Ухвала суду № 137895133, 02.07.2026, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 947/17327/21

Провадження № 1-кп/947/178/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 року

Київський районний суд м. Одеси, у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі с/з ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160480003093 від 28.08.2019 року у відношенні: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Київського районного суду м. Одеси перебуває обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12019160480003093 від 28.08.2019 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України.

У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні корисливого кримінального правопорушення проти власності, пов`язаного з розтратою ввіреного їй майна, перебуваючи на посаді голови правління ОСББ «Ластівка-3». За даними обвинувального акта, у період з 20.07.2018 по 26.07.2019 вона, використовуючи службове становище, здійснила незаконне витрачання грошових коштів ОСББ, отриманих у вигляді внесків співвласників багатоквартирного будинку, на загальну суму 122 843,40 грн, чим завдала майнової шкоди об`єднанню співвласників.

Прокурор зазначив, що обвинувачена тривалий час ухилялася від участі у судовому провадженні, не з`являлася до суду за викликами без поважних причин, не повідомляла про причини неявки, у зв`язку з чим 31.03.2023 року ухвалою Київського районного суду м. Одеси її було оголошено у розшук та надано дозвіл на затримання з метою приводу до суду. У подальшому, ухвалою цього ж суду від 10.02.2026 року також було надано дозвіл на її затримання з метою приводу для вирішення питання щодо застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

На думку прокурора, наведені обставини свідчать про наявність передбачених п.п.1, 4 ч.1 ст.177 КПК України ризиків, а саме можливості переховування обвинуваченої від суду та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином. З огляду на це прокурор вважав, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинуваченої.

Обвинувачена та її захисник заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність належних підстав для застосування найбільш суворого запобіжного заходу.

Вислухавши думки учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.131 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження та застосовуються з метою досягнення його дієвості.

Згідно з ч.1 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри (обвинувачення) у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що така особа може: переховуватися від суду, незаконно впливати на учасників кримінального провадження, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачена ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.191 КК України, тобто у розтраті чужого майна, яке було ввірене їй як службовій особі. Санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на строк до п`яти років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

Разом з тим суд бере до уваги поведінку обвинуваченої під час судового провадження. Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_4 протягом тривалого часу не з`являлася до суду за викликами без поважних причин, не повідомляла про причини неявки, ухилялася від виконання процесуальних обов`язків, у зв`язку з чим суд був змушений застосувати до неї заходи процесуального примусу, включаючи оголошення у розшук та надання дозволу на затримання з метою приводу до суду.

Така поведінка свідчить про наявність реального ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України можливості переховування від суду.

Крім того, з огляду на характер інкримінованого кримінального правопорушення, а також на те, що у кримінальному провадженні ще не допитані всі свідки, суд не може виключити наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

При цьому суд враховує положення ст.183 КПК України, відповідно до яких тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом і застосовується лише тоді, коли прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти зазначеним ризикам.

Оцінюючи можливість застосування альтернативних запобіжних заходів, суд виходить із того, що попередня процесуальна поведінка обвинуваченої свідчить про систематичне ігнорування нею обов`язку з`являтися до суду та виконувати покладені на неї процесуальні обов`язки. За таких обставин застосування більш м`яких запобіжних заходів не може гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченої та забезпечення ефективності судового розгляду.

Зазначений підхід узгоджується також із практикою Європейського суду з прав людини, відповідно до якої ризик ухилення від правосуддя може обґрунтовуватися попередньою поведінкою особи, зокрема її неявкою до суду або спробами уникнути участі у судовому провадженні.

Водночас суд враховує принцип пропорційності втручання у право особи на свободу, гарантоване ст.5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та приходить до висновку, що застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у даному випадку є необхідним та виправданим для забезпечення належного здійснення правосуддя.

Таким чином, з огляду на наявність обґрунтованого обвинувачення, встановлені ризики, передбачені ст.177 КПК України, а також неефективність застосування більш м`яких запобіжних заходів, суд дійшов висновку про необхідність застосування щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави як альтернативного запобіжного заходу, що відповідає вимогам кримінального процесуального закону та принципу пропорційності.

Керуючись ст.ст. 2, 131, 132, 176178, 182, 183, 194, 200, 315, 369372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні обвинуваченої ОСОБА_4 задовольнити.

Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 30.08.2026 року, утримуючи останнього в ДУ «Одеський слідчий ізолятор».

Визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання обвинуваченою ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України у розмірі 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 66 560 (шістдесят шість тисяч п`ятсот шістдесят) гривень.

Обвинувачений, або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу. Обвинувачений звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення обвинуваченим визначеного судом розміру застави, покласти на нього наступні обов`язки, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

-прибувати до прокурора та суду за першою вимогою;

-не відлучатися з місця постійного проживання без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-утримуватися від спілкування зі свідками, експертами та іншими обвинуваченими, а також особами, які є фігурантами кримінального провадження або мають відношення до цього кримінального провадження.

Визначити строк дії ухвали суду про обрання строку застосування запобіжного заходу зазначеного вище до 30.08.2026 року включно.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу суду, може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом 5 (п`яти) днів з дня її оголошення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Суддя Київського районного

суду м. Одеси ОСОБА_1