Рішення № 137893778, 02.07.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/17253/25

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Ясиновського І.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький", третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації, про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Перший заступник керівника Полтавської обласної прокуратури (далі також прокурор) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (далі також ДЕІ Центрального округу) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Великобудищанської сільської ради (далі також відповідач 1), Лютенської сільської ради (далі також відповідач 2), Краснолуцької сільської ради (далі також відповідач 3), Гадяцької міської ради (далі також відповідач 4) та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (далі також відповідач 5), в якій просить:

визнати протиправною бездіяльність Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" стосовно невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру;

зобов`язати Великобудищанську сільську раду, Лютенську сільську раду, Краснолуцьку сільську раду, Гадяцьку міську раду та Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на даний час по суті подання уповноваженого органу не здійснено заходів із забезпечення проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.01.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі 440/17253/25 за позовом Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні залишено без задоволення. Розгляд справи постановлено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні). Залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький".

13.01.2026 до суду від відповідача Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" надійшов відзив на позовну заяву, в якому останнє проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію мотивує тим, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. Прокурором не надано доказів та не наведено жодних обставин, які перешкоджають Державній екологічній інспекції Центрального округу, звернутись до суду з позовом на захист порушеного права. Будь-яке обґрунтування відсутнє як у позові прокурора, так і у листі Державної екологічної інспекції Центрального округу. Сам факт того, що Державна екологічна інспекція Центрального округу повідомила, що не зверталась до суду з відповідною позовною вимогою та просить Полтавську обласну прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не є належною та достатньою підставою та, як наслідок, і виключним випадком, відповідно до якого прокурор може звернутись із цим позовом до суду в інтересах держави в особі зазначеного суб`єкта владних повноважень. Зазначене свідчить про заздалегідь сплановану змову органів прокуратури та Державної екологічної інспекції України з метою подання позову всупереч вимогам законодавства та без дослідження й перевірки питань щодо наявності або відсутності факту порушення природоохоронного законодавства саме відповідачем - ДП "Ліси України". Із урахуванням того, що участь прокурора у судовому процесі має бути обґрунтована, прокурор, всупереч вимогам частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", не надав доказів бездіяльності Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема шляхом подання позову, чи неспроможності таких органів самостійно звернутись до суду за захистом порушених інтересів. Поряд з цим, всупереч положенням Закону України "Про природно-заповідний фонд України" та Інструкції, уповноваженим органом державної влади не передавалося під охорону регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" державному спеціалізованому господарському підприємству "Ліси України", а тому посилання прокурора на охоронне зобов`язання, що видане іншому землекористувачу ДП "Гадяцьке лісове господарство" та Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" є неправомірним, оскільки вищезазначеними нормативно-правовими актами не передбачено автоматичне правонаступництво охоронного зобов`язання у випадку зміни землекористувача. Проведення землеустрою з метою встановлення меж територій природно-заповідного фонду відноситься до землеустрою загальнодержавного та регіонального рівнів і не здійснюється на замовлення державних лісогосподарських підприємств, або інших землевласників та землекористувачів в порядку проведення землевпорядних робіт місцевого рівня (проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічна документація із землеустрою щодо інвентаризації земель, тощо), які розробляються за рішенням власника (розпорядника) земельної ділянки, землекористувача. Відповідно до листа Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України від 07.01.2026 №6004-12/1413-03 законодавством не передбачено можливості розроблення проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду для частини цих територій, або лише для частини їх межі. Виходячи з вищенаведеного, державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" як землекористувач не може бути замовником та проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду іншого природоохоронного призначення як документації загальнодержавного та регіонального рівнів. Відтак, прокурор в супереч закону просить зобов`язати ДП "Ліси України" виготовити та затвердити проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" на частину цієї території згідно охоронних зобов`язань, які не видавалися останньому.

19.01.2026 до суду від відповідача Великобудищанської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію мотивує тим, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Саме Державна екологічна інспекція уповноважена звертатися до суду з позовом, зокрема, про визнання протиправними дії чи бездіяльність органів місцевого самоврядування їх посадових осіб. Прокурор всупереч вимогам частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не надав доказів бездіяльності Державної екологічної інспекції України чи її територіального органу - Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів. Прокурором не надано доказів та не наведено жодних обставин, які перешкоджають Державній екологічній інспекції Центрального округу, звернутись до суду з позовом на захист порушеного права. Будь-яке обґрунтування відсутнє як у позові прокурора, так і у листі Державної екологічної інспекції Центрального округу. Сам факт того, що Державна екологічна інспекція Центрального округу повідомила, що не зверталась до суду з відповідною позовною вимогою та просить Полтавську обласну прокуратуру вжити заходів прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом, не є належною та достатньою підставою та, як наслідок, і виключним випадком, відповідно до якого прокурор може звернутись із цим позовом до суду в інтересах держави в особі зазначеного суб`єкта владних повноважень. Також у позовній заяві прокурор не зазначає, в яких саме межах знаходиться регіональний ландшафтний парк "Гадяцький", чим саме встановлюються межі для режиму охорони кожному з відповідачів, не надає матеріали щодо створення парку. Поряд з цим, створенню регіонального ландшафтного парку передує розробка проекту його створення з визначенням його меж. Однак, прокурором до позовної заяви на надано проект організації території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький". Окрім того, як вбачається із позовної заяви прокурора, відбулася зміна постійних землекористувачів регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", а саме, Бобрицька, Вельбівська, Книшівська, Плішивецька сільські ради ввійшли до складу Великобудищанської сільської територіальної громади. Правонаступником всіх прав та обов`язків сільських рад стала Великобудищанська сільська рада. Водночас, всупереч положенням Закону України "Про природно-заповідний фонд України", уповноваженим органом державної влади Великобудищанській сільській раді не передавалося під охорону Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький", а тому посилання прокурора на охоронні зобов`язання, що видані іншим землекористувачам, є неправомірним, оскільки законодавством у сфері охорони навколишнього середовища не передбачено автоматичне правонаступництво охоронного зобов`язання у випадку зміни землекористувача. Крім цього, серед зобов`язань, які зазначаються відповідно до Інструкції № 65 в охоронному зобов`язанні, відсутнє зобов`язання щодо винесення меж ландшафтного парку та закріплення їх в натурі (на місцевості). Таким чином, вимоги прокурора щодо зобов`язання Великобудищанську сільську раду вчинити дії по виготовленню та затвердженню проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж на території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства. Також виходячи зі змісту рішення Господарського суду Полтавської області від 12.04.2023 у справі №917/1024/22 Полтавська обласна прокуратура ще із 2022 року була обізнана про існування охоронних зобов`язань, виданих сільським радам, щодо забезпечення режиму охорони та збереження Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та мала реальну можливість звернутися до суду, не порушивши строки на подання вказаної позовної заяви, однак звернулася лише через 3 роки з моменту, коли стало відомо про ці порушення, що є порушенням абз. 2 ч. 2 ст. 122 КАС України. При цьому, позовна заява прокурора не містить жодних обґрунтувань, які б вказували на наявність обставин об`єктивного і непереборного характеру про неможливість прокурора раніше звернутися до суду з даним адміністративним позовом.

