Рішення № 137893803, 02.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/307/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

13 січня 2026 року до Полтавського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (надалі також - позивач) до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (надалі також - відповідач), відповідно до якого просить про визнання протиправним та скасування рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-18471 від 14.07.2025, яким скасовано рішення акт огляду МСЕК №1047/11 від 11.07.2023 про встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю третьої групи з 11.07.2023 року до 01.08.2026.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем з порушенням, зокрема, медико-соціальна експертиза проведена без обов`язкового опитування хворого та об`єктивного повного медичного обстеження, що прямо суперечить вимогам законодавства. Крім того, позивач вважає, що передумовою будь-якого перегляду рішення про інвалідність є виявлення фактів його необґрунтованості, проте відповідач не надав жодних доказів таких порушень у рішенні медико-соціальної експертної комісії щодо встановлення йому другої групи інвалідності.

Ухвалою суду від 19 січня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та провадження у справі відкрито. Вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлено відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для подання до суду відзиву на позовну заяву разом з доказами в його обґрунтування та усіма матеріалами які були взяті до уваги при прийнятті спірного рішення. Витребувано від відповідача належним чином засвідчені копії: спірного рішення № ЦО-18471 від 14.07.2025 та документів, на підставі яких винесений такий висновок; інших матеріалів, що стосуються цього позову. Витребувані докази надати до суду у строк для подання відзиву.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву /а.с. 48-52/ зазначив, що За результатами проведеного аналізу медико-експертної справи Позивача було встановлено, що розглянувши надану документацію, ЕК дійшла висновку, що патологія нервової системи обмежує життєдіяльність хворої в помірному ступені, що дає підстави для встановлення ІІІ групи, загальне захворювання на 1 рік з 10.07.2023. Тобто, ступені функціональних порушень органів та систем, зазначені у діагнозі Позивача, а також відповідний ступінь обмеження життєдіяльності, не відповідають критеріям для визначення групи інвалідності згідно з чинним законодавством. Центром оцінювання функціонального стану особи здійснено проведення перевірки обґрунтованості рішення про становлення інвалідності позивачу на підставі постанови слідчого від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №6202400000000923, оскаржуване рішення містить відповідні обґрунтування та висновки щодо його ухвалення, які не спростовані позивачем. Окремо зауважено, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 17 березня 2020 року у справі № 240/7133/19, від 25 вересня 2018 року у справі № 804/800/16 та від 26 вересня 2018 року у справі № 817/820/16, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку МСЕК, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суд вправі перевірити законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів законодавчих актів про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

У відповіді на відзив представник позивача, наполягаючи на раніше наведених аргументах, просила задовольнити позов повністю /а.с. 64-67/.

Ухвалою суду від 18 березня 2026 року витребувано у Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" належним чином засвідчені документи, що послугували підставою для проведення перевірки обґрунтованості рішення щодо встановлення позивачу групи інвалідності, у тому числі, але не обмежуючись - постанову по кримінальному провадженню №62024000000000923 від 21.10.2024. Витребувані докази встановлено надати до суду у п`ятиденний строк з дати отримання даної ухвали суду.

На виконання вимог ухвали суду представником долучено до матеріалів справи додаткові матеріали /а.с. 71-82/.

Згідно з частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України від 06.07.2005 № 2747-IV (надалі також КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини справи та відповідні до них правовідносини.

Рішенням медико-соціальної експертної комісії №1047/11 від 11.07.2023 ОСОБА_1 встановлено третю групу інвалідності за загальним захворюванням, про що надано довідку МСЕК №105712 Серія 12AAI. Дата чергового переогляду 11.07.2026 /а.с. 17-18/.

Позивачем отримано лист за вих. №249/03-19 від 27.12.2024 за підписом голови Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України про виклик на обстеження до клініки ДУ «УкрДержГДІМСПІ МОЗ України», що знаходиться за адресою: провулок Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро. Для цього ОСОБА_1 необхідно було прибути до клініки Інституту з 06.01.2025 по 06.02.2025, з метою проведення ретельного аналізу документів медико-експертної справи та підтвердження законності підстав рішення МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності /а.с. 19-21/.

Як стверджується відповідно до позовної заяви 24.01.2025 позивачем направлено лист голові Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України про неможливість прибути на огляд у встановлений строк та попросила про перенесення обстеження на іншу дату, з повідомлення її засобами поштового зв`язку /а.с. 22-23/.

05.02.2025 ОСОБА_1 кур`єрською доставкою «Нова Пошта» направила аналогічного змісту лист про неможливість її прибуття на огляд у встановлений строк з проханням про перенесення обстеження на іншу дату до ДУ «УкрДержГДІМСПІ МОЗ України», який був вручений адресату 06.02.2025 /а.с. 24-27/.

