Ухвала суду № 137895855, 01.07.2026, Індустріальний районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Харкова)

01.07.2026 Суддя Паляничко Д. Г.

Справа № 644/2940/26

Провадження № 2-о/644/127/26

УХВАЛА

про залишення без розгляду

01 липня 2026 року м. Харків

Індустріальний районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Паляничко Д.Г.

за участю секретаря судового засідання Книшенко А.С.,

представника заявника ОСОБА_1 адвоката Борисової І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 4 приміщення Індустріального районного суду м. Харкова у режимі відеоконференції заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Територіальна громада в особі Харківської міської ради (юридична адреса: 61003, м. Харків, пр. Конституції, б. 7, ЄДРПОУ 04059243), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Браженко Інна Іванівна (юридична адреса: 61007, м. Харків, вул. Миру, б. 22) про встановлення юридичного факту спільного проживання,

ВСТАНОВИВ:

20 березня 2026 року ОСОБА_1 (далі за текстом ОСОБА_1 /заявник), в особі представника адвоката Борисової Ірини Миколаївни, яка діє на підставі доручення № 2752/2025-3930928 від 11.06.2025, звернувся до Індустріального районного суду м. Харкова з заявою про встановлення юридичного факту - сумісного проживання заявника та його батька ОСОБА_2 з 13.12.2010 по 30.03.2016 за адресою: АДРЕСА_2 .

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначив, що у 2010 році він разом з батьком придбали по частині житловий будинок з надвірними будівлями тат спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується договором купівлі-продажу від 13.12.2010, заразом, право власності зареєстрували 10.10.2012 в КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації».

ІНФОРМАЦІЯ_2 батько заявника ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, заявник звернувся до приватного нотаріуса Браженко І.І. з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частку житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 . Проте, постановою від 04.06.2025 приватний нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину, оскільки відсутній документ про спільне проживання заявника з його батьком, так як відсутні дані про реєстрацію ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_2 .

З урахуванням наведеного вище, ОСОБА_1 звернувся до суду з цією заявою та просить встановити факт сумісного проживання заявника з батьком з метою отримання свідоцтва про право на спадщину за законом.

Відповідно до протоколу автоматичного розподілу справ між суддями від 20.03.2026 справа № 644/2940/26 визначена на розгляд судді Паляничко Д.Г. (а.с. 35).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 25.03.2026 заяву прийнято, відкрито провадження у справі № 644/2940/26 у порядку окремого провадження(а.с. 37).

Ухвалою Індустріального районного суду м. Харкова від 26.05.2026 заяву представника ОСОБА_1 адвоката Борисової І.М., яка діє на підставі доручення № 2752/2025-3930928 від 11.06.2025 (а.с. 33) про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено (а.с. 73).

20.04.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника Харківської міської ради Василенка Ігоря Юрійовича, який діє на підставі довіреності у порядку передоручення від 17.10.2023, надійшла заява про залишення заяви без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право. В обгрунтування заяви зазначено, що метою звернення до суду є встановлення факту необхідного для прийняття спадщини після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зокрема, з метою наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно. Заразом, судове рішення за результатами розгляду справи № 644/2940/26 суттєво впливає на майнові права Харківської міської територіальної громади, зокрема, внаслідок відсутності дійсних спадкоємців після смерті ОСОБА_2 , у органу місцевого самоврядування виникає обов`язок щодо звернення до суду із відповідною заявою про визнання спадщини відумерлою та її передачі у комунальну власність. З урахуванням наведеного, заява заявника про встановлення факту не підлягає розгляду у порядку окремого провадження, оскільки за обставинами цієї справи встановлено, що існує спір про право (заявник, заінтересована особа претендують на майно, яке входить до складу спадщини). Майновий спір підлягає вирішенню виключно у порядку позовного провадження, тому наявні всі підстави для залишення заяви без розгляду (а.с. 51-59).

