Рішення № 137896812, 11.06.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/17608/24-Е

Провадження 2/522/1325/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАІНИ

11 червня 2026 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси, у складі:

головуючого - судді Науменко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Зелінська К.Ю.,

розглянувши в порядку загального позовного провадження позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про відшкодування шкоди

В С Т А Н О В И В:

В провадження Приморського районного суду міста Одеса судді Ковтун Ю.І. надійшла справа за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про відшкодування шкоди.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що 21 серпня 2024 року в м. Одесі по вул. Ніжинській, 49 на її автомобіль INFINITI EX35 (д.н.з. НОМЕР_1 ) впала гілка дерева, внаслідок чого транспортний засіб отримав механічні пошкодження. Факт події, відсутність несприятливих погодних умов та розмір заподіяної матеріальної шкоди у сумі 95 027,79 грн підтверджуються матеріалами поліції та висновком експертного транспортно-товарознавчого дослідження. Позивач стверджує, що оскільки зелені насадження є об`єктами благоустрою, обов`язок щодо їх належного утримання, моніторингу стану та видалення аварійних дерев покладається на органи місцевого самоврядування та визначених ними балансоутримувачів. З огляду на те, що відповідачі ухилилися від належного виконання обов`язків з догляду за насадженнями, а інформація щодо конкретного балансоутримувача за вказаною адресою відсутня, позивач на підставі статей 22, 1166, 1173 Цивільного кодексу України просить суд стягнути солідарно з Виконавчого комітету Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест» та КП «ЖКС «Порто-Франківський» завдані збитки у розмірі 95 027,79 грн.

Ухвалою суду від 14.10.2024 відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

26.02.2025 ухвалою судді Ковтун Ю.І. закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. № 1108/26 від 27.04.2026 та службової записки помічника судді, по справі 27.04.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, в результаті якого справа передана в провадження судді Науменко А.В.

28.04.2026 року матеріали заяви передані головуючому судді.

Ухвалою суду від 08.05.2026 року справу прийнято до розгляду.

31.10.2024 року від Виконавчого комітету Одеської міської ради до суду надійшов відзив на позовну заяву.

Виконавчий комітет Одеської міської ради у відзиві зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а Виконавчий комітет неналежним відповідачем у справі. Відповідач наголошує, що згідно із Законом України «Про благоустрій населених пунктів» та рішеннями міської ради, функції з утримання зелених насаджень покладено на профільні виконавчі органи, зокрема Департамент міського господарства та комунальні підприємства, такі як КП «Міськзелентрест». Виконавчий комітет не є балансоутримувачем об`єктів благоустрою чи власником земельних ділянок, а його повноваження у сфері благоустрою не включають визначення балансоутримувачів конкретних дерев. Відповідач також звертає увагу, що будинок за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 49 перебуває в управлінні КП «ЖКС «Порто-Франківський», яке відповідно до Статуту та Правил благоустрою міста зобов`язане забезпечувати належний догляд за прибудинковою територією, включаючи зелені насадження. Виконавчий комітет стверджує, що позивачем не доведено наявності елементів складу цивільного правопорушення, зокрема протиправної поведінки саме цього органу та безпосереднього причинно-наслідкового зв`язку між його діями чи бездіяльністю і заподіяною шкодою. Враховуючи викладене, Виконавчий комітет Одеської міської ради просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог до нього в повному обсязі.

04.11.2024 року від позивача до суду надійшла відповідь на відзив.

