Ухвала суду № 137890186, 02.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2026 рокуСправа №160/15308/22

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., розглянувши заяву представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/15308/22 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (адреса реєстрації: вул. Миру, 34, м. Рубіжне, Луганська обл., 93010, фактичне місцезнаходження: вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 43441202) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії

УСТАНОВИВ:

03.06.2026 року представник відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою, у якій просить:

- вирішити питання про зміну способу та порядку виконання рішення по справі № 160/15308/22 шляхом стягнення з Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області на користь ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, установленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 (включно) в сумі 185 357,14 грн.

Вказана заява мотивована тим, що на виконання рішення суду Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області здійснено відповідний розрахунок належної ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 у розмірі 30000 гривень на місяць, в загальному розмірі 185 357,14 грн, а саме: за 5 днів лютого 202 року 5357,14 грн, за 31 день березня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів квітня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день травня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів червня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день липня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день серпня 2022 року 30000,00 грн.

Факт нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди за рішенням суду підтверджується розрахунком потреби в коштах на виплату співробітнику Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (3 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2022 року (згідно із рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 160/15308/22).

Ухвалою від 24 червня 2026 року суд призначив заяву представника позивача про зміну способу та порядку виконання судового рішення суду у справі № 160/22671/21 до розгляду у судовому засіданні на 02 липня 2026 року о 14:20 год.

26.06.2026 представник Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області подало пояснення стосовно заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/15308/22 , де вказало, що резолютивна частина рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 160/15308/22 має зобов`язальний характер. При цьому судом при розгляді вказаної справи не вирішувались вимоги майнового характеру, не досліджувався та не визначався розмір належних до виплати ОСОБА_1 сум додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», а розмір коштів, про який вказує заявник, обраховано ТУ ССО у Луганській області вже після розгляду справи по суті та правильність розрахунку судом не перевірялась.

Таким чином, вважаємо, що обраний заявником спосіб виконання судового рішення шляхом стягнення з ТУ ССО у Луганській області на користь ОСОБА_1 додаткової винагороди у розмірі 185 357,14 грн., не відповідає предмету розгляду справи та не узгоджується зі змістом статті 378 КАС України, та потягне за собою фактично зміну судового рішення по суті, що є неприпустимим, оскільки рішення у справі набрало законної сили.

29.06.2026 ОСОБА_1 подав до суду заперечення на заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення , в яких вказав, що відповідно до Закону України «Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони від 10.06.2026 року № 4908-IX Верховна Рада України постановила зокрема внести до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" (Відомості Верховної Ради України, 2026 р., №№ 7-9, ст. 14) такі зміни "18-1. Установити, що у 2026 році видатки за бюджетною програмою "Виконання рішень судів на користь суддів, працівників апаратів судів та працівників органів і установ системи правосуддя" (код 0501150) у розмірі 1.448.500 тис. гривень, на який видатки за даною бюджетною програмою збільшено Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" щодо фінансового забезпечення сектору безпеки і оборони", використовуються для здійснення видатків, пов`язаних з виконанням рішень судів щодо задоволення позовів співробітників Служби судової охорони стосовно виплати їм додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168".

Таким чином на даний час вже врегулювано питання щодо виплати співробітників Служби судової охорони стосовно виплати їм додаткової винагороди відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28 лютого 2022 року № 168", а тому в задоволенні заяви Харківського міжрегіонального управління міністерства юстиції про зміну способу і порядку виконання судового рішення слід відмовити.

У судове засідання учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду, не прибули.

Відповідно до частини 2 статті 378 КАС України не прибуття у судове засідання учасників справи належним чином повідомлених про дату, час та місце судового розгляду, не перешкоджає такому судовому розгляду.

З урахуванням вищенаведеного, суд зробив висновок про можливість розгляду заяви за їх відсутності та без фіксування судового засідання технічними засобами, що передбачено частиною 4 статті 229 КАС України.

Розглянувши заяву про зміну способу і порядку виконання судового рішення, дослідивши документи, надані на підтвердження обставин, викладених у ній, та матеріали адміністративної справи, суд зазначає про таке.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 160/15308/22 позовну заяву ОСОБА_1 до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, установленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 (включно) року в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

Зобов`язано Територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 додаткової щомісячної винагороди, установленої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 (включно) в розмірі 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.

До Відділу надійшов лист Територіальне управління Служби судової охорони у Луганській області від 16.02.2026, яким повідомлено, що на виконання рішення суду ТУ ССО у Луганській області здійснено відповідний розрахунок належної ОСОБА_1 додаткової винагороди, передбаченої Постановою № 168, за період з 24.02.2022 по 31.08.2022 у розмірі 30000 гривень на місяць, в загальному розмірі 185357,14 грн, а саме: за 5 днів лютого 202 року 5357,14 грн., за 31 день березня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів квітня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день травня 2022 року 30000,00 грн, за 30 днів червня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день липня 2022 року 30000,00 грн, за 31 день серпня 2022 року 30000,00 грн.

Факт нарахування ОСОБА_1 додаткової винагороди за рішенням суду підтверджується розрахунком потреби в коштах на виплату співробітнику ТУ ССО у Луганській області (3 категорія) додаткової винагороди на період дії воєнного стану з 24 лютого 2022 року по 31 серпня 2022 року (згідно рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 у справі № 160/15308/22).

Потреба в коштах на виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2023 по справі № 160/15308/22 склала 259 500,00 грн, у тому числі: додаткова винагорода 185357,14 грн, компенсація ПДФО 33 364,29 грн., єдиний соціальний внесок 40 778,57 грн....

У зв`язку з таким повідомленням представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України звернулась до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам заяви, доводам заявника, викладеним в заяві, суд врахував такі норми чинного законодавства, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин, та релевантні їм джерела права.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

При цьому абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) встановлено, що невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Поняття спосіб і порядок виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення дій, спрямованих на виконання рішення суду.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу судового захисту порушених прав.

Під зміною способу або порядку виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Тобто, зі змісту вказаної норми слідує, що суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів, може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, або ж відмовити по даному питанню, не змінюючи при цьому його змісту.

Водночас слід зауважити, що процесуальна можливість встановити чи змінити спосіб або порядок виконання судового рішення не передбачає зміну судового рішення по суті, обрання нового способу захисту порушеного права, а полягає лише у вирішенні питання про вжиття нових заходів для належного виконання рішення та захисту порушеного права у визначений раніше спосіб.

Як вказано вище, законодавцем визначено як самостійну підставу для зміни способу і порядку виконання судового рішення - невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили таким судовим рішенням, і належним способом та порядком виконання такого рішення, на який слід змінити попередній, є саме стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

Водночас, з матеріалів справи встановлено, що судове рішення у справі № 160/15308/22 не стосується обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг.

Як слідує рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2023 року у справі № 160/15308/22, предметом спору у цій справі було нарахування і виплата позивачеві додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць», починаючи з 01.07.2022 по 19.01.2023.

Відтак приписи абз. 2 ч. 3 ст. 378 КАС України (в редакції Закону №4094-IX від 21.11.2024) не розповсюджуються на ці правовідносини.

Таким чином, сам факт невиконання відповідачем у повному обсязі рішення суду протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням судового рішення, не є безумовною підставою для зміни способу та порядку виконання рішення суду.

Разом з цим, як зазначалося вище, згідно з абз. 1 ч. 3 ст. 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Тож, під зміною способу і порядку виконання судового рішення розуміється застосування судом нових заходів щодо його реалізації у зв`язку з неможливістю його виконання раніше визначеним способом і порядком, при цьому, зміна способу виконання не повинна змінювати (зачіпати) суть самого судового рішення.

Вирішуючи питання про зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати, що під зміною способу і порядку розуміється дія або сукупність дій, якими певним чином досягається кінцевий результат, та що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання рішення неможливим.

Відтак, зміною способу та порядку виконання судового рішення є прийняття судом нових заходів з метою реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. При цьому, суд може змінити порядок і спосіб виконання судового рішення, не змінюючи його змісту.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема шляхом:

4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 2 статті 245 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову як про зобов`язання відповідача вчинити певні дії (п. 4), так і про стягнення з відповідача суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (п. 6).

Отже, зобов`язання відповідача вчинити певні дії і стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

В даному випадку вимога щодо стягнення коштів позивачем не заявлялась, отже у відповідності до приписів ст. 245 КАС України лише суд мав повноваження прийняти рішення про зобов`язання вчинити дії.

Отже, обставини, які стали підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення за своєю правовою природою є іншою позовною вимогою про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження Дніпропетровським окружним адміністративним судом під час прийняття рішення у справі №160/2967/23, зокрема, судом і не вирішувалось питання про розмір заборгованості, що підлягає виплаті, в той час, як у разі стягнення з суб`єкта владних повноважень певної заборгованості обов`язково має бути визначено її розмір, чого у даному випадку судом зроблено не було, бо таке питання при розгляді справи позивачем не ставилося.

Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушеного права не може бути змінений на стадії виконання судового рішення і поза межами судового розгляду позову по суті.

Зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа №21-394а14) та Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа №281/1618/14-а).

Також суд зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.

У спірному випадку встановлено, що фактично неможливість здійснення виплати нарахованих на виконання рішення суду коштів пов`язана з відсутністю бюджетного фінансування боржника.

Таким чином, оскільки виконання рішення суду залежить від бюджетного фінансування, то його виконання можливо і у такий спосіб, як зобов`язання виплатити позивачеві нараховані кошти (здійснити виплату додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану, у розмірі до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, починаючи з 01.07.2022 по 19.01.2023), хоча за певних умов (належне фінансування). Зміна способу і порядку виконання судового рішення, у такому випадку, не може призвести до його фактичного виконання, оскільки така процесуальна дія не може вплинути на фінансування Державою витрат по виплаті додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану позивачу. І від того, що зміниться спосіб виконання із зобов`язання на стягнення, у боржника автоматично не з`являться кошти для фактичного виконання рішення суду.

З огляду на викладене, враховуючи те, що фактично єдиною причиною яка ускладнює виконання рішення суду, є неналежне фінансування витрат по виплаті нарахованих сум додаткової винагороди, суд доходить висновку про відсутність правових підстав для зміни способу і порядку виконання рішення суду за заявою державного виконавця.

При цьому суд також враховує, що право особи, тобто стягувача, на здійснення виплати додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України №168 від 28.02.2022 року «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», не може ставитися в залежність від бюджетних асигнувань, а органи державної влади (місцевого самоврядування) не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань. В той же час, у спірному випадку йдеться не про право особи на такі виплати, а про правові підстави для зміни способу і порядку виконання судового рішення, разом з цим, зміна способу і порядку виконання рішення суду, у такому випадку, не захищає право позивача на отримання перерахованих сум додаткової винагороди, які фактично можуть бути виплачені за наявності відповідних бюджетних асигнувань.

З огляду на вищевикладене у сукупності, проаналізувавши встановлені обставини справи, суд зробив висновок про відсутність правових підстав для задоволення заяви представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/15308/22, у зв`язку з чим, подана заява про зміну способу і порядку виконання рішення суду підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись статтями 243, 248, 256, 293-297, 378 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви представника відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Луганській та Харківській областях Харківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про зміну способу і порядку виконання судового рішення у справі № 160/15308/22 за позовом ОСОБА_1 (адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Територіального управління Служби судової охорони у Луганській області (адреса реєстрації: вул. Миру, 34, м. Рубіжне, Луганська обл., 93010, фактичне місцезнаходження: вул. Академіка Янгеля, 4, м. Дніпро, 49089, код ЄДРПОУ 43441202) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Копію ухвали суду невідкладно надіслати сторонам.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду у 15 - денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя С.В. Ніколайчук