20.01.2026 до суду від відповідача Лютенської сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію мотивує тим, що прокурор, всупереч вимогам частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру", не надав доказів бездіяльності Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема шляхом подання позову, чи неспроможності таких органів самостійно звернутись до суду за захистом порушених інтересів. Також Державною екологічною інспекцією Центрального округу не проводилися планові чи позапланові перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства на території Парку щодо діяльності ДП "Ліси України", не складалися акти перевірок, не виносилися приписи, не приймалися рішення про зупинення діяльності, не застосовувалися заходи адміністративного впливу, не фіксувалися факти порушення режиму охорони території Парку, а також не ініціювалися будь-які заходи реагування, передбачені чинним законодавством. Окрім того, відсутні докази того, що Державна екологічна інспекція Центрального округу взагалі встановлювала факт порушення природоохоронного законодавства або режиму охорони території Парку з боку Відповідача 2. Таким чином, за відсутності зафіксованих порушень, результатів перевірок, актів державного контролю та заходів реагування з боку компетентного органу, твердження прокурора про порушення інтересів держави є припущенням, що не підтверджене належними та допустимими доказами, а участь прокурора у цій справі фактично підміняє діяльність органу державного нагляду, який сам не встановив жодних порушень та не вбачав підстав для звернення до суду. Окрім того, рішенням Полтавської обласної ради від 07.12.2011 "Про організацію, оголошення та створення, зміну меж, категорії територій та об`єктів природно-заповідного фонду Полтавської області" визначено Гадяцькій, Гребінківській, Зінківській, Карлівській, Лубенській, Чорнухинській райдержадміністраціям у термін до 01.05.2012 забезпечити внесення відповідних змін в плани землеустрою та земельно-кадастрової документації згідно з встановленим законодавством порядку, а також спільно з власниками і користувачами земельних ділянок визначити та встановити межі у натурі (на місцевості) організованих, оголошених територій та об`єктів природно заповідного фонду та змінених меж із встановленням інформаційно-охоронних та межових охоронних знаків загальноприйнятого зразка (п. 6 рішення). Водночас слід зазначити, що з метою виконання пункту 6 вказаного рішення жодним із уповноважених органів не було ініційовано будь-яких дій. Поряд з цим, відсутність на даний час можливості фінансування розроблення відповідної землевпорядної та кадастрової документації не свідчить про бездіяльність чи ухилення Відповідача 2 від виконання своїх повноважень, а обумовлена об`єктивними причинами, пов`язаними із запровадженням воєнного стану, обмеженістю бюджетних ресурсів та необхідністю першочергового спрямування коштів на забезпечення національної безпеки, оборони держави та соціальний захист мешканців територіальної громади.

20.01.2026 до суду від відповідача 4 Краснолуцької сільської ради надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, аналогічних зазначеним у відзиві на позовну заяву відповідача 2.

21.01.2026 до суду прокурором подано відповідь на відзиви, в якій прокурор зазначив, що Державна екологічна інспекція Центрального округу володіла (зобов`язана була володіти) інформацією про відсутність проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", невнесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, з моменту його створення, а листом від 21.11.2025 Полтавська обласна прокуратура лише акцентувала увагу на необхідності вжити заходи реагування щодо звернення до суду з відповідним позовом. У відповідь Державна екологічна інспекція Центрального округу листом від 03.12.2025 поінформувала прокурора про не здійснення заходів на усунення виявлених порушень, що свідчить про бездіяльність компетентного органу у спірних правовідносинах. Таким чином, прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив. Поряд з цим, встановлення меж територій природно-заповідного фонду є одним з обов`язкових за чинним законодавством заходів із землеустрою, який забезпечує закріплення на місцевості меж цих територій з метою їх раціонального використання та охорони. Твердження відповідача ДСГП "Ліси України" щодо неналежного формулювання позовних вимог є безпідставними, оскільки природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду. Безсумнівним та імперативним є обов`язок ДСГП "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" (у межах визначених і погоджених кварталів та виділів), внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки саме він є користувачем даного об`єкту природно-заповідного фонду та йому він переданий за охоронними зобов`язаннями. Наявність декількох суб`єктів, яким регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" передано за охоронними зобов`язаннями не є перешкодою для розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж його території, внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Водночас, вказане зобов`язання не може перекладатися лише на одного землекористувача.

21.01.2026 представником Полтавської обласної прокуратури подано клопотання про залучення в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.01.2026 залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації.

22.01.2026 до суду від відповідача 1 Великобудищанської сільської ради надійшов ще відзив на позовну заяву, в якому остання проти задоволення позовних вимог заперечує. Свою позицію мотивує тим, що позовна заява прокурора не містить належного обґрунтування підстав для звернення прокурора до суду в інтересах держави з цим позовом, а позовні вимоги є необґрунтованими та не підкріплені належними доказами. Вказує, що прокурор всупереч вимогам частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" не надав доказів бездіяльності Державної екологічної інспекції України чи її територіального органу - Державної екологічної інспекції Центрального округу щодо реагування на порушення інтересів держави, зокрема, шляхом подання позову, чи неспроможності такого органу самостійно звернутися до суду за захистом порушених інтересів. У позовній заяві прокурор не зазначає, в яких саме межах знаходиться регіональний ландшафтний парк "Гадяцький", чим саме встановлюються межі для режиму охорони кожному з відповідачів, не надає матеріали щодо створення парку. Зазначає, що створенню регіонального ландшафтного парку передує розробка проекту його створення з визначенням його меж. Однак, прокурором до позовної заяви на надано проект організації території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький". Також у додатку до Інструкції №65 (бланк типового охоронного зобов`язання) передбачений аналогічний перелік зобов`язань землекористувача. При цьому, серед зобов`язань, які зазначаються відповідно до Інструкції № 65 в охоронному зобов`язанні, що засвідчує передачу органами виконавчої влади (державними адміністраціями) під охорону землекористувачам (підприємствам, установам, організаціям і громадянам) території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, відсутнє зобов`язання щодо винесення меж ландшафтного парку та закріплення їх в натурі (на місцевості). Таким чином, вимоги прокурора щодо зобов`язання Великобудищанську сільську раду вчинити дії по виготовленню та затвердженню проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж на території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" є такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.

