Рішення № 137892863, 02.07.2026, Шевченківський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Дзержинський районний суд м. Харкова)

Справа №638/5219/26

Провадження № 2-о/638/190/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м.Харків

Шевченківський районний суд м. Харкова у складі головуючого Зінченка О.В., за участю секретаря судового засідання Плахотничої В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління ДМС України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення,

в с т а н о в и в:

Заявник звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити юридичний факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в с. Закутнівка, Первомайського району, Харківської області та проживав на території України на момент проголошення незалежності України на момент проголошення незалежності України станом 24.08.1991.

Заява обґрунтована тим, що ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Закутнівка, Первомайського району, Харківської області, та постійно проживає на території України. Свою трудову діяльність розпочав 21 січня 1981 року на Ясинівському заводі телевузлів на посаді електрика, де працював до 17 березня 1981 року. З 15 травня 1981 року був прийнятий слюсарем пересувного состава до моторовагонного депо "Харків". З 15 жовтня 1984 року переведений до електровозного депо «Октябрь» (ст. Харків), де продовжив працювати. У період з 11 листопада 1991 року по 19 червня 1992 року пройшов курси машиністів електровоза в Білгородській технічній школі, після чого працював машиністом електровоза в депо «Октябрь» до 26 червня 1995 року, коли був звільнений.

05 березня 1983 року був укладений шлюб з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , в період якого народилась донька - ОСОБА_3 . 3 1996 року у родині склалась ситуація, за якої фактично шлюбно-сімейні відносини майже припинились.

Паспорт громадянина СРСР серії НОМЕР_1 , виданий Ровеньківським ОВС Ворошиловградської області, було втрачено за невідомих заявнику обставин.

Оскільки заявник постійно проживав на території України, однак документ, що посвідчує особу громадянина України, не отримував, паспорт громадянина СРСР загублений, належності до громадянства іншої держави заявник не має, тому він звернувся до суду з метою встановити факт постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року з метою встановлення цього факту для отримання паспорта громадянина України.

Заявник та його представник в судовому засіданні подану заяву підтримали, просили її задовольнити.

Представник заінтересованої особи, ГУ ДМС в Харківській області, проти задоволення заяви заперечував, мотивуючи це тим, що надані заявником документи жодним чином не підтверджують факт його постійного проживання на території України саме в один конкретний день 24.08.1991. Усі дати та періоди часу, зазначені у доказах, стосуються часу до або після 24.08.1991. Заявником не надано достатніх доказів постійного проживання на території України саме станом на 24.08.1991, адже положення п. 1 частини першої статті 3 Закону України «Про громадянство України» містять обов`язкову прив`язку до цієї конкретної дати.

На підставі викладеного, представник заінтересованої особи просив відмовити в задоволенні заяви.

Під час судового розгляду судом встановлено наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч.1 ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до частини першої ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України в судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

У статті 3 Закону України «Про громадянство України» встановлено належність до громадянства України, відповідно до якої громадянами України є: 1) усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України (24 серпня 1991 року) постійно проживали на території України; 2) особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України «Про громадянство України» (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав; 3) особи, які прибули в Україну на постійне проживання після 13 листопада 1991 року і яким у паспорті громадянина колишнього СРСР зразка 1974 року органами внутрішніх справ України внесено напис «громадянин України», та діти таких осіб, які прибули разом із батьками в Україну і на момент прибуття в Україну не досягли повноліття, якщо зазначені особи подали заяви про оформлення належності до громадянства України; 4) особи, які набули громадянство України відповідно до законів України та міжнародних договорів України.

У частині другій цієї статті вказано, що особи, зазначені у пункті і частини першої цієї статті, є громадянами України з 24 серпня 1991 року, зазначені у пункті 2, - з 13 листопада 1991 року, а у пункті 3, - з моменту внесення відмітки про громадянство України.

ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в селі Закутнівка, Первомайського району, Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 08.06.1965.

Згідно архівної довідки Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» № НАС-06/02-18-М-з від 22.06.2026 ОСОБА_1 у період з 15.10.1984 по 23.06.1995 працював на посаді помічника машиніста електровозного депо «Жовтень» Південної залізниці, м. Харків.

Крім того, матеріалами справи, а саме особовим листоком з обліку кадрів, особовою карткою № НОМЕР_3 електровозного депо «Жовтень», особовими картками, довідкою КП «Жилкомсервіс» № М-25/5252.07-03 від 08.08.2025, картками за формою А, підтверджується той факт, що ОСОБА_1 з 1981 року мав різні адреси реєстрації на території України, зокрема АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 .

Згідно довідки ДПІ у Комінтернівському районі м. Харкова Мякоті Юрію Миколайовичу присвоєно ідентифікаційний номер НОМЕР_4 .

Крім того, ОСОБА_1 з 05.03.1983 перебував у шлюбі із ОСОБА_4 , який зареєстрований виконкомом Тернівської сільської ради Харківського району Харківської області, в період якого ІНФОРМАЦІЯ_4 народилась донька ОСОБА_3 (місце народження 3 міська лікарня Жовтневого району м. Харкова).

Аналізуючи надані заявником документи у їх сукупності, суд суд приходить до висновку, що дійсно жоден із них не містить інформації про те, що заявник 24.08.1991 знаходився на території України в зв`язку з постійним проживанням, однак спіставивши наявну в документах інформацію суд вважає, що ними підтверджується факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України протягом його життя, у тому числі і станом на 24.08.1991, оскільки в цей період він мав офіційне працевлаштування у місті Харкові, а також зареєстроване місце проживання.

Той факт, що у період з 11 листопада 1991 року по 19 червня 1992 року заявник проходив курси машиністів електровоза в Білгородській технічній школі не спростовує факту постійного проживання на території України, оскільки, по-перше, це було навчанням, тобто підвищенням кваліфікації, а по-друге, згідно архівної довідки Регіональної філії «Південна залізниця» АТ «Укрзалізниця» на це навчання він був відряджений з місця роботи, по-третє воно мало місце після 24.08.1991.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що заява є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.12, 81, 89, 258, 259, 263-265, 273, 308, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа Головне управління ДМС України в Харківській області, про встановлення факту, що має юридичне значення задовольнити.

Встановити юридичний факт постійного проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , який народився в селі Закутнівка, Первомайського району, Харківської області, на території України на момент проголошення незалежності України станом на 24 серпня 1991 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_3 .

Представник заявника: ОСОБА_5 , адреса: АДРЕСА_4 , діє на підставі ордеру серії ВІ №1393810 від 04.05.2026; свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №4516 від 18.06.2025.

Заінтересована особа: Головне управляння Державної міграційної служба України, юридична адреса: місто Харків, вул. Римарська, буд. 24, код ЄДРПОУ 37764460.

Представник заінтересованої особи: Айдинов Гордій Андрійович, адреса: місто Харків, вул. Римарська, буд. 24, діє на підставі довіреності №6301.10-14/11 від 09.04.2026.

Представник заінтересованої особи: Калінова Анна Миколаївна, адреса: місто Харків, вул. Римарська, буд. 24, діє на підставі довіреності №6301.10-14/10 від 09.04.2026.

Суддя О. В. Зінченко