Постанова № 137892401, 01.07.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 354/858/26

Провадження № 3/354/449/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 липня 2026 року м.Яремче

Суддя Яремчанського міського суду Івано-Франківської області Ваврійчук Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Відділення поліції №1(м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацюючого, жителя АДРЕСА_1 ,

за ст.124, ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 вчинив керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом. Правопорушення вчинено за наступних обставин.

12.06.2026 року о 21 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом мотоциклом Kovi 300 Pro, без реєстраційного номера в с.Микуличин, по вул.Країще, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, не вибрав безпечної швидкості руху, не впорався з керуванням, не врахував дорожню обстановку, після переїзду через лежачого поліцейського допустив падіння пасажира. Пасажир ОСОБА_3 тілесних ушкоджень не отримав, чим порушив вимоги п.12.1 Правил Дорожнього руху України.

Окрім цього, 12.06.2026 року о 21 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_1 в с.Микуличин, по вул.Країще, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки Kovi 300 Star, без реєстраційного номера не маючи права керування таким транспортним засобом, також мотоцикл не був зареєстрований у встановленому законом порядку, та не було полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

Таким чином, своїми діями ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України.

Постановою суду від 02.07.2026 року вказані матеріали об"єднані для розгляду в одному провадженні.

У судовому засіданні, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 свою вину у вчинення адміністративних правопорушень визнав повністю, щиро розкаявся, просив його суворо не карати.

Законний представник неповнолітнього ОСОБА_1 рідна сестра ОСОБА_4 у судовому засіданні вказала, що її неповнолітній брат ОСОБА_1 проживає разом із нею, оскільки їхня мати проживає за кордоном та там перебуває на роботі, а батько із ними не спілкується. Також вказала, що знає про дану ситуацію, яка склалась.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом,забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган(посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи ст. 280 КУпАП.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Положеннями ст.ст.7, 254, 279 КУпАП визначено, що суд здійснює розгляд справи про адміністративне правопорушення та вирішує питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності лише в межах протоколу про адміністративне правопорушення складеного щодо неї.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 124 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Об`єктом цього правопорушення є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху та у сфері власності.

Об`єктивна сторона правопорушення виражається у порушенні учасниками дорожнього руху Правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна (матеріальний склад).

Тобто, вказаною нормою встановлений вичерпний перелік об`єктів, спричинення пошкоджень яким внаслідок порушень Правил дорожнього руху, може потягти за собою адміністративну відповідальність за цією статтею.

Таким чином, об`єктивна сторона зазначеного адміністративного правопорушення передбачає обов`язкову ознаку у вигляді порушення Правил дорожнього руху України із наслідками у вигляді механічного пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. За змістом даної норми закону відповідальність настає у випадку, якщо пошкоджено чуже майно.

Диспозиція даної статті не передбачає адміністративної відповідальності за наїзд на пішохода.

Як вбачається з матеріалів справи, в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.06.2026 року в с.Микуличин, по вул.Країщі, Надвірнянського району, Івано-Франківської області отримала тілесні ушкодження тільки пасажир транспортного засобу.

Про заподіяння шкоди іншим учасникам дорожнього руху чи будь-якому іншому майну у протоколі про адміністративне правопорушення та схемі ДТП не вказано і таких доказів до справи не долучено.

Згідно письмових пояснень ОСОБА_3 від 12.06.2026 року, згідно яких 12.06.2026 року близько 21:30 год, в с.Микуличин, по вул.Країще, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, вона їхала із ОСОБА_1 на мотоциклі марки Kovi 300 Pro, без реєстраційного номера, вони переїжджали через лежачий поліцейський, минули його і ОСОБА_1 нажав на газ, і вона впала з мотоциклу з власної необережності, після чого була госпіталізована до ЦМЛ.

Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи в його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами, а не підтвердження здійснення водієм правопорушення відповідними доказами, не породжує правових підстав для притягнення його до адміністративної відповідальності. Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 26.06.2019 у справі №536/1703/17, адміністративне провадження №К/9901/3839/17.

Відповідно до ч.1 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно із п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю у випадку відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги те, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 12.06.2026 року в с.Микуличин, по вул.Країщі, Надвірнянського району, Івано-Франківської області спричинено тілесні ушкодження пасажиру транспортного засобу, що не охоплюється диспозицією ст.124 КУпАП та не було допущено пошкодження інших транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, що у відповідності до диспозиції ст.124 КУпАП є обов`язковим складом даного адміністративного правопорушення, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП та вважає, що у цій частині провадження у даній справі підлягає закриттю на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.

Частиною другою ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до приписів Положення про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №340 від 08.05.1993 року зі змінами, особи допускаються до керування транспортними засобами за наявності у них національного посвідчення водія України на право керування транспортними засобами відповідної категорії, крім випадків встановлення особам тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами.

Згідно п.1.10 Правил дорожнього руху України водій-це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.

Згідно п.2.1а Правил дорожнього руху України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП повністю доведена матеріалами справи, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

-відомостями, які зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЄПР1 №691482 від 12.06.2026 року, згідно якого 12.06.2026 року о 21 год. 30 хв. неповнолітній ОСОБА_1 в с.Микуличин, по вул.Країще, Надвірнянського району, Івано-Франківської області, керував транспортним засобом марки Kovi 300 Pro, без реєстраційного номера не маючи права керування таким транспортним засобом, також мотоцикл не був зареєстрований у встановленому законом порядку, та не було полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, чим порушив вимоги п.2.1а Правил дорожнього руху України;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 12.06.2026 року, згідно яких 12.06.2026 року близько 21:00 год він керував транспортним засобом марки мотоциклом Kovi 300 Pro, без реєстраційного номера, який не є зареєстрованим в законному порядку, також він не має відповідної категорії керування даним транспортним засобом. Також він керував даним транспортним засобом, ззаді із ним їхала ОСОБА_3 , внаслідок переїзду через лежачий поліцейський, в момент переїзду, вона відпустила руки та впала з мотоциклу із власної необережності;

-довідкою інспектора сектору адмінпрактики ВП №1 (м. Яремче) Надвірнянського РВП ГУНП в Івано-Франківській області відповідно до якої згідно з відомостями інформаційно-комунікаційної системи «Інформаційний портал Національної поліції України» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 посвідчення водія не отримував.

За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протоколи, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до переконання, що в діях ОСОБА_1 наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, тобто керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідно до ст.13 КУпАП у разі вчинення особами віком від шістнадцяти до вісімнадцяти років адміністративних правопорушень, передбачених статтями 44, 51, 89, 121-127, 130, статтею 139, частиною третьою статті 154, частиною другою статті 156, статтями 173, 173-4, 174, 183-1, 185, 190-195 цього Кодексу, вони підлягають адміністративній відповідальності на загальних підставах. З урахуванням характеру вчиненого правопорушення та особи правопорушника до зазначених осіб (за винятком осіб, які вчинили правопорушення, передбачені статтею 185) можуть бути застосовані заходи впливу, передбачені статтею 24-1 цього Кодексу.

Накладаючи адміністративне стягнення, суд відповідно до вимог статей 33-35 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу винного, визнання ним своєї вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність та вважає, що на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до вимог ст.40-1 КУпАП слід стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у сумі 665 грн. 60 коп.

Керуючись ст.ст. 7, 13, 27, 33, 36, 40-1, 283, 284, 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В:

Провадження в адміністративній справі відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП закрити, в зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративниого правопорушення, передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 200 (двісті) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 3400 (три тисячі чотириста) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір у сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України(ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний штраф в розмірі 400 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 6800 (шість тисяч вісімсот) грн. в дохід держави.

Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 КУпАП протягом десяти днів з дня винесення постанови до Івано-Франківського апеляційного суду через Яремчанський міський суд Івано-Франківської області.

Суддя: Тетяна ВАВРІЙЧУК