Відповідно до відповіді на відзив позивач зазначає, що доводи Виконавчого комітету Одеської міської ради про відсутність у нього статусу належного відповідача є безпідставними. Позивач наголошує на презумпції вини завдавача шкоди, встановленій ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, яку відповідач не спростував. Позивач вказує, що згідно із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» та відповідними положеннями про Виконавчий комітет, останній наділений повноваженнями з організації благоустрою населених пунктів та здійснення контролю за станом зелених насаджень, тому невизначення балансоутримувача конкретного дерева за адресою падіння є прямою бездіяльністю органу місцевого самоврядування. Позивач також відхиляє твердження про необхідність попереднього встановлення протиправності дій виконавчого органу в адміністративному суді, підкреслюючи принципи процесуальної економії та ефективного судового захисту. На думку позивача, наявність шкоди, протиправної бездіяльності та причинно-наслідкового зв`язку підтверджується належними доказами, зокрема матеріалами поліції, висновком експерта та відомостями гідрометеорологічного центру, що в сукупності є достатньою підставою для задоволення позовних вимог.

Ухвалою суду від 26.02.2025 року підготовче провадження по справі закрито та призначено до судового розгляду по суті.

19.05.2025 року від КП «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» до суду надійшли доповнення до заключного слова у судових дебатах в яких зазначили, що вказану земельну ділянку на утримання Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» передано не було, а тому просять суд відмовити в задоволенні позову просить відмовити.

21.10.2025 року від КП «Міськзелентрест» до суду надійшли Додаткові пояснення у справі.

Зазначає, що КП «Міськзелентрест» не є належним відповідачем у справі, оскільки не має статусу балансоутримувача зелених насаджень за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 49. Згідно із Законом України «Про благоустрій населених пунктів», Правилами утримання зелених насаджень та Правилами благоустрою території міста Одеси, обов`язок щодо утримання прибудинкової території, включаючи догляд за зеленими насадженнями, покладається на балансоутримувача або організацію, що обслуговує відповідний будинок, якою у даному випадку є КП «ЖКС «Порто-Франківський». Відповідальність за організацію благоустрою та визначення балансоутримувачів об`єктів комунальної власності належить до повноважень органів місцевого самоврядування, а не до предмету діяльності КП «Міськзелентрест», яке здійснює роботи лише щодо закріплених за ним об`єктів або на підставі відповідних договорів. Підприємство підкреслює, що не має правових підстав для обслуговування вказаної ділянки, а отже, за відсутності ознак протиправної поведінки та причинно-наслідкового зв`язку між діями підприємства і завданою шкодою, вимоги до нього є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

У судове засідання призначене на 02.06.2026 року з`явились представник позивача Степанишина А.С., представник Виконавчого комітету Одеської міської ради та представник Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський».

Представник позивача наполягав на задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідачі заперечували проти задоволення позову.

Суд оголосив, що проголошення вступної та резолютивної частини рішення відбудеться 11.06.2026 року.

У судове засідання призначене на 11.06.2026 року з`явились представник позивача ОСОБА_2 та представник Виконавчого комітету Одеської міської ради Соболь Я.О.

Суд заслухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи прийшов до наступних висновків.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Статтями 5, 12, 13, 81, 83 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачений цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Частиною першою статті 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (факті), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК України).

У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судом встановлено, що 21 серпня 2024 року за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська, 49, відбулося падіння гілки дерева на припаркований автомобіль INFINITI EX35, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить позивачу на праві власності. Факт події та наявність механічних пошкоджень автомобіля (скла, фар, багажника) підтверджуються поясненнями ОСОБА_3 до поліції від 21 серпня 2024 року, протоколом прийняття заяви від 21 серпня 2024 року, листом відділення поліції № 1 Одеського районного управління поліції № 1 ГУНП в Одеській області від 11 вересня 2024 року № 60.6-9509 та матеріалами фотофіксації.

Відповідно до листа Українського гідрометеорологічного центру від 17 вересня 2024 року № 99002-3005/99022, станом на 21 серпня 2024 року в місті Одеса не було зафіксовано опадів або стихійних явищ, а швидкість вітру становила 1-3 м/с.

Розмір завданих матеріальних збитків встановлено висновком експерта ОСОБА_4 від 03 жовтня 2024 року № 176-24 за результатами експертного транспортно-товарознавчого дослідження вказаного транспортного засобу та становить 95027,79 грн.

