Рішення № 137893256, 01.07.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №380/8764/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Сидор Н.Т., розглянувши у письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови,

в с т а н о в и в :

на розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» до Львівської митниці, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2024/900984/2 від 17.12.2024;

- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Львівської митниці №UA209000/2025/900020/2 від 10.01.2025;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/003477;

- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000042.

В обґрунтування позовних вимог вказує, що 12.04.2023 Товариством з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (далі Покупець, позивач) та INVEST-LINE SP.ZO.O. (Pabianice, Польща) (далі Продавець) укладено зовнішньоекономічний Контракт №10/04, предметом якого, з урахуванням змін та доповнень, внесених додатковими угодами до Контракту №1 від 15.05.2023 та №2 від 22.05.2023, є поставка текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу («товари») згідно Специфікації за цінами і в кількостях обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки на умовах EXW-Пабяніце, FCA-Пабяніце, DAP-Львів/Хмельницьк, DDP-Львів/Хмельницьк (ІНКОТЕРМС 2020). Під час декларування товарів позивачем відповідно до ст.ст. 57, 58 Митного кодексу Країни (далі МК України) самостійно визначену митну вартість товарів за основним методом, а саме, за ціною договору. З метою митного оформлення товарів позивач подав до Львівської митниці електронні митні декларації, відповідно до яких було заявлено до митного оформлення товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначеними у графі 31 митних декларацій. На переконання позивача, документи, надані до митного оформлення, містили всі необхідні відомості для перевірки заявленої позивачем митної вартості за основним методом. Натомість, митним органом прийнято спірні рішення про коригування заявленої митної вартості товару та виписано картки відмови в митному оформленні випуску чи пропуску товарів. На переконання позивача, рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови є протиправними та такими, що прийняті з порушенням норм чинного законодавства, а тому підлягають скасуванню.

Щодо процесуальних дій, вчинених у зв`язку із розглядом цієї справи, суд зазначає наступне.

Ухвалою суду від 12 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву. Вказує, що Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих до митного оформлення документах та відсутні належні відомості, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом, що безпосередньо відображено в оскаржуваному рішенні.

Представником позивача в спростування наведених заперечень у відзиві на позовну заяву, подано відповідь на відзив. У відповіді на відзив представник позивача зазначає, що позивачем подано митниці достатній пакет документів на підтвердження кількісних і вартісних показників імпортованого товару та заявлена митна вартість за ціною договору відповідає вимогам ст. 58 Митного кодексу України, натомість відповідач не довів наявність у митного органу належних підстав для коригування митної вартості товару.

Ухвалою суду від 22 травня 2025 року відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та відзив, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

12.04.2023 між ТОВ «ХІММЕЛТЕК-УА», як Покупцем, та ТОВ «ІНВЕСТ-ЛАЙН», як Продавцем, укладено зовнішньоекономічний Контракт №10/04, предметом якого є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу («товари») згідно Специфікації за цінами і в кількостях, обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки.

13.12.2024 між сторонами складено інвойс №0004/12/2024 на загальну суму 87453,97 доларів США.

На підставі Контракту №10/04 від 12.04.2023 та інвойсу №0004/12/2024 від 13.12.2024 Покупець придбав у Продавця Товар загальною вартістю 87453,97 доларів США.

