Рішення № 137891952, 02.07.2026, Самарський районний суд м. Дніпропетровська

Справа 206/1181/26

Провадження 2/206/1386/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року Самарський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Кушнірчука Р.О.,

при секретареві Задорожній К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро в порядку спрощеного позовного провадження відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшла вказана позовна заява, яка обґрунтована тим, що 06 листопада 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту (creditkasa.com.ua) було укладено електронний договір про відкриття кредитної лінії № 1468-5074. За умовами кредитного договору ТОВ «Укр Кредит Фінанс» взяло на себе зобов`язання надати ОСОБА_1 кредит у сумі 9 900,00 гривень, строк кредитування 365 днів, базовий період 21 днів, пільгова % ставка 0,01 % в день, знижена % ставка 1,00 % в день, стандартна % ставка: 1.00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору. *0.75 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше). Додатковою угодою №1 від 30 листопада 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1468-5074 від 06 листопада 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000,00 грн. Також, Додатковою угодою_№2 від 30 листопада 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1468-5074 від 06 листопада 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 900,00 грн. Додатковою угодою №3 від 01 грудня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 300,00 грн. Також, Додатковою угодою №4 від 07 грудня 2024 року до Договору про відкриття кредитної лінії №1468-5074 від 06 листопада 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 200,00 грн. Додатковою угодою №5 від 07 січня 2025 року до Договору про відкриття кредитної лінії № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 800,00 грн. ТОВ «Укр Кредит Фінанс» (через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року) видав Відповідачу кредитні кошти на картковий рахунок вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, чим виконав свої зобов`язання за Договором та Додатковими угодами до нього своєчасно та в повному обсязі. Відповідач підтвердив виникнення своїх зобов`язань, відповідно до умов укладеного Кредитного договору, шляхом прийняття виконання зобов`язання кредитодавця, а саме отримавши кредитні кошти відповідач не скористався своїм правом протягом 14 календарних днів з дня укладення Кредитного договору відмовитися від договору без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. В подальшому, Відповідач всупереч умовам Кредитного договору, не повернув в повному обсязі кредит Кредитодавцю, а також не виконав в повному обсязі всі інші свої грошові зобов`язання перед Кредитодавцем за Кредитним договором. Станом на 19 січня 2026 року загальний розмір заборгованості Відповідача за Кредитним договором становить: 96 538,12 гривень, з яких: 20 073,91 гривень заборгованість за кредитом; 63 414,21 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 13 050,00 гривень заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України. Враховуючи вищезазначене, ТОВ «Укр кредит фінанс» просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за Кредитним договором в розмірі 96 538,12 гривень та сплачений судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень.

Ухвалою суду від 11 березня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження.

Представник позивача Алфьорова Н.Є. в судове засідання не з`явилася. Однак разом з позовною заявою за підписом директора ТОВ «Укр Кредит Фінанс» Резуєва Є.В. було подано клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, в якій останній зазначив що не заперечує проти ухвалення заочного рішення по справі, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, однак 15 червня 2026 року від останнього до канцелярії суду надійшла заява про розгляд справи без його участі. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06 листопада 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 1468-5074, за умовами якого кредитодавець відкрив кредитну лінію для позичальника шляхом надання позичальнику грошових коштів на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредит не пізніше останнього дня строку кредитування та сплатити нараховані кредитодавцем проценти за користування кредитом у порядку, передбаченому цим договором. Відповідно до умов Кредитного договору Кредитодавець взяв на себе зобов`язання надати Відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на наступних умовах: сума кредиту 9 900,00 грн.; строк кредитування 365 днів; базовий період* 21 днів; пільгова % ставка 0.01 % в день знижена % ставка 1.00 % в день стандартна % ставка: 1.00 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується протягом перших 180 календарних днів з дати укладення Договору; 0.75 % за кожен день користування Кредитом, яка застосовується у період починаючи з 181 календарного дня дії Договору і до закінчення строку дії Договору або до дати фактичного повернення всієї суми Кредиту (до тієї із зазначених дат, яка настане раніше).

Договір укладено сторонами у вигляді електронного договору, з використанням позичальником одноразового ідентифікатора (одноразового пароля) A9853.

Таким чином, датою укладення між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 договору є дата підписання договору, тобто 06 листопада 2024 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору, Кредитодавець відкрив Кредитну лінію для Позичальника шляхом надання Позичальнику грошових коштів (далі Кредит) на умовах строковості, зворотності, платності для задоволення особистих потреб Позичальника, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит не пізніше останнього дня Строку кредитування та сплатити нараховані Кредитодавцем проценти за користування Кредитом у порядку, передбаченому цим Договором.

Згідно п. 4.1 договору загальний розмір кредиту складає 9 900,00 гривень.

