Ухвала суду № 137889824, 01.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 липня 2026 рокуСправа №160/16970/26Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бухтіярової М.М.

розглянувши у спрощеному позовному провадженні (у письмовому провадженні) клопотання Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «М`ЯСНА ВЕСНА» про перехід до розгляду за правилами загального позовного провадження адміністративної справи №160/16970/26 за позовною заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «М`ЯСНА ВЕСНА» про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «М`ЯСНА ВЕСНА», в якій позивач просить:

-стягнути податковий борг з Товариства 3 обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «М`ЯСНА ВЕСНА» (ЄДРПОУ 37379223) у розмірі 1097811,34 грн, шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків.

Ухвалою суду 22.06.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/16970/26; справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Цією ж ухвалою суду витребувано у Товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «М`ЯСНА ВЕСНА» (ЄДРПОУ 37379223) докази узгодження податкових повідомлень-рішень №0208130707 від 22.04.2025, №0208130707 від 22.04.2025, №0208250707 від 22.04.2025, №0146662301 від 19.03.2025; докази погашення суми податкового боргу (за наявності).

Сторони належним чином повідомлені про судовий розгляд справи, що підтверджується доказами, наявними в матеріалах справи.

29.06.2026 від відповідача надійшла заява із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного провадження.

В обґрунтування клопотання зазначено, що розгляд справи має здійснюватись у порядку загального позовного провадження з викликом сторін справи з огляду на її складність, значення для сторін справи, а також те, що пріоритетним під час її вирішення є повне, всебічне і об`єктивне вирішення спору, а не швидкість розгляду. Справа №160/16970/26 не є справою незначної складності, оскільки передбачає необхідність дослідження значного масиву письмових доказів. Складність даної справи обумовлена тим, що товариство є релакованим із зони активних бойових дій, мова йде про необхідність формування правозастосовної практики з вирішення спорів, що зумовлені особливостями воєнного стану та обмежень у діяльності суб`єктів господарювання. Натомість розгляд справи за правилами спрощеного провадження без виклику сторін фактично позбавляє можливості надати суду вмотивовані і доречні пояснення по суті спору і питань, що можуть виникнути під час розгляду справи по суті, бути присутнім під час дослідження доказів та повною мірою реалізувати всі інші процесуальні права надані законом стороні у справі.

Розглянувши подане відповідачем клопотання, суд виходить з наступного.

Статтею 1 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (далі - КАС України).

Частинами 1-3 статті 12 КАС України передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

При цьому, частиною 4 статті 12 КАС України визначено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:

1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;

2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;

4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;

6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Умови, за яких суд має право розглядати справи у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом.

Згідно із частиною 2 статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом частиною 4 цієї статті за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, цим Кодексом визначено виключні категорії спорів, які не можуть бути розглянуті адміністративним судом в порядку спрощеного позовного провадження.

При цьому, законодавець чітко визначив, що за правилами спрощеного позовного провадження може розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та у частині 4 статті 257 КАС України.

Проте, предмет спору у даній справі не віднесений до категорій, перелічених у частині 4 статті 12 КАС України та частині 4 статті 257 КАС України.

Суд зазначає, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав (абзац перший підпункту 3.1 пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).

Розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі (частина перша статті 262 КАС України) з усіма правами, наданими сторонам Кодексом адміністративного судочинства України та наведених додатково судом в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 8 статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідач не обмежений у своєму праві подавати заяви по суті, письмові пояснення із викладенням своєї позиції щодо суті спору, а також заявляти клопотання та заяви, наводити свої доводи, міркування щодо спірного питання, заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань іншої сторони (опонента), та користуватись усіма наданими процесуальними правами учасників справи.

Також, положення КАС України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

Таким чином, розгляд справ у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами жодним чином не свідчить про порушення принципів верховенства права, законності, рівності всіх учасників адміністративного процесу, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування усіх обставин справи.

Покликання відповідача на значимість справи, так само як і непогодження з діями/бездіяльністю позивача у спірних правовідносинах, не можуть бути сприйняті як належний аргумент для переходу до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Будь-який спір з огляду на дії позивача щодо його ініціювання є значимими для нього, так само як і для відповідача, оскільки судове провадження має наслідком ухвалення судового рішення, яким вирішується спір між ними. При цьому, суд звертає увагу, що таке судове рішення підлягатиме оскарженню в порядку, визначеному КАС України.

Крім того, у поданому відповідачем клопотанні не зазначено та не обґрунтовано, з`ясування яких обставин та дослідження яких доказів є необхідним саме у судовому засіданні, та яким чином розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні) вплине на всебічність з`ясування обставин справи або їх повноту.

Суд зазначає, що законодавець не пов`язує законність та обґрунтованість судового рішення з викликом сторін у судове засідання.

За таких обставин, суд вважає, що клопотання відповідача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження необґрунтоване та задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, при вирішенні клопотання судом враховано наступне.

24 лютого 2022 року Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому, воєнний стан в країні неодноразово продовжувався та на час вирішення заяви не припинено.

В силу положень частини першої статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 № 389-VIII у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів.

Відповідно до статті 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» від 12.05.2015 №389-VIII у умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

З огляду на предмет спору, характер спірних правовідносин, а також приймаючи до уваги рішення Ради суддів України від 05.08.2022 № 23 щодо роботи судів в умовах воєнного стану, враховуючи нестабільність ситуації в регіоні з початку повномасштабної військової агресії, часті масовані обстріли всієї території України, в тому числі території м. Дніпра та Дніпропетровської області, суд вважає за необхідне продовжити розгляд справи у спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін (у письмовому провадженні), оскільки участь сторін у судовому засіданні в приміщенні суду може бути небезпечна для їх життя та здоров`я.

Керуючись ст. ст. 9, 12, 257, 262, 248, 256 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНИЙ БУДИНОК «М`ЯСНА ВЕСНА» про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.

Ухвала не може бути оскаржена окремо, але заперечення проти неї можуть бути включені до скарги на судове рішення, ухвалене за результатами розгляду даної справи.

Суддя М.М. Бухтіярова