05.05.2026, 05.06.2026 через канцелярію суду від приватного нотаріуса Браженко І. надійшла заява про проведення розгляду справи за її відсутності, проти задоволення заяви не заперечує (а.с. 71, 85).

01.07.2026 на адресу суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 адвоката Борисової І.М. надійшла заява про залучення до справи додаткових доказів та виклик та допит в якості свідків: ОСОБА_3 АДРЕСА_3 ; ОСОБА_4 , АДРЕСА_4 (а.с. 31, 92).

ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки суду не повідомив.

Представник ОСОБА_1 адвокат Борисова І.М. у судовому засіданні підтримала заявлене клопотання про залучення додаткових доказів та виклик свідків, в обгрунтування якого зазначила, що покази свідки підтвердять факт сумісного проживання заявника та його батька ОСОБА_2 , з 13.12.2010 по 30.03.2016 за адресою: АДРЕСА_2 , а додаткові докази підтверджують факт сплати дружиною заявника комунальних послуг у 2020 році. Щодо заяви представника Харківської міської ради про залишення заяви без розгляду у зв`язку з наявністю спору про право, адвокат пояснила, що заінтересована особа має право подавати такі заяви, а суд надасть їм належну оцінку під час ухвалення рішення по суті розгляду справи, оскільки на цій стадії розгляду суд не може вже залишити заяву без розгляду.

Представник Харківської міської ради у судове засідання не прибув, причин неявки суду не повідомив, повідомлявся належним чином та своєчасно, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу (а.с. 81).

Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Браженко Інна Іванівна у судове засідання не прибула, причин неявки суду не повідомила, повідомлялася належним чином та своєчасно, заразом, звернулась до суду з заявою про проведення розгляду справи за її відсутності (а.с. 85).

Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши клопотання представника Харківської міської ради про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, дослідивши клопотання представника заявника, зокрема й про виклик свідків, заслухавши доводи наведені на їх обгрунтування, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши та оцінивши докази надані на підтвердження викладених у клопотаннях обставин як кожний окремо, так у їх сукупності, дійшов переконання про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду з таких підстав.

Згідно з частиною другою статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Розгляд справи здійснюється судом в порядку окремого провадження відповідно до ст. 293- 294 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, третьою, четвертою статті 294 ЦПК України під час розгляду справ окремого провадження суд зобов`язаний роз`яснити учасникам справи їхні права та обов`язки, сприяти у здійсненні та охороні гарантованих Конституцією і законами України прав, свобод чи інтересів фізичних або юридичних осіб, вживати заходів щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи; справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом. Справи окремого провадження суд розглядає за участю заявника і заінтересованих осіб.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 червня 2018 року у справі № 636/1324/16-ц, провадження № 14-225цс18. У постановах Верховного Суду від 26 лютого 2020 року у справі № 202/6418/18, провадження № 61- 8511св19 та від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18, провадження № 61-8171св19.

Відповідно до п.5 ч.2 ст.293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження, зокрема справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Аналіз наведених положень закону приводить до висновку, що суттєвою ознакою окремого провадження є безспірність розгляду справи.

Суд розглядає у порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується із наступним вирішенням спору про право.

До такого висновку прийшла Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.05.2018 у справі № 761/16799/15-ц.

Перелік юридичних фактів, що підлягають встановленню у судовому порядку, наведений у ст. 315 ЦПК України. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення (ч. 2 ст. 315 ЦПК України).

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

Суд установив, що встановлення факту сумісного проживання заявника ОСОБА_1 та спадкодавця, його батька ОСОБА_2 , з 13.12.2010 по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , необхідне ОСОБА_1 для вирішення питання про право на спадкове майно, зокрема частину житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до ч. 1 ст. 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.

За приписами ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини, що відповідає приписам ст. 1270 ЦК України.

Згідно зі ст. 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що «[…] у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів.

Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:

- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення;

- встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов`язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз`яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах;

- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред`явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо);

- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів».

Отже, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право, що узгоджується з висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду висвітленими у постанові від 17.06.2021 у справі № 161/10157/20.