У запереченнях на відповідь на відзив на позовну заяву, що надійшли до суду від ДСГП "Ліси України" 26.01.2026 останнє наполягає на тому, що саме лише посилання у позовній заяві прокурора на те, що орган, уповноважений здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження із захисту державних інтересів, без доведення цього відповідними доказами, не є достатнім для прийняття судом рішення в такому спорі по суті, оскільки за змістом абзацу 2 частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" статті прокурор здійснює представництво інтересів держави в суді виключно після підтвердження судом правових підстав для представництва. У справі що розглядається лист прокурора на котрий він посилається як на підставу звернення до суду датується 21.11.2025 за №12-994вих-25, а лист-відповідь Державної екологічної інспекції Центрального округу - 03.12.2025 №06-08/6359. Тобто, від дати листа прокурора до дати листа позивача минуло 12 днів, що не може вважатися розумним строком, протягом якого відповідний орган, який уповноважений на звернення до суду із цим позовом допускає бездіяльність. Заява подана до суду прокурором 26.12.2025. Відповідь Державної екологічної інспекції Центрального органу не містить причин самостійного не звернення до суду з позовом в інтересах держави, а містить лише прохання вжити заходів прокурорського реагування. Таким чином, прокурором не дотримано порядку передбаченого ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" для звернення до суду з даним позовом. Прокурор як в позовній заяві, так і у відповіді на відзив посилається на практику Верховного Суду та Закони, котрі стосуються суб`єкта владних повноважень. Проте ДП "Ліси України" не є суб`єктом владних повноважень. Також прокурор у відповіді на відзив описує правонаступництво ДП "Ліси України" відповідно до установчих документів, проте повністю ігнорує Інструкцію щодо оформлення охоронних зобов`язань на території та об`єкти природно-заповідного фонду, затвердженою наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 25.02.2013 №65 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 13.03.2013 за №404/22936 (далі Інструкція) та норми Закону України «Про природно-заповідний фонд України», якими не передбачено автоматичне правонаступництво охоронного зобов`язання у випадку зміни землекористувача. Поряд з цим, у відповіді на відзив прокурор зазначає "згідно охоронного зобов`язання Відповідач ДП "Ліси України" взяло під охорону регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" (у межах визначених і погоджених кварталів та виділів) та зобов`язалося забезпечити режим охорони та збереження останнього". Але ДП "Ліси України" не отримувало охоронного зобов`язання та прокурор не надає його до матеріалів справи. Тобто, покладення прокуратурою додаткових обов`язків на ДП "Ліси України", якому навіть не було видане уповноваженим державним органом охоронне зобов`язання (!) є неприпустимим. Також прокурором у поданій позовній заяві не зазначено жодної правової норми жодного чинного нормативно-правового акту, який би надавав органам Державної екологічної інспекції право звертатися до адміністративного суду з позовом до юридичної особи публічного права про визнання протиправними бездіяльності такої особи, яка проявляється у невжитті заходів для оформлення землевпорядної документації на об`єкти природно-заповідного фонду та винесення їх меж в натуру (на місцевості) та зобов`язання вчинити відповідні дії. Також прокурором не доведено, що у спірних правовідносинах відповідач, як юридична особа публічного права, наділений владними (управлінськими функціями) та/або надає адміністративні послуги.

27.01.2026 в суді зареєстровано відповідь прокурора на відзиви Гадяцької міської ради, Великобудищанської, Краснолуцької, Лютенської сільських рад, в якій прокурор зазначив, що твердження відповідачів про те, що Державній екологічній інспекції Центрального округу надано строк менше місяця для звернення до суду є безпідставним, оскільки правопорушення у вигляді протиправної бездіяльності, є триваючим, регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" створено рішенням Полтавської обласної ради від 07.12.2011, тобто майже 15 років тому. У спірному випадку прокурор виконав вимоги процесуального закону, визначив, у чому, на його думку, полягає порушення інтересів держави, обґрунтував необхідність їхнього захисту, а також зазначив орган, який, хоч і уповноважений державою здійснювати такий захист, але у спірних правовідносинах відповідні заходи не вжив. Наполягав, що обов`язки щодо збереження об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", зокрема, забезпечення режиму території у межах парку, збереження межових знаків, винесення меж об`єкту у натурі та на планово картографічному матеріалі та охорони встановлених інформаційних щитів і знаків перейшли від сільських рад - попередників до правонаступників Гадяцької міської ради, Великобудищанської, Краснолуцької та Лютенської сільських рад. РЛП "Гадяцький" підзвітний, підконтрольний та підпорядкований Гадяцькій міській раді, яка забезпечує його фінансування. Однак, обов`язок щодо охорони парку взяли на себе сільські ради, на територіях яких він розташований і у зв`язку з цим, Положенням передбачено можливість залучення субвенцій даних сільських рад для забезпечення функціонування об`єкту природно-заповідного фонду. Наявність декількох суб`єктів, яким регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" передано за охоронними зобов`язаннями не є перешкодою для розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж його території, внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Водночас, вказане зобов`язання не може перекладатися лише на одного землекористувача. Твердження відповідача Великобудищанської сільської ради щодо відсутності в охоронному зобов`язанні обов`язку стосовно винесення меж ландшафтного парку та закріплення їх в натурі (на місцевості) є неспроможним, оскільки такий обов`язок передбачено законом.