В серпні 2025 року ОСОБА_1 отримала лист №1600-0210-8/58881 від 06.08.2025 від Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про необхідність явки до органів пенсійного фонду у зв`язку з тим, що Державною установою «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» прийнято рішення про не встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності з 10.07.2023 /а.с. 30-31/.

На запит ОСОБА_1 від 10.10.2025 отримано відповідь від ДУ «УкрДержГДІМСПІ МОЗ України» від 05.12.2025 року та копію Витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії. Дата прийняття рішення 14.07.2025 року, номер рішення ЦО-18471 /а.с. 34-41/.

Не погодившись з рішенням Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» № ЦО-18471 від 14.07.2025, яким скасовано рішення акт огляду МСЕК №1047/11 від 11.07.2023 про встановлення ОСОБА_1 статусу особи з інвалідністю третьої групи з 11.07.2023 року до 01.08.2026., позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (надалі - Закон №875-ХІІ).

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону №875-ХІІ особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно зі ст.3 Закону №875-ХІІ інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

На підставі ч.2 ст.6 Закону №875-ХІІ громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону №2073-IX та/або в судовому порядку.

Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2015 №2961-IV (надалі - Закон №2961-IV).

За визначенням, наведеним в абз.абз. 4, 8 ч.1 ст.1 Закону №2961-IV інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Передумовою виникнення спірних правовідносин стало введення Указом Президента України від 22.10.2024 №732/2024 в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів» (надалі - Рішення РНБО), яким рекомендовано Офісу Генерального прокурора, Службі безпеки України, Державному бюро розслідувань, Національній поліції України, Національному антикорупційному бюро України прозвітувати у місячний строк про вжиті заходи реагування щодо виявлення, розслідування та протидії корупційним й іншим кримінальним правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів. За результатами проведеної роботи запропонувати відповідні кадрові та організаційні рішення.

Підпунктом «б» п.2 Рішення РНБО делеговано Кабінету Міністрів України забезпечити утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями у тижневий строк робочі групи із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів. Вказане рішення ухвалене в умовах воєнного стану України з метою захисту національної безпеки.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25.10.2024 №1207 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317» від 08.11.2024 №1276, якими внесені зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03.12.2009 №1317.

Згідно з п.4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 №1317 (надалі - Положення №1317) з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, визначає її голову та заступника голови. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики. Документи, оформлені Центральною медико-соціальною експертною комісією МОЗ, підписуються її головою або заступником голови (у разі відсутності голови) та засвідчуються штампом Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ.

На виконання Рішення РНБО наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» від 26.10.2024 №1809:

- права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ покладено на ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» з дати підписання наказу. Затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі - Положення №1809);

- зазначено, що виконуючій обов`язки головного лікаря державного закладу «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» згідно з актом приймання-передачі;

- в процесі передачі медико-експертних справ та скарг відображати їх черговість для подальшого розгляду з урахування реєстрації в державному закладі «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України».

Відповідно до п.п. 1, 2 Положення №1809 Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ утворюється Міністерством охорони здоров`я України. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Таким чином, з 26.10.2024 на ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України.

Предметом спору у даній справі є виключно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-18471 від 17.07.2025.

01.01.2025 набули чинності положення постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджено: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.

Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.

Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.

Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, надалі Порядок №1338), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 №1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.

Згідно п.51 Порядку №1338 Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді стосовно особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді; за запитом робочої групи із забезпечення здійснення моніторингу у сфері оцінювання повсякденного функціонування особи, утвореної керівником обласної, Київської міської держадміністрації (військової адміністрації) (далі - робоча група з моніторингу); за результатами моніторингу оцінювання, здійснення якого забезпечується Центром оцінювання функціонального стану особи.

Так, на підтвердження підстав проведення відповідної перевірки суду надана постанова Державного бюро розслідувань про залучення спеціалістів від 01 серпня 2025 року, прийнята за результатами матеріалів кримінального провадження № 62024000000000923 від 21 жовтня 2024 року. Вказаною постановою залучено у кримінальному провадженні в якості спеціалістів для проведення дослідження працівників ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», поставлено перелік питань, які підлягають дослідженню спеціалістами: чи обґрунтовано прийняті рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності наступним особам: у тому числі за пунктом 948 - ОСОБА_1 /зв.а.с.76-78/.

За таких обставин відповідач мав обов`язок виконати вимоги Порядку №1338 за постановою слідчого від 31.01.2025 у кримінальному провадженні №6202400000000923 щодо необхідності проведення перевірки обґрунтованості рішення про становлення інвалідності позивачу.