Суд бере до уваги, що у матеріалах цієї справи відсутні відомості щодо наявності спадкоємців після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 окрім заявника. Заразом, право заявника на спадкування після ОСОБА_2 не встановлено на цей час, про що свідчить відмова нотаріуса у вчиненні нотаріальних дій від 04.06.2025 та клопотання представника заявника про виклик свідків, які зможуть надати показання по суті предмета справи

Заразом, судом враховано доводи представника Харківської міської ради, що судове рішення за результатами розгляду цієї справи суттєво впливає на майнові права та обов`язки Харківської міської територіальної громади, оскільки у разі відсутності спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття орган місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, а якщо до складу спадщини входить нерухоме майно за його місцезнаходженням, зобов`язаний подати до суду заяву про визнання спадщини відумерлою, згідно зі статтею 1277 ЦК України.

Заява про визнання спадщини відумерлою подається після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно за його місцезнаходженням.

Враховуючи викладене, представник зацікавленої особи, повідомила, що внаслідок відсутності дійсних спадкоємців (за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини тощо) після смерті ОСОБА_2 у органу місцевого самоврядування виникає обов`язок щодо звернення до суду із відповідною заявою про визнання спадщини (1/4 частина на житловий будинок та надвірні будівлі за адресою: АДРЕСА_5 ) відумерлою та її передачі у комунальну власність.

Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз`яснено, що у тому разі, коли буде виявлено, що встановлення підвідомчого судові факту пов`язане з вирішенням спору про право, суд відмовляє в прийнятті заяви до розгляду в окремому провадженні, а якщо це буде виявлено під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду і роз`яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах (п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5).

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» справи про спадкування розглядаються судами за правилами позовного провадження, якщо особа звертається до суду з вимогою про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які можуть вплинути на спадкові права й обов`язки інших осіб та (або) за наявності інших спадкоємців і спору між ними.

Отже, під спором про право розуміють перешкоди у здійсненні цивільного права, які згідно із законом можуть бути усунені за допомогою суду. Спір про право пов`язаний лише з порушенням, оспоренням або невизнанням, а також недоведенням суб`єктивного права, у спорі існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. За відсутності цих елементів немає спору про право, що узгоджується з правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 18.05.2022 у справі № 643/6125/16.

З урахуванням викладеного, суд дійшов переконання, що під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний із порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника заявника, суд дійшов висновку, що клопотання представника про виклик та допит свідків суд залишає без розгляду, оскільки під час розгляду справи судом виявлено, що встановлення юридичного факту заявленого ОСОБА_1 , пов`язане з вирішенням спору про право, тому заява про встановлення факту ОСОБА_1 щодо сумісного проживання заявника та його батька ОСОБА_2 з 13.12.2010 по 30.03.2016 за адресою: АДРЕСА_2 , не підлягає вирішенню в порядку окремого провадження, а може бути вирішене судом в порядку позовного провадження з таких підстав.

Право заявника на спадкування після смерті спадкоємця ОСОБА_2 не встановлено на цей час, у зв`язку з недотриманням заявником приписів ст. 1269 - 1272 ЦК України, тому ОСОБА_1 вважається таким, що не прийняв спадщину після смерті ОСОБА_2 .

Відповідно до статті 338 ЦПК України суд, встановивши, що спадкоємці заповітом і за законом відсутні або спадкоємці усунені від права на спадкування, або спадкоємці не прийняли спадщину чи відмовилися від її прийняття, ухвалює рішення про визнання спадщини відумерлою та про передачу її територіальній громаді відповідно до закону.