03.02.2026 в суді зареєстровані заперечення Лютенської сільської ради на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких сільська рада наполягає на тому, що позовна заява та відповідь на відзив не містить обґрунтованих обставин та доказів, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Державною екологічною інспекцією Центрального округу, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Відсутність проведених Державною екологічною інспекцією Центрального округу будь-яких перевірок свідчить про відсутність зафіксованих у встановленому законом порядку порушень вимог природоохоронного законодавства. За таких обставин твердження прокурора не лише не спростовують позицію відповідачів, а й підтверджують відсутність належних та допустимих доказів порушення інтересів держави. Посилання на те, що закон не вимагає наявності зазначених дій для звернення прокурора до суду, не звільняє від обов`язку доведення підстав звернення до суду та правової обґрунтованості заявлених вимог. Прокурором не обґрунтовано та не доведено, у чому саме полягає загроза інтересам держави у зв`язку з встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", зокрема, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б підтверджували, що не визначення меж зазначеного об`єкта природно-заповідного фонду призвело або може призвести до реального, а не гіпотетичного, порушення прав чи законних інтересів держави. Окрім того, прокурором не наведено фактів самовільного зайняття земель, їх нецільового використання, знищення або пошкодження лісових насаджень, а також інших дій чи бездіяльності, які б свідчили про заподіяння шкоди державним інтересам саме внаслідок не встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький". Поряд з цим, сорок другою сесією восьмого скликання Лютенської сільської ради 24.12.2025 прийнято рішення "Про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природно заповідного фонду", яким надано дозвіл на розробку проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території природного-заповідного фонду орієнтовною площею 73,0 га ландшафтного заказника місцевого значення "Пісоцько-Конькове", що розташований за межами с. Лютенська Лютенської сільської ради Миргорода району Полтавської області (п. 1). Відсутність же на даний час можливості фінансування розроблення відповідної землевпорядної та кадастрової документації не свідчить про бездіяльність чи ухилення Відповідача 2 від виконання своїх повноважень, а обумовлена об`єктивними причинами, пов`язаними із запровадженням воєнного стану, обмеженістю бюджетних ресурсів та необхідністю першочергового спрямування коштів на забезпечення національної безпеки, оборони держави та соціальний захист мешканців територіальної громади.

03.02.2026 в суді зареєстровані заперечення Краснолуцької сільської ради на відповідь на відзив на позовну заяву, в яких сільська рада окрім аналогічно зазначеного вище Лютенською сільською радою, також наполягає на тому, що вона як відповідач не ухиляється від виконання покладених на неї повноважень, визначених законодавством України. Зокрема, в межах компетенції Краснолуцька сільська рада здійснює повноваження щодо сприяння охороні, збереженню та належному функціонуванню територій і об`єктів природно-заповідного фонду. Водночас виконання окремих організаційно-технічних заходів, зокрема розроблення землевпорядної документації, встановлення меж територій у натурі (на місцевості), виготовлення та встановлення інформаційно-охоронних і межових знаків, потребує значних фінансових та матеріальних ресурсів, які на даний час є обмеженими. При цьому, жодним нормативним актом не передбачено обов`язку протягом конкретного часу забезпечити розробку проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду. З метою збереження природних комплексів та об`єктів, недопущення порушень встановленого режиму використання земель природно-заповідного фонду Краснолуцька сільська рада здійснює постійний контроль за їх використанням та охороною. Станом на теперішній час фактів порушення вимог законодавства у сфері використання земель природно-заповідного фонду не встановлено.

У подальшому, ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 25.06.2026 позовну заяву Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу до Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії залишено без руху. Позивачеві вказано усунути недоліки протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Полтавського окружного адміністративного суду позовної заяви, оформленої відповідно до пунктів 4, 5, 6 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у тому числі, із зазначенням належного ідентифікаційного коду Гадяцької міської ради, а саме 21050924, а також із викладом обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги та зазначенням доказів, що підтверджують вказані обставини, відомостями про вжиття заходів досудового врегулювання спору в частині позовних вимог, заявлених до Гадяцької міської ради.

30.06.2026 до суду надійшла заява про усунення позивачем недоліків у спосіб, визначений в ухвалі суду від 25.06.2026.

Ухвалою суду від 01.07.2026 продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з частиною п`ятою статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

За відсутності клопотань сторін про розгляд справи у відкритому судовому засіданні чи за правилами загального позовного провадження, зважаючи на достатність наданих сторонами доказів та повідомлених обставин, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази у сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.

Рішенням восьмої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 07.12.2011 вирішено організувати регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" без вилучення земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів у їх власників або користувачів загальною площею 12803,3 га (додаток 1).

Пунктом 1.1 вказаного рішення запропоновано Гадяцькій районній раді вирішити питання створення адміністрації Парку з правом юридичної особи та передбачити виділення коштів на його утримання з районного бюджету, а також із залученням інших коштів, не заборонених законодавством.

Пунктами 2, 3 рішення вирішено оголосити заказниками, пам`ятками природи місцевого значення території та об`єкти, що мають особливе природоохоронне наукове, естетичне та пізнавальне значення (додаток 2, 3) та створити дендрологічний парк місцевого значення "Лікарський сад" (додаток 4). Змінити межі раніше оголошених територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення (додаток 5).

Відповідно до пункту 7 рішення восьмої сесії сьомого скликання Полтавської обласної ради від 07.12.2011 вирішено Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області у двомісячний термін затвердити положення про організовані, оголошені, змінені межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду та в місячний термін після цього передати їх у встановленому порядку під охорону землевласникам і землекористувачам з оформленням охоронних зобов`язань.

Наказом Державного управління охорони навколишнього природного середовища у Полтавській області від 01.02.2012 №06 затверджено Положення про регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" (далі по тексту - Положення).

Відповідно до пункту 1.3 Положення про РЛП "Гадяцький", він є природоохоронною рекреаційною установою місцевого значення. Загальна площа території Парку - 12803,3 га.

Парк організований у межах Великобудищанської територіальної громади (с. Бобрик, с. Вельбівка, с. Веприк, с. Книшівка, с. Плішивець), Краснолуцької територіальної громади (с. Гречанівка, с. Красна Лука, с. Римарівка, с. Сватки, с. Максимівка), Лютенської територіальної громади (с. Лисівка, с. Лютенька, с. Рашівка, с. Соснівка), Гадяцької міської територіальної громади (м. Гадяч, с. Сари), Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" та Державного підприємства "Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" (у межах визначених і погоджених кварталів та виділів) на території Миргородського району Полтавської області. Земельні ділянки та інші природні ресурси не вилучаються у землекористувачів та землевласників, на землях яких розташований Парк. На землі, на яких розташований Парк, встановлюються обтяження і обмеження, визначені законодавством (пункт 1.4 Положення).

Пунктом 1.5 Положення передбачено, що Парк входить до складу природно-заповідного фонду України, охороняється як національне надбання щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання та є складовою частиною світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

Межі Парку встановлюються в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. До встановлення меж Парку в натурі, межі визначаються відповідно до проєкту створення Парку (пункт 1.12 Положення).