Обслуговування житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , здійснює Комунальне підприємство «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський», до переліку послуг якого входить прибирання прибудинкової території. Водночас, згідно з рішенням Виконавчого комітету Одеської міської ради від 25 липня 2024 року № 664 «Про утримання зелених насаджень у місті Одесі», зелені насадження за вказаною адресою не перебувають на балансі та не входять до переліку об`єктів, що обслуговуються КП «Міськзелентрест».

Департамент з благоустрою міста Одеської міської ради листом від 29.11.2024 року № 01-09/299 повідомив, що в ході комісійного обстеження території за адресою: АДРЕСА_1 , на предмет дотримання суб`єктами господарювання та громадянами міста чинного законодавства у сфері благоустрою та Правил благоустрою території міста Одеса, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI із змінами, за участю представників Департаменту міського господарства Одеської міської ради, Департаменту земельних ресурсів Одеської міської ради, Приморської районної адміністрації Одеської міської ради, КП «Міськзелентрест», КП «ЖКС «ПортоФранківський», з`ясовано, що дерево, яке пошкодило транспортний засіб позивача знаходиться навпроти будинку АДРЕСА_1 , що зафіксовано в акті комісійного обстеження території від 27.11.2024 року та підтверджується схемою прибудинкової території багатоквартирного будинку, на якій також позначено і місце розташування дерева.

Крім того, серед додатків до листа Департаменту з благоустрою міста Одеської міської ради від 29.11.2024 року № 01-09/299 наявний акт переобміру прибудинкової території багатоквартирного будинку за вказаною адресою, відповідно до якого площа вулиці складає 1064 кв.м, площа двору 345 кв.м та газон вулиці 116 кв.м. Листом Департаменту архівної справи та діловодства Одеської міської ради від 20.11.2024 року № 1977-11.1-29 надано належним чином засвідчені копії витягів з наступних документів: - рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 року № 924 «Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунальних сервісів м. Одеси» в частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 ; - рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008 року № 1212 «Про внесення змін до рішень Виконавчого комітету Одеської міської ради від 29.07.2008 року № 924 «Про визначення площ прибудинкових територій багатоквартирних житлових будинків, прибирання яких здійснюється двірниками комунальних підприємств житлово-комунального сервісу м. Одеси» та від 21.08.2008 року № 970 «Про заходи щодо введення адресної муніципальної допомоги мешканцям міста на оплату житлово-комунальних послуг та установлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій» разом з додатками до вказаних рішень в частині житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . Додатком до рішення Виконавчого комітету Одеської міської ради від 28.10.2008 року № 1212 розмір прибудинкової території, прибирання якої здійснюється двірниками Комунального підприємства «ЖКС «Порто-Франківський» за вказаною адресою встановлюється наступними показниками: - загальна площа 1690 кв.м; - площа асфальту вулиці 1035 кв.м; - площа газону вулиці 115 кв.м; - площа асфальту двору 540 кв.м.

КП «ЖКС «Порто-Франківський» у листі від 16.09.2024 року № 1514/11 зазначив, що не відповідає за утримання зелених насаджень на прилеглих територіях до будинків, що знаходяться в управлінні комунального підприємства.

Згідно з положеннямич. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зобов`язання про відшкодування шкоди - це правовідношення, в силу якого одна сторона (потерпілий) має право вимагати відшкодування завданої шкоди, а інша сторона (боржник) зобов`язана відшкодувати завдану шкоду в повному розмірі.

Згідно із статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно зі статтею 25 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону.

Частиною четвертою статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб.

Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві.

Факт падіння дерева на належний позивачу автомобіль та завдання у зв`язку із цим транспортному засобу механічних пошкоджень, а також розмір заподіяної шкоди підтверджуються наданими доказами.

Щодо визначення суб`єкта на якого покладено обов`язок з відшкодування шкоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, обов`язок щодо спростування якої покладається на відповідача. Якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на наведене саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини в завданні шкоди позивачу.

