Рішення № 137896940, 20.04.2026, Савранський районний суд Одеської області

Є.у.н.с.512/1069/25

Провадження №2/512/237/26

"20" квітня 2026 р.

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Савранський районний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Бростовської Н.О.,

секретаря Пустовіт С.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Саврань, Подільського району, Одеської області, цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, обґрунтовуючи вимоги тим, що 28.03.2025р. між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №176837, за умовами якого Позичальнику надається кредит в розмірі 8000,00грн. строком на 84 дні з фіксованою процентною ставкою. Вказаний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через його веб-сайт. Право вимоги за вказаним кредитним договором позивач отримав на підставі договору факторингу №16042025 від 16.04.2025р., укладеного між ним та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС». Згідно витягу з додатку №1 до вказаного договору факторингу від 03.09.2025р. до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №176837 від 28.03.2025р. на загальну суму 14384,40грн., у тому числі: 8000,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 4683,40грн. заборгованість по відсоткам, 501,00грн. заборгованість по комісії та 1200,00грн. заборгованість по штрафах/пені. Разом з цим, в позовній заяві позивач заявив вимогу стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором №176837 від 28.03.2025р. в розмірі 13184,40грн., у тому числі: 8000,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 4683,40грн. заборгованість по відсоткам та 501,00грн. заборгованість по комісії. Крім того, позивач просив стягнути з відповідача на його користь сплачений за подання позову судовий збір в розмірі 2422,40грн., а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн.

В судове засідання представник позивача не з`явився, але в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання також не з`явився, про дату, час і місце засідання був повідомлений належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомив, відзив на позов, а також заяву про розгляд справи за його відсутністю не подав.

За таких обставин, враховуючи неявку відповідача, повідомленого належним чином, приймаючи до уваги згоду позивача на ухвалення заочного рішення, суд вважає за можливе відповідно до положень ч.1 ст.280 ЦПК України провести заочний розгляд справи на підставі наявних у ній доказів з ухваленням заочного рішення.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, дійшов такого висновку.

28.03.2025р. між ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (Кредитодавець) та ОСОБА_1 (Позичальник) було укладено кредитний договір №176837, за умовами якого Позичальнику надається кредит в розмірі 8000,00грн. строком на 84 дні з фіксованою процентною ставкою. Вказаний договір укладено в електронній формі в особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-комунікаційній системі Кредитодавця та доступний через його веб-сайт (а.с.39-зворот 42).

Право вимоги за вказаним кредитним договором позивач отримав на підставі договору факторингу №16042025 від 16.04.2025р., укладеного між ним та ТОВ «ФК «КРЕДІПЛЮС» (а.с.7-9).

Згідно витягу з додатку №1 до вказаного договору факторингу від 03.09.2025р. до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором №176837 від 28.03.2025р. на загальну суму 14384,40грн., у тому числі: 8000,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 4683,40грн. заборгованість по відсоткам, 501,00грн. заборгованість по комісії та 1200,00грн. заборгованість по штрафах/пені (а.с.56-зворот).

За змістом ст.ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 цього Кодексу встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК України).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

30.09.2015р. набрав чинності Закон України «Про електронну комерцію», яким встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.3 ст.11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Частиною 4 цієї статті визначено, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах.

Разом з цим, відповідно до ч.6 цієї статті відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст.12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Також, ч.12 цієї статті визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

За змістом ст.12 вказаного Закону, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12.01.2021р. у справі №524/5556/19 та від 10.06.2021р. у справі №234/7159/20.

Відповідно до ч.2 ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Як встановлено ч.3 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може грунтуватися на припущеннях (ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України).

Відповідач не надав суду доказів, які б спростовували його заборгованість перед позивачем за кредитним договором №176837 від 28.03.2025р., право вимоги за яким він набув на підставі договору факторингу.

З урахуванням викладеного, приймаючи до уваги вимоги ч.2 ст.264 ЦПК України, згідно з якою при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за кредитним договором №176837 від 28.03.2025р. в розмірі 13184,40грн., у тому числі: 8000,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 4683,40грн. заборгованість по відсоткам та 501,00грн. заборгованість по комісії, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо заборгованості по штрафах/пені в розмірі 1200,00грн. суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст.625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Верховний Суд у постанові від 31.01.2024р. по справі №183/7850/22 вказав, що тлумачення п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит, у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022р. за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Враховуючи ту обставину, що на правовідносини, які склалися між сторонами, поширюється дія п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а заборгованість по штрафах/пені в розмірі 1200,00грн. нарахована у період дії в Україні воєнного стану, тобто після 24.02.2022р., вона підлягає списанню, а тому підстави для її стягнення за рішенням суду, у разі заявлення такої вимоги позивачем, відсутні.

Щодо стягнення судових витрат, які складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, серед інших витрат, належать витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Так, при зверненні до суду з цією позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2422,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією в національній валюті №33544 від 26.12.2025р. (а.с.1), який в силу ч.1 ст.141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00грн. суд, враховуючи положення ч.4 ст.137 ЦПК України та ч.3 ст.509 ЦК України дійшов висновку про зменшення вказаних витрат до 4000,00грн., що буде співмірним із складністю справи, виконаною адвокатом роботою та ціною позову, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі наведеного, керуючись ст.526, ч.1 ст.610, ч.1 ст.611, ст.ст.626, 628, ч.1 ст.638, ч.1 ст.1054 ЦК України, ч.3 ст.12, ч.1 ст.81, ч.4 ст.137, ч.1 ст.141, ч.3 ст.258, ст.ст.259, 263-265, ч.1 ст.280, ст.ст.281, 282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ЮНІТ КАПІТАЛ» (01133, м.Київ, бульв.Лесі Українки, буд.34, офіс 333, код ЄДРПОУ 43541163) заборгованість за кредитним договором №176837 від 28.03.2025р. в розмірі 13184,40грн. (тринадцять тисяч сто вісімдесят чотири грн. сорок коп.), у тому числі: 8000,00грн. заборгованість за тілом кредиту, 4683,40грн. заборгованість по відсоткам та 501,00грн. заборгованість по комісії (станом на 29.12.2025р.), судовий збір в розмірі 2422,40грн. (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. сорок коп.), а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00грн. (чотири тисячі грн.), а всього 19606,80грн. (дев`ятнадцять тисяч шістсот шість грн. вісімдесят коп.).

В іншій частині позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Савранського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення (ч.ч.1, 2 ст.284 ЦПК України).

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи (ч.1 ст.289 ЦПК України).

СУДДЯ (підпис)

Суддя Савранського районного

суду Одеської області Бростовська Н.О.