Ухвала суду № 137889828, 02.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

02 липня 2026 рокуСправа №160/13250/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши у м. Дніпрі в порядку письмового провадження клопотання Волинської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін у справі №160/13250/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови,

ВСТАНОВИВ:

18.05.2026 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Альбакор» до Волинської митниці про визнання протиправним і скасування рішення та картки відмови.

Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/13250/26 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.05.2026 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме для доплати судового збору у розмірі 2563,16 грн і надання до суду офіційного перекладу документів, доданих до позовної заяви, викладених іноземною мовою, а також копій перекладу для інших учасників справи.

04.06.2026 через систему «Електронний суд» від позивача надійшла заява про усунення недоліків, з якої видно, що недоліки позовної заяви були виправлені.

Ухвалою суду від 09.06.2026 прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.

22.06.2026 через систему «Електронний суд» представником Волинської митниці подано клопотання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін у справі №160/13250/26.

В обґрунтування клопотання зазначено, що зважаючи на виключні повноваження митних органів щодо здійснення державної митної справи, в тому числі щодо перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару, що безпосередньо пливає на розмір необхідних до сплати митних платежів за митне оформлення, а також враховуючи характер спірних правовідносин, які є предметом судового розгляду, та обраний позивачем спосіб захисту порушених на його думку прав, представник Волинської митниці просить суд розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного провадження у судовому засіданні із викликом (повідомленням) сторін.

Розглянувши клопотання, суд зазначає про таке.

Пунктом 3 ч. 3 ст. 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до ч. 4 ст. 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись приписами ст. 257 КАС України, судом було вирішено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Отже, зазначеною нормою передбачено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін, якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що предмет спору, характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників у цій адміністративній справі не вимагають проведення підготовчого провадження та судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Крім того, суд звертає увагу, що в ухвалі суду про відкриття спрощеного провадження зазначено про право відповідача подати відзив на позовну заяву. При цьому, позивач має право подати до суду відповідь на відзив, а відповідач заперечення.

З урахування цього, суд зазначає, що принцип змагальності сторін під час розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи реалізується в тому, що учасники справи, обґрунтовуючи свої доводи чи заперечення, можуть подавати до суду заяви по суті справи у спрощеному позовному провадженні.

Дослідивши матеріали справи, враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, в тому числі відсутність клопотань про виклик свідків тощо, кількість учасників справи, суд уважає, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагає розгляду справи за правилами загального позовного провадження або за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому клопотання відповідача є таким, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст. 12, 44, 243, 248, 250, 256, 257, 260-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Волинської митниці про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні із повідомленням (викликом) сторін у справі №160/13250/26 відмовити.

Ухвала набирає законної сили в порядку ст. 256 КАС України і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Н.В. Кучугурна