Ухвала суду № 137893863, 02.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

02 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/3366/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області, у якій просить:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в державній реєстрації №83630017 від 06.03.2026, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області;

зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом: ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року по справі №440/3366/26 - скасовано. Адміністративну справу № 440/3366/26 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 25 червня 2026 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

02 липня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про відвід судді від 29 червня 2026 року, посилаючись на те, що в даній справі наявні обставини, які викликають у нього сумнів у неупередженості судді у зв`язку з поверненням ним позовної заяви.

Згідно із частинами 3, 4 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду (суддя Ясиновський І.Г.) від 02 липня 2026 року (суддя Ясиновський І.Г.) для вирішення по суті заяви відповідача про відвід судді Ясиновського І.Г. передано справу до відповідного підрозділу Полтавського окружного адміністративного суду для визначення складу суду у порядку, встановленому частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

За результатами автоматизованого розподілу від 02 липня 2026 року головуючим суддею з розгляду питання про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі №440/3366/26 за заявою позивача визначено суддю Полтавського окружного адміністративного суду Костенко Г.В.

Відповідно до частин 8, 11 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.

Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.

З огляду на викладене вище, суд вважає за необхідне розглянути заяву позивача про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі №440/3366/26 в порядку письмового провадження.

Суд, оцінивши доводи заяви позивача про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі №440/3366/26, дійшов таких висновків.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід. За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Частиною 3 статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Згідно зі статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Як на підставу про відвід судді Ясиновського І.Г., позивач посилається на пункт 4 частини 1 статті 36 КАС України щодо наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Ясиновського І.Г.

Так, заява про відвід судді Ясиновського І.Г. вмотивована тим, що суддя ухвалою від 20.05.2026 повернув його позовну заяву з підстав, які позивач вважає безпідставними та такими, що вказують на створення судом перешкод.

У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово "неупереджений" передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб`єктивної.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:

- "об`єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з`ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб`єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб`єктивних та/або об`єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.

При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою але не вирішальною. Суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.

Так, в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Мироненко та Мартиненко проти України" у пунктах 66, 67 вказано, що згідно з усталеною практикою Суду наявність безсторонності має визначатися, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, такі природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім. Особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 3 травня 2007 року у справі "Бочан проти України" вказав, що Суд далі нагадує, що "безсторонність", в сенсі пункту 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб`єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто жоден із членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об`єктивного критерію - тобто чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.

У рішенні у справі "Білуха проти України" від 9 листопада 2006 року Європейський суд з прав людини зазначив, що стосовно суб`єктивного критерію особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного (пункт 50).

Так, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до частини 5 статті 160 КАС України, у тому числі, із зазначенням особи, до якої звернені вимоги позову, в якості відповідача (зазначити повне найменування управління, його місцезнаходження, поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв`язку, його офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти), а також копій такої позовної заяви відповідно до кількості учасників справи або доказів направлення такої позовної заяви належному відповідачу.

В подальшому, до суду надійшла заява про усунення недоліків, відповідно до якої відповідачем визначено лише Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Полтавської області, а позовні вимоги викладено у наступній редакції:

визнати протиправним та скасувати рішення про відмову в державній реєстрації № 83630017 від 06.03.2026, прийняте державним реєстратором прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області.

зобов`язати Виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області провести державну реєстрацію права власності, форма власності: приватна на житловий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , за суб`єктом: ОСОБА_1 .

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року позовну заяву ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Не погодившись з такою ухвалою суду, позивач оскаржив її до суду апеляційної інстанції.

Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 28 травня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено. Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 20 квітня 2026 року по справі №440/3366/26 - скасовано. Адміністративну справу № 440/3366/26 направлено до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Матеріали справи надійшли до Полтавського окружного адміністративного суду 25 червня 2026 року.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 30 червня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито.

Суд наголошує, в силу частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді не може бути підставою для відводу.

Скасування судового рішення судом апеляційної інстанції не тягне за собою неможливості участі судді в розгляді процесуальних питань, пов`язаних з виконанням судового рішення в адміністративній справі.

У пункті 104 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Craxi v. Italy" від 7 грудня 2000 року зазначено, що професійні судді мають досвід та підготовку, що дозволяє їм не піддаватись впливу якихось зовнішніх чинників, коли йдеться про судовий розгляд.

У матеріалах заяви відсутні докази, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суддею як з погляду "суб`єктивного критерію", так і з погляду "об`єктивного критерію".

Заявником не надано доказів наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Ясиновського І.Г., інших підстав, визначених статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України, які могли б бути підставою для відводу судді Ясиновського І.Г.

Підсумовуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що заява позивача про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі №440/3366/26 необґрунтована, а тому задоволенню не підлягає.

Частиною 12 статті 40 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 36, 37, 39, 40, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Ясиновського І.Г. у справі №440/3366/26 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Кременчуцького району Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Копію цієї ухвали направити учасникам справи.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Г.В. Костенко