За умовами кредитного договору кредитні кошти перераховуються згідно вказаних позичальником реквізитів електронного платіжного засобу (№ НОМЕР_1 ). Тобто сам позичальник при укладенні договору вказує належні реквізити для зарахування кредитних коштів.

Перерахування суми кредиту за договором № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року здійснювалося через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року), ТОВ «Укр Кредит Фінанс» видав Відповідачу кредитні кошти у сумі 9 900,00 гривень на картковий рахунок (№ НОМЕР_1 ) вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанцією № 2542901226 від 06 листопада 2024 року (платник: ТОВ «Укр Кредит Фінанс», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року).

ОСОБА_1 ознайомлено з таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року, що також підтверджується накладенням ОСОБА_1 електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем) А9853.

30 листопада 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду № 1 до Договору про відкриття кредитної лінії № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року, відповідно до умов якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 5 000,00 гривень.

Також, 30 листопада 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду № 2 до Договору про відкриття кредитної лінії №1468-5074 від 06 листопада 2024 року, відповідно до умов якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 4 900,00 гривень.

01 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду № 3 до Договору про відкриття кредитної лінії №1468-5074 від 06 листопада 2024 року, відповідно до умов якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 3 300,00 гривень.

07 грудня 2024 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду № 4 до Договору про відкриття кредитної лінії №1468-5074 від 06 листопада 2024 року, відповідно до умов якого Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 200,00 гривень.

07 січня 2025 року між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 було підписано Додаткову угоду № 5 до Договору про відкриття кредитної лінії №1468-5074 від 06 листопада 2024 року, відповідно до умов якої Кредитодавець та Позичальник домовились про надання додаткових коштів у кредит у сумі 1 800,00 гривень.

Перерахування сум кредиту за Додатковми угодами до договору № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року здійснювалося через партнера АТ КБ «ПРИВАТБАНК» (з яким укладено договір № 4010 про надання послуг в системі LiqPay від 02 грудня 2019 року), ТОВ «Укр Кредит Фінанс» видав Відповідачу кредитні кошти у сумі 16 200,00 гривень на картковий рахунок (№ НОМЕР_1 ) вказаний Відповідачем в особистому кабінеті, що підтверджується квитанціями: № 2554672313 від 30 листопада 2024 року на 5 000,00 гривень; № 2554672794 від 30 листопада 2024 року на 4 900,00 гривень; № 2555253238 від 01 грудня 2024 року на 3 300,00 гривень; № 2558239118 від 07 грудня 2024 року на 1 200,00 гривень; № 2577289264 від 07 січня 2025 року на 1 800,00 гривень. (платник: ТОВ «Укр Кредит Фінанс», призначення платежу: видача кредитних коштів за договором № 1468-5074).

Також, на підтвердження виконання умов Договору та Додаткових угод до нього ТОВ «Укр Кредит Фінанс» було надано довідку про перерахування суми кредиту № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року з якої встановлено, що на виконання умов Договору ОСОБА_1 було перераховано кредитні кошти в розмірі 26 100,00 гривень, з яких: 9 900,00 гривень за кредитним договором № 1468-5074 06 листопада 2024 року; 5 000,00 гривень за додатковою угодою № 1 від 30 листопада 2024 року; 4 900,00 гривень за додатковою угодою № 2 від 30 листопада 2024 року; 3 300 гривень за додатковою угодою № 3 від 01 грудня 2024 року; 1 200,00 гривень за додатковою угодою № 4 від 07 грудня 2024 року; 1 800,00 гривень за додатковою угодою № 5 від 07 січня 2025 року.

З розрахунку заборгованості за договором № 1468-5074 06 листопада 2024 року та додатковими угодами до нього встановлено, що сума заборгованості відповідача станом на 19 січня 2026 року становить: 96 538,12 гривень, з яких: 20 073,91 гривень заборгованість за кредитом; 63 414,21 гривень заборгованість за нарахованими процентами; 13 050,00 гривень заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України.

Відповідно до ч. 1-2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо. Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Із матеріалів справи вбачається, що договір № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року про відкриття кредитної лінії та додаткові угоди до нього укладено між ТОВ «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 за допомогою веб-сайту. Цей договір та додаткові угоди до нього разом із Правилами надання споживчих кредитів складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з яким позичальник був попередньо ознайомлений, про що свідчить підписаний паспорт споживчого кредиту (інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит). Позичальнику було надано одноразовий ідентифікатор для підписання зазначеного кредитного договору та додаткових угод до нього, підтвердження ознайомлення з Правилами відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів), паспорт споживчого кредиту.

У постанові Верховного Суду від 07 жовтня 2020 року по справі № 127/33824/19 зроблено правовий висновок, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт Товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений; сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, а кредитні кошти не були б перераховані відповідачу.

