Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 344/7644/26
Провадження № 2/344/5001/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
ЗАОЧНЕ
02 липня 2026 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Татарінової О.А.,
секретаря Гарасимів А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами, -
В С Т А Н О В И В:
Директор Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором №71199433 від 18.09.2025 року та Договором №6593743 від 05.09.2025 року. Позов обґрунтовує тим, що між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договори про надання коштів у кредит, зокрема: Договір №71199433 від 18.09.2025 року та Договір №6593743 від 05.09.2025 року.
В подальшому, ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» уклали Договір факторингу № 25/02/26 від 25.02.2026 р. за умовами якого останній набув право грошової вимоги до фізичних осіб боржників в тому числі за вказаними вище кредитними договорами.
Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 71199433 від 18.09.2025 року в сумі 12 688,73 грн. з яких 4 499,55 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 629,94 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 7 559,24 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Відповідно до Реєстру прав вимог №1 від 25.02.2026 року Кредитодавець/Клієнт відступив Фактору/Позивачу право вимоги до Відповідача за кредитним договором № 6593743 від 05.09.2025 року в сумі 4 263,60 грн. з яких 1 200,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 843,60 грн. - сума заборгованості за відсотками, 0 грн. - сума заборгованості за комісією, 2 220,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою, 0 грн. - сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування.
Отже, враховуючи наведене вище право вимоги за кредитним договором № №71199433 від 18.09.2025 року та №6593743 від 05.09.2025 року належить Позивачу.
Враховуючи наведене просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму заборгованості за Договором позики №71199433 в розмірі 12 688,73 грн., з яких: 4 499,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 629,94 грн. сума заборгованості за процентами; 0 грн. сума заборгованості за комісією; 7 559,24 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування та суму заборгованості за Договором позики №6593743 в розмірі 4 263,60 грн., з яких: 1 200,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 843,60 грн. сума заборгованості за процентами; 0 грн. сума заборгованості за комісією; 2 220,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою; 0 грн. сума заборгованості за процентами нарахованими за понадстрокове користування. Крім того просять суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» суму сплаченого судового збору в розмірі 2662.40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500,00 грн.
Представник позивача у судове засідання не з`явився, в позові зазначив про розгляд справи за відсутності представника позивача, просив позов задовольнити у повному обсязі, проти ухвалення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Крім того, повідомлення відповідача було здійснено на підставі ч. 11 ст. 128 ЦПК України шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-порталі «Судова влада» на веб-сайті Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд на підставі ст. 280 ЦПК України на місці ухвалив про заочний розгляд справи.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, внаслідок чого представник позивача звернувся до суду про його відновлення шляхом стягнення з позичальника заборгованості.
Так, 18.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433, за умовами якого Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 4 500,00 грн. строком на 14 днів (з 18.09.2025 по 01.10.2025 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.285 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 10,00% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 450,00 грн.).
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 81111, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу sircovz15@gmail.com) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Згідно договору електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін (а.с.17-24).
Додатком №1 Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року позивачем долучено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 81111 (а.с.24 на звороті)
09.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Додаткову угоду №15946663 до Договору позики №71199433, предметом якої є пролонгація строку кредитування на 14 днів (в результаті чого строк кредитування складає 28 днів тобто до 23.10.2025 року) та змінено денну процентну ставку (фіксовану) з 0,999 % на 1 %.
Додатковий договір підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису 05260, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу sircovz15@gmail.com) (а.с.27).
Додатком № 1 до Дадаткового Договору надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71199433 від 18.09.2025 позивачем долучено Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка підписана ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 81111 9 (а.с.27).
Як вбачаєть з матеріалів справи ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ідентифікувало ОСОБА_1 за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «avalbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 81111 - 18.09.2025 20:58:07, 05260 - 09.10.2025 18:56:29, , що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.28 на звороті).
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №71199433 від 18.09.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 4 500,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», що підтверджується електронною платіжною інструкцією № e1f14281-0dd0-4de2-b100-c84cf89fe91d від 18.09.2025 року, яка у свою чергу є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі (а.с.30).