Верховний Суд України у постанові від 19 серпня 2014 року у справі № 3-51гс14 вказав, що аналіз норм ЦК України щодо відшкодування шкоди з урахуванням визначених процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди, діє презумпція вини, тобто відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам завдавач шкоди. Якщо під час розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Наведений висновок підтверджено Верховним Судом, зокрема у постановах від 21 квітня 2021 року в справі № 648/2035/17, від 15 липня 2021 року у справі № 520/4080/16, від 27 жовтня 2021 року у справі № 461/484/18, від 09 лютого 2022 року у справі № 161/7881/20.

Загальними підставами, наявність яких є необхідною для всіх випадків відшкодування шкоди, є: а) наявність шкоди; б) протиправна поведінка заподіювача шкоди; в) причинний зв`язок між шкодою та протиправною поведінкою заподіювача; г) вина заподіювача шкоди. Перераховані підстави визнаються загальними, оскільки їх наявність необхідна для всіх випадків відшкодування шкоди, якщо інше не передбачено законом.

У деліктних (не договірних) правовідносинах тягар доказування покладено не на позивача, а на відповідача.

Таким чином, відповідач для звільнення його від відповідальності має довести, що шкода заподіяна не з його вини.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами (частина перша статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування").

За приписами частини першої та другої статті 11 Закону України "Про місцеве самоврядування" виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади - також підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

До повноважень сільських, селищних і міських рад у сфері благоустрою населених пунктів належить здійснення самоврядного контролю за станом благоустрою та утриманням територій населених пунктів, інженерних споруд та об`єктів, підприємств, установ та організацій, майданчиків для паркування транспортних засобів (у тому числі щодо оплати послуг з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів), озелененням таких територій, охороною зелених насаджень, водних об`єктів тощо (пункт 5 частини другої статті 10 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування можуть утворювати підприємства для утримання об`єктів благоустрою державної та комунальної власності. У разі відсутності таких підприємств органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах своїх повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів таких об`єктів. Балансоутримувача, що здійснюватиме утримання і ремонт об`єкта благоустрою, який перебуває у приватній власності, визначає власник такого об`єкта благоустрою. Орган державної влади або орган місцевого самоврядування за поданням підприємства чи балансоутримувача щорічно затверджує заходи з утримання та ремонту об`єкта благоустрою державної або комунальної власності на наступний рік та передбачає кошти на виконання цих заходів. Орган державної влади та орган місцевого самоврядування, підприємство та балансоутримувач несуть відповідальність за виконання затверджених заходів у повному обсязі (ч. ч. 1, 3 ст. 18 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади (частина сьома статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

У пункті 3.2. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року №105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою.

Відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі (пункту 5.5. Правил).

Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.

До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян (підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування").

Поняття благоустрою населених пунктів визначене ч. 1 ст. 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів", відповідно до положень якого це комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

За положеннями ч. 1, 2 ст. 20 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Благоустрій здійснюється в обов`язковому порядку на всій території населеного пункту (села, селища, міста).

Статтею 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" визначено, що зокрема елементами (частинами) об`єктів благоустрою є зелені насадження (у тому числі снігозахисні та протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, в парках, скверах, на алеях, бульварах, в садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою.

Згідно з ч. 2 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних основах залучати для цього інші підприємства.

У ст. 25, ч. 1 ст. 28 закону «Про благоустрій населених пунктів» передбачено, що утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір про утримання та благоустрій прибудинкової території.

Рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року № 1631-VI, затверджені правила благоустрою території м. Одеси.

