Ухвала суду № 137890855, 01.07.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

З ПИТАНЬ ВСТАНОВЛЕННЯ СУДОВОГО КОНТРОЛЮ

01 липня 2026 рокуСправа № 280/6209/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Максименко Л.Я., розглянувши матеріали заяви представника Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі

за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь

до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі №280/6209/25 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - задоволено повністю.

Визнано протиправною бездіяльність Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків щодо не внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодженої Публічному акціонерному товариству Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника у банку у розмірі 2 089 573,00 грн. (два мільйони вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят три гривні 00 копійок) по податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2022 року з урахуванням уточнюючих розрахунків за жовтень 2022 року.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2022 року у розмірі 2 089 573,00 грн. (два мільйони вісімдесят дев`ять тисяч п`ятсот сімдесят три гривні 00 копійок) та пеню, нараховану на суму такої заборгованості, у розмірі 155 635,98 грн. (сто п`ятдесят п`ять тисяч шістсот тридцять п`ять гривень 98 копійок).

Стягнуто на користь Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків судовий збір у розмірі 24 224 (двадцять чотири тисячі двісті двадцять чотири) грн. 00 коп.

19.03.2026 рішення набрало законної сили згідно постанови Третього апеляційного адміністративного суду.

22.06.2026 до суду надійшла заява представника Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь вх. № 31375 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у даній справі. В обґрунтування заяви вказує, що у ПАТ «Запоріжсталь» наявні всі підстави вважати, що відповідачем 2 будуть вчинятися дії щодо затягування виконання судового рішення затягування перерахування на рахунок платника у банку бюджетного відшкодування ПДВ та здійснення оплати пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ. Вказує, що відповідно до даних особового рахунку ПАТ «Запоріжсталь» та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформація щодо узгодженості суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2022 р. у розмірі 2 089 573,00 грн. для ПАТ «Запоріжсталь» була внесена відповідачем 1 - 08.10.2025. В Реєстрі по декларації з податку на додану вартість позивача за жовтень 2022 р. (від 21.11.2022 №9246797738) відсутня будь-яка інформація про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), яку формує ДПС, у тому числі відсутня: дата прийняття рішення про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України «Про санкції»; дата прийняття рішення про скасування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), прийнятого в порядку, встановленому Законом України «Про санкції». Вказує, що у Реєстрі відсутні відомості щодо наявності обставин, які б перешкоджали поверненню узгодженої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2022 р. у розмірі 2 089 573,00 грн. Зокрема, стосовно ПАТ «Запоріжсталь» не приймалося рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій). Покликається на те, що ПАТ «Запоріжсталь» було подано до Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області заяву від 27.05.2026 №2010110 (яка вручена казначейській службі 29.05.2026) щодо виконання двох виконавчих листів Запорізького окружного адміністративного суду №280/6209/25, у тому числі виконавчого листа №280/6209/25 про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області на користь Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь заборгованості бюджету із відшкодування податку на додану вартість за жовтень 2022 року у розмірі 2 089 573,00 грн. та пені, нарахованої на суму такої заборгованості, у розмірі 155 635,98 грн. Однак, станом на 15.06.2026 (на дату подання цієї заяви) сума бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за жовтень 2022 р. у розмірі 2 089 573,00 грн. та сума пені у розмірі 155 635,98 грн. залишаються не перерахованими на поточний банківський рахунок ПАТ «Запоріжсталь». З огляду на сказане, просить заяву задовольнити.

Головним управлінням Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області подано додаткові пояснення вх. № 35570 від 24.06.2026, в яких вказано, що Головним управлінням в межах наданих повноважень здійснюються усі можливі заходів щодо виконання рішення суду в поточній справі. Таким чином, безпідставні припущення представника позивача щодо ухилення Головного управління від здійснення заходів, спрямованих на виконання рішення, із врахуванням фактажу ВЖЕ вжитих заходів не відповідає ані нормам КАС України, ані процедурно-нормативній базі, ані об`єктивній дійсності. Просить відмовити у задоволенні заяви.

Враховуючи те, що положення ст. 382 КАС України не передбачають обов`язку призначення судового засідання для розгляду заяви про встановлення судового контролю, суд вважає за можливе розглянути заяву в порядку письмового провадження.

Суд, дослідивши матеріали справи, заяви, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, вважає за необхідне зазначити наступне.

За приписами ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, інститут судового контролю за виконанням судового рішення спрямований на забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві.

Відповідно до ст.129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Конституційний Суд України у Рішенні від 30.06.2009 №16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина, та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової (абз. 1 пп. 3.2 п. 3, абз. 2 п. 4 мотивувальної частини).

Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Шмалько проти України від 20.07.2004 зазначив, що право на судовий захист, передбачене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, що остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося. Одним з механізмів, спрямованих на забезпечення ефективності судового рішення, тобто на його виконання, є судовий контроль.

Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України(Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).

