Ухвала суду № 137891200, 01.07.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2026 року Київ Справа № 320/19307/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду з вимогами:

- Визнати протиправними триваючі останні шість місяців до подання позовної заяви у відповідні дні листопада 2025 року - травня 2026 року дії / бездіяльність Відповідача 1 у вигляді неналежного розгляду звернень та запитів на інформацію Позивача (звернення № ПА 18415196 від 04.02.2025 року, № ПА19340606 від 11.10.2025 року (запит б/н від 15.10.2025 р.), звернення № ПА20162111 (запит 2763/ЗПІ) від 29.04.2026 р.,) щодо порушень вчинених під час розгляду Скарги від 09.04.2025 року (зареєстрованою Відповідачем 2 від 10.04.2025 року, далі - Скарга), що тривають - непроведення комісіями належного медичного огляду Позивача, неврахування його дійсного стану здоров?я та медичних документів, які це підтверджують, ненадання достовірної інформації у відповідь на зазначені звернення, невнесення достовірної медичної інформації до баз даних, невчинення дій на усунення причин та умов, що породжують порушення прав Позивача на належний розгляд Скарги, непритягнення винних осіб до відповідальності, ненадання інформації про посадові правопорушення та замаху до уповноважених органів.

- Визнати протиправними триваючі останні шість місяців до подання позовної заяви у відповідні дні листопада 2025 року - травня 2026 року дії / бездіяльність Відповідача 2 у вигляді неналежного розгляду Скарги Позивача від 09.04.2025 року до Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України (зареєстрованою Відповідачем 2 від 10.04.2025 року) та ненадання повідомлень Позивачу з дати подання Скарги, які містять інформацію про її належний розгляд у повному обсязі, включно з вирішенням питання придатності (непридатності) Позивача до військової служби.

- визнати протиправними триваючі останні шість місяців до подання позовної заяви у відповідні дні листопада 2025 року - травня 2026 року дії / бездіяльність Відповідача 3 - у вигляді неналежного розгляду звернень та запитів на інформацію Позивача щодо порушень вчинених під час проведення комісіями медичного огляду та розгляду Скарг наведених у зверненнях та запитах на інформацію від 14.10.2025 р. (вх. № П-12653 від 20.10.2025 р.) та б/ від 29.04.2026 р.

- Зобов?язати Відповідачів 1 і 3 за наслідками розгляду зазначених вище звернення та запитів до нього від 29.04.2026 року - вжити всіх необхідних заходів для належного їх розгляду та вчинити необхідні для реалізації права: на належний медичний огляд щодо питання придатності до військової служби та отримання рішення про це, на розгляд Скарги Позивача виключно в його присутності та у повному обсязі на підставі усіх наданих з Скаргою медичних документів, з повідомленням про час та дату огляду заздалегідь шляхом надсилання смс-повідомлення на телефонний номер Позивача; на поновлення порушених прав Позивача, усунення причин та умов, що породжують порушення прав Позивача на належний розгляд Скарги, притягнення винних осіб до відповідальності, надання інформації про посадові правопорушення до уповноважених органів, та надати Позивачу на його адресу інформацію за результатами таких дій письмово протягом 48 годин, годин у зв`язку з небезпекою для життя та здоров`я пов`язаних з питанням придатності до виконання військового обов`язку у період воєнного стану.

- Визнати недостовірною інформацію надану відповідачами 1 і 2 у листах № 510/Вих.ЗВГ/4775 від 22.10.2025 року та № 598/25657 від 20.10.2025 року відповідно в частині повноти розгляду Скарги, а саме - Відповідач 2 залишив без розгляду питання про придатність (непридатність) Позивача до військової служби.

- Зобов`язати Відповідачів 1 і 2 спростувати надану в листах № 510/Вих.ЗВГ/4775 від 22.10.2025 року та № 598/25657 від 20.10.2025 року відповідно недостовірну інформацію в частині повноти розгляду Скарги та зазначити про частковий розгляд такої Скарги, а саме -Відповідач 2 залишив без розгляду питання про придатність (непридатність) Позивача до військової служби та Зобов`язати їх надати Позивачу інформацію замість недостовірної протягом 48 годин.

