Ухвала суду № 137896848, 01.07.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/2561/26-Е

Провадження № 2/522/5728/26

УХВАЛА

01 липня 2026 року

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Шенцевої О.П.,

при секретарі Сафтюк-Панько Б.Д.,

розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_1 по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного економічного університету, треті особи: міністр Міністерства освіти і науки України Лісовий Оксен Васильович, перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України Кудрявець Євген Володимирович, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров Олег Ігорович, ректор Одеського національного економічного університету Ковальов Анатолій Іванович, завідувач відділу аспірантури Одеського національного економічного університету Гаврютіна Алла Анатоліївна, проректор з науково педагогічної роботи Одеського національного економічного університету Шинкаренко Володимир Миколайович, проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Літвінов Олександр Сергійович, головний бухгалтер Одеського національного економічного університету Венедиктова Марія Леонідівна, помічник ректора Одеського національного економічного університету з правових питань Шерстньова Наталія Володимирівна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних рішень і бездіяльності, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Приморського районного суду м. Одеси слухається цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного економічного університету, треті особи: міністр Міністерства освіти і науки України Лісовий Оксен Васильович, перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України Кудрявець Євген Володимирович, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров Олег Ігорович, ректор Одеського національного економічного університету Ковальов Анатолій Іванович, завідувач відділу аспірантури Одеського національного економічного університету Гаврютіна Алла Анатоліївна, проректор з науково педагогічної роботи Одеського національного економічного університету Шинкаренко Володимир Миколайович, проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Літвінов Олександр Сергійович, головний бухгалтер Одеського національного економічного університету Венедиктова Марія Леонідівна, помічник ректора Одеського національного економічного університету з правових питань Шерстньова Наталія Володимирівна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних рішень і бездіяльності.

26 червня 2026 року до суду від позивача надійшла заява про залишення позову без розгляду, мотивуючи її тим, що сенс позову для позивача був в тому, «щоб посадові особи замислилися над порушенням прав громадян, але він прийшов до переконання, що вони на це не здатні».

В судовому засіданні позивач та його представник були відсутні, про причини неявки суду не повідомили. Про дату час та місце сповіщені належним чином.

Представники відповідачів Міністерства освіти і науки України, Одеського національного економічного університету та третя особа заперечували щодо задоволення заяви про залишення позову без розгляду.

Вислухавши думку учасників справи, дослідивши заяву та матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.

До Приморського районного суду м. Одеси надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного економічного університету, треті особи: міністр Міністерства освіти і науки України Лісовий Оксен Васильович, перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України Кудрявець Євген Володимирович, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров Олег Ігорович, ректор Одеського національного економічного університету Ковальов Анатолій Іванович, завідувач відділу аспірантури Одеського національного економічного університету Гаврютіна Алла Анатоліївна, проректор з науково педагогічної роботи Одеського національного економічного університету Шинкаренко Володимир Миколайович, проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Літвінов Олександр Сергійович, головний бухгалтер Одеського національного економічного університету Венедиктова Марія Леонідівна, помічник ректора Одеського національного економічного університету з правових питань Шерстньова Наталія Володимирівна, в якій останній просить суд стягнути з Одеського національного економічного університету, Міністерства освіти і науки України солідарно за рахунок його бюджетних асигнувань на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 236 680,50 грн., та моральної шкоди - 103 764 грн.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 03.03.2026 р. позовну заяву ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного економічного університету, треті особи: міністр Міністерства освіти і науки України Лісовий Оксен Васильович, перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України Кудрявець Євген Володимирович, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров Олег Ігорович, ректор Одеського національного економічного університету Ковальов Анатолій Іванович, завідувач відділу аспірантури Одеського національного економічного університету Гаврютіна Алла Анатоліївна, проректор з науково педагогічної роботи Одеського національного економічного університету Шинкаренко Володимир Миколайович, проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Літвінов Олександр Сергійович, головний бухгалтер Одеського національного економічного університету Венедиктова Марія Леонідівна, помічник ректора Одеського національного економічного університету з правових питань Шерстньова Наталія Володимирівна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних рішень і бездіяльності, прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.

Цивільну справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження на 27 травня 2026 року.

Протягом підготовчого судового засідання відбулись судові засідання в приміщенні Приморського районного суду м. Одеси за участі, як позивача та його представника, так і представників відповідачів та третьої особи, призначені на 27.05.2026 р., 08.06.2026 р., 16.06.2026 р.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2026 р., враховуючи, що по справі проведені всі необхідні підготовчі дії, передбачені ст.189 ЦПК України, суд вважає необхідним призначити справу до розгляду по суті та закрив підготовче провадження по справі. Призначено справу до судового розгляду по суті на 25 червня 2026 року на 16:20 год.

Також даною ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16.06.2026 р. позивачу було відмовлено в задоволенні заяви про виклик свідків на підставі її необґрунтованості.

Не погоджуючись в цій частині з рішенням суду про відмову в задоволенні заяви про виклик свідків, 25.06.2026 р. позивачем подано заяву про відвід головуючої судді по справі Шенцевої О.П.

