Ухвала суду № 137891020, 30.06.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позову без розгляду

30 червня 2026 року Справа № 320/62605/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44168316), щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за період роботи з 22.11.2022 по 24.09.2024 виходячи з посадового окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01 січня 2022 року складав 2481 грн., на 01 січня 2023 року складав 2684 грн. та на 01 січня 2024 року складав 3028 грн. на коефіцієнт, згідно «Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року №1068, з урахуванням виплачених сум;

-зобов`язати Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44168316): Нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) грошове забезпечення за період роботи з 22.11.2022 по 24.09.2024 виходячи з посадового окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який на 01 січня 2022 року складав 2481 грн., на 01 січня 2023 року складав 2684 грн. та на 01 січня 2024 року складав 3028 грн. на коефіцієнт, згідно «Умов та розмірів оплати праці і грошового забезпечення працівників Бюро економічної безпеки», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 06.10.2021 року №1068, з урахуванням виплачених сум;

- визнати протиправними дії Бюро економічної безпеки України (вул. Шолуденка, 31, м.Київ, 04116, код ЄДРПОУ 44168316), щодо відмови нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) доплату за доступ до державної таємниці з 22.11.2022 з урахуванням вже здійснених виплат;

- зобов`язати Бюро економічної безпеки України нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ) доплату за доступ до державної таємниці з 22.11.2022 з урахуванням вже здійснених виплат.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.01.2026 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено проводити одноособово суддею Вісьтак М. Я., у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні). Відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.06.2026 року ухвалено залишити без руху позовну заяву.

У подальшому, 22.06.2026 на адресу Київського окружного адміністративного суду від позивача надійшла письмова заява про усунення недоліків, в якій зазначив, що до отримання 13.10.2025 відповіді на адвокатський запит не був обізнаний про розмір та складові свого грошового забезпечення. На обґрунтування заяви позивач послався на практику Верховного Суду щодо визначення початку перебігу строку звернення до суду з моменту отримання особою документально підтвердженої інформації про нараховані виплати, а також на Рішення Конституційного Суду України № 1-р/2025 від 11.12.2025.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 постановлено продовжити процесуальний строк для усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії. Надано ОСОБА_1 п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.

Суд встановив, що на виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачем подано витяг з наказу про прийняття на службу до Бюро економічної безпеки України, витяг з послужного списку, копію трудової книжки, відомості Пенсійного фонду України та інші документи, які підтверджують проходження ним служби в Бюро економічної безпеки України у період з 22.11.2022 по 24.09.2024.

Таким чином, зазначений в ухвалі суду недолік щодо неподання доказів проходження служби позивачем усунуто.

Суд, розглянувши матеріали позовної заяви, заяву позивача про усунення її недоліків та додані до неї докази, зазначає, що недоліки позовної заяви, на які вказано в ухвалі про залишення її без руху, залишилися неусуненими, з огляду на таке.

Так, згідно положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Загальний строк звернення до адміністративного суду становить шість місяців, якщо інше не передбачено законом. Цей строк обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Аналіз наведених норм вказує на те, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених Кодексу адміністративного судочинства України, певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду із адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки (ч. 2 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України).

Як убачається з матеріалів справи, наказом Бюро економічної безпеки України від 23.09.2024 № 432-к/ДСК-ДП лейтенанта Бюро економічної безпеки України ОСОБА_1 звільнено зі служби за угодою сторін з 24.09.2024.

При звільненні зі служби з особою проводиться остаточний розрахунок та визначаються усі належні до виплати суми грошового забезпечення. Отже, саме на момент звільнення позивач мав об`єктивну можливість дізнатися про складові та розмір нарахованого йому грошового забезпечення, а також про відсутність нарахування окремих виплат, які є предметом цього спору.

Отже, саме з цієї дати (23.09.2024) ОСОБА_1 був обізнаний про припинення проходження служби та про проведення остаточного розрахунку при звільненні, а відтак мав можливість дізнатися про обсяг нарахованого і виплаченого грошового забезпечення.

Посилання позивача на те, що після звільнення з Бюро економічної безпеки України він був прийнятий на службу до Національного антикорупційного бюро України, а також подані на підтвердження цього документи не впливають на вирішення питання щодо дотримання строку звернення до суду.

Зазначені документи підтверджують лише подальше проходження служби позивачем в іншому державному органі, однак не спростовують того, що про обсяг виплат, здійснених під час проходження служби у Бюро економічної безпеки України та при звільненні, він міг дізнатися саме на момент припинення служби у цьому органі.

Також суд критично оцінює доводи позивача про те, що лише після отримання 13.10.2025 відповіді на адвокатський запит він дізнався про порушення свого права.

Отримання на адвокатський запит додаткової інформації або документів лише підтверджує чи деталізує відомості щодо проведених нарахувань, однак саме по собі не змінює моменту, коли особа повинна була дізнатися про можливе порушення свого права. Початок перебігу процесуального строку не пов`язується із моментом отримання особою документального підтвердження правильності чи неправильності проведених розрахунків або формування власної правової позиції щодо наявності порушення.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, працівник має право звернутися до суду у тримісячний строк з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.

Позовні вимоги у цій справі, зокрема, стосуються ненарахування та невиплати грошового забезпечення за період проходження служби з 22.11.2022 по 24.09.2024, виходячи з посадового окладу, визначеного шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто виплат, про розмір, складові та порядок нарахування яких позивач мав можливість дізнатися під час звільнення та проведення остаточного розрахунку.

Водночас до Київського окружного адміністративного суду з цим позовом позивач звернувся лише 30.10.2025, тобто після спливу встановленого законом тримісячного строку звернення до суду.

З огляду на наведене ухвалою суду позовну заяву було залишено без руху та запропоновано позивачу, зокрема, подати заяву про поновлення строку звернення до суду із зазначенням належних та підтверджених доказами причин його пропуску.

На виконання вимог ухвали суду ОСОБА_1 подав заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій просив поновити строк звернення до суду, а також надав документи на підтвердження проходження служби в Бюро економічної безпеки України (по 24.09.2024).

Разом із тим подані документи підтверджують виключно факт проходження позивачем служби в Бюро економічної безпеки України, однак не підтверджують існування об`єктивних та непереборних обставин, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду після звільнення зі служби.

Крім того, у заяві про поновлення строку звернення до суду позивач не навів обставин, які б свідчили про неможливість звернення до суду у межах встановленого законом строку, та не надав належних доказів на підтвердження поважності причин його пропуску. Викладені у заяві доводи не спростовують висновку суду про те, що про можливе порушення своїх прав позивач мав можливість дізнатися під час звільнення та проведення остаточного розрахунку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що наведені позивачем причини пропуску строку звернення до суду не є поважними, а тому підстав для його поновлення не вбачається.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач не усунув недоліки в повному обсязі.

Згідно з резолютивною частиною ухвали про залишення позовної заяви без руху, сторону позивача було попереджено, що у разі невиконання вимог ухвали, позовна заява буде залишена без розгляду відповідно до пунктів 7, 8 частини першої статті 240 з урахуванням частини п`ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись статтею 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Бюро економічної безпеки України про визнання протиправними та зобов`язання вчинити певні дії залишити без розгляду.

Копію ухвали про залишення позову без розгляду направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання (підписання).

Суддя Вісьтак М.Я.