Відповідно до вказаних Правил, з подальшими змінами та доповненнями:

- балансоутримувач власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу, передбачену законодавством, звітність; здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно із законодавством;

- прибудинкова територія навколо багатоквартирного будинку, визначена актом на право власності чи користування земельною ділянкою і призначена для обслуговування багатоквартирного будинку;

- утримання будинків і прибудинкових територій діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи із забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Інвентаризація зелених насаджень проводиться бюро технічної інвентаризації, підприємствами, організаціями, які мають на це право, а також балансоутримувачами об`єктів благоустрою державної чи комунальної форми власності, які мають технічні можливості, відповідних фахівців, за погодженням з виконавчим комітетом Одеської міської ради один раз на п`ять років з квітня до жовтня відповідно до Інструкції з інвентаризації зелених насаджень у населених пунктах України, затвердженої наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 24.12.2001 року № 226. За матеріалами інвентаризації складається паспорт об`єкта (благоустрою, території підприємств, установ, організацій, інших земельних ділянок, на яких розташовані зелені насадження) затвердженої форми. За даними паспорта складається реєстр зелених насаджень.

Підпунктами 1, 2 пункту 4.14. Правил благоустрою території міста Одеси, затверджених рішенням Одеської міської ради від 23.12.2011 року №1631-VI, передбачено, що відповідальність за збереження зелених насаджень, догляд за ними, видалення сухостійних, пошкоджених хворобами та шкідниками зелених насаджень на вулицях перед будівлями до проїжджої частини, всередині квартальних насаджень та насаджень районів міста покладається на балансоутримувачів, власників, користувачів жилих, громадських, промислових будівель та споруд, а також на балансоутримувачів, власників, користувачів будівель підприємств побуту, торгівлі, закладів освіти, охорони здоров`я, розташованих на території житлової забудови, а на територіях підприємств, а також прилеглих до них ділянках і санітарно-захисних зонах на дані підприємства.

Згідно з п.п. 10, 11 п. 7.2 Правил благоустрою території міста Одеси, на територіях, які належить прибирати, необхідно проводити весь комплекс робіт, спрямований на наведення та постійне підтримання чистоти і порядку, збереження зелених насаджень, а саме: регулярно знищувати бур`яни, скошувати траву заввишки більше 10 см, видаляти сухостійні дерева та чагарники, видаляти сухе та поламане гілля та забезпечувати їх вивезення. Видалення сухостійних дерев та чагарників провадиться на підставі рішення Компетентного органу; проводити заходи, що забезпечують збереження насаджень, квітників, газонів, а також заходи по боротьбі зі шкідниками та хворобами зелених насаджень шляхом укладання відповідних договорів із спеціалізованими підприємствами.

Утримання зелених насаджень у населених пунктах здійснюється у відповідності з Правилами утримання зелених насаджень у населених пунктах України (надалі - «Правила»), затвердженими Наказом міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України за №105 від 10.04.2006 року.

Відповідно до п. 2.1 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, зелені насадження деревна, чагарникова, квіткова та трав`яна рослинність природного і штучного походження на визначеній території населеного пункту.

Відповідно до п. 3.1. Правил до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів, зокрема, належать зелені насадження прибудинкової території.

З огляду на пункт 3.2 даних Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, до елементів благоустрою віднесено, зокрема, зелені насадження (у тому числі, снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях.

Згідно з п. 5.2. Правил балансоутримувач забезпечує належне утримання та своєчасний ремонт об`єкта благоустрою власними силами або може на конкурсних засадах залучати інші підприємства, установи, організації, використовуючи для цього кошти, передбачені власником об`єкта.

Відповідно до п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, відповідальними за збереження зелених насаджень і належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі.

Розділом 9 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України встановлено, що виробничий процес утримання об`єктів зеленого господарства включає: догляд за деревами і чагарниками, живоплотами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, садіння квітів, створення газонів, видаленням окремих дерев, садіння окремих дерев, видалення аварійних дерев, санітарне очищення території об`єкта благоустрою.

Пунктом 9.1.11.3 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева.

Згідно із п. 9.1.12. вказаних Правил, аварійним вважається дерево, яке може становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебуває у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі.

Крім того, відповідно до розділу 12 Правил, з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюються їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти.