Пунктом 8.1 Положення передбачено, що фінансування Парку здійснюється за рахунок: місцевого бюджету, на підставі програми фінансової підтримки Парку та за рахунок субвенцій, переданих сільськими радами на утримання Парку.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 23.02.2012, Полтавське державне лісогосподарське підприємство "Полтаваоблагроліс" в особі генерального директора ОСОБА_1 взяло на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах визначених кварталів та виділів Гадяцького держагролісгоспу Гадяцького району, погоджених Полтавським державним лісогосподарським підприємством "Полтаваоблагроліс" від 06.06.2011 №01/141 загальною площею 1355,9 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 27.02.2012, Державне підприємство "Гадяцьке лісове господарство" в особі генерального директора Шеремета Є.Б. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах визначених кварталів та виділів Вельбівського, Краснолуцького, Лютенського та Безвіднянського лісництв Гадяцького району від 10.06.2011 №793 загальною площею 3766 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 16.02.2012, Рашівська сільська рада в особі сільського голови Омельченка В.І. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Рашівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 863,2 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 24.02.2012, Краснолуцька сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_2 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Краснолуцької сільської ради Гадяцького району загальною площею 401 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 24.02.2012, Гречанівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_3 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Гречанівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 110 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища в Полтавській області від 24.02.2012, Книшівська сільська рада в особі сільського голови Мілька Т.П. взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Книшівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 814,4 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 24.02.2012, Бобрицька сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_4 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Бобрицької сільської ради Гадяцького району загальною площею 366 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012, Вельбівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_5 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Вельбівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 926 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 24.02.2012, Гадяцька міська рада в особі сільського голови ОСОБА_6 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Гадяцької міської ради Гадяцького району загальною площею 120 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012, Сарівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_7 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Сарівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 1506 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 24.02.2012, Плішивецька сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_8 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Плішивецької сільської ради Гадяцького району загальною площею 379 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 20.02.2012, Соснівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_9 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Соснівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 450 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012, Римарівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_10 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Римарівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 272 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 22.02.2012, Лисівська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_11 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Лисівської сільської ради Гадяцького району загальною площею 680 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 16.02.2012, Сватківська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_12 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Сватківської сільської ради Гадяцького району загальною площею 101,8 га.

Відповідно до Охоронного зобов`язання, зареєстрованого в Державному управлінні охорони навколишнього природного середовища від 18.02.2012, Лютенська сільська рада в особі сільського голови ОСОБА_13 взяла на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у межах Лютенської сільської ради Гадяцького району загальною площею 692 га.

Відповідно до рішення 1-ої сесії Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області 8-го скликання від 10.11.2020, на території Великобудищанської сільської ради утворено 6 старостинських округів Плішивецький з центром у с. Плішивець, Книшівський з центром в с. Книшівка, Бобрицький з центром у с. Бобрик, Мартинівський з центром у с. Мартинівка, Веприцький з центром в с. Веприк, Вельбівський з центром у с. Вельбівка.

Отже, правонаступником Бобрицької, Вельбівської, Книшівської, Плішивецької сільських рад є Великобудищанська сільська рада.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лютенської сільської ради, остання є правонаступником Лютенської, Соснівської, Рашівської, Лисівської сільських рад.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ щодо Гадяцької міської ради остання є правонаступником, зокрема, Сарівської сільської ради.

У відповідності до витягу з ЄДРПОУ щодо Краснолуцької сільської ради остання є правонаступником, зокрема, Гречанівської, Сватківської, Римарівської сільських рад.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992711) на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 915 "Про припинення державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення" та Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 25172647) на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 922 "Про припинення державного підприємства "Полтавське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення".

Пунктом 1.10 Положення про РЛП "Гадяцький" передбачено, що Парк підзвітний, підконтрольний і підпорядкований Гадяцькій міській раді у межах, визначених законодавством - місцевий орган державного управління.

У пункті 3.1 Положення визначено, що управління Парком здійснюється спеціальною адміністрацією Парку.

Гадяцька міська рада: створює спеціальну адміністрацію Парку; виділяє спеціальній адміністрації Парку майно; забезпечує фінансування Парку (за рахунок коштів місцевого бюджету та субвенцій, переданих сільськими радами).

Відтак, дотримання зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження регіонального ландшафтного парку "Гадяцький2 є обов`язком Великобудищанської, Лютенської, Краснолуцької сільськиї рад, Гадяцької міської ради Полтавської області, а також Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України"), яким Парк передано під охорону за охоронними зобов`язаннями.

Листом №72 від 14.08.2025 РЛП "Гадяцький" повідомив, що межі РЛП "Гадяцький" не встановлено у зв`язку з відсутністю коштів. При складанні планів виконання робіт із землеустрою щодо встановлення меж парку упродовж 2023-2025 років РЛП "Гадяцький" постійно звертався до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської ОВА та Гадяцької міської ради про виділення коштів на розроблення проекту організації території РЛП "Гадяцький" охорони, відтворення та рекреаційного використання його природних комплексів та об`єктів із встановленням меж в натурі (на місцевості).

Відповідно інформації Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області від 22.08.2025 №10-16-0.63-3438/2-25 проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій РЛП "Гадяцький" у регіональному фонді документації із землеустрою та оцінки земель, що передається до Державного фонду документації із землеустрою, відсутній. У зв`язку з викладеним та відповідно до даних Державного земельного кадастру, відомості про межі РЛП "Гадяцький" не внесені та у Державному земельному кадастрі не зареєстровані.

Полтавська обласна прокуратура листом від 21.11.2025 №12-992вих-25 звернулася до Гадяцької міської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Великобудищанської сільської ради, ДСГП "Ліси України" з вимогою у строк до 18.12.2025 повідомити про вжиті заходи щодо встановлення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" в натурі (на місцевості) та причини їх невжиття.

В цей же день, тобто 21.11.2025, Полтавська обласна прокуратура направила лист до Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації з вимогою повідомити, чи встановлені межі регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та чи укладалися відповідні договори щодо замовлення документації із землеустрою з метою організації і встановлення меж парку.

Також листом від 21.11.2025 №12-994вих.-25 Полтавська обласна прокуратура запропонувала Державній екологічній інспекції Центрального округу звернутися до суду з адміністративним позовом про визнання протиправною бездіяльності Гадяцької міської ради, Лютенської сільської ради, Великобудищанської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, а також ДСГП "Ліси України", РЛП "Гадяцький" та зобов`язання їх забезпечити проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості). У випадку бездіяльності органу державної влади, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або здійснення їх неналежним чином, прокурор має право звернутися до суду з наведених питань. Про результати прокуратура просила повідомити у строк до 18.12.2025.

Відповідно до інформації Департаменту екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації від 05.12.2025 №3662/04.3-21 станом на 05.12.2025 межі регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" відповідно до вимог статті 47 Закону України "Про землеустрій" не встановлені. Договір на розроблення документації із землеустрою щодо організації і встановлення меж вказаного парку Департаментом не укладався.