Згідно із частинами 2, 3 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

В основу ефективності правосуддя покладається здійснення судом належного контролю за виконанням судового рішення, оскільки головною метою судового рішення є ефективність у поновленні порушених прав осіб.

Тобто рішення суду, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи. Це забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України "Про виконавче провадження". Судовий контроль у формі зобов`язання подати звіт, також є формою забезпечення виконання судових рішень.

Положеннями ст. 381-1 КАС України визначено, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому статтями 287, 382-382-3 і 383 цього Кодексу.

Заяву подано позивачем в порядку ст. 382 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 382-1 КАС України передбачено, що суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої ч. 5 ст. 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.

Отже, наведені процесуальні норми мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження.

Так, Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013, у рішенні від 26.06.2013 звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Отже, обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, гарантується Конституцією України та процесуальним законодавством, а невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Аналіз зазначених положень дає підстави для висновку про те, що встановлення судового контролю за виконанням/ судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання свої зобов`язань у межах відповідної справи.

Враховуючи викладене суд зазначає, що встановлення судового контролю за виконанням судового рішення шляхом зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, про що просить заявник, є правом суду, а не обов`язком, яке не виключає існування принципу обов`язковості судового рішення, згідно із яким судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України (ст. 129-1 Конституції України, ч. 2 ст. 14 Кодексу адміністративного судочинства України).

Підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Верховний Суд у постанові від 29.04.2022 у справі № 120/2914/19-а зазначив, що спосіб судового контролю, передбачений статтею 382 КАС України, спрямований на забезпечення виконання судового рішення суб`єктом владних повноважень. При цьому, аби застосувати вказаний спосіб судового контролю суд повинен мати обґрунтовані сумніви у належному виконанні суб`єктом владних повноважень свого конституційного обов`язку - виконання судового рішення. У свою чергу, особа, яка звертається із заявою про встановлення судового контролю у порядку, передбаченому статтею 382 КАС України, повинна навести достатні аргументи, які б підтверджували необхідність застосування такого виду судового контролю.

Крім того, Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 у справі № 806/2143/15, звертав увагу на те, що застосування ст.382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставою її застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи - позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Однак, суд також враховує, що задля того, щоб відмовити в його встановленні, суд має перевірити належним чином доводи заявника, викладені в його заяві та навести підстави для висновку про відмову в задоволенні заяви, поданої у порядку ст. 382 КАС України.

Судом встановлено, що в обґрунтування заяви представник позивача покликається на те, що ПАТ «Запоріжсталь» має підстави вважати, що відповідачем 2 будуть вчинятися дії щодо затягування виконання судового рішення - затягування перерахування на рахунок позивача у банку бюджетного відшкодування ПДВ та здійснення оплати пені, нарахованої на суму заборгованості з бюджетного відшкодування ПДВ.

В свою чергу, кк вбачається з пояснень відповідача 2 та наданих доказів, на виконання п. 1 розділу ІІІ Наказу Міністерства фінансів України від 09.03.2016 № 343 «Про затвердження Порядку взаємодії податкових, митних органів та органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, у процесі судового розгляду та виконання рішень суду про бюджетне відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, або стягнення митних платежів», Головним управлінням від 01.06.2026 за вихідним № 04-06-06/7441 скеровано виконавчий лист по справі № 280/6209/25 до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з метою забезпечення повноти контролю за правильністю відшкодування та формування довідки про суму залишку невідшкодованого податку на додану вартість за звітний період за формою, передбаченою Порядком № 343.

10.06.2026 за вихідними № 04-08-08/7991, після сплину строку для надання відповіді податковим органом на вищезазначений запит, пакет документів щодо стягнення з коштів Державного бюджету України на користь стягувача у поточній справі, після здійснення заходів, передбачених вимогами Порядку № 343, направлений Головним управлінням на виконання до Державної казначейської служби України.

Копії вказаних листів надано до матеріалів справи та досліджено судом.

Встановлені обставини свідчать про те, що відповідач 2 вживає в межах своїх повноважень заходи на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.10.2025 у справі №280/6209/25.

З огляду на викладене, суд висновує, що заявником не доведено, а судом не встановлено наявність підстав які б свідчили про те, що боржник намагається уникати виконання рішення суду або того, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Відтак, враховуючи вказані вище обставини, суд не вбачає фактичних та правових підстав для реалізації свого диспозитивного права покладення (в порядку частини першої статті 382 КАС України) на відповідача як суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, обов`язку подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, у зв`язку із чим у задоволенні заяви позивача належить відмовити.

Враховуючи наведене, керуючись ст. 248, 256, 382 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника представника Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду від 09.10.2025 у справі №280/6209/25 за позовною заявою Публічного акціонерного товариства Запорізький металургійний комбінат Запоріжсталь до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, Головного управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області про визнання протиправною бездіяльності та стягнення коштів, - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня її постановлення.

Суддя Л.Я. Максименко