

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Суббовичи Килинцівського району Брянської області російської федерації, громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , директора ТОВ «Агро-Дар», код ЄДРПОУ 32272111, раніше не судимого,

за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.239, ч.2 ст.364-1 КК України,

В С Т А Н О В И В:

На розгляді Татарбунарського районного суду Одеської області перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 42023162240000045 від 25 липня 2023 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.239, ч.2 ст.364-1 КК України.

Згідно з ухвалою судді від 23 червня 2026 року, призначено підготовче судове засідання.

01 липня 2026 року прокурором подано клопотання про продовження покладених обов`язків на обвинуваченого ОСОБА_5 у порядку, передбаченому ст. 194 КПК України, яке обґрунтоване таким. У ході досудового розслідування, згідно з ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року, щодо ОСОБА_5 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, з визначенням розміру застави у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів доходів для працездатних осіб та покладенням відповідних обов`язків. Відповідно до ухвали Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено та визначено заставу у розмірі 601 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 000 128,00 грн; у разі внесення застави на підозрюваного строком до 27 червня 2026 року покладено обов`язки: не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим або прокурором у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну. Підозрюваним ОСОБА_5 внесено заставу та повністю виконувалися покладені слідчим суддею обов`язки. Строк дії обов`язків спливає. Заявлені ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати. Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.239, ч.2 ст.364-1 КК України, за більш тяжке по якому передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років, є обізнаним про покарання за інкримінований йому злочин. Тяжкість кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчиненні свідчить про наявність ризику переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків, на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленого йому обвинувачення та які у подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, а тому має місце існування ризику можливого незаконного впливу на свідків, схиляючи їх до надання неправдивих показань з метою уникнення від кримінальної відповідальності. Також існує ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, оскільки на теперішній час ОСОБА_5 притягується до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження № 12025100010000551, внесеного до ЄРДР 06 лютого 2025 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України. З метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого обов`язків, враховуючи, що ризики не зменшилися, виникла необхідність у продовженні встановлених в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов`язків.

У підготовчому судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав та просив про його задоволення.

Сторона захисту, враховуючи, що обвинувачений не порушував правил застави, просив виключити з переліку покладених на обвинуваченого обов`язків - обов`язку не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, оскільки вказаний обов`язок обмежує його у пересуванні з питань роботи, яка пов`язана з роз`їздами за межі Одеської області.

Обвинувачений підтримав позицію свого захисника.

Представник потерпілої юридичної особи у вирішенні клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши матеріали клопотання про продовження обов`язків, суд дійшов до такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно з ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, а також наявність ризиків, передбачених цим Кодексом.

Судом встановлено, що згідно з ухвалою Одеського апеляційного суду від 30 квітня 2026 року до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання від вартою в ДУ «Одеській слідчий ізолятор» строком до 30 травня 2026 року; визначено в якості альтернативного запобіжного заходу заставу у розмірі 1 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ст. 194 КПК України.

Згідно з ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 27 травня 2026 року, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою продовжено та визначено заставу у розмірі 601 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 000 128,00 грн; у разі внесення застави на підозрюваного строком до 27 червня 2026 року покладено обов`язки: не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора та суду; повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну місця свого проживання та роботи; утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим або прокурором у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_5 скасовано 02 червня 2026 року у зв`язку з внесенням застави. В силу ч. 4 ст. 202 КПК України з 02 червня 2026 року обвинувачений є таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Як вбачається з вказаної ухвали слідчого судді, підставами застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 слугували наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень, ч.2 ст.239, ч.2 ст.364-1 КК України, та наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливість переховування від органів досудового розслідування та суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене; незаконного впливу на свідків; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення.

Встановлені у ході розгляду клопотання обставини свідчать про те, що зазначені підстави не відпали та продовжують існувати.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.239, ч.2 ст.364-1 КК України, за більш тяжке по якому передбачене покарання у виді позбавлення волі на строк до шести років.

Ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що підозрюваний може втекти («Ідалов проти росії», «Гарицьки проти Польщі», «Храїді проти Німеччини», «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду, береться до уваги, що існує ймовірність того, що обвинувачений з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину, може вдатися до відповідних дій.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини тяжкість покарання не є самостійною підставою для застосування запобіжного заходу, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Рішення про необхідність застосування запобіжного заходу для запобігання вказаному ризику ґрунтується на тяжкості кримінального правопорушення і тяжкості покарання, що загрожує у разі визнання обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується. Тяжкість кримінального правопорушення та суворість покарання за його вчиненні свідчить про наявність ризику переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування та суду.

Запобіжний захід необхідний для забезпечення здійснення судового провадження, яке з об`єктивних причин не закінчено на даний час; кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого засідання.

На цьому етапі кримінального провадження суд не вправі вирішувати ті питання, які може вирішувати тільки при ухвалені судового рішення під час вирішення обвинувачення по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення, обґрунтованості обвинувачення, остаточної правової кваліфікації інкримінованого кримінального правопорушення тощо.

Враховуючи, що ОСОБА_5 відомі анкетні дані свідків, на показання яких сторона обвинувачення посилається в обґрунтування пред`явленого йому обвинувачення та які у подальшому будуть допитуватися безпосередньо судом, продовжує існувати ризик можливого незаконного впливу на свідків з метою схиляння їх до надання неправдивих показань задля уникнення від кримінальної відповідальності.

Крім того, продовжує існувати ризик вчинення ОСОБА_5 іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, оскільки він притягується до кримінальної відповідальності в рамках кримінального провадження №12025100010000551, внесеного до ЄРДР 06 лютого 2025 року, за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 289 КК України.

За такого, з метою забезпечення виконання покладених на обвинуваченого ОСОБА_5 обов`язків в рамках обраного раніше запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи особу обвинуваченого, характер інкримінованих правопорушень та стадію кримінального провадження, продовження існування ризиків, суд вважає, що клопотання прокурора є обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення.

Щодо клопотання сторони захисту про виключення з переліку обов`язку не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора та суду, у зв`язку із роз`їздами за межі Одеської області по роботі, суд зазначає таке.

У ході перевірки вказаного доводу суд враховує те, що відповідно до ч. 4 ст. 194 КПК України слідчий суддя, суд має право покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами п`ятою та шостою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

Якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором, зокрема не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду (п. 2 ч. 5 ст. 194 КПК України).

Тобто обов`язок не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду є важливим елементом механізму забезпечення контролю за виконанням обов`язків, передбачених відповідним запобіжним заходом та запобіганню ризикам, передбаченим зокрема п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

При цьому, суд бере до уваги те, що кримінальне провадження перебуває на стадії підготовчого засідання, до обвинуваченого застосовано запобіжний захід, який не пов`язаний із триманням під вартою; наявний ризик переховування обвинуваченого від органів досудового розслідування та/або суду.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне покладення на ОСОБА_5 обов`язку не відлучатися за межі Одеської області, в якій знаходиться адреса його місця проживання, без дозволу органу досудового розслідування та суду, що не призведе до нівелювання мети запобіжного заходу в частині покладеного обов`язку, який застосовано до обвинуваченого.

Керуючись ст. 131, 132, 176-179, 194, 315 КПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , передбачені ч.5 ст.194 КПК України обов`язки, а саме:

1. не відлучатися за межі Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

2. повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та роботи;

3. утримуватися від спілкування зі свідками, визначеними слідчим або прокурором у даному кримінальному провадженні;

4. здати на зберігання до ГУ ДМС в Одеській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому наслідки ч. ч. 8, 10, 11 ст. 182 КПК України.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.

Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 02.07.2026 р.

Суддя ОСОБА_1