Відповідно до п.п.51 Порядку №1338 за результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, або рішенні, ухвалі суду від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» або Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Пунктом 67 Порядку №1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи розглядає скарги очно, заочно або з використанням методів і засобів телемедицини (телевідеоконсультування) відповідно до критеріїв визначення форми проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, встановлених у додатку 1, та відповідних клопотань особи.

Таким чином, Порядком №1338 законодавець чітко розмежовує процесуальні дії такі як перевірка обґрунтованості прийнятих рішень та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи. Перша є формою перевірки медичної документації, а також медичного висновку на відповідність критеріям, визначеним законодавством. У випадку якщо за результатами аналізу документів комісія виявляє очевидну відсутність правових або медичних підстав для встановлення групи інвалідності (наприклад, невідповідність діагнозу встановленим критеріям), вона має повноваження скасувати таке рішення без призначення нового огляду особи.

На переконання суду позиція позивача ґрунтується на помилковому ототожненні процесу перегляду рішення в порядку здійснення контролю із процедурою оцінювання повсякденного функціонування особи з метою встановлення особі групи інвалідності.

Суд звертає увагу, що повноваження на скасування рішення за результатами перевірки не є абсолютним та не може реалізовуватися довільно. Таке повноваження підлягає застосуванню виключно за умови встановлення очевидної невідповідності медичних матеріалів критеріям, визначеним нормативними актами, або істотних порушень процедури первинного встановлення інвалідності. У протилежному випадку орган зобов`язаний ініціювати проведення повноцінного оцінювання повсякденного функціонування особи.

Застосування повноваження на скасування рішення експертної команди за результатами перевірки обґрунтованості допускається лише за умови, якщо з матеріалів медико-експертної справи без проведення додаткових клінічних досліджень вбачається очевидна та істотна невідповідність встановлених діагнозів або функціональних обмежень критеріям, визначеним нормативними актами. За відсутності такої очевидності або у випадку, коли для встановлення відповідності критеріям необхідна додаткова медична оцінка, орган вищого рівня зобов`язаний ініціювати проведення повторного оцінювання повсякденного функціонування особи з дотриманням гарантій участі особи. Інакше реалізація контрольного повноваження набуває ознак свавільності та порушує принцип пропорційності.

Під очевидною та істотною невідповідністю матеріалів медико-експертної справи критеріям встановлення інвалідності слід розуміти такий недолік первинного рішення, який виявляється безпосередньо з наявної медичної документації та не потребує проведення додаткових клінічних досліджень чи безпосереднього огляду особи. Зокрема, це стосується випадків невідповідності встановленого діагнозу критеріям, визначеним Інструкцією №561, або відсутності в матеріалах справи обов`язкових об`єктивних даних, що підтверджують стійкий розлад функцій організму. У разі, якщо висновок про необґрунтованість рішення не може бути зроблений виключно на підставі аналізу документів, орган вищого рівня зобов`язаний ініціювати процедуру оцінювання повсякденного функціонування особи з дотриманням процесуальних гарантій участі особи.

Таким чином, твердження представника позивача про порушення процедури, встановленої Порядком №1338, під час здійснення Центром оцінювання функціонального стану особи перевірки обґрунтованості рішень щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, є помилковим.

Якщо Центр оцінювання функціонального стану особи встановлює, що рішення про інвалідність було прийнято без належної клінічної бази або з порушенням критеріїв, визначених у медичних стандартах, він може скасувати таке рішення заочно. У цьому випадку об`єктом перевірки є не сама особа (її фізичний стан), а легітимність та медична достовірність рішення, що перевіряється.

Межі дискреційних повноважень органу вищого рівня при перевірці рішень нижчестоящих органів зумовлені обов`язком дотримання принципів адміністративної процедури. Судовий контроль у таких правовідносинах має здійснюватися за наступним алгоритмом перевірки: наявності законодавчо визначених підстав для проведення перевірки; належної вмотивованості акта, що скасовує попереднє рішення (викладення конкретних медичних та юридичних невідповідностей); дотримання балансу між суспільним інтересом (боротьба з правопорушеннями) та приватним інтересом особи на стабільність її правового статусу.

Статтею 6 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 №2073-IX (надалі Закон №2073-IX) встановлено умови законності дискреційного повноваження, серед яких - здійснення вибору для досягнення мети, з якою надано повноваження, та відповідність принципам адміністративної процедури.

Зокрема, передбачений ст.14 цього Закону принцип ефективності, вимагає від органу організації розгляду справ у простий спосіб з найменшими витратами ресурсів.