Листом від 08.12.2025 №45750-25 ДЕІ Центрального округу поінформувала прокуратуру про те, що станом на 03.12.2025 інспекція не зверталася до суду з адміністративними позовом про визнання протиправною бездіяльності Гадяцької міської ради, Лютенської сільської ради, Великобудищанської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, а також ДСГП "Ліси України", РЛП "Гадяцький" та зобов`язання їх забезпечити проведення робіт з винесення меж регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості). Для того щоб інтереси держави не залишилися не захищеними, інспекція просила прокуратуру вжити заходи прокурорського реагування шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Поряд з цим, згідно з листами від 01.12.2025 №031-43/6788, від 18.12.2025 №01.1.1-33/1340, від 17.12.2025, від 18.12.2025 №02.7-09/1838 та від 18.12.2025 №10946/37-11-1-2025 виконавчий комітет Гадяцької міської ради, виконавчий комітет Краснолуцької сільської ради, виконавчий комітет Лютенської сільської ради, Великобудищанська сільська рада, ДСГП "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" підтвердили ту обставину, що на сьогодні не виготовлений та не затверджений проект землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", а також не внесені відповідні відомості до Державного земельного кадастру.

З огляду на зазначене вище, оскільки на даний час порушення залишаються не усунуті, повідомленням від 24.12.2025 №12-11000вих-25 прокуратура в порядку частини 4 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" повідомила ДЕІ Центрального округу про наявність підстав для представництва інтересів інспекції шляхом звернення до суду з цим позовом до Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" про визнання протиправною бездіяльності Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" стосовно невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру; зобов`язання Великобудищанську сільську раду, Лютенську сільську раду, Краснолуцьку сільську раду, Гадяцьку міську раду та Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" ДСГП "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов наступних висновків.

Стосовно права прокурора звернутися до суду в інтересах держави у межах даних правовідносин, суд зазначає наступне.

Конституція України визначає, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках (пункт третій частини першої статті 131-1).

Конституційний Суд України у Рішенні від 05 червня 2019 року № 4-р(II)/2019 роз`яснив, що Конституцією України встановлено вичерпний перелік повноважень прокуратури, визначено характер її діяльності і в такий спосіб передбачено її існування і стабільність функціонування; наведене гарантує неможливість зміни основного цільового призначення вказаного органу, дублювання його повноважень/функцій іншими державними органами, адже протилежне може призвести до зміни конституційно визначеного механізму здійснення державної влади її окремими органами або вплинути на обсяг їхніх конституційних повноважень.

Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень (частини четверта стаття 23 вказаного вище Закону).

Зі змісту частини третьої статті 23 Закону №1697-VII вбачається, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Проте підстави представництва інтересів держави прокуратурою в цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб`єкт владних повноважень не здійснює захисту інтересів держави або здійснює їх неналежно.

Таке нездійснення захисту полягає в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень: він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їхнього захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Водночас здійснення захисту неналежним чином полягає в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Проте неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, серед іншого, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їхнього захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача/відповідача.

Суд звертає увагу, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який всупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно. У кожному такому випадку прокурор повинен навести (а суд перевірити) причини, які перешкоджають захисту інтересів держави належним суб`єктом, та які є підставами для звернення прокурора до суду.

Аналогічна позиція була висловлена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 13 лютого 2019 року в справі №826/13768/16.

В контексті наведеного слід зазначити, що відповідно до статті 62 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища, його органами на місцях, а на території Автономної Республіки Крим - органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими спеціально уповноваженими державними органами. Порядок здійснення державного контролю за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 2017 року №275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України (далі - Положення №275), пунктом 1 якого передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

За змістом підпункту 2 пункту 3, підпункту "б" підпункту 2, підпункту 5 пункту 4, пункту 7 вищезазначеного Положення основними завданнями Держекоінспекції є, окрім іншого, здійснення у межах повноважень, передбачених законом, державного нагляду (контролю) за додержанням вимог законодавства, зокрема, щодо: охорони земель, надр; охорони і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Держекоінспекція, відповідно до покладених на неї завдань, у тому числі:

здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, зокрема: про охорону земель, надр, зокрема щодо: додержання режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні;

звертається до суду із позовом, зокрема, щодо: визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

Отже, діяльність органу місцевого самоврядування щодо планування території природно - заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Держекоінспекції. Зміст наведених положень законодавства підтверджує наявність у Держекоінспекції та її територіальних органів права на звернення до суду із позовом про визнання протиправною бездіяльності, зокрема і підприємств, що порушують вимоги законодавства про природно-заповідний фонд.

Реалізації права Інспекції на звернення до суду з позовом передує реалізація нею своїх повноважень щодо здійснення заходів державного нагляду (контролю) у встановленому законодавством порядку.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постановах від 08 грудня 2020 року у справі №809/807/17 та від 25 січня 2023 року у справі №380/9452/21.

У даному випадку, звертаючись до суду, прокурор стверджував, що при виконанні повноважень, визначених статтею 131-1 Конституції України та статтею 23 Закону №1697-VII, за результатами вивчення стану дотримання вимог законодавства у сфері охорони об`єктів природно-заповідного фонду встановлено невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, що не свідчить про виконання вимог природоохоронного законодавства.

Прокурор в позові зазначив, що додержання підприємствами режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, а також територій, що підлягають особливій охороні, є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Інспекції. Невжиття Інспекцією дій щодо захисту інтересів держави у цій сфері зумовлює право прокурора на представництво інтересів держави у суді в особі Інспекції.

У аспекті наведеного суд звертає увагу, що ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття Інспекцією дій щодо захисту інтересів держави.

На думку суду, наведені прокурором обґрунтування є сумісним з розумінням "інтересів держави", а означені ним обставини свідчать про невжиття Інспекцією дій щодо захисту інтересів держави у відповідній сфері.

Такий підхід до визначення правової природи спірних правовідносин відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним, зокрема, у вже згаданій вище постанові Верховного Суду від 25 січня 2023 року у справі №380/9452/21, а також у постановах від 31 липня 2025 року у справі №420/14210/23, від 30 липня 2024 року у справі №260/1174/21.

Також суд наголошує на правовій позиції Верховного Суду від 11 листопада 2025 року у справі № 580/9300/23, висловленій у постанові відповідно до якої зазначено, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону №1697-VII, для звернення прокурора до суду з метою захисту інтересів держави та про наявність підстав для залишення його позову без розгляду на підставі пункту 1 частини першої статті 240 КАС України.

Згідно з частиною п`ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зважаючи на вищевикладене, не знайшли свого підтвердження мотиви, наведені представником відповідача, стосовно залишення позову без розгляду.

По суті позовних вимог, суд зазначає наступне.

Статтею 1 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III передбачено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.