Таким чином, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі, що відповідачем ОСОБА_1 не оскаржувався.

Щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» за нарахованими процентами в розмірі 63 414,21 гривень, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як було зазначено вище, сторонами погоджено розмір процентів і порядок їх нарахування, який відповідно до розрахунку заборгованості складає 63 414,21 грн., що в рази перевищує суму отриману відповідачем кредиту у сумі 26 100,00 гривень.

Слід звернути увагу, що відповідач, як пересічний споживач кредитних послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не змогла ефективно здійснити свої права бути поінформованим про дійсні умови кредитування ТОВ «Укр Кредит Фінанс», які викладені в декількох значних за об`ємом документах, які не містять прозорості та зрозумілості, зокрема щодо дійсного періоду та розміру нарахувань за кредитом. Договір містить зрозумілий розрахунок лише щодо першого базового періоду. А тому на думку суду, укладення ОСОБА_1 договору перетворюється на непомірний тягар для відповідача, як споживача та джерело отримання невиправданих прибутків кредитором.

Таким чином, суд враховує, що вимога про нарахування та сплату відсотків, які є явно завищені, не відповідає передбаченим у частині третій статті 509 та частинах першій, другій статті 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права.

Відповідно до пункту 5 частини третьої статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», несправедливими є, зокрема, умови договору про встановлення вимоги щодо сплати споживачем непропорційно великої суми компенсації (понад п`ятдесят відсотків вартості продукції) у разі невиконання ним зобов`язань за договором.

Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми відсотків спотворює їх дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов`язання проценти перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Позивач, як фінансова установа, скориставшись необізнаністю позичальника, діючи з порушенням звичаїв ділового обороту та порушуючи при цьому норми і вимоги діючого законодавства, спонукав у такий спосіб позичальника на укладення договору позики на вкрай невигідних для нього умовах, які відповідачка не могла оцінити належно.

Крім того, з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України, участь у договорі споживача як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту щодо сплати споживачем непропорційно великих відсотків за прострочення повернення кредиту.

Це узгоджується з положеннями Резолюції Генеральної Асамблеї ООН від 09 квітня 1985 року № 39/248 «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», в якій зазначено наступне: визнаючи, що споживачі нерідко перебувають у нерівному становищі з точки зору економічних умов, рівня освіти та купівельної спроможності, принципи захисту інтересів споживачів мають, зокрема, за мету сприяти країнам у боротьбі зі шкідливою діловою практикою усіх підприємств на національному та міжнародному рівнях, яка негативно позначається на споживачах.

У наведених Керівних принципах для захисту інтересів споживачів визначено, що споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Пунктами 1.2 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248, Хартією захисту споживачів, схваленою Резолюцією Консультативної ради Європи від 17 травня 1973 року № 543, Директивою 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 11 травня 2005 року (пункти 9, 13, 14 преамбули), Директивою 2008/48/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 23 квітня 2008року про кредитні угоди для споживачів передбачається, що надання товарів чи послуг, у тому числі у фінансовій галузі, не має здійснюватися за допомогою прямого чи опосередкованого обману споживача, а відповідні права споживачів регламентуються як на доконтрактній стадії, так і на стадії виконання кредитної угоди.

Директива 2005/29/ЄС Європейського Парламенту та Ради Європи від 11 травня 2005 року розділяє комерційну діяльність, що вводить в оману на дію і бездіяльність та застосовується до правовідносин до і після укладення угоди, фінансові послуги через їх складність та властиві їм серйозні ризики потребують встановлення детальних вимог, включаючи позитивні зобов`язання торговця. Оманливі види торговельної практики утримують споживача від поміркованого і таким чином ефективного вибору.

Відповідно до положень Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів» від 09 квітня 1985 року № 39/248 споживачі мають бути захищені від таких зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав у контрактах та незаконні умови кредитування продавцями.

Межі дії принципу свободи договору визначаються законодавством з урахуванням критеріїв справедливості, добросовісності, пропорційності і розумності. При цьому держава має підтримувати на засадах пропорційності розумний баланс між публічним інтересом ефективного перерозподілу грошових накопичень, комерційними інтересами банків щодо отримання справедливого прибутку від кредитування і правами та охоронюваними законом інтересами споживачів їх кредитних послуг (абз.3 пп.3.2 п.3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 10 листопада 2011 року № 15-рп/2011 у справі про захист прав споживачів кредитних послуг).

Окрім цього, як зазначено в рішенні Конституційного суду України від 11 липня 2013 року № 7-рп/2013, у випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у п.6 ст. 3, ч.3 ст. 509 та ч.1-2 ст. 627 ЦК України засадам справедливості, добросовісності, розумності, як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшити.