Звернувшись до суду із заявою про залишення без розгляду заяви ОСОБА_1 представник Харківської міська рада зазначила, що після смерті ОСОБА_2 залишилося нерухоме майно, до нотаріальної контори із заявами про прийняття спадщини чи відмови від неї спадкоємці не зверталися до 30.05.2025 року, що підтверджується постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії, що породжує право на застосування приписів ч. 1 ст. 1277 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2019 року у справі № 175/423/18, провадження № 61-8171св19 зауважує, що особливістю розгляду справ окремого провадження, зокрема, є: заявлені вимоги у порядку окремого провадження повинні бути безспірними (відсутній спір про право); справи окремого провадження порушуються за заявою і розглядаються за участю заявника, заінтересованих осіб (відсутність спору про право зумовлює відсутність сторін з протилежними інтересами, відсутність позову); немає інститутів і категорій, властивих позовному провадженню (пред`явлення зустрічного позову, заміна сторін, співучасть, мирова угода, треті особи, звернення до третейського суду тощо); справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених ЦПК України, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.

Заявник у цій справі звернувся з метою встановлення у судовому порядку обставин, необхідних для наступного вирішення питання про право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_2 , тобто ОСОБА_1 це особа, в інтересах якої в суді порушується справа про підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваного права на спадщину, необхідних для реалізації нею майнових прав, без судового підтвердження яких вона позбавлена можливості здійснити ці права.

Отже, набуття права власності на спадщину ОСОБА_1 можна розглядати як правовий засіб, що слугує досягненню визначеності у відносинах власності на засадах справедливості.

Заразом, суд зауважує, що юридичні факти можуть бути встановлені для захисту, виникнення, зміни або припинення особистих чи майнових прав самого заявника, за умови, що вони не стосуються прав чи законних інтересів інших осіб. У випадку останнього між цими особами виникає спір про право. Тобто, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням будь-якого спору про право.

Спір про право в окремому провадженні - це конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов`язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.

З урахуванням наведеного, суд дійшов переконання, що розгляд справи по суті в порядку окремого провадження може суттєво вплинути на майнові права та обов`язки зацікавленої особи територіальної громади в особі Харківської міської ради після померлого ОСОБА_2 , які можуть звернутися із заявою про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_2 , оскільки у органу місцевого самоврядування виникає обов`язок щодо звернення до суду із відповідною заявою про визнання спадщини відумерлою та її передачі у комунальну власність.

Отже, встановлення факту постійного проживання заявника сумісно зі спадкодавцем ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 13.12.2010 по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , не менш як п`ять років до часу відкриття спадщини, не підлягає судовому розгляду в окремому провадженні, оскільки за встановлених у цій справі обставин існує спір про право на спадкове майно, який вирішується в порядку позовного провадження, у зв`язку із чим, відповідно до вимог ч.6 ст.294, ч.4 ст.315 ЦПК України заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без розгляду та роз`яснити, що він має право подати позов на загальних підставах.

Аналогічна позиція викладена у Постановах Верховного Суду від 08.05.2019 у справі № 454/1106/17, від 19.03.2021 у справі № 643/14985/18-ц та від 18.07.2022 у справі № 755/9100/18.

Частинами 5 та 6 ст. 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов`язковими для всіх суб`єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Відповідно до ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що вказаний у заяві факт не може бути встановлений в рамках окремого провадження та заявник має право звернутися до суду з позовною заявою в порядку позовного провадження.

Враховуючи, що підстави зазначені вище стали відомі суду після відкриття провадження, суд дійшов висновку про залишення заяви без розгляду.

Отже, на підставі викладеного вище, керуючись ст. 257, 260-261, 315, 316, 353 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), заінтересовані особи: Територіальна громада в особі Харківської міської ради (юридична адреса: 61003, м. Харків, пр. Конституції, б. 7, ЄДРПОУ 04059243), приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Браженко Інна Іванівна (юридична адреса: 61007, м. Харків, вул. Миру, б. 22) про встановлення юридичного факту спільного проживання залишити без розгляду, у зв`язку з наявністю спору про право.

Роз`яснити заявнику право на звернення до суду з позовною заявою в порядку позовного провадження на загальних підставах.

Копію ухвали направити сторонам по справі до відома.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в п`ятнадцятиденний строк з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки: http://og.hr.court.gov.ua /sud2029/.

Суддя Д.Г. Паляничко