Відповідно до статті 2 Земельного кодексу України (ЗК України, Земельний кодекс) суб`єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади, а об`єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).

За приписами статті 19 Земельного кодексу землі України за цільовим призначенням поділяються на категорії, в тому числі землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення.

Згідно зі статтею 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу. Законом можуть бути встановлені інші обов`язки землекористувачів.

У статті 79 ЗК України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

За нормами частини першої статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

За змістом частин сьомої-восьмої статті 79-1 ЗК України винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв`язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру.

Статтею 43 ЗК України визначено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Статтею 44 ЗК України унормовано, що до земель природно-заповідного фонду включаються природні території та об`єкти (природні заповідники, національні природні парки, біосферні заповідники, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища), а також штучно створені об`єкти (ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва).

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначені Законом України від 16.06.1992 №2456-XII "Про природно-заповідний фонд України" (надалі - Закон №2456-XII).

У відповідності до статті 3 Закону №2456-XII до природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища; штучно створені об`єкти - ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки, пам`ятки природи, парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва.

Заказники, пам`ятки природи, ботанічні сади, дендрологічні парки, зоологічні парки та парки-пам`ятки садово-паркового мистецтва залежно від їх екологічної і наукової, історико-культурної цінності можуть бути загальнодержавного або місцевого значення.

Відповідно до частин першої та четвертої статті 7 Закону №2456-XII землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону №2456-XII управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.

Статтею 28 Закону №2456-XII регламентовано, що на території пам`яток природи забороняються суцільні, поступові, лісовідновні та прохідні рубки, видалення захаращеності, полювання та будь-яка інша діяльність, що загрожує збереженню або призводить до деградації чи зміни первісного їх стану.

Власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених пам`ятками природи, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

Приписи частини п`ятої статті 38 Закону №2456-XII визначають, що власники або користувачі земельних ділянок, водних та інших природних об`єктів, оголошених парками-пам`ятками садово-паркового мистецтва, беруть на себе зобов`язання щодо забезпечення режиму їх охорони та збереження.

За змістом статті 39 Закону №2456-XII для забезпечення необхідного режиму охорони природних комплексів та об`єктів природних заповідників, запобігання негативному впливу господарської діяльності на прилеглих до них територіях установлюються охоронні зони.

Статтею 53 Закону №2456-XII передбачено, що рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення, а також про встановлення, скасування та зміну охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого та загальнодержавного значення приймаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Скасування та зміна охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюються за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, на підставі відповідного експертного висновку.

Порядок відведення земельних ділянок природним заповідникам, біосферним заповідникам, національним природним паркам, регіональним ландшафтним паркам, а також ботанічним садам, дендрологічним паркам, зоологічним паркам визначається Земельним Кодексом України.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання.

Частиною третьою статті 59 Закону №2456-XII визначено, що первинний облік кадастрових відомостей щодо територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється адміністраціями природних заповідників, біосферних заповідників, національних природних парків, регіональних ландшафтних парків, ботанічних садів, дендрологічних парків, зоологічних парків загальнодержавного значення, а також підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають інші території та об`єкти природно-заповідного фонду, за їх рахунок.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону №2456-XII органи місцевого самоврядування, (...), виконавчі органи місцевого самоврядування сприяють охороні й збереженню територій та об`єктів природно-заповідного фонду, виконанню покладених на них завдань.

Спеціальним законодавством, яке регулює порядок встановлення меж земельних ділянок є Закон України від 22.05.2003 № 858-IV "Про землеустрій" (Закон № 858-IV) та Земельний кодекс.

Закон №858-IV визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування.

Зі змісту статей 2, 20 Закону №858-IV, статті 184 ЗК України випливає, що встановлення і закріплення на місцевості меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення забезпечується шляхом здійснення землеустрою.

Відповідно до частини першої статті 25 вказаного Закону документація із землеустрою розробляється у вигляді схеми, проекту, робочого проекту або технічної документації.

Приписи пункту "в" частини другої статті 25 Закону №858-IV визначають такий вид документації із землеустрою, як проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №858-IV замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі, а також інші юридичні та фізичні особи.

За змістом статті 47 Закону №858-IV проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою: а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу; б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму; в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини; г) проведення науково-дослідних робіт; ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг; д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються на підставі укладених договорів між замовниками документації із землеустрою та її розробниками.

Проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів, що розробляється з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі та режими використання земель у межах територій пам`яток культурної спадщини, історико-культурних заповідників, історико-культурних заповідних територій, охоронюваних археологічних територій, зон охорони, буферних зон, історичних ареалів населених місць, територій об`єктів культурної всесвітньої спадщини, розробляється у складі науково-проектної документації у сфері охорони культурної спадщини, крім випадків розроблення таких проектів з метою внесення до Державного земельного кадастру відомостей про обмеження у використанні земель, встановлені до набрання чинності цією частиною.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

За правилами статті 30 Закону №858-IV та пункту 3 частини третьої статті 186 ЗК України проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення зобов`язано погоджувати з структурним підрозділом відповідної обласної державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

27.05.2021 набув чинності Закон України від 28.04.2021 №1423-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" (надалі - Закон №1423-IX), яким розділ Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України доповнено пунктом 24, у силу якого: з дня набрання чинності цим пунктом землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель: а) що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук); б) оборони; в) природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об`єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення; г) зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи; ґ) під будівлями, спорудами, іншими об`єктами нерухомого майна державної власності; д) під об`єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності; е) визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

Перехід земельних ділянок із державної власності у комунальну власність згідно з вимогами цього пункту не є підставою для припинення права оренди та інших речових прав, похідних від права власності, на такі земельні ділянки. Внесення змін до договору оренди, суперфіцію, емфітевзису, земельного сервітуту із зазначенням нового органу, що здійснює розпорядження такою земельною ділянкою, не вимагається і здійснюється лише за згодою сторін договору.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади про викуп для суспільних потреб земельних ділянок приватної власності, прийняті до дня набрання чинності цим пунктом, є чинними, а заходи щодо відчуження таких земельних ділянок здійснюються органами, визначеними статтями 8 і 9 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності".

Особи, які отримали дозволи на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, зазначені у підпункті "е" цього пункту, а також органи, що їх надали, зобов`язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. До 1 січня 2023 року зазначені землі та земельні ділянки не можуть бути передані у власність та користування будь-яким іншим особам, крім тих, яким надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою (крім передачі їх для розміщення об`єктів, передбачених статтею 15 Закону України "Про відчуження земельних ділянок, інших об`єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності"). У разі якщо до 1 січня 2023 року такі земельні ділянки не передані у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, такі земельні ділянки переходять у комунальну власність територіальної громади села, селища, міста, на території якої вони розташовані.

