Рішення № 137891247, 02.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2026 року м. Київ справа №320/3918/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Колеснікової І.С., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій про визнання протиправним та скасування розпорядження Національного центру оперативно - технічного управління мережами телекомунікацій №988/2793 «Про блокування доменних імен» від 24.12.2024 в частині зобов`язання постачальників електронних комунікаційних послуг здійснити обмеження доступу (заблокувати доступ) на власних DNS-серверах до доменного імені https://volodymyrboyko.com.

Ухвалою від 07.02.2025 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про відсутність правових підстав для прийняття оскаржуваного рішення, внаслідок чого було порушено його визначені законом права. Зокрема позивач вказує на недотримання визначеної законом процедури прийняття рішення.

Заперечуючи проти заявлених позовних вимог відповідач, у наданому суду відзиві, наголошує, що оскаржуване рішення прийняте відповідно до вимог чинного законодавства, посилаючись на обставини, викладені у наданому відзиві.

Такі доводи заперечені позивачем у наданій суду відповіді на відзив.

Відповідачем надано суду заперечення на відповідь на відзив.

При вирішенні даної справи суд враховує, що відповідно до наказу Адміністрації державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України № 76 від 10.02.2025 вирішено перейменувати Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій на Національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України, що є вірним найменуванням відповідача у справі.

Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

Як вбачається з матеріалів справи, 19 серпня 2016 року позивач зареєстрував доменне ім`я volodymyrboyko.com, яке в подальшому використовував для публікації власних статей.

24.12.2024 року Національним центром оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій (далі також - Національний центр) було прийнято розпорядження №988/2793 «Про блокування доменних імен».

Пунктом 1 зазначеного розпорядження постачальників електронних комунікаційних послуг серед іншого було зобов`язано здійснити обмеження доступу (заблокувати доступ) на власних DNS-серверах до доменного імені позивача, а також низки інших доменних імен.

Як зазначено у розпорядженні, це зроблено на підставі звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини до Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 17.12.2024 №77773.4/Я- 44208.3/24/45.2 і №77775.4/4-45085.3/24/45.2.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з такого.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження Національного центру та порядок їх здійснення визначено Положенням про Національний центр оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій, затвердженого Наказом Адміністрації Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України від 11.04.2019 року №209 (далі - Положення №209).

Так, зокрема виключний перелік прав Національного центру визначено у п.3.2. Положення №209.

Абзацом 4 даного пункту визначено, що для виконання покладених завдань Національний центр відповідно до законодавства серед іншого має право: видавати в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану розпорядження щодо оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, які є обов`язковими для виконання центрами управління мережами.

Так, ч. 4 ст. 32 Закону України «Про електронні комунікації» визначено, що в умовах надзвичайного та воєнного стану національний центр оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України виконує оперативно- технічне управління електронними комунікаційними мережами у межах повноважень, наданих йому Кабінетом Міністрів України.

Процедура організації та здійснення оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами визначена в Порядку оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.2004 року №812 (далі - Порядок №812).

Так, відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку №812 оперативно-технічне управління телекомунікаційними мережами - контроль за функціонуванням телекомунікаційних мереж і проведення організаційно-технічних заходів з управління телекомунікаційними мережами з метою забезпечення їх сталого та якісного функціонування.

При цьому, відповідно до п. 4 Порядку №812 оперативно-технічне управління телекомунікаційними мережами здійснюється системою оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, до якої входять, зокрема: Національний центр, центри оперативно-технічного управління операторів телекомунікацій та центри оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами центральних органів виконавчої влади (крім спеціальних споживачів), підприємств, установ та організацій.

В той же час, обов`язок із забезпечення функціонування телекомунікаційних мереж покладається на центри оперативно-технічного управління операторів телекомунікацій та центри оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами центральних органів виконавчої влади (крім спеціальних споживачів), підприємств, установ та організацій, оскільки це прямо передбачено п.п.1 п.36 Порядку №812.

Обов`язки ж Національного центру фактично зводяться до контрольно-наглядових функцій.

Так, зокрема, функції Національного центру, які останній здійснює з метою забезпечення виконання основних завдань системи оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, визначені у п.28 Порядку №812.