Застосовуючи дану норму, суд зобов`язаний встановити баланс між застосованим до порушника заходом відповідальності у вигляді неустойки й оцінкою дійсного, а не покладеного розміру збитків, заподіяних у результаті конкретного правопорушення.

У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку, що умови договору споживчого кредиту, його укладання та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими особа споживача вважається слабкою стороною у договорі та підлягає особливому правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності. Виконання державою конституційно-правового обов`язку щодо захисту прав споживачів вимагає від неї спеціального законодавчого врегулювання питань, пов`язаних із забезпеченням дії зазначених принципів у відносинах споживчого кредитування, зокрема щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання грошових зобов`язань позичальниками фізичними особами.

Такого ж самого правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2020 року у справі № 132/1006/19 (провадження № 61-1602св20).

Також, відповідно до постанови Великої палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення.

Відповідно до пункту 8.38 зазначеної постанови з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві Велика палата Верховного Суду дійшла до висновку, що виходячи з принципі розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу так і процентів річних як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Застосовуючи аналогію та враховуючи те, що заявлена позивачем до стягнення заборгованість за нарахованими процентами в розмірі 63 414,21 гривень не є співрозмірною сумі отриманого відповідачем кредиту у 26 100,00 гривень за кредитним договором № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року, суперечить принципам розумності та добросовісності, є наслідком дисбалансу договірних прав та обов`язків на шкоду позичальника як споживача послуг кредитної установи, оскільки встановлює вимогу щодо сплати непропорційно великої суми процентів у разі невиконання ним зобов`язань за кредитним договором, суд приходить до висновку про те, що необхідно зменшити розмір процентів за вказаним договором до розміру отриманих відповідачем кредитних коштів.

Також, ТОВ «Укр Кредит Фінанс» до відповідача було застосовано нарахування відсотків у розмірі 13 050,00 гривень за ст. 625 ЦК України у зв`язку з виникненням простроченої заборгованості.

Відповідно до пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно з Указом Президента України з 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан, який триває досі.

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України ( постанова Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (постанова Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23 (провадження № 61-8279св23)).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

(1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

(2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі, договір про споживчий кредит;

(3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже до спірних правовідносин підлягають застосуванню вимоги пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, а тому суд вважає що наявності правових підстав для стягнення заборгованості за кредитними договором в частині нарахування відсотків за ст. 625 ЦК України є відсутні. Позивачем до розрахунку заборгованості було включено заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України на суму 13 050,00 гривень, яка, в силу вказаного вище, підлягає списанню кредитодавцем. Тому розмір заборгованості, про який заявлено позивачем, слід зменшити на суму неправомірно нарахованих процентів.

Враховуючи викладене, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за користування кредитом, що підлягає стягненню на користь позивача ТОВ «Укр Кредит Фінанс», становить 46 173,91 гривень, з яких: 20 073,91 гривень заборгованість за кредитом; 26 100,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами.

Отже, оскільки відповідачем не було належним чином виконано умови кредитного договору, то суд доходить висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором у розмірі 46 173,91 гривень.

Щодо судових витрат понесених позивачем зі сплати судового збору, суд зазначає таке.

Із матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Укр Кредит Фінанс» при зверненні до суду з даним позовом була заявлена одна позовна вимога майнового характеру.

Згідно з ч. 1 ст.4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою, ставка судового збору складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб .

Станом на 01 січня 2026 року, прожитковий мінімум для працездатних осіб був встановлений у розмірі 3 328,00 грн.

Враховуючи, що позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд», сума судового збору становить 2 662,40 ( 3328,00 грн * 0,8).

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України та принцип пропорційності розміру задоволених позовних вимог.

Порядок розподілу судових витрат вирішується за правилами, встановленими у статтях 141-142 ЦПК України, зокрема у статті 141 ЦПК України визначено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Так, позовні вимоги ТОВ «Укр Кредит Фінанс» задоволено частково, стягнуто 46 173,91 гривень, що становить 0,47 % від суми заявлених позовних вимог, тому з відповідача підлягали до стягнення судові витрати, у вигляді судового збору у розмірі 1 251,32 гривень (2 662,40 грн *47 %).

Керуючись ст. ст. 2, 5, 10, 141, 259, 263-265, 268 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26, оф. 407, ЄДРПОУ 38548598) загальну суму заборгованості за кредитним договором № 1468-5074 від 06 листопада 2024 року в розмірі 46 173,91 гривень, з яких: 20 073,91 гривень заборгованість за кредитом; 26 100,00 гривень заборгованість за нарахованими процентами, а також стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1 251,32 гривень.

В решті позовних вимог - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий суддя: Р.О. Кушнірчук