Таким чином, відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності є балансоутримувачі зелених насаджень, уповноважені органами місцевого самоврядування підприємства, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень.

Правилами визначено, що балансоутримувач - спеціально вповноважені на конкурсних засадах державними чи місцевими органами влади підприємства, організації, які відповідають за утримання та збереження зелених насаджень на підпорядкованих територіях зеленого господарства.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що відшкодування шкоди, завданої пошкодженням автомобіля позивача внаслідок падіння дерева повинно здійснюватися особою у власності або на балансі якої перебуває земельна ділянка, на якій розташоване дерево, яке впало та пошкодило автомобіль.

Відповідно до пп. 7 п. «а» ч. 1 ст. 30 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах із цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою виробничих територій, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

Тобто організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачам майнової та моральної шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: м. Одеса, вул. Ніжинська 49.

При вирішенні аналогічного спору Верховний Суд у постанові від 04 квітня 2018 року у справі №2-1474/11, дійшов такого ж висновку, а саме, «організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень належить до відання саме виконавчого органу міської ради, а тому обов`язок відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева не може бути покладено на Дніпровську міську раду як орган місцевого самоврядування».

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц (провадження № 61-43478св18), зазначено, що: «…до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень у дворі біля будинку АДРЕСА_1. Місцевий суд установив, що відповідач КП "Міськзеленбуд" Дніпровської міської ради було створено на підставі рішення Дніпровської міської ради № 45/22 від 08 грудня 2004 року, при створенні якого на його баланс жодних зелених насаджень не передавалось. Рішенням Дніпропетровської міської ради від 30 листопада 2011 року № 53/17 "Про внесення змін до рішення міської ради від 02 березня 2011 року № 16/9 "Про проведення реорганізації комунальних житлово-експлуатаційних підприємств, підпорядкованих департаменту житлово-комунального господарства та капітального будівництва Дніпропетровської міської ради" КП "Жилсервіс-2" Дніпровської міської ради є балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1, проте не об`єктів благоустрою зеленого господарства, що розташовані на прибудинковій території вказаного будинку.

Покладаючи на Дніпровську міську раду обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди, місцевий суд врахував, що дерево, з якого впала гілка на належний позивачу автомобіль, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та виходив із відсутності даних, що дане дерево відповідно до вимог частини п`ятої статті 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування».

Отже, у разі встановлення конкретної особи, яка завдала шкоду, відбувається розподіл тягаря доказування: позивач повинен довести наявність шкоди та причинний зв`язок, відповідач доводить відсутність протиправності та вини (схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 05 грудня 2022 року у справі № 214/7462/20, у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 522/2891/20).

Доказів того, що зелені насадження, розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська 49, знаходяться на балансі КП «Міськзелентрест» і утримуються даним підприємством, матеріали справи не містить, тому вказане підприємство не може відповідати за спричинену шкоду позивачеві.

Доказів того, що зелені насадження, розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська 49, знаходяться на балансі Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» також не надано.

Згідно матеріалів справи, що не спростовано іншими сторонами, відповідного розподілу території кварталу та передачі на відповідній договірній основі або визначення прибудинкової території за адресою м.Одеса, вул. Ніжинська 49, зі сторони органів виконавчої влади здійснено не було.

Вбачається, що дерево, яке впало на автомобіль позивача за адресою м.Одеса, вул. Ніжинська 49, на баланс будь-якому підприємству передано не було.

Також у матеріали справи не містять докази, які б свідчили про те, що Виконавчий комітет Одеської міської ради визначав балансоутримувача дерев, що ростуть за вказаною вище адресою.

Підпунктом 7 пункту "а" частини першої статті 30 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян.

У розумінні ст. 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» та п. п. 5.5. Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень.

Тобто до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння гілки з дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень біля будинку м.Одеса, вул. Ніжинська 49.

Водночас, Виконавчим комітетом Одеської міської ради не доведено, що ним визначено такого балансоутримувача за вказаною вище адресою у відповідності до Правил благоустрою території м. Одеси.

Таким чином, Виконавчий комітет Одеської міської ради у межах цієї справи не надав доказів на підтвердження того, що на конкурсних засадах визначено балансоутримувача зелених насаджень, які розміщені за адресою: м.Одеса, вул. Ніжинська 49, або що за їх утримання відповідає підприємство, з яким укладено договір про утримання та догляд за зеленими насадженнями.

При цьому, багаторічні насадження не можуть розглядатись як окремий об`єкт права власності без земельної ділянки, на якій вони знаходяться, оскільки є складовою частиною земельної ділянки.

Зважаючи на викладене вище, та з огляду на те, що дерево, з приводу падіння якого на належний позивачу автомобіль виник спір у цій справі, було розташовано на землі комунальної власності, його власником є територіальна громада міста та відсутні дані про те, що таке дерево відповідно до ст. 28 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" перебувало на балансовому обліку будь-якої організації, в той час як організація роботи з цього питання проводиться виключно органами місцевого самоврядування, тому суд вважає, що обов`язок по відшкодуванню заподіяної позивачу майнової шкоди має бути покладений саме на Виконавчий комітет Одеської міської ради.

Причинно-наслідковий зв`язок між пошкодженням належного позивачу автомобіля та бездіяльністю Виконавчого комітету Одеської міської ради, до обов`язків якого входить організації та забезпечення догляду та санітарного стану зелених насаджень, має похідний характер від визначення особи, що має відповідати у цьому випадку за завдану позивачу шкоду.

Подібного висновку про те, що у випадку заподіяння майну особи шкоди внаслідок бездіяльності балансоутримувача, яка проявляється у незабезпеченні належного стану та догляду за утриманням об`єктів благоустрою, до яких відносяться зелені насадження, балансоутримувач зобов`язується відшкодувати таку шкоду, дійшов і Верховний Суд у постанові від 17 липня 2019 року у справі № 372/1891/17.

Таким чином, зважаючи на викладене вище, суд відхиляє аргументи доводів відповідачів щодо відсутності причинно-наслідкового зв`язку між бездіяльністю відповідача та наслідками, що настали у вигляді заподіяння позивачу майнової шкоди.

Водночас суд вказує на відсутність підстав для солідарної відповідальності у Комунального підприємства «Міськзелентрест» та Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський».

Відповідно до ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно з ч. 2 ст. 1166 ЦК України особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини. Тобто в деліктних зобов`язаннях передбачено презумпцію вини, якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (ч. 2 ст. 1192 ЦК України).

Суд дійшов висновку, що позивачем доведено факт завдання йому шкоди в результаті падіння дерева на автомобіль, протиправну бездіяльність відповідачів, яка виразилась у невизначені балансоутримувача території, на якій розташовувалося дерево (не проведенні конкурсу з визначення підприємств, установ та організацій (балансоутримувачів), відповідальних за утримання об`єктів благоустрою) та причинний зв`язок між ними. Розмір заподіяної шкоди підтверджується матеріалами справи. В свою чергу, відповідачами відповідно до вимог статей 10-13, 49, 81, 89 ЦПК України року вказані факти не спростовано та не доведено відсутність вини та підстав для відшкодування шкоди.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76,77, 141, 259, 263, 264, 265, 268,272,273 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Одеської міської ради, Комунального підприємства «Міськзелентрест», Комунального підприємства «Житлово-комунальний сервіс «Порто-Франківський» про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Виконавчого комітету Одеської міської ради (код ЄДРПОУ 04056919; 65026, м. Одеса, пл. Думська, 1), на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) завдані збитки у розмірі 95027,79 грн (дев`яносто п`ять тисяч двадцять сім гривень 79 коп.)

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Суддя А.В. Науменко

У зв`язку з перебуванням головуючого судді у відпустці повний текст рішення виготовлений 02.07.2026 року.

Суддя А.В. Науменко

11.06.26