До них належать:

1) здійснення загального контролю за готовністю та функціонуванням телекомунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;

2) забезпечення в установленому порядку організації і контролю за наданням телекомунікаційних послуг спеціальним споживачам;

3) розроблення моделі можливих надзвичайних ситуацій у телекомунікаційних мережах, а також схеми і механізми розв`язання проблем;

4) здійснення збирання, накопичення, обліку, збереження та аналізу поточної і статистичної інформації про стан мереж, необхідної для забезпечення сталого функціонування телекомунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану;

5) разом з операторами телекомунікацій розроблення планів відновлення функціонування телекомунікаційних мереж в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану, планів оперативної заміни пошкоджених ліній, трактів і каналів зв`язку, планів використання резервів у разі перевантаження мереж, установлення періодичності проведення профілактичного тестування, доведення їх до операторів телекомунікацій та спеціальних споживачів;

6) погодження із спеціальними споживачами рішення операторів телекомунікацій про початок проведення профілактичних, ремонтно-налагоджувальних та інших робіт у телекомунікаційних мережах;

7) взаємодія з центрами управління мережами, іноземними операторами телекомунікацій, підрозділами оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами спеціальних споживачів, надання їм та отримання від них інформації про зміну технічного стану трактів, каналів, комутаційних станцій та інших об`єктів управління;

8) виконання на договірних засадах інших функцій, делегованих йому операторами телекомунікацій, у разі потреби допомога у розв`язанні проблем, які виникають у телекомунікаційних мережах;

9) організація оповіщення щодо зміни стану функціонування телекомунікаційних мереж.

Як вбачається з наведеного, функції Національного центру з оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами щодо яких останній уповноважений видавати обов`язкові до виконання розпорядження є вичерпними і чітко встановленими, не передбачають жодного розширення.

При цьому, зазначений перелік функцій не передбачає прав Національного центру щодо видачі розпоряджень операторам телекомунікацій про обмеження доступу (блокування доступу) до певних доменних імен за звернення органів державної влади.

Так само не передбачають такі повноваження й положення Порядку №812.

Так, зокрема, п. 27 Порядку №812, аналогічно з абзацом 4 п. 3.2 Положення №209 та ч. 4 ст. 32 Закону України «Про електронні комунікації», визначає загальне право Національного центру на видачу в умовах надзвичайних ситуацій, надзвичайного та воєнного стану розпоряджень щодо оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, які є обов`язковими для виконання центрами управління мережами.

Пункт 37 Порядку №812 у свою чергу стосується функцій центрів оперативно-технічного управління операторів Телекомунікацій та центрів оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами центральних органів виконавчої влади (крім спеціальних споживачів), підприємств, установ та організацій і не встановлює жодних прав Національного центру.

Отже, оскаржуване розпорядження було видано Національним центром з перевищенням меж наданих йому повноважень, оскільки як Законом України «Про електронні комунікації», так і Порядком №812 передбачено здійснення Національним центром оперативно-технічного управління телекомунікаційними мережами, яке, однак, не передбачає право Національного центру на здійснення його в формі прийняття розпоряджень про обмеження доступу (блокування доступу) до певних доменних імен за звернення органів державної влади.

В той же час, суд окремо звертає увагу на п.14 Порядку №812.

Даним положенням встановлено, що Національний центр та центри управління мережами за погодженням з Адміністрацією Держспецзв`язку відповідно до законодавства можуть допускати деяке зниження якості послуг та встановлювати тимчасові обмеження щодо їх надання до ліквідації надзвичайних ситуацій, скасування надзвичайного та воєнного стану.

Тобто, Національний центр уповноважений здійснювати обмеження доступу до надання послуг виключно за погодженням з Адміністрацією Держспецзв`язку.

Однак, Адміністрація Держспецзв`язку такого погодження оскаржуваного розпорядження не здійснювала, що не заперечено відповідачем за час розгляду справи.

Отже, оскаржуване розпорядження було видано Національним центром з порушенням визначеної законом процедури прийняття такого роду рішень, оскільки обмеження доступу (блокування доступу) до доменного імені позивача було здійснено без погодження Адміністрації Держспецзв`язку, тобто з порушенням порядку, встановленого п. 14 Порядку №812.

А тому, підсумовуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржуване розпорядження є протиправним, а тому підлягає скасуванню.

Відповідно до статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:

1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;

2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Відповідно до положень частин 1 та 2 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За наслідком здійснення аналізу оскаржуваного рішення на відповідність наведеним вище критеріям, суд, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень наведеного законодавства України, матеріалів справи, приходить до висновку про те, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи зазначене, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 212, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5-11, 19, 72-77, 90, 241-246, 250, 263 КАС України суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України (03110, місто Київ, вулиця Солом`янська, будинок 13 Код ЄДРПОУ: 42980729) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Національного центру оперативно-технічного управління мережами телекомунікацій №988/2793 «Про блокування доменних імен» від 24.12.2024 в частині зобов`язання постачальників електронних комунікаційних послуг здійснити обмеження доступу (заблокувати доступ) на власних DNS-серверах до доменного імені https://volodymyrboyko.com.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного центру оперативно-технічного управління електронними комунікаційними мережами України на користь ОСОБА_1 понесені останнім судові витрати у розмірі 1 212, 00 грн (одна тисяча двісті дванадцять гривень).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Колеснікова І.С.