Відповідач порушив обумовлені в договорі строки повернення кредиту, у зв`язку з чим в ОСОБА_1 виникла заборгованість за вказаним договором в розмірі 12 688,73 грн., зокрема: 4 499,55 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 629,94 грн. сума заборгованості за процентами; 7 559,24 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с.16).
Також, 05.09.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір кредитної лінії (Надійний) №6593743 за умовами якого встановлено, що Кредитодавець надає Позичальнику кредит в розмірі 1 200,00 грн. строком на 360 днів (з 05.09.2025 по 30.08.2026 р.), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0.95 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 17,25% від суми наданого Кредиту (що у грошовому виразі складає 207,00 грн.).
Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор 754576, що був надісланий на вказану Відповідачем/Позичальником електронну адресу ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у порядку визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі реквізити сторін. (а.с.32-38).
Кредитодавець ідентифікував Відповідача за посередництвом системи BankID НБУ отримавши від «avalbank» за згодою ОСОБА_1 персональні данні останнього в тому числі електронну адресу на яку в подальшому направлялись одноразові ідентифікатори та встановив, що останній використав/наклав наступні електронні підписи одноразові ідентифікатори (підписання аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора) для підписання документів, а саме підпис 754576 - 05.09.2025 14:02:53, що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.40).
Кредитодавець на виконання умов кредитного договору №6593743 від 05.09.2025 року, виконав свої зобов`язання, зокрема передав Відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 1 200,00 грн. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок Відповідача № НОМЕР_1 , за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку Кредитодавця на картковий рахунок фізичної особи технічно неможливий (а.с.40 на звороті).
Згідно довідки № КД-000042067 від 03.03.2026 р. ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» (платіжна установа), підтверджує прийняття до виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІінтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (код ЄДРПОУ 39861924), відповідно до умов договору про переказ коштів №ПВ30-09-20 /1. від 30.09.2020 р., укладеного між Компанією ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та завершення наступної платіжної операції, зокрема 05.09.2025 року, сума 1 200,00 грн. за номером платіжної картки № НОМЕР_1 , номер платежу 711267ed-7038-4b25-8b71-1e0b8e0717f6 (а.с.41 на звороті).
Згідно розрахунку заборгованості заборгованість ОСОБА_1 за Договом кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 року становить 4 263,60 грн. яка складається із 1 200,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 843,60 грн. сума заборгованості за процентами; 2 220,00 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою (а.с.31).
Верховний Суд у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 дійшов висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України або ГК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.205, 207 ЦК України).
Підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором є прямою і безумовною згодою відповідача з умовами кредитного договору, правилами надання грошових коштів у позику в тому числі і на умовах фінансового кредиту, з яким він ознайомився перед підписанням кредитного договору та отриманням кредиту.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису ( факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису ) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Норми статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису, так і електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором. Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа і не може визнаватися недійсним лише через його електронну форму.
Згідно ст.629 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Статтями 526, 527 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином, у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" свої зобов`язання за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року та Договором кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 року виконало належним чином, перерахувавши грошові кошти відповідачу, що підтверджується копіями платіжних інструкцій ТОВ «ФК «ФІНЕКСПРЕС».
25.02.2026 року між ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" та ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" було укладено Договір факторингу № 25/02/26, відповідно умов якого ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" (первісний кредитор) відступило ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" право грошової вимоги за кредитними договорами до позичальників. (а.с.44-47).
Відповідно до п.1572 та п.237 Реєстру прав вимог № 1 від 25.02.2026 року ТОВ "1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ" відступило новому кредитору - ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ" право вимоги заборгованості за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року на загальну суму 12 688,73 грн. та Договором кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 на загальну суму 4 263,60 грн. (а.с.48-50).
Договори є правомірними, тобто таким, що породжують, змінюють або припиняють цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Відповідно до положень п. 1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
У відповідності до ст. 513 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні, яке виникло на підставі правочину, що підлягає державній реєстрації, має бути зареєстрований в порядку, встановленому для реєстрації цього правочину, якщо інше не встановлено законом.
