Рішення № 137894447, 01.07.2026, Нововоронцовський районний суд Херсонської області

Справа № 954/2746/25

Номер провадження 2/954/252/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 рокус-ще Нововоронцовка

Нововоронцовський районний суд Херсонської області в складі: головуючого судді Гончаренка О.В., за участю секретаря судового засідання Посохіної О.Ю., розглянувши у судовому засіданні в селищі Нововоронцовка Херсонської області цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Горностаївської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності, -

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду з позовом до Горностаївської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності на квартиру. Позовні вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 , на підставі Договору дарування від 16 червня 1993 укладеного між Позивачкою та ОСОБА_3 , посвідченого державним нотаріусом Горностаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №672 на праві приватної власності належить квартира, що складається з двох кімнат, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . У договорі дарування вулиця квартири вказана, як ОСОБА_4 , проте згідно із Розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 18.05.2016 року № 337 вулицю Леніна було перейменовано на вулицю Покровська. Позивачка маючи на меті внести відомості про право власності на квартиру до державного реєстру прав на нерухоме майно 23.07.2024 року звернулась до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради. 09.08.2024 року Позивачка отримала рішення №74512788 від 09.08.2024 року про відмову в проведенні реєстраційних дій з причини відсутності доступу до архівних даних БТІ, які були зареєстровані до 2013 року. Так, при розгляді заяви про реєстрацію права власності на майно державний реєстратор в порядку, встановленому в п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав, здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Тобто, право власності Позивача на сьогодні не визнається, та не може буде вирішено в інший ніж судовий спосіб.

У судове засідання позивач та відповідач не з`явилися. Представник позивача подав заяву про розгляд справи за його відсутності.

Дослідивши та проаналізувавши всі обставини справи, суд приймає до уваги наступне.

З копії договору дарування від 16 червня 1993, посвідченого державним нотаріусом Горностаївської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №672, вбачається, що ОСОБА_2 є власником квартири, що складається з двох кімнат, загальною площею 46,3 кв.м., житловою площею 26,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказаний договір дарування був зареєстрований за позивачкою у Горностаївському міському БТІ за № 672, про що є відмітка на звороті даного договору.

Згідно копії паспорта позивачки серії НОМЕР_1 , виданий 11.11.1999 року, та довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи № 5612-5002018833 від 17.08.2022 року ОСОБА_2 є внутрішньо переміщеною особою та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

09.08.2024 Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту цифрової трансформації та забезпечення надання адміністративних послуг Рівненської міської ради Салійчук І.М. постановлено рішення про відмову в проведенні реєстраційних дій № 74512788. Підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій було завершення строку, встановленого ч. 3 ст. 23 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», не усуненні обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав. А також те, що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відомості щодо державної реєстрації права власності, що виникло до 01 січня 2013 року за ОСОБА_2 на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

З 24 лютого 2022 року відповідно до Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено режим воєнного стану, який згідно Указами президента України неодноразово продовжено. Відповідно до «Переліку територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)», затверджених Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, Каховська територіальна громада включена до Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій, або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні, (блокуванні), внаслідок чого на вказаній території не здійснюється діяльність державних органів та органів місцевого самоврядування, тому отримати підтвердження від БТІ щодо реєстрації права власності не можливо.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 ЦК України, власникові належать права володіння користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно ч.1 ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (в редакції від 01 липня 2004 року), права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. За ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону, права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

У таких випадках ч.1 ст. 392 ЦК України захищає право власності та передбачає, що власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові від 18.02.2015 у справі № 6-244цс14 зазначив, що за правилами статті 392 ЦК України, позов про визнання права власності може бути пред`явлено, по-перше, якщо особа є власником майна, але її право оспорюється або не визнається іншою особою; по-друге, якщо особа втратила документ, який засвідчує його право власності.

Тобто, вказані дві підстави пред`явлення позову для захисту (визнання) прав власності є самостійними та такими, що можуть не залежати одна від одної, про щ свідчить їх виокремлення у ст. 392 ЦК України і про що наголошується у зазначеному рішенні Верховного Суду.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 07.10.2015 у справі № 6-1622цс1 вказується, що відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права і обов`язки можуть виникати з рішення суду лише у випадках, встановлених актами цивільного законодавства. Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема і правочинів (ч. 1 ст. 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне у позивача права власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм праве викладені в постановах Верховного Суду.

Таким чином, тлумачення норми ч.1 ст. 392 ЦК України та правові висновки Верховного Суду свідчать, що власник має право звернутись із позовом про визнання його права власності у випадку втрати ним документа, який засвідчує його прав власності, що є достатньою та самостійною підставою для застосування ч.1 ст. 39 ЦК України.

Згідно зі статтею 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав і основних свобод людини, кожна людина має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте, виникнення права власності на будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК України та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року.

Таким чином, за змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, квартири, споруди не залежало від державної реєстрації цього права.

Відповідно до ч. ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Проаналізувавши вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 77, 78, 81, 263, 265 ЦПК України, ст.1216-1218, 1261 ЦК України, суд, -

в и р і ш и в :

Позовні вимоги представника позивача ОСОБА_1 , в інтересах ОСОБА_2 до Горностаївської селищної військової адміністрації Каховського району Херсонської області про визнання права власності задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) право власності на квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяО.В. Гончаренко