- Зобов`язати Відповідачів 1 і 2 надати інформацію про те, що під час розгляду Скарги та надання Позивачу інформації за наслідком такого розгляду Відповідач 2 залишив без розгляду питання про придатність (непридатність) Позивача та / або не надав таку інформацію Позивачу і не прийняв рішення з питання придатності (непридатності) Позивача до військової служби та / або не надав таке рішення Позивачу, з метою умисного заподіяння шкоди життю / здоров`ю Позивача;

- Зобов`язати Відповідачів 1, 2 і 3 - протягом 48 годин спрямувати до уповноважених органів за підслідністю інформацію про закінчений замах членами комісій, рішення яких оскаржено у Скарзі та посадовими особами відповідачів 1 і 2 на зазначений у попередньому абзаці об`єкт.

- Заборонити членам ВЛК, які приймали рішення (висновки), які було оскаржено у Скарзі (висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 № 10/25/276, від 14.03.2025 року, за скаргою на висновок Військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_2 , н.н.15/313, код 07883801) здійснювати медичні огляди, розгляд звернень, прийняття рішень та вчиняти будь-які інші дії стосовно надання медичної допомоги Позивачу,

- Стягнути на користь Позивача з Міністерства Оборони України моральну шкоду у розмірі 500000 гривень.

- Стягнути на користь Позивача з Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України моральну шкоду у розмірі 500000 гривень.

- Стягнути на користь Позивача з Міністерства у справах ветеранів України моральну шкоду у розмірі 10000 гривень.

Ухвалою суду від 22.05.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, призначено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

30.06.2026 від позивача надійшла заява про відвід судді.

У заяві про відвід позивач зазначає, що разом із позовною заявою ним було заявлено клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у закритому судовому засіданні. На його думку, суд не надав належної оцінки зазначеному клопотанню та безпідставно призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Позивач вважає, що такі процесуальні дії суду порушують його право на справедливий судовий розгляд та викликають обґрунтований сумнів у неупередженості судді.

Вирішуючи питання щодо обґрунтованості заявленого відводу, суд зазначає таке.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом, у розумні строки.

Згідно з частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Частиною першою статті 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.

Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 КАС України. Зокрема, суддя не може брати участь у розгляді адміністративної справи та підлягає відводу (самовідводу), якщо: він брав участь у справі в іншому процесуальному статусі; прямо чи опосередковано заінтересований у результаті розгляду справи; є членом сім`ї чи близьким родичем сторони або інших визначених законом осіб; існують інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості чи об`єктивності; або порушено порядок визначення судді для розгляду справи.

Крім того, відповідно до частини третьої статті 36 КАС України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою або родичами подружжя.

За змістом частин першої та другої статті 39 КАС України за наявності підстав, передбачених статтями 36 38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст чи перекладач зобов`язані заявити самовідвід. Із цих самих підстав учасники справи мають право заявити відвід.

Частиною третьою статті 39 КАС України встановлено, що відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим та заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Після спливу цього строку відвід може бути заявлений лише у виняткових випадках, коли про відповідну підставу заявнику не могло бути відомо раніше, але не пізніше двох днів з дня, коли він дізнався про таку підставу.

Обґрунтовуючи заяву про відвід, позивач посилається на те, що суд, всупереч пункту 4 частини четвертої статті 12 та частині четвертій статті 257 КАС України, безпідставно призначив справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, не врахувавши його доводи щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження у закритому судовому засіданні. На переконання позивача, такі процесуальні дії суду свідчать про порушення його права на справедливий судовий розгляд, надання процесуальної переваги відповідачам та викликають сумнів у неупередженості судді.

Разом із тим наведені позивачем доводи не можуть бути підставою для відводу судді з огляду на таке.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 22.05.2026 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Під час постановлення зазначеної ухвали судом було надано оцінку доводам позивача щодо необхідності розгляду справи за правилами загального позовного провадження у закритому судовому засіданні.

Так, в ухвалі про відкриття провадження суд зазначив, що позивач просив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, у закритому судовому засіданні, посилаючись на важливе значення справи для нього, складністю справи, великою кількістю медичних документів та суспільною важливістю.

Водночас суд, врахувавши характер спірних правовідносин, предмет доказування, обсяг та характер поданих доказів, кількість учасників справи, а також критерії, визначені частиною третьою статті 257 КАС України, дійшов висновку про відсутність підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначив її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Отже, твердження позивача про те, що суд не розглянув його клопотання щодо порядку розгляду справи, не відповідають змісту ухвали про відкриття провадження.

Крім того, відповідно до ч.4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішеннями або окремою думкою судді в інших справах, а також публічно висловлена думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.

Таким чином, сама по собі незгода позивача з процесуальним рішенням суду щодо визначення порядку розгляду справи не свідчить про упередженість чи необ`єктивність судді та не є підставою для його відводу.

Суд також враховує, що інститут відводу судді спрямований на забезпечення реалізації конституційного права особи на розгляд справи незалежним, безстороннім та об`єктивним судом. Водночас відвід не може використовуватися як спосіб оскарження процесуальних рішень суду або як засіб висловлення незгоди з такими рішеннями.

При цьому відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини особиста безсторонність судді презюмується, доки не буде доведено протилежне. Вирішальним є не суб`єктивне сприйняття сторони, а наявність об`єктивних обставин, які могли б викликати у розумного та неупередженого спостерігача обґрунтований сумнів щодо безсторонності суду (рішення у справах «Білуха проти України», «Wettstein v. Switzerland», «Piersack v. Belgium», «Grieves v. the United Kingdom»).

Отже, для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості заявник повинен довести наявність відповідних суб`єктивних та/або об`єктивних критеріїв безсторонності. Зокрема, йдеться про такі обставини, як особисті переконання чи поведінка конкретного судді, що можуть свідчити про його безпосередню заінтересованість у результаті вирішення справи, або про неналежне забезпечення судом чи складом суду, визначеним для розгляду справи, дотримання процесуальних прав і гарантій учасників судового процесу.

Зазначений підхід узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалі від 17.07.2020 у справі № 826/11409/17.

У цій справі позивач не навів жодних об`єктивних обставин, які б свідчили про особисту заінтересованість судді у результаті розгляду справи або іншим чином ставили під обґрунтований сумнів його безсторонність. Доводи заяви фактично зводяться до незгоди з процесуальним рішенням суду щодо розгляду справи за правилами відповідного виду позовного провадження, що відповідно до частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України не є підставою для відводу судді.

З огляду на викладене суд дійшов висновку, що наведені у заяві обставини не підтверджують наявності підстав, передбачених статтями 36 37 Кодексу адміністративного судочинства України, а відтак заява про відвід судді є необґрунтованою.

Суд звертає увагу позивача, що у разі незгоди з процесуальним рішенням судді Саса Є.В., зокрема з ухвалою, що окремому оскарженню не підлягає, якою є ухвала суду про відкриття провадження, не позбавлений можливості включити свої заперечення на цю ухвалу в апеляційну скаргу на судове рішення, що буде ухвалене за наслідками розгляду справи і буде підлягати апеляційному оскарженню, у разі незгоди з ним.

Таким чином, з наведених позивачем доводів в обґрунтування заявленого відводу судом не встановлено підстав, які б свідчили про упередженість судді Саса Є.В., у зв`язку із чим не встановлено і обставин, які б підтверджували, що заявлений спір буде розглянуто упереджено або необ`єктивно.

Не встановлено судом й інших підстав, передбачених ст.ст.36-37 КАС України, які б унеможливлювали розгляд справи суддею Сасом Є.В. та викликали необхідність його відводу.

З огляду на наведене, а також враховуючи відсутність будь-яких інших обґрунтувань щодо наявності підстав для відводу, суд вважає заяву ОСОБА_1 про відвід необґрунтованою та безпідставною.

Згідно з абз.1 ч.4 ст.40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

З урахуванням того, що суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу, а також з огляду на вищенаведені приписи абз.1 ч.4 ст.40 КАС України, слід передати матеріали адміністративної справи №320/19307/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

Керуючись ст. ст. 36, 39, 40, 236, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Визнати заяву ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, Центральної Військово-лікарської комісії Збройних Сил України, Міністерства у справах ветеранів України про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії - необґрунтованою.

2. Передати матеріали адміністративної справи №320/19307/26 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді.

3. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Сас Є.В.