Рішення № 137892007, 27.05.2026, Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 216/5061/25

Провадження № 2-а/216/9/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2026 року місто Кривий Ріг

Дніпропетровської області

Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Онопченка Ю.В.,

за участю: секретаря судового засідання Авшаряна С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кривому Розі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

в с т а н о в и в:

24 червня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позовна заява мотивована тим, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА № 4765685 від 19.05.2025 ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20 400 грн, за те, що 19 травня 2025 року о 10:56 год керував автомобілем ВАЗ 21104, державний номерний знак НОМЕР_1 , будучи позбавленим права керування від 03.10.2024, чим порушив п. 2.1а ПДР України.

Позивач вважає постанову незаконною, оскільки на момент її складення він не був позбавлений права керування транспортними засобами у встановленому законом порядку. Постанова Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/4475/24 від 10.07.2024, якою його було позбавлено права керування транспортними засобами, на момент винесення оскаржуваної постанови знаходиться на оскарженні в Дніпровському апеляційному суді, тому відсутні подія та склад адміністративного правопорушення.

Ухвалою суду від 20 листопада 2025 року замінено первісного відповідача Департамент патрульної поліції на належного відповідача Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області.

15 грудня 2025 року представниця відповідача Дейкун І.О. звернулась до суду з відзивом, та просила відмовити позивачу в позові. Як на підставу заперечень посилалася на те, що 19.05.2025 поліцейським ВП № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Іващуком С.В. винесено постанову серії ЕНА № 4765685 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн за керування транспортним засобом будучи позбавленим такого права. Вирішуючи питання про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, поліцейський оцінив всі обставини справи, які були встановленні під час розгляду справи, та застосував стягнення в межах санкції ч. 4 ст. 126 КУпАП. Будь-яких порушень прав позивача допущено не було.

Позивач у судове засідання не з`явився, його представниця Кіщак А.А. надала суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, про час, день та місце слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють Правила дорожнього руху України, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (зі змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам, виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Судом встановлено, що 19.05.2025 поліцейським ВП № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Іващуком С.В. винесено постанову серії ЕНА № 4765685 про накладення на позивача адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 4 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 400 грн. Відповідно до зазначеної постанови, 19.05.2025 о 10:56 год ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВАЗ 21104,державний номерний знак НОМЕР_1 , по дорозі Н-23 0 км, в Кіровоградській області, будучи позбавленим права керування транспортними засобами на підставі рішення суду від 03.10.2024, чим порушив п. 2.1а Правил дорожнього руху України, та скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП.

Вирішуючи спір по суті, суд виходить із того, що згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Положеннями ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Частина 4 статті 126 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.

Згідно п. 2.1а Правил дорожнього руху України, водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області № 216/4475/24 від 10.07.2024 визнано винним ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП,та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строк на один рік, за те, що ОСОБА_1 17 червня 2024 року о 07:41 год біля будинку № 63 по вул. Старовокзальна в м. Кривому Розі керував транспортним засобом ВАЗ 21104, державний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови. Від проходження медичного огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Постановою Дніпровського апеляційного суду № 216/4475/24 від 09.04.2026, скасовано постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 10.07.2024, якою ОСОБА_1 притягнено до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою (ч. 6 ст. 78 КАС України).

Вимогами статті 280 КУпАП передбачено, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Кодексом України про адміністративні правопорушення, а саме статтею 7, визначено, що ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Підсумовуючи викладене, суд відзначає, що здійснюючи судовий контроль щодо правомірності дій працівників поліції, суд має досліджувати належні та допустимі докази вчинення правопорушення. Належними та допустимими доказами є такі, що містяться у матеріалах адміністративної справи, та зібрані до моменту її розгляду працівником поліції.

Згідно з ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Частинами 1 та 2 ст. 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП не доведена, оскільки на момент складення оскаржуваної постанови від 19.05.2025 позивач не був позбавлений права керування транспортним засобом у встановленому законом порядку, атому позов в частині скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання в частині закриття провадження у справі, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

До правих актів індивідуальної дії належать також рішення (постанови) про притягнення фізичних осіб до адміністративної відповідальності, які прийняті суб`єктами владних повноважень (крім суду).

Згідно статті 248 КУпАП у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Статтею 221 глави 17 КУпАП «Підвідомчість справ про адміністративне правопорушення» закріплено вичерпний перелік справ про адміністративні правопорушення, які розглядають судді районних, районний у місті, міських чи міськрайонних судів.

Системний аналіз норм КУпАП та КАС України щодо компетенції судів у справах про адміністративні правопорушення дозволяє суду дійти висновку, що право закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення належить лише органу, який розглядає таку справу або ж суду, у передбачених статтею 221 КУпАП випадках, та не відноситься до компетенції адміністративного суду, який перевіряє законність винесеного суб`єктом владних повноважень постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, а тому позов в частині закриття провадження у справі задоволення не підлягає.

Вказаний висновок узгоджений з постановою Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі № 490/843/15-а.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 8-10, 15, 77, 241-244, 246, 255, 295 КАС України, суд

у х в а л и в:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити частково.

Скасувати постанову поліцейського ВП № 2 (м. Кропивницький) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Іващука С.В., серії ЕНА № 4765685 від 19 травня 2025 року про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч. 4 ст. 126 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 20 400 (двадцять тисяч чотириста) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасникам справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Ю.В.Онопченко