В силу вимог ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до положень ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Ч.1 ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Таким чином право вимоги за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року та Договором кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025, у встановленому порядку перейшло до ТОВ "ФІНПРОМ МАРКЕТ".
Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 порушуючи умови договору, свої зобов`язання в частині погашення заборгованості за кредитом належним чином не виконав.
Відповідно до статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом законодавства.
Частиною першої статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Припис абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.
Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.
Подані позивачем документи підтверджують укладення відповідачем Договору про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року та Договору кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 року та отримання кредиту. Розрахунки підтверджують існування заборгованості, викладеної в позовних вимогах. Копії договору відступлення права вимоги підтверджують перехід всіх прав грошової вимоги за кредитними договорами, до позивача по справі.
Позивач, пред`являючи вимоги про погашення позики, просив, у тому числі, крім тіла кредиту та відсотків стягнути заборгованість за неустойкою за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року в розмірі 7 559,24 грн. та за Договором кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 року в розмірі 2 220,00 грн.
Так, що стосується стягнення заборгованості за нарахованою неустойкою, слід зазначити наступне.
Як зазначено у п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеноїстаттею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України,Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався.
Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22 (61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2ст.625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.
Відтак стягнення з відповідача неустойки за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року в розмірі 7 559,24 грн. та за Договором кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 року в розмірі 2 220,00 грн. у період дії воєнного стану не відповідає вимогам Закону, а тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року в розмірі 5 129,49 грн., яка складається із заборгованості за основною сумою боргу в розмірі 4 499,55 грн. та заборгованості за процентами в розмірі 629,94 грн. та за Договором кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 року в розмірі 2 043,60 грн. яка складається із 1 200,00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 843,60 грн. сума заборгованості за процентами.
Окрім того, згідно положень ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 126,46 грн. судового збору (7 173,09 грн./16 952,33 грн. = 0,4231; 0,4231*2 662,40 грн.= 1 126,46 грн.).
Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч.1 ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.
Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26.02.2015у справі «Баришевський проти України», пункті 80 рішення від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», пункті 88 рішення від 30.03.2004у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23.01.2014у справі «East|WestAlianceLimited» проти України», заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05.09.2019 в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137та ч.8 ст.141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.01.2021 в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02.12.2020 в справі № 317/1209/19, від 03.02.2021 у справі № 554/2586/ 16-ц.
Як вбачається з матеріалів справи позивач на підтвердження витрат на правничу допомогу надав Договір про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року (а.с.52-54), витяг з акту №11ФП від 16.03.2026 року приймання передачі наданої правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги №25-08/25/ФП від 25.08.2025 року про надання юридичної допомоги від 30.05.2025 року (а.с.55 на звороті), копію платіжної інструкції (а.с.57 на звороті).
Враховуючи, що позов задоволено частково, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 1 903,95 грн. витрат на правничу допомогу (7 173,09 грн./16 952,33 грн. = 0,4231; 0,4231*4 500,00 грн.= 1 903,95 грн.).
На підставі викладеного, керуючись ст. 526, 527, 530, 536, 610-611, 625, 628, 629, 634, 638, 639, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова,буд.31/33, код ЄДРПОУ 43311346, заборгованість за Договором про надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту №71199433 від 18.09.2025 року в розмірі 5 129 (п`ять тисяч сто двадцять дев`ять) гривень 49 копійок, та за Договором кредитної лінії (Надійний) №6593743 від 05.09.2025 року в розмірі 2 043 (дві тисячі сорок три) гривні 60 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова,буд.31/33, код ЄДРПОУ 43311346, витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 126 гривні 46 копійок та витрати на правничу допомогу в розмірі 1 903 гривні 95 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ», місцезнаходження: Київська область, м.Ірпінь, вул.Садова,буд.31/33, код ЄДРПОУ 43311346.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя Татарінова О.А.
Судове рішення № 137892252, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області було прийнято 02.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 344/7644/26. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: