Рішення № 137890412, 02.07.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Житомир справа № 240/20992/26

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про визнання протиправною та скасування постанови,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулося Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області із позовною заявою, в якій просить:

- визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Богдана Матвієнка від 27.05.2026 ВП №81117753 про стягнення з ТУ ДСА України в Житомирській області виконавчого збору в сумі 34588,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що з метою виконання судового рішення Територіальне управління звернулося до Державної судової адміністрації України щодо виділення додаткових коштів. Додаткові бюджетні асигнування не були виділені. Державним виконавцем відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа та того ж дня винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 34588,00 грн. Територіальне управління вважає, що виконавчий збір не підлягає стягненню, оскільки виконання рішення здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми. По аналогічним справам постанови про стягнення виконавчого збору визнані протиправними та скасовані.

Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у судове засідання (у письмовому провадженні).

У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що рішення суду не виконано у повному обсязі, оскільки проведено лише нарахування, але не виплату суддівської винагороди ОСОБА_1 . Державний виконавець не може на стадії відкриття провадження перевіряти виконання рішення. Рішення має немайновий характер, тому п. 3 ч. 5 ст. 27 Закону не застосовується. Дії виконавця є законними.

Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), суд встановив таке.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 Позов ОСОБА_1 задоволено.

Зобов`язано Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області нарахувати та виплатити судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 1 січня 2021 року по 31 березня 2024 року та допомогу на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 роки, обчисливши її розмір виходячи у 2021 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684,00 грн та у 2024 році 3028 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів.

Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.11.2024 скасовано в частині задоволених вимог щодо суддівської винагороди судді Житомирського районного суду Житомирської області ОСОБА_1 за період з 19 липня 2022 року по 31 грудня 2023 року та допомоги на оздоровлення у 2023 році. Прийнято в цій частині нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області, Державної судової адміністрації України про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії залишено без розгляду. В решті рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2024 року залишено без змін.

На виконання рішення Житомирського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 у справі №240/9330/24 з урахуванням постанови Сьомого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 року Територіальним управлінням ДСА України в Житомирській області здійснено перерахунок суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення ОСОБА_1 за період з 01 січня 2021 року по 18 липня 2022 та з 01 січня 2024 року по 31 березня 2024 року, виходячи із встановленого на 01 січня 2021 року прожиткового мінімуму для працездатних осіб розмір якого становить 2270,00 грн, станом на 01 січня 2022 року 2481,00 грн., станом на 01 січня 2024 року 3028,00 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов`язкових платежів, що становить 405 766,98 грн.

06.05.2025 ТУ ДСА України в Житомирській області звернулося до Державної судової адміністрації України листом від 06.05.2025 р. №945/25-Вих щодо виділення додаткових коштів по програмі 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" у сумі 405766,98 грн. для здійснення виплати судді ОСОБА_1 по даному рішенню.

Постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Матвієнко Богданом Олеговичем від 27.05.2026 відкрито виконавче провадження ВП № 81117753 за виконавчим листом №240/9330/24 виданого 13.01.2026 року Житомирським окружним адміністративним судом про зобов`язання Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області нарахувати та виплатити судді ОСОБА_1 суддівську винагороду за період з 01 січня 2021 року по 31 березня 2024 року та допомогу на оздоровлення за 2021, 2022, 2023, 2024 рок , обчисливши її розмір виходячи у 2021 році з прожиткового мінімуму для працездатних осіб у розмірі 2270,00 грн, у 2022 році 2481,00 грн, у 2023 році 2684 грн. та у 2024 році 3028 грн, із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахувань загальнообов`язкових платежів.

27.05.2026 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень винесено постанову про стягнення виконавчого збору з позивача в розмірі 34588,00грн .

Вважаючи постанову головного державного виконавця від 27.05.2026 про стягнення виконавчого збору протиправною, Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області звернулося до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження" (далі - Закон №1404-VIII).

Відповідно до ст. 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Пунктом 1 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII передбачено, що примусовому виконанню підлягають рішення на підставі, зокрема виконавчих листів і наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.

Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом (пункт 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII).

Статтею 26 Закону № 1404-VIII визначено початок примусового виконання рішення, зокрема:

- виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої);

- виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону (частина п`ята);

- за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (частина шоста).

Статтею 27 Закону № 1404-VIII визначено засади справляння виконавчого збору, зокрема:

- виконавчий збір - це збір, що справляється на всій території України за примусове виконання рішення органами державної виконавчої служби. Виконавчий збір стягується з боржника до Державного бюджету України (частина перша);

- за примусове виконання рішення немайнового характеру виконавчий збір стягується в розмірі двох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - фізичної особи і в розмірі чотирьох мінімальних розмірів заробітної плати з боржника - юридичної особи (частина третя);

- державний виконавець виносить одночасно з постановою про відкриття виконавчого провадження постанову про стягнення виконавчого збору (крім виконавчих документів про стягнення аліментів) (частина четверта);

- виконавчий збір не стягується: 1) за виконавчими документами про конфіскацію майна, стягнення періодичних платежів (крім виконавчих документів про стягнення аліментів, за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за дванадцять місяців), накладення арешту на майно для забезпечення позовних вимог, за виконавчими документами, що підлягають негайному виконанню; 2) у разі виконання рішень Європейського суду з прав людини; 3) якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень"; 4) за виконавчими документами про стягнення виконавчого збору, стягнення витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених виконавцем відповідно до вимог цього Закону; 5) у разі виконання рішення приватним виконавцем; 6) за виконавчими документами про стягнення заборгованості, що підлягає врегулюванню відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", а також згідно з постановами державних виконавців, винесеними до набрання чинності цим Законом (частина п`ята);

- виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 цього Закону, якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, та у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 17 частини першої статті 39 цього Закону. Виконавчий збір не стягується із сум податкового боргу (у тому числі штрафних санкцій та пені) та недоїмки зі сплати єдиного соціального внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у разі їх списання згідно з пунктами 2-3, 2-4 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України та пунктом 9-15 розділу VIII Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування" (частина дев`ята).

З огляду на викладене, разом з відкриттям виконавчого провадження повинен вирішити питання про стягнення виконавчого збору та винести постанову про стягнення виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону.

Виконавчий збір за своєю правовою природою не є санкцією, що застосовується за невиконання рішення суду, а є платою за вчинення дій, пов`язаних з примусовим виконанням виконавчого документу, що здійснюються органами державної виконавчої служби, тобто є державним збором (платою) за таку процедуру.

Отже, стягнення виконавчого збору одночасно з відкриттям виконавчого провадження є обов`язком державного виконавця.

Водночас, як зазначалось, виконавчий збір не стягується, якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду в порядку, встановленому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень".

Виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом №1404-VIII, та особливості їх виконання встановлює Закон України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень" від 05.06.2012 №4901-VI (далі -Закон №4901-VI).

Згідно частини 1 статті 2 Закон України №4901-VI держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є: державний орган; державні підприємство, установа, організація (далі - державне підприємство); юридична особа, примусова реалізація майна якої забороняється відповідно до законодавства (далі - юридична особа).

Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області є державним органом, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України згідно з ч.1 ст.148 Закону України "Про судоустрій і статус суддів".

Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №4901-VI виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом №1404-VIII, з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом.

Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження, 06.05.2025 ТУ ДСА України в Житомирській області звернулося до Державної судової адміністрації України листом від 06.05.2025 р. №945/25-Вих щодо виділення додаткових коштів по програмі 0501150 "Виконання рішень судів на користь суддів та працівників апаратів судів" за КЕКВ 2800 "Інші поточні видатки" у сумі 405766,98 грн. для здійснення виплати судді ОСОБА_1 по рішенню суду у справі №240/6630/24.

Відповідно до паспорту бюджетної програми на 2026 рік, затвердженого наказом ДСА України від 09.02.2026 № 60, бюджетна програма з кодом КПКВК 0501150 має назву "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя".

Виконавчий лист у справі № 240/9330/24 зобов`язує ТУ ДСА виплатити суддю ОСОБА_1 суддівську винагороду та грошову допомогу на оздоровлення - тобто предмет виконання відповідає предмету бюджетної програми 0501150.

Той факт, що поточного фінансування за цією програмою виявилося недостатньо і позивач звертався по виділення додаткових асигнувань, не спростовує висновку про те, що виконання рішення здійснюється за рахунок коштів цієї програми.

Законодавець у пункті 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII вказує, що виконання "здійснюється" за рахунок бюджетної програми, вказуючи на механізм виконання, а не на факт того, що кошти вже перераховано.

Відповідач у відзиві на позовну заяву зазначив, що рішення у справі № 240/14540/24 є рішенням немайнового характеру, виконання якого регулюється не статтею 3, а статтею 7 Закону № 4901-VI, - а отже, пункт 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII нібито до нього незастосовний.

Суд такі доводи відхиляє, оскільки пункт 3 частини 5 статті 27 Закону № 1404-VIII не містить жодної вказівки на те, що він поширюється виключно на майнові рішення або виключно на рішення, виконання яких регулюється статтею 3 Закону № 4901-VI. Норма сформульована через ознаку механізму виконання ("якщо виконання рішення здійснюється за рахунок коштів бюджетної програми"), а не через формальну ознаку виду рішення.

Щодо постанови Верховного Суду від 14.05.2020 у справі № 336/4615/17, суд зазначає, що вона ухвалена за суттєво відмінних фактичних обставин, де предметом зобов`язання було вчинення дій, реалізація яких не пов`язана з механізмом бюджетної програми для забезпечення виконання рішень суду.

За наведених підстав суд дійшов висновку, що постанова головного державного виконавця Матвієнка Богдана Олеговича від 27.05.2026 ВП №81117753 про стягнення виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн. прийнята не на підставі та не у спосіб, визначені законом, а тому є протиправною і підлягає скасуванню.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Звернення Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області з цим позовом до адміністративного суду зумовлене незгодою із рішенням Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за захистом своїх порушених прав та інтересів як сторона виконавчого провадження, а не як суб`єкт владних повноважень при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Тобто у цьому спорі Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області діє не як суб`єкт владних повноважень, а як сторона виконавчого провадження до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України щодо оскарження постанов старшого державного виконавця цього відділу, винесеної в рамках виконавчого провадження, будучи його стороною, в межах наданих пунктом 1 частиною першою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про застосування положень частини 1 статті 139 КАС України та стягнення з відповідача на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

Адміністративний позов Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області (вул. Мала Бердичівська, 23, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ 26278626) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (майдан Соборний, 1, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10014, ЄДРПОУ 45798761) задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Матвієнка Богдана Олеговича від 27.05.2026 у ВП №81117753 про стягнення з Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області виконавчого збору у розмірі 34588,00 грн..

Стягнути на користь Територіального управління Державної судової адміністрації України в Житомирській області за рахунок бюджетних асигнувань Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Житомирській області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2662,40 грн (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок).

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя О.В. Капинос

02.07.26