Враховуючи контрольно-наглядову природу повноважень відповідача, вимога обов`язкового очного огляду особи у випадках, коли наявна медична документація очевидно не підтверджує критерії інвалідності, була б надмірним тягарем для органу та суперечила б меті оперативного виправлення помилок у системі соціального захисту.

Таким чином, системний аналіз вищезазначених норм законодавства дає підстави для висновку, що у період дії воєнного стану відповідач наділений повноваженням приймати рішення за результатами перевірки обґрунтованості рішень оцінювання повсякденного функціонування особи заочно, якщо виявлена невідповідність медичної документації критеріям інвалідності є очевидною і не потребує повторного клінічного підтвердження.

При цьому, в умовах воєнного стану пріоритетом є забезпечення національної безпеки та недопущення зловживань. Відсутність доказів виклику особи на огляд не є самостійною підставою для визнання рішення протиправним, якщо матеріали справи містять об`єктивні медичні дані, що однозначно спростовують встановлений раніше статус особи з інвалідністю.

При цьому, оскаржуване рішення містить відповідні обґрунтування, які не спростовані позивачем під час розгляду справи у суді, що свідчить про відсутність підстав для задоволення позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18.03.2026 у справі №360/660/25, що враховуються судом на підставі частини п`ятої статті 242 КАС України.

Окремо суд зауважує, що позивачем отримано лист за вих. №249/03-19 від 27.12.2024 за підписом голови Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України про виклик на обстеження до клініки ДУ «УкрДержГДІМСПІ МОЗ України», що знаходиться за адресою: провулок Феодосія Макаревського, 1-А, м. Дніпро. Для цього ОСОБА_1 необхідно було прибути до клініки Інституту з 06.01.2025 по 06.02.2025, з метою проведення ретельного аналізу документів медико-експертної справи та підтвердження законності підстав рішення МСЕК щодо встановлення ОСОБА_1 групи інвалідності /а.с. 19-21/.

Як стверджується відповідно до позовної заяви 24.01.2025 позивачем направлено лист голові Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ України про неможливість прибути на огляд у встановлений строк та попросила про перенесення обстеження на іншу дату, з повідомлення її засобами поштового зв`язку /а.с. 22-23/. Натомість доказів на підтвердження направлення останнього матеріали справи не містять.

05.02.2025 ОСОБА_1 кур`єрською доставкою «Нова Пошта» направила аналогічного змісту лист про неможливість її прибуття на огляд у встановлений строк з проханням про перенесення обстеження на іншу дату до ДУ «УкрДержГДІМСПІ МОЗ України», який був вручений адресату 06.02.2025 /а.с. 24-27/.

Стверджуючи про неможливість прибути до клініки Інституту з 06.01.2025 по 06.02.2025 позивачем наголошено на проходженні нею стаціонарного лікування, в підтвердження чого до матеріалів справи надано копію виписки із медичної карти стаціонарного хворого неврологічного відділення №473/144 від 29.01.2025, відповідно до якої судом встановлено перебування позивача на такому лікування лише в період з 22 по 29 січня 2025 /а.с. 28/.

Натомість доказів на підтвердження неможливості прибуття до клініки Інституту з 06.01.2025 по 21 січня та з 30 січня по 06 лютого 2025 року, суду не надано.

Як вже зазначалось судом згідно з пунктом 51 Порядку №1338 оцінювання в такому разі проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.

За результатами перевірки обґрунтованості рішень та оцінювання Центр оцінювання функціонального стану особи приймає рішення щодо скасування, підтвердження або формування нового рішення. У разі відмови особи, зазначеної у постанові слідчого, прокурора або ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди або медико-соціальної експертної комісії. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Пунктом 52 Порядку №1338 встановлено, що у разі відмови особи від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття цієї особи, крім випадків наявності виключних підстав, приймається рішення про скасування попереднього рішення експертної команди. Виключними підставами для таких осіб для перенесення строків медичних обстежень є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Зважаючи на встановлення судом факту неприбуття ОСОБА_1 , зазначеної у постанові слідчого, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, до державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України, а також не надання позивачем доказів та не встановлення судом виключних підстав такого неприбуття, суд констатує, що відповідачем правомірно прийнято оскаржене рішення.

Оцінивши наявні у справі докази в сукупності суд дійшов висновку, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв згідно приписів частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, правомірно, а саме: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими урегульовані спірні відносини, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог повністю.

Згідно з частиною першою статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

У Х В А Л И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (провул. Феодосія Макаревського, буд.1-А, м. Дніпро, 49005, ідентифікаційний код 03191673) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному ч.8 ст. 18, ч.ч. 7-8 ст. 44 та ст. 297 КАС України.

Суддя І.Г. Ясиновський