Ухвала суду № 137892885, 02.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа № 638/19842/13-ц

Провадження № 6/638/325/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Шевченківський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Семіряд І.В.,

за участю секретаря Косіневської К.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс» про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

встановив:

13.03.2026 до суду надійшла зазначена заява. В обґрунтування заяви вказано, що 17.02.2014 рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «ДельтаБанк» заборгованості за кредитним договором. 03.02.2021 ухвалою суду замінено сторону виконавчого провадження з ПАТ «ДельтаБанк» на ТОВ «Вердикт капітал». 10.03.2023 ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Кампсіс фінанс» укладено договір факторингу. 15.05.2023 між ТОВ «Кампсіс фінанс» та ТОВ «Дебт форс» укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ТОВ «Кампсіс фінанс» вдступило ТОВ «Дебт форс» право вимоги заборгованості за договором кредиту, в тому числі за кредитним договором №11384033000. У зв`язку з чим заявник просить замінити стягувача. Окрім того, заявник вказує, що виконавчі листи втрачено, у зв`язку з чим просить видати дублікати виконавчих листів.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 13.03.2026 вказану заяву передано в провадження судді Семіряд І.В.

21.05.2026 ОСОБА_2 подано відзив на заяву, в обгрунтування якого зазначено, що у частині І заяви «Щодо правонаступництва» підставою стягнення заявник наводить рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 17.02.2014 по справі № № 638/19842/13-ц; 2/638/527/14 та надає у додатку витяг з ЄДРСР. Але це судове рішення є недійсним, бо було скасовано рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016 по справі № 638/19842/13-ц. Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.12.2017 рішення апеляційного суду залишено без змін. Тобто заявник висуває вимоги на підставі недійсного рішення суду. Вищевказаним рішенням апеляційного суду було відмовлено у задоволенні вимог кредитора до ОСОБА_2 . Але заявник у п.п.7-8 заяви просить суд замінити вибулого Стягувача на Правонаступника ТОВ «Дебт форс» за позовом ТОВ «Вердикт капітал» до Боржника 1 - ОСОБА_2 та видати дублікат виконавчого листа № № 638/19842/13-ц; 2/638/527/14 за позовом ТОВ «Дебт форс», щодо Боржника 3 - ОСОБА_2 . Усі перелічені рішення містяться в Единому державному реєстрі судових рішень та відкриті для публічного доступу, тому виправдати наведені дії заявника необізнаністю неможливо. Таким чином, заявник приховав від суду фактичні обставини справи, шахрайськими діями намагається отримати неіснуючій дублікат виконавчого листа щодо мене та тим самим вводить суд в оману. У розділі ІІ заяви наведено, що 17.05.2023 Київським відділом державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 45416889 винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. У додатках до заяви заявник надав витяг з АСВП від 26.05.2025р. про наявність закритого виконавчого провадження № 45416889. Тобто заявником надано належні докази того, що виконавче провадження станом на даний час закрито. У Постанові Верховного Суду України від 08 лютого 2022 року по справі № 2 7763/10 було викладено правову позицію щодо питання заміни стягувача у закритому виконавчому провадженні, де між іншим наведено: На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України випадку приписи статті 442 ЦПК України . У цьому , що містить процесуальні особливості. здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України . Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України , а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України . Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства. Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження. Зважаючи на вищевикладене, на даний час немає законних підстав для заміни стягувача у закритому виконавчому провадженні. Також зазначає, що суд не має підстав задовольняти вимоги заявника щодо запитів до виконавчої служби в межах існуючих вимог заявника, оскільки на даний час виконавче провадження закрите, заявник не був визнаний ані стороною по справі, ані стороною виконавчого провадження на час, коли воно було відкрите. Крім того, зауважує, що за кредитним договором первісним кредитором був ПАТ «Дельта Банк». 03.02.2021 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова в справі № 638/19842/13-ц було замінено сторону виконавчого провадження (стягувача) ПАТ «Дельта Банк» на ТОВ «Вердикт капітал». Згідно вищенаведеної правової позиції Верховного суду процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду. Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження , за виключеннями, передбаченими законодавством. Але в ухвалі Шевченківського районного суду м. Харкова від 06.05.2026 сказано, що «суд вважає за необхідне витребувати докази, оскільки вони можуть підтвердити або спростувати заявлені вимоги». Тобто йдеться про задоволення вимоги особи з невизначеним процесуальним статусом ТОВ «Дебт форс» (сторонньої особи), а саме вимоги витребувати у виконавчої служби інформацію по закритому виконавчому провадженню. Вважаю, що виконавча служба не має підстав надавати цю інформацію за даних обставин. У зв`язку з чим просив відмовити у задоволені заяви.

21.05.2026 ОСОБА_2 подане клопотання про притягнення до відповідальності за зловживання процесуальними правами, в обгрунтування якого вказано, що заява від ТОВ «Дебт форс» по справі № 638/19842/13-ц, провадження № 6/638/325/26, неодноразово вже подавалася цим же заявником до судових установ м. Харкова. У 2025р. ТОВ «Дебт форс» була подана заява про заміну сторони шляхом заміни стягувача його правонаступником та видачу дубліката виконавчого документа до Шевченківського районного суду м. Харкова. Представником заявника було долучено копію квитанції про сплату судового збору за подання заяви про видачу дубліката виконавчого листа до Індустріального районного суду м.Харкова, а не Шевченківського суду. Тобто заявник надав до суду неналежну квитанцію про сплату судового збору, у зв`язку з чим ухвалою Шевченківського районного суду м. Харкова від 05.09.2025р. по справі № 638/19842/13-ц заява була повернута заявнику без розгляду. Замість того, щоб надати належну квитанцію, заявник подає таку саму за змістом заяву до Індустріального районного суду м. Харкова, заздалегідь розуміючи, що справа цьому суду непідсудна. Індустріальний районний суд м. Харкова ухвалою про передачу справи за підсудністю від 04.10.2025р. по справі № 638/19842/13-ц постановив надіслати справу за підсудністю до Шевченківського районного суду м. Харкова. У Шевченківському районному суді було відкрито провадження й оскільки заявник знов не надав відповідну квитанцію про належну сплату судового збору, суд ухвалою від 10.11.2025р. по справі № 638/19842/13-ц залишив заяву без руху та встановив заявнику п`ятиденний строк для усунення недоліків. Заявнику було необхідно сплатити судовий збір лише у розмірі 90,84 грн. З невідомих причин заявник так і не надав суду необхідний документ. Тому ухвалою від 27.11.2025 р. по справі № 638/19842/13-ц суд повернув заяву заявнику. Таким чином заявник ТОВ «Дебт форс» на протязі 2025 р. неодноразово подавав однакові за змістом заяви з недоліками до судів, не зважаючи при цьому на приписи суду щодо виправлення цих недоліків, що між іншим свідчить про його незацікавленість у захисті своїх прав. Набуття прав вимоги повернення боргу згідно наданих ТОВ «Дебт форс» документів відбулося ще у 2023р., але заявник не вчиняв необхідних дій щодо набуття статусу стягувача у виконавчому провадженні, що свідчить про відсутність інтересу до справи тривалий час (з 2023 по 2026 р.р.) та також є зловживанням процесуальними правами. Відсутність інтересу до справи тривалий час була визнана недобросовісною поведінкою та зловживанням процесуальними правами у Постанові ВС від 13 січня 2021 року у справі № 199/7620/19 (провадження № 61-12590св20). Крім того, наявне подання заяви після закриття виконавчого провадження штучно затягує строки судового провадження на стадії виконання (неодноразове відступлення прав вимоги, заміна стягувача наприкінці процесуальних строків, подання заяв, які завідомо будуть повернуті судом) та знов ставить боржників у невизначене становище. Щодо можливості здійснювати заміну сторони виконавчого провадження протягом необмеженого строку, незалежно від того, чи закінчився встановлений строк пред`явлення до виконання наказу, Верховний суд у Постанові від 08.02.2022р.по справі № 2-7763/10 заначив, що боржник не може бути в невизначеному стані протягом тривалого строку. Таке тлумачення може порушити принцип правової визначеності, який є одним з основоположних аспектів верховенства права Серед вимог заявника: замінити вибулого Стягувача на ТОВ «ДЕБТ ФОРС» та видати дублікат виконавчого листа № № 638/19842/13-ц; 2/638/527/14 за позовом ТОВ «ДЕБТ ФОРС» щодо Боржника 3 - ОСОБА_2 . Одним з основних додатків до заяви, на які посилається Заявник, є рішення від 17.02.2014 року Дзержинського районного суду міста Харкова по справі: № № 638/19842/13-ц; 2/638/527/14. Але рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016р. по цій справі рішення Дзержинського районного суду м. Харкова було скасовано, отже воно є недійсним. Між іншим, рішенням апеляційного суду кредитору було відмовлено у задоволенні вимог до мене, ОСОБА_2 , у повному обсязі. Ухвалою Колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.12.2017р. по справі № 638/19842/13-ц рішення апеляційного суду залишено без змін. Але заявник не згадує про ці рішення у тексті заяві та не надає у додатках, скриваючи фактичні обставини справи. Більш того, вимагає видати дублікат виконавчого документу на підставі недійсного рішення. Оскільки в Україні існує публічний доступ до судових рішень через відповідний реєстр, здійснене заявником неможливо виправдати необізнаністю або помилкою. У діях заявника вбачається злочинний намір здійснити шахрайство. Приховуючи фактичні обставини справи, ТОВ «Дебт форс» вводить суд в оману, завідомо заявляє вимоги, які не можуть бути задоволені судом. Відповідно викладеному ТОВ «Дебт форс» систематично зловживає процессуальними правами, вчиняє дії, що спрямовані на безпідставне затягування судового провадження. Зважаючи на вищевикладене, прошу суд визнати перелічені дії заявника по справі № 638/19842/13-ц - «Дебт форс» зловживанням процесуальними правами, залишити заяву «Дебт форс» без розгляду та вжити інші відповідні заходи, визначені ЦПК.

Представник заявника ТОВ «Дебт форс» Муравська О.М. у судовому засіданні підтримала заяву, просила замінити сторону виконавчого провадження та видати дублікати виконавчих листів.

Манцуров М.М. подав заяву про розгляд справи за його відстуності.

Представник ТОВ «Вердикт капітал», представник ТОВ «Кампсіс лігал», представник Київського ВДВС, Манцуров Д.М., Манцуров Є.Л., у судове засідання не прибули, про день та час розгляду справи повідомлені своєчасно та належним чином, про причини неявки суд не сповістили.

Суд вважає, що підстав для відкладення розгляду справи немає, оскільки наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення рішення, адже основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Суд, вислухавши представника заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного:

Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016 рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 08 квітня 2016 року скасовано. Позов Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» - задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» 658621, 28 грн та судовий збір в розмірі 3441, 00 грн по 1720, 50 грн з кожного та в розмірі 3785,10 грн по 1892,55 грн з кожного за подачу апеляційної скарги. В іншій частині в задоволенні позову відмовлено.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 06.12.2017 рішення Апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016 залишено без змін.

ЗУ «Про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" щодо зміни найменувань місцевих загальних судів» № 4273-IX від 26.02.2025, який набрав чинності 25.04.2025, змінено найменування місцевих загальних судів, зокрема Дзержинський районний суд м. Харкова змінено на Шевченківський районний суд м. Харкова. Зміна найменування місцевого загального суду не призвела до його реорганізації чи ліквідації або утворення нового суду.

03.02.2021 ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова замінено стягувача, а саме - Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк» на його правонаступника - Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, 04053, м. Київ, вул. Кудрявський Узвіз, 5-Б) у виконавчому провадженні з примусового виконання виконавчого листа № 638/19842/13-ц.

10.03.2023 між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Кампсіс фінанс» укладено договір №10-03/23 про відступлення (купівлю продаж) прав вимог. За умовами якого ТОВ «Кампсіс фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №11384033000, боржник ОСОБА_1

15.05.2023 ТОВ «Кампсіс фінанс» та ТОВ «Дебт форс» уклали договір №15-05/23 про відступлення (купівлю- продаж) прав вимоги.

Відповідно витягу від 27.05.2024 реєстру боржників ТОВ «Дебт форс» набуло право вимоги за кредитним договором №11384033000, боржник ОСОБА_1 .

Згідно зі ст. 55 ЦПК України - У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.

Процесуальне правоноступництво це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правоноступником) у зв`язку з вибуттям із процесу суб`єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходить усі процесуальні права та обов`язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.

За загальним правилом, суть правонаступництва полягає в переході прав та обов`язків, що особисто не пов`язані з особою, яка вибуває з правовідносин, до іншої особи, яка вступає у спірні правовідносини.

Підставою для заміни сторони на правонаступника, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони у правовідносинах і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до п.2 ч. 1 ст. 512 ЦК України підставою заміни кредитора у зобов`язані є правонаступництво.

За правилами ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником

У статті 129-1 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим до виконання.

Виконання судових рішень є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Приписами ч.4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постановах від 21 березня 2018 року у справі № 6-1355/10, провадження № 61-12076св18, і від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09, провадження № 61-16520сво18, Верховний Суд дійшов висновку, що заміна сторони правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Дебт форс» набуло право вимоги лише до ОСОБА_1 , що підтверджується витягом з реєстру боржників, у якому відображено, що первісник кредитор відступає новому кредитор право вимоги заборгованостей до боржників первісного кредитора на умовах передбачених договором «15-05/23 про відступлення прав вимог за кредитним договором №11384033000, боржник ОСОБА_1 , сума заборгованості за основним зобов`язанням 55140,98, сума заборгованості за відсотками 119061,87 грн, загальна сума 174202,85, валюта USD.

Таким чином, суд вважає, що вказана заява в частині заміни вибуло стягувача підлягає частковому задоволенню, в частині заміни вибулого стягувача до боржника ОСОБА_1 . До боржника ОСОБА_5 заява не підлягає задоволенню, оскільки заявником не надано доказів набуття права вимоги до вказаного боржника. Також не підлягає задоволенню заява про заміну стягувача до боржника ОСОБА_2 , оскільки судовим рішенням у задоволенні позову до відповідача ОСОБА_2 відмовлено, тобто ОСОБА_2 взагалі не є боржником за кредитним договором.

Що стосується видачі дублікату виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 .

Виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції. Виконавчий лист, судовий наказ, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - ухвала суду є виконавчими документами. Виконавчий лист, судовий наказ, ухвала мають відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом (частини перша, третя статті 431 ЦПК).

Відповідно до підпункту 17.4 пункту 1 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України у разі втрати виконавчого документа, суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Видача дубліката виконавчого документа зумовлена необхідністю виконання ухваленого судом рішення, яке набрало законної сили, проте не було виконане боржником.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, зокрема, коли його загублено, викрадено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист.

Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 лютого 2022 року у справі № 201/4043/19-ц, від 09 лютого 2022 року у справі № 757/14604/20-ц, від 06 листопада 2019 року у справі № 2-1053/10, від 23 вересня 2020 року у справі № 127/2-3538/10

У зазначеній справі стягувачем не надано належних доказів на підтвердження саме втрати виконавчого листа, відомості, які свідчать про те, що виконавче провадження завершене, не свідчать про втрату виконавчого листа.

Окрім того, що стосується видачі дублікату виконавчого листа стосовно боржників ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Заявником не надано доказів того, що ТОВ «Дебт форс» набуло право вимоги до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Більш того судовим рішенням відмовлено у задоволені позову стосовно ОСОБА_2 , отже, останній не є боржником та стосовно нього взагалі не видавався виконавчий лист.

Приймаючи до уваги викладене, з урахуванням того, що заявником не надано доказів втрати виконавчого листа стосовно боржника ОСОБА_1 , не надано доказів того, що набуто право вимоги до боржника ОСОБА_3 та не надано доказів того, що ОСОБА_2 є боржником, суд вважає, що у задоволені заяви про видачу дублікату виконавчого листа слід відмовити.

Що стосується клопотання ОСОБА_2 про визнання зловживання процесуальними правами.

Згідно ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається. Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема: подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення.

Якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Відповідно до позиції КЦС ВС, викладеної в Ухвалі від 13 жовтня 2021 по справі № 707/1491/21 зловживання процесуальними правами - це цивільне процесуальне правопорушення, яке характеризується умисними недобросовісними діями учасників цивільного процесу (їх представників), що спричиняють порушення процесуальних прав інших учасників цивільного процесу (їх представників), з метою перешкоджання гарантованому у пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод правосуддю, що є підставою для застосування судом процесуальних санкцій (позбавлення права на процесуальну дію або застосування судом інших негативних юридичних наслідків, передбачених законом).

Зловживання правами характеризуються умислом, спрямованим на порушення порядку цивільного судочинства.

Характерними ознаками зловживання процесуальними правами є: формальне, непропорційне використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісність дій, умисний характер, завідома несумлінність.

Разом з тим, з поданої ТОВ «Дебт форс» заяви про заміну сторони виконавчого провадження, видачу дублікату виконавочого листа не вбачається формального, непропорційного використання процесуального права всупереч легітимній меті, з якою це право встановлено нормами цивільного процесуального права, недобросовісності дій, умисного характеру.

Отже, заява ОСОБА_2 про визнання зловживанням процесуальними правами не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512 ЦК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Дебт форс» про заміну стягувача, видачу дублікату виконавчого листа у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Замінити стягувача з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дебт форс» (ЄДРПОУ 43577608) у виконавчому листі, виданому на виконання рішення Апеляційного суду Харківської області від 05.07.2016 №638/19842/13-ц до боржника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

У задоволені іншої частини заяви- відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення до Харківського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ І.В. СЕМІРЯД