До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Пунктом 37 частини першої статті 26 Закону України від 21.05.97 №280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (надалі - Закон №280/97-ВР) передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як прийняття рішень про організацію територій і об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та інших територій, що підлягають особливій охороні.

За змістом статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до рішення 1-ої сесії Великобудищанської сільської ради Гадяцького району Полтавської області 8-го скликання від 10.11.2020, на території Великобудищанської сільської ради утворено 6 старостинських округів Плішивецький з центром у с. Плішивець, Книшівський з центром в с. Книшівка, Бобрицький з центром у с. Бобрик, Мартинівський з центром у с. Мартинівка, Веприцький з центром в с. Веприк, Вельбівський з центром у с. Вельбівка.

Отже, правонаступником Бобрицької, Вельбівської, Книшівської, Плішивецької сільських рад є Великобудищанська сільська рада.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Лютенської сільської ради, остання є правонаступником Лютенської, Соснівської, Рашівської, Лисівської сільських рад.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ щодо Гадяцької міської ради остання є правонаступником, зокрема, Сарівської сільської ради.

У відповідності до витягу з ЄДРПОУ щодо Краснолуцької сільської ради остання є правонаступником, зокрема, Гречанівської, Сватківської, Римарівської сільських рад.

Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" є правонаступником Державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство" (код ЄДРПОУ 00992711) на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 915 "Про припинення державного підприємства "Гадяцьке лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення" та Державного підприємства "Полтавське лісове господарство" (код ЄДРПОУ 25172647) на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 922 "Про припинення державного підприємства "Полтавське лісове господарство" та затвердження складу Комісії з припинення".

З огляду на наведене та враховуючи правовий аналіз наведених вище норм, суд доходить висновку, що саме на відповідачів, в тому числі й як на правонаступників, покладено обов`язок із вчинення дій по організації розробки проєкту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" у спірному випадку, визначення та закріплення на місцевості її меж, внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

При цьому, суд враховує, що з огляду на оформлені у лютому 2012 року охоронні зобов`язання по Регіональному ландшафтному парку "Гадяцький" відповідно до рішення Полтавської обласної ради від 07.12.2011 наразі відповідачі, в тому числі й як правонаступники, несуть повну відповідальність за дотримання режиму природно-заповідного фонду. Забезпечення цього неможливе без чіткого визначення меж об`єкта, що охороняється, у спосіб, передбачений законом, тобто через розробку проєкту за статтею 47 Закону № 858-IV.

Твердження відповідача ДСГП "Ліси України" щодо неналежного формулювання позовних вимог суд вважає безпідставними, оскільки природоохоронне законодавство України передбачає ідентифікацію територій природно-заповідного фонду, в тому числі шляхом встановлення в натурі їх меж, для чого в обов`язковому порядку розробляються проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду.

Безсумнівним та імперативним є обов`язок, зокрема, ДСГП "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" (у межах визначених і погоджених кварталів та виділів), внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки саме він є користувачем даного об`єкту природно-заповідного фонду як правонаступник підприємств, яким раніше цей об`єкт був переданий за охоронними зобов`язаннями.

Водночас, наявність декількох суб`єктів, яким регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" передано за охоронними зобов`язаннями не є перешкодою для розроблення проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж його території, внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру. Водночас, вказане зобов`язання не може перекладатися лише на одного землекористувача.

На спростування доводів позовної заяви про бездіяльність відповідачів Лютенська та Краснолуцька сільські ради зазначили, що виконання окремих організаційно-технічних заходів, зокрема розроблення землевпорядної документації, встановлення меж територій у натурі (на місцевості), виготовлення та встановлення інформаційно-охоронних і межових знаків, потребує значних фінансових та матеріальних ресурсів, які на даний час є обмеженими.

Водночас, судом такі доводи оцінюються критично, з огляду на той факт, що відсутність коштів жодним чином не звільняє Лютенську та Краснолуцьку сільські ради вчиняти дії з метою забезпечення проведення робіт з винесення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Таким чином, суд звертає увагу, що відповідачі станом на дату судового розгляду даної справи по суті не надали до суду належних та допустимих доказів на підтвердження винесення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" та закріплення їх в натурі (на місцевості), у тому числі, але не обмежуючись шляхом надання до суду рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон.

Відсутність встановлених меж в натурі Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький" фактично унеможливлює збереження його природного різноманіття, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу.

Таким чином, позовна заява підлягає задоволенню.

Відповідно до частини другої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Оскільки позивач, який є суб`єктом владних повноважень, витрат, пов`язаних із залученням свідків та проведенням експертиз, не поніс, то підстави для розподілу судових витрат відсутні.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Першого заступника керівника Полтавської обласної прокуратури (1100-річчя Полтави, 7, м. Полтава, Полтавська область, 36000, код ЄДРПОУ 02910060) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу (вул. Коцюбинського, буд.6, м. Полтава, Полтавська область, 36000, ідентифікаційний код 42149108) до Великобудищанської сільської ради (вул. Миру, 1, с. Великі Будища, Миргородський район, Полтавська область, 37320, код ЄДРПОУ 21051007), Лютенської сільської ради (с. Лютенька, Миргородський район, Полтавська область, 37353, код ЄДРПОУ 21051160), Краснолуцької сільської ради (вул. Миру, буд. 24, с. Красна Лука, Миргородський район, Полтавська область, 37315, код ЄДРПОУ 21051102), Гадяцької міської ради (вул. Лесі Українки, 2, м. Гадяч, Миргородський район, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 21050924) та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" (вул. Шота Руставелі, 9-А, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 44768034), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача - Регіональний ландшафтний парк "Гадяцький" (вул. Драгоманова, 8 м. Гадяч, Полтавська область, 37300, код ЄДРПОУ 37937844), третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача - Департамент екології та природних ресурсів Полтавської обласної військової адміністрації (вул. Кісельова, 1, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 38719424), про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Великобудищанської сільської ради, Лютенської сільської ради, Краснолуцької сільської ради, Гадяцької міської ради та Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" стосовно невжиття заходів щодо виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Зобов`язати Великобудищанську сільську раду, Лютенську сільську раду, Краснолуцьку сільську раду, Гадяцьку міську раду та Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Слобожанський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" відповідно до вимог чинного законодавства забезпечити проведення робіт з виготовлення та затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж території Регіонального ландшафтного парку "Гадяцький", внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги на дане рішення протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.Г. Ясиновський