16.12.2024 з метою митного оформлення частини товару декларант подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №24UA209170107957U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (товар №1 поперечнов`язане трикотажне полотно арт.F900R, шириною 160 см, не ворсове, із синтетичних волокон (100% полістер), пофарбоване, з поверхневою щільністю 280 г; товар №2 тканина з поліефірних штапельних волокон, арт.1503, пофарбована, полотняного переплетення, що містить 65% поліестеру та 35 % бавовни з поверхневою щільністю 145 г/м2, в рулонах шириною 150 см; товар №3 тканина з синтетичних комплексних ниток, арт. S40: з вмістом нетекстурованих ниток з поліефіру 100%, пофарбована з поверхневою щільністю 80/м2, шириною 150 см; товар №4 полотна трикотажні, завштршки більш як 30 см з вмістом 5% маси еластомірних ниток, арт. BFS22: поперечнов`язане трикотажне полотно, не ворсове, із синтетичних волокон (85% поліестер, 15% спандекс), вибілене, з поверхневою щільністю 220 г/м2, шириною 150 см; товар №5 тканина з поліефірних шпательних волокон, арт. 1204, пофарбована, що містить 64% поліестеру, 33% бавовни та 3% спандексу, саржевого переплетення, з поверхневою щільністю 180 г/м2, шириною 142 см; товар №6 поперечнов`язане трикотажне полотно арт.9007, не ворсове із синтетичних волокон (100% полістер), друкована, з поверхневою щільністю 130 г/м2, шириною 160 см; товар №7 поперечнов`язане трикотажне полотно арт.F260, не ворсове із синтетичних волокон (100% полістер), вибивне (задруковане), з поверхневою щільністю 260 г/м2, шириною 160 см; товар №8 - поперечнов`язане трикотажне полотно арт.F950, шириною 160 см, не ворсове із синтетичних волокон (100% полістер), пофарбоване, з поверхневою щільністю 350 г/м2; товар №9 тканина бавовняна з вмістом бавовни 50%, арт.1306 змішана із синтетичними шпательними волокнами (полістер 50%), пофарбована, тип переплетення ріпстол з поверхневою щільністю 235 г/м2, шириною 150 см; товар №10 двохшаровий текстильний матеріал. Арт. SL34, що складається з поперечнов`язаного трикотажного полотна 55%, виготовленого з 100% поліестерних ниток та тканини 45%, виготовленої з синтетичних (95% поліестер, 5% спандекс) комплексних нетекстурованих ниток; шириною 150 см. з насічним ворсом з одного боку (екворсовий), пофарбований, з поверхневою щільністю 340 г/м2; товар №11 тканина з нетекстурованих комплексних поліефірних ниток (100% поліестер), арт. RG-1408, задрукована, покрита поліуретаном (ТПУ), з поверхневою щільністю 175 г/м2, шириною 160 см; товар №12 тканина з поліефірних штапельних волокон саржевого переплетення, арт 1202: пофарбована, що містить 65% поліестеру та 35% бавовни, з поверхневою щільністю 155 г/м2, шириною 150 см; товар №13 тканина з поліефірних штапельних волокон, пофарбована, саржевого переплетення, арт.1124EU, що містить 65% поліестеру та 35%, бавовни, з поверхневою щільністю 210 г/м2, шириною 150 см; товар №14 тканина бавовняна з вмістом бавовни 65 мас.%, арт. 1309: змішана із синтетичними (поліестер 35%) пофарбована, тип переплетення ріпстоп, з поверхневою щільністю 230 г/м2, шириною 150 см; товар №15 тканина бавовняна з вмістом бавовни 65 мас.%, арт. 1309: змішана із синтетичними (поліестерними) волокнами, вибивна (задрукована), тип переплетення ріпстоп, з поверхневою щільністю 230 г/м2, шириною 150 см).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт №10/04 від 12.04.2023; додаткова угода №1 від 15.05.2023 до Контракту; додаткова угода №2 від 22.05.2023 до Контракту; рахунок-фактура №0004/12/2024 від 13.12.2024; специфікація до інвойсу №0004/12/2024 від 13.12.2024; проформа-інвойс №2-12/2024 від 11.12.2024; рахунок на передоплату №0002/РІ/12/2024 до рахунку-фактури (проформи) №2-12/2024; проформа-інвойс №4-11/2024 від 13.11.2024; рахунок на передоплату №0005/РІ/11/2024 до рахунку-фактури (проформи) №4-11/2024; платіжна інструкція №196 від 21.11.2024; платіжна інструкція №202 від 12.12.2024; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату транспортних послуг №1174 від 13.12.2024 від виконавця договору; довідка про транспортні витрати б/н від 13.12.2024; автотранспортна накладна №13122024 від 13.12.2024; сертифікат про походження товару №PL/MF/AТ 0138794 від 13.12.2024; лист №13/12-1 від 13.12.2024; лист №13/12-2 від 13.12.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На вказану вимогу декларантом надіслано такі додаткові документи: експортну декларацію країни відправлення №24PL361010001АТУВ6 від 13.12.2024, підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 13.12.2024, заявку на перевезення №1174 від 13.12.2024, договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів №996 від 02.01.2024, видаткові накладні №1331 від 04.12.2024, №1340 від 09.12.2024, №1364 від 11.12.2024, прайс-лист від 29.11.2024, висновок експерта №24/1/154 від 16.12.2024, довіреність від 01.07.2023.

17.12.2024 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900984/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

«- згідно п.1.1. контракту 9/01 від 23.01.2023 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 02.06.2023), предметом контракту є поставки текстильних матеріалів для виробництва військового та іншого одягу, перевірочна машина для тканини RH-F01, обладнання та устаткування, згідно Специфікації за цінами і в кількості обумовлених в фактурах для кожної окремої поставки. А згідно п.8.3 контракту, специфікація є невід`ємною частиною контракту.

До митного оформлення надано комерційний інвойс №0004/12/2024 від 13.12.2024 та специфікацію №б/н та без дати до комерційного інвойсу №0004/12/2024 від 13.12.2024. Дані документи виставлені продавцем, однак підписані особою: Cpecjalist Tomasz Gala. Однак, така уповноважена особа не ідентифікується із компанією продавця, жодним із наданих документів та наявної інформації, що міститься у офіційних державних реєстрах Республіки Польща;

- для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжну інструкцію в іноземній валюті № 196 від 21.11.2024, на суму 288400 дол. США, яка містить посилання на проформи-інвойси від 11.12.2024 №2-12/2024 та від 13.11.2024 №4-11/2024, які виставлені на суму 229600 та 26528,13 дол. США відповідно. А рахунок-інвойс від 13.12.2024 №0004/12/2024 виставлений на суму 80776,57 дол. США. Таким чином даний платіжний документ не може бути взятий до уваги, оскільки його не можливо співставити із жодним з поданих документів через різні суми. Інших бухгалтерських чи банківських документів, які б спростували цей факт до митного оформлення не подано;

- у рахунку фактурі №0004/12/2024 від 13.12.2024 зазначені номери рахунків-проформ, які до митного оформлення не подано;

- відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни імпорту, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни. Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості».

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст. 57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні товари. Застосовано метод 2б (ст. 60 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: МД №UA500580/2024/2738 від 02.10.2024, №UA100350/2024/735878 від 18.11.2024, №UA209230/2024/92514 від 04.10.2024, №UA500500/2024/39535 від 21.11.2024, №UA500580/2024/2738 від 02.10.2024, №UA100180/2024/13894 від 20.11.2024, №UA209170/2024/87332 від 17.10.2024, №UA100350/2024/735878 від 18.11.2024, №UA209230/2024/118405 від 06.12.2024.

Коригування на обсяг партії та комерційні рівні не проводилось».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2024/003477 від 17.12.2024.

09.01.2025 з метою митного оформлення частини товару декларант подав до Львівської митниці електронну митну декларацію №25UA209170001407U7, відповідно до якої було заявлено до митного оформлення імпортний товар з найменуванням, описом та характеристикою, зазначених у графі 31 митної декларації (товар №1 тканина арт. ММ44 виготовлена з комплексних текстурованих поліефірних ниток (100% поліестер), вибілена, з поверхневою щільністю 160 г/м2, шириною 160 см; товар №2 тканина з поліефірних комплексних ниток арт. 19ОТ, з вмістом нетуксурованих ниток з поліефіру 100%, пофарбована, з поверхневою щільністю 50 г/м2, шириною 150 см).

На підтвердження заявленої митної вартості товарів декларантом були подані наступні документи: зовнішньоекономічний Контракт №10/04 від 12.04.2023; додаткова угода №1 від 15.05.2023 до Контракту; додаткова угода №2 від 22.05.2023 до Контракту; рахунок-фактура №0004/12/2024 від 13.12.2024; специфікація до інвойсу №0004/12/2024 від 13.12.2024; проформа-інвойс №2-12/2024 від 11.12.2024; рахунок на передоплату №0002/РІ/12/2024 до рахунку-фактури (проформи) №2-12/2024; проформа-інвойс №4-11/2024 від 13.11.2024; рахунок на передоплату №0005/РІ/11/2024 до рахунку-фактури (проформи) №4-11/2024; платіжна інструкція №196 від 21.11.2024; платіжна інструкція №202 від 12.12.2024; договір про надання послуг транспортного експедирування №192 від 04.10.2023; рахунок на оплату транспортних послуг №1174 від 13.12.2024 від виконавця договору; довідка про транспортні витрати б/н від 13.12.2024; автотранспортна накладна №13122024 від 13.12.2024; сертифікат про походження товару №PL/MF/AТ 0138794 від 13.12.2024; лист №13/12-1 від 13.12.2024; лист №13/12-2 від 13.12.2024.

За наслідками опрацювання поданих документів митний орган надіслав повідомлення декларанту з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

На вказану вимогу декларантом надіслано такі додаткові документи: експортну декларацію країни відправлення №24PL361010001АТУВ6 від 13.12.2024, підтвердження Польсько-Української Торгової Палати від 13.12.2024, заявку на перевезення №1174 від 13.12.2024, договір із третіми особами, пов`язаний із договором про поставку товарів №996 від 02.01.2024, видаткові накладні №1331 від 04.12.2024, №1340 від 09.12.2024, №1364 від 11.12.2024, прайс-лист від 29.11.2024, висновок експерта №24/1/154 від 16.12.2024, довіреність від 01.07.2023.

10.01.2025 Львівською митницею прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900020/2, в графі 33 якого було вказано наступні зауваження:

« - для підтвердження оплати за оцінювані товари надано платіжну інструкцію в іноземній валюті № 196 від 21.11.2024 на суму 288400 дол. США, яка містить посилання на проформи-інвойси від 07.11.2024 №2-11/2024 та від 13.11.2024 №4-11/2024, однак проформа-інвойс від 07.11.2024 №2-11/2024 до митного оформлення не надана;

- проформа-інвойс 13.11.2024 №4-11/2024 виставлена на суму 229600 дол. США, також надана проформа-інвойс №2-12/2024, яка виставлена на суму 26528,13 дол. США відповідно, а рахунок-інвойс від 13.12.2024 № 0004/12/2024 виставлений на суму 87 453,97 дол. США. Таким чином, даний платіжний документ не може бути взято до уваги оскільки його не можливо зіставити з жодним з поданих документів через різні суми. Інших бухгалтерських чи банківських документів, які б спростували цей факт до митного оформлення не подано;

- у рахунку-фактурі №0004/12/2024 від 13.12.2024 зазначені номери рахунків-проформ, які до митного оформлення не подано. Також, щодо наданого документу під назвою «Специфікація до замовлення №62» від 13.12.2024, то слід зазначити, що замовлення №62 до митного оформлення не надавалося;

- відповідно до пункту другого статті VII ГАТТ оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна грунтуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або подібного товару; під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством країни імпорту, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Крім того, пунктом 2 Приміток та додаткових положень до ГАТТ встановлено, що сумісним із статтею VII було б припущення, що «дійсна вартість» може бути представлена ціною, зазначеною у рахунку, плюс будь які не включені до неї збори за виправдані витрати, які є звичайними складовими «дійсної вартості», а також плюс будь-яка виняткова знижка чи інше зменшення звичайної конкурентної ціни.

Таким чином, декларантом не надано документів, які вказують зменшення звичайної конкурентної ціни, відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості».

З приводу проведеної процедури консультацій та застосованого методу відповідач у оскаржуваному рішенні зазначив наступне: «Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2ґ (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 року № 4495-VI розділ III.

Джерелом інформації для коригування митної вартості слугувала: для товару 1: МД №UA401020/2024/63068 від 25.12.2024, де митна вартість товару із схожими характеристиками складає 5,53 дол. США/кг; для товару 2: МД №UА100350/2024/738322 від 12.12.2024, де митна вартість товару із схожими характеристиками складає 5,53 дол. США/кг».

В подальшому Львівською митницею було відмовлено у митному оформленні задекларованого товару, у зв`язку з чим оформлено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209170/2025/000042 від 10.01.2025.

Вважаючи прийняті митним органом рішення про коригування митної вартості товарів протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Вирішуючи даний спір, суд застосовує такі норми права та виходить з таких мотивів.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 49 Митного кодексу України (далі МК України), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Ч. 2 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Перелік документів, що підтверджують митну вартість, передбачено ч. 2 ст. 53 МК України, а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або проформа-інвойс (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до ч. 3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

П.п. 1,2 ч. 5 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відтак з аналізу вищезазначених норм випливає, що митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадках, передбачених ч.ч. 3,4 ст. 53 МК України, а саме якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари чи у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Разом з тим витребування митним органом додаткових документів має бути обґрунтоване конкретними обставинами та відомостями, які викликали сумніви у правильності визначення митної вартості декларантом.

При цьому витребовувати необхідно лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 05.02.2019 по справі № 820/1866/15, від 16.07.2020 по справі № 815/324/18.

Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту передбачені ст. 57 МК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Ч. 2 ст. 57 МК України передбачено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Відповідно до ч. 3 ст. 57 МК України, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 54 МК України, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:

1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;

2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;

3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;

4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;

5) інформацію про:

а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:

у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;

у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;

б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем з метою декларування та митного оформлення товару подано митні декларації №24UA209170107957U7 та №25UA209170001407U7.

До декларацій долучено документи на підтвердження заявленої митної вартості, а саме: зовнішньоекономічний Контракт; додаткові угоди до Контракту; рахунок-фактуру; специфікацію до рахунку-фактури; проформи-інвойси; рахунки на передоплату до рахунку-фактури (проформи); платіжні інструкції; договір про надання послуг транспортного експедирування; рахунок на оплату транспортних послуг від виконавця договору; довідку про транспортні витрати; автотранспортну накладну; сертифікат про походження товару; листи декларанта щодо відсутності витрат на страхування та ліцензування вантажу.

Митним органом сформовано вимоги про подання додаткових документів для підтвердження митної вартості відповідно до ст. 53 МК України, а саме: зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; якщо рахунок сплачено, банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів (рахунок на перевезення, договір на перевезення); виписку з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.

На вимогу митного органу декларант подав додаткові документи та просив завершити митне оформлення товару.

За результати розгляду поданих документів відповідач прийняв спірні рішення про коригування митної вартості товарів.

Надаючи оцінку обставинам, які стали підставою для прийняття оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів, суд зазначає наступне.

В оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/900984/2 від 17.12.2024 митний орган, посилаючись на положення п.1.1. Контракту №9/01 від 23.01.2023 (з урахуванням додаткової угоди №3 від 02.06.2023), зазначає, що комерційний інвойс №0004/12/2024 від 13.12.2024 та специфікація №б/н до комерційного інвойсу виставлені Продавцем, однак підписані особою, яка не ідентифікується із компанією Продавця (Cpecjalist Tomasz Gala).

З даного приводу суд зазначає, що, по-перше, посилання митного органу на Контракт №9/01 від 23.01.2023 є безпідставним, адже поставка товару здійснювалася на підставі поданого до митного оформлення Контракту №10/04 від 12.04.2023, що підтверджується графою 44 митної декларації №24UA209170107957U7 та карткою відмови № UA209170/2024/003477.

По-друге, на вимогу митного органу про надання додаткових документів декларантом надано довіреність від 01.07.2023, якою уповноважено Tomasz Gala підписувати накладні (інвойси), заповнювати документи у ведених митних справах тощо, що підтверджується заявою декларанта від 17.12.2024.

Відтак, суд вважає, що Львівська митниця помилково дійшла до висновку про підписання інвойсу та специфікації до інвойсу неуповноваженою на те особою.

Стосовно доводів відповідача в оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/900984/2 від 17.12.2024, що платіжна інструкція в іноземній валюті № 196 від 21.11.2024, яка містить посилання на проформи-інвойси №2-12/2024 від 11.12.2024 та №4-11/2024 від 13.11.2024, які виставлені на суму 229600 та 26528,13 дол. США відповідно, виставлена на суму 288400 дол. США, а рахунок-інвойс №0004/12/2024 від 13.12.2024 виставлений на суму 80776,57 дол. США, що унеможливлює співставлення таких документів між собою, суд зазначає наступне.

Перш за все суд зауважує, що в оскаржуваному рішенні №UA209000/2024/900984/2 від 17.12.2024 митний орган зазначає помилкову суму інвойсу №0004/12/2024 від 13.12.2024, адже такий був виставлений не на суму 80776,57 дол. США, як зазначив відповідач, а на суму 87453,97 доларів США.

Більше того, відповідач зазначив, що платіжна інструкція №196 від 21.11.2024 містить посилання на проформи-інвойси №2-12/2024 від 11.12.2024 та №4-11/2024 від 13.11.2024, однак з аналізу вказаного документу, а саме графи 70 «Призначення платежу» вбачається, що така не містить посилання на проформу-інвойс №2-12/2024 від 11.12.2024, натомість датою проформи-інвойсу №2-12/2024 у платіжній інструкції №196 від 21.11.2024 вказано 07.11.2024.

Стосовно зауваження відповідача в оскаржуваних рішеннях №UA209000/2024/900984/2 від 17.12.2024, №UA209000/2025/900020/2 від 10.01.2025 щодо неможливості співставити платіжну інструкцію в іноземній валюті №196 від 21.11.2024 з наданими до митного оформлення документами, суд зазначає, що відповідно до п.п. 5.1 п.5 «Умови розрахунків» Контракту №10/04 від 12.04.2023 Покупець здійснює передоплату на рахунок Продавця згідно рахунка-фактури, а також має можливість оплати по факту поставки товару відповідно до рахунка фактури.

Тобто Контрактом №10/04 від 12.04.2023 передбачена можливість як передоплати, так і післяоплати за товар.

До митного оформлення декларантом було надано рахунки-проформи №2-12/2024 від 11.12.2024 та №4-11/2024 від 13.11.2024 на суми 229600 та 26528,13 доларів США відповідно та платіжні інструкції №196 від 21.11.2024 та №202 від 12.12.2024 на суми 288400 та 26528,13 доларів США відповідно.

Платіжна інструкція №202 від 12.12.2024 у графі 70 «Призначення платежу» містить посилання на проформу-інвойс №2-12/2024 від 11.12.2024, сума якої у розмірі 26528,13 доларів США повністю співпадає із сумою, зазначеною в проформі-інвойс №2-12/2024 від 11.12.2024.

В той же час платіжна інструкція №196 від 21.11.2024 містить посилання не лише на проформу-інвойс №4-11/2024 від 13.11.2024, а й як зазначено вище, на проформу-інвойс №2-12/2024 від 07.11.2024, на підставі якої не здійснювалася поставка товару, а відповідно сума, зазначена у платіжній інструкції №196 від 21.11.2024 не може відповідати лише сумі, зазначеній у проформі-інвойсі №4-11/2024 від 13.11.2024, враховуючи те, що оплата здійснювалася на підставі двох документів.

Більше того, декларант після отримання вимог митного органу про надання додаткових документів скерував на адресу Львівської митниці листи-вимоги №13 від 16.12.2024 та №15 від 09.01.2025, в яких просив митний орган письмово обґрунтувати, в яких документах містяться розбіжності, які числові значення складових митної вартості не підтверджено та якими документами вони мають бути підтверджені.

Однак, жодного обґрунтування щодо підстав скерування вимоги про надання додаткових документів декларантом не отримано, що в свою чергу унеможливило усунути будь-які сумніви щодо різниці в сумах між поданими до митного оформлення документах.

Суд враховує, що в постанові від 17 квітня 2018 року по справі №815/329/17 Верховний Суд зазначив, що фактична оплата за поставлений товар, як і спосіб здійснення такої оплати (готівковий, безготівковий), так і часові рамки оплати (передоплата, післяплата, відстрочка) не впливають на ціну (розмір оплати) товару, що передбачена контрактом (з урахування додаткових платежів, якщо такі передбачені чи здійснені). До того ж обставини здійснення платежу можуть свідчити про виконання (неналежне виконання) покупцем умов зовнішньоекономічного договору. Разом з цим, вони не повинні сприйматись як безумовне свідчення про наявність розбіжностей чи неповноти документів, доданих до митної декларації. Суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 01 березня 2023 року по справі № 420/18880/21.

При цьому, в постанові від 11 червня 2019 року по справі № 813/1755/17 Верховний Суд зазначив, що у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є ціна товару та інші складові митної вартості товару. У свою чергу умови плати безпосередньо ціни товару не стосуються. У зв`язку з цим відомості про умови оплати товару не повинні братися митним органом до уваги при контролі за митною вартістю, а відтак суперечності між цими відомостями не можуть бути підставою для твердження про наявність розбіжностей у даних про митну вартість товару.

Щодо зауваження митного органу в оскаржуваному рішенні №UA209000/2025/900020/2 від 10.01.2025 про те, що проформа-інвойс №2-11/2024 від 07.11.2024 до митного оформлення не подавалася, то митний орган у вимозі про надання додаткових документів не зазначав про надання такої.

Поряд з цим, саме рахунок-фактура (інвойс), що був наданий до митного оформлення, згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує вартість товару.

Стосовно твердження відповідача в оскаржуваному рішенні №UA209000/2025/900020/2 від 10.01.2025 про неподання замовлення, то такий документ не підтверджує вартість товару та не містить у собі відповідних відомостей, а отже не має впливу на числові значення митної вартості.

Більше того, статтею 53 МК України визначено перелік документів, що подаються на підтвердження заявленої митної вартості, і серед цього переліку немає замовлення.

Щодо доводів митного органу, що у рахунку фактурі №0004/12/2024 від 13.12.2024 зазначені номери рахунків-проформ, які до митного оформлення не подано, то таке твердження відповідача не відповідає дійсності, адже в рахунку-фактурі №0004/12/2024 від 13.12.2024 вказані рахунки на передоплату №0002/РІ/12/2024 від 12.12.2024 та №0005/РІ/11/2024 від 08.11.2024, які були подані до митного контролю, що підтверджується електронними повідомленнями декларанта від 16.12.2024 о 15:28:45 год. та від 09.01.2025 о 17:19:11 год.

Більше того, суд повторно наголошує, що основним документом, що підтверджує ціну товару, яка включається до складових митної вартості товару відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ, є саме рахунок-фактура, який було надано до митного оформлення.

Також в спірних рішеннях про коригування митної вартості посадова особа митного органу, посилаючись на п.2 ст. VII ГАТТ, зазначає, що декларантом не надано документів, які вказують на зменшення звичайної конкурентної ціни, у зв`язку з чим відсутня можливість упевнитись, що заявлена декларантом митна вартість товару ґрунтується на дійсній вартості.

З даного приводу суд зазначає, що декларантом з митними деклараціями подано згідно до переліку та відповідно до умов, визначених ст. 53 МК України документи, які чітко ідентифікували оцінюваний товар та містили об`єктивні і достовірні дані, що піддавалися обчисленню, вказували на ціну товару, тобто підтверджували митну вартість товару за ціною договору.

Положення статті 53 МК України не містять вимог щодо додаткового підтвердження ціни, вказаної у документах, які підтверджують митну вартість товару. В свою чергу, митним органом не наведені обставини та докази, яким чином документи, надані позивачем, порушують чи не відповідають вимогам вказаної статті.

Більше того, відповідно до положень Митного кодексу України, застосування Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, можливе лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у ст. ст. 58-63 цього Кодексу.

Щодо наявності у відповідача правових підстав для надіслання вимог про надання додаткових документів, суд зазначає, що витребуванню підлягають лише ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а визначення митної вартості не за першим методом можливе тільки тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Відтак наведені приписи зобов`язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митний орган повинен вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість відповідач витребував документи, що вже були надані на підтвердження складових митної вартості.

Суд також зазначає, що відсутність в рішенні про коригування митної вартості товарів інформації з належним обґрунтуванням того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Суд при розгляді справи враховує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постанові від 29.01.2019 у справі №815/6827/17.

Суд встановив, що відповідачем під час запитування додаткових документів не було повідомлено позивачу, які саме підстави послугували причиною для запитування додаткових документів, а направлено запит про надання повного переліку документів, що передбачений частиною третьою статті 53 МК України.

3 цього приводу суд звертає увагу, в першу чергу, на те, що Верховний Суд у постанові від 23.01.2020 по справі № 804/4365/16 сформував правовий висновок щодо протиправності вимог митних органів надавати всі документи, передбачені частиною третьою статті 53 МК України.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимога надати всі документи за загальним переліком, безвідносно їхньої релевантності в кожному конкретному випадку, є безпідставною та такою, що направлена на позбавлення декларанта можливості надати документи, які б стосувалися дійсних зауважень митного органу. Вимога із загальним переліком документів та без зазначення конкретних сумнівів митного органу може мати тільки одну мету - створення формальних підстав для відмови у визнанні митної вартості.

Неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.

Враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що позивачем до митного оформлення подано достатньо документів для підтвердження митної вартості товару за основним методом (за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються). Подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товарів за ціною договору. Твердження відповідача щодо того, що документи, подані до митного оформлення, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджуються числові значення митної вартості є неконкретизованим та безпідставним.

Крім того, відповідно до п. п. 2, 4 ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Згідно з пунктом 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598, посилання на використання цінової інформації ЄАІС у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов`язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо.

Проте, в оскаржуваному рішенні, крім номеру та дати митної декларації, на підставі якої здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо не наведено.

За правилами ст. 64 МК України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT) (ч. 1 ст. 64 МК України). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях (ч. 2 ст. 64 МК України).

Отже, відсутність підстав для визнання митної вартості товару, розрахованої самостійно платником чи декларантом, не означає виникнення безумовної підстави для визначення такої митної вартості митницею без дотримання усіх юридично значимих факторів.

Встановлені судом обставини справи свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості шляхом прийняття рішень про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900984/2 від 17.12.2024, №UA209000/2025/900020/2 від 10.01.2025.

А тому, як наслідок, вищезазначені рішення відповідача про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

З огляду на те, що картки відмови №UA209170/2024/003477 та №UA209170/2025/000042 прийняті на основі рішень відповідача про коригування митної вартості товарів та є похідними від них, такі теж необхідно визнати протиправними та скасувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 та ч. 1 ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд доходить переконання, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості не відповідає критеріям правомірності рішення суб`єкта владних повноважень, що визначені ч. 2 ст. 2 КАС України.

Таким чином, встановлені у справі обставини підтверджують позицію позивача, покладену в основу позовних вимог, тоді як відповідач всупереч встановленому ч. 1 ст. 77 КАС України обов`язку доказування правомірності рішення про коригування митної вартості та картки відмови не довів, а відтак останні підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

З приводу розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак, відповідно до положень статті 139 КАС України за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 7267,20 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 90, 139, 242-246, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в :

позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» (81130, Львівська область, Львівський район, с. Сокільники, вул. Об`їздна, 4; код ЄДРПОУ 44752993) до Львівської митниці (79000, м. Львів, вул. Костюшка, будинок 1; код ЄДРПОУ 43971343) про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2024/900984/2 від 17.12.2024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів №UA209000/2025/900020/2 від 10.01.2025.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2024/003477.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA209170/2025/000042.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Львівської митниці на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХІММЕЛТЕК-УА» судовий збір у розмірі 7267 (сім тисяч двісті шістдесят сім) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

СуддяСидор Н.Т.