Враховуючи, що вказана заява про відвід головуючого судді надійшла до кабінету електронного суду в день судового засідання, вона була розглянута визначеним раніше складом суду, та Ухвалою від 25.06.2026 р. заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шенцевої О.П. по справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного економічного університету, треті особи: міністр Міністерства освіти і науки України Лісовий Оксен Васильович, перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України Кудрявець Євген Володимирович, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров Олег Ігорович, ректор Одеського національного економічного університету Ковальов Анатолій Іванович, завідувач відділу аспірантури Одеського національного економічного університету Гаврютіна Алла Анатоліївна, проректор з науково педагогічної роботи Одеського національного економічного університету Шинкаренко Володимир Миколайович, проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Літвінов Олександр Сергійович, головний бухгалтер Одеського національного економіч ного університету Венедиктова Марія Леонідівна, помічник ректора Одеського національного економічного університету з правових питань Шерстньова Наталія Володимирівна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних рішень і бездіяльності залишено без задоволення.

В свою чергу 26.06.2026 р. до кабінету електронного суду (вхідний номер (авт.): 48973/26-Вх) надійшла заява ОСОБА_1 з посиланням на п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, згідно якої суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду, в обґрунтування якої вказано, що «сенс позову був в тому, щоб посадові особи замислилися над порушенням прав громадян, але я прийшов до переконання, що вони на це не здатні».

Так, на підставі п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Згідно з положеннями пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Цивільного процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема, брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом. Водночас учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Залишення заяви без розгляду не позбавляє особу права повторного звернення до суду за захистом своїх прав у загальному порядку (частина друга статті 257 ЦПК).

У пункті 30 постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18 сформульовано такий правовий висновок:

"Також Верховний Суд звертається до власної практики, зокрема, постанови від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, у якій Верховний Суд погодився з судами першої та апеляційної інстанцій у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду, стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя.".

У пункті 4.12 постанови від 16.02.2021 у справі № 922/2115/19 Верховний Суд зазначив:

«Отже, відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження.

Разом з тим, такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті.»

Аналогічним чином у постанові від 08.09.2021 у справі № 758/2008/19 Касаційний цивільний суд вказав, що суд першої інстанції не звернув увагу на те, що заява позивача про залишення позову без розгляду подана після початку розгляду справи по суті. При цьому суд першої інстанції також не звернув увагу на те, що після початку розгляду справи по суті передбачено право позивача відмовитись від позову.

Суд вважає, що доводи викладені позивачем в заяві про залишення позовної заяви без розгляду є безпідставними, а саме заява про залишення позову без розгляду подане на іншій стадії судового розгляду, що не відповідає п. 5 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, а тому не підлягає задоволенню.

Згідно з частиною другою статті 10 ЦПК України суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 статті 9 Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

За частиною четвертою статті 10 ЦПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до статей 1 та 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Враховуючи той факт, що право на справедливий суд займає основне місце у системі глобальних цінностей демократичного суспільства, ЄСПЛ у своїй практиці пропонує досить широке його тлумачення.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція), кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «Жоффр де ля Прадель проти Франції» від 16 грудня 1992 року).

Гарантії, пов`язані із реалізацією права на справедливий суд, закріпленого у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), повинні відповідати також і забезпеченню ефективного доступу до суду (пункт 25 рішення у справі «Делькур проти Бельгії» від 17 січня 1970 року та пункт 65 рішення у справі «Гофман проти Німеччини» від 11.11.2001).

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено право людини на доступ до правосуддя, а статтею 13 Конвенції ефективний спосіб захисту прав, і це означає, що особа має право пред`явити в суді таку вимогу на захист цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення. Пряма чи опосередкована заборона законом на захист певного цивільного права чи інтересу не може бути виправданою. Тому пункт 1 статті 6 Конвенції гарантує кожному право звернутися до суду з будь-якою вимогою щодо своїх цивільних прав та обов`язків. У такий спосіб здійснюється право на суд, яке включає не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом.

Крім того, при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції.

При цьому, надмірна гнучкість зайвий раз може нівелювати стадії судового розгляду цивільної справи, як процесу судового контролю, заважає принципу диспозитивності сторін як у відновленні порушених прав, так і у захисті проти зловживання правом, а також може перешкоджати принципу ефективного судового захисту, як складової законності судового рішення.

Беручи до уваги наведені обставини, суд дійшов висновку, що заява позивача щодо залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 257, 258-261, 353 ЦПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 залишення без розгляду позову ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України, Одеського національного економічного університету, треті особи: міністр Міністерства освіти і науки України Лісовий Оксен Васильович, перший заступник міністра Міністерства освіти і науки України Кудрявець Євген Володимирович, генеральний директор директорату вищої освіти та освіти дорослих Міністерства освіти і науки України Шаров Олег Ігорович, ректор Одеського національного економічного університету Ковальов Анатолій Іванович, завідувач відділу аспірантури Одеського національного економічного університету Гаврютіна Алла Анатоліївна, проректор з науково педагогічної роботи Одеського національного економічного університету Шинкаренко Володимир Миколайович, проректор з наукової роботи Одеського національного економічного університету Літвінов Олександр Сергійович, головний бухгалтер Одеського національного економічного університету Венедиктова Марія Леонідівна, помічник ректора Одеського національного економічного університету з правових питань Шерстньова Наталія Володимирівна, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок протиправних рішень і бездіяльності залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя: