Рішення № 137889614, 01.07.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 року Справа № 160/4675/26

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної

служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

27.02.2026 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому позивач просить:

- визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року,

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року;

- визнати протиправними дії 1 державного пожежно- рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по день звільнення із застосуванням базового місяця березень 2018 року та індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від. 17.07.2003 №1078,

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.09.2021 року включно із застосуванням базового місяця - березень 2018 року;

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 року по 09.09.2021 року включно в розмірі 174982,41грн., відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078..

В обґрунтування своїх вимог позивач, зазначив, що позивач проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області. Під час проходження служби, відповідачем не проведено розрахунків щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення, яка гарантована чинним законодавством України, зокрема, Законом України від 03 липня 1991 року №1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення», постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення», а також численними роз`ясненнями Міністерства соціальної політики та Департаменту фінансів України Міноборони. Позивач вважає дії відповідача щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення та щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 при нарахуванні та індексації грошового забезпечення, протиправними, що стало підставою для звернення до суду з позовною заявою для захисту своїх прав, у зв`язку з чим позивач просив задовольнити позовні вимоги.

05.03.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін.

01.07.2026 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк розгляду справи.

Копія ухвали від 05.03.2026 року та позовні матеріали були направлені відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлено в його електронний кабінет 27.02.2026 року та 05.03.2026 року, що підтверджується довідками про доставку електронного листа.

Будь-яких клопотань та відзиву на позов у встановлений судом строк до суду не надходило, причин поважності його неподання також не повідомлено.

Відповідно до ч.6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 до 10.09.2021 року проходив службу в органах Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, зокрема у 1 державному пожежно- рятувальному загоні Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Під час проходження служби, відповідачем не було проведено перерахунок та виплата індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 10.09.2021 року.

У лютому 2026 року позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив повідомити чи виплачувалася, у тому числі, у період проходження служби з 01.12.2015 року до моменту звільнення індексація грошового забезпечення та якщо так, повідомити який базовий місяць був застосований під час її проведення.

За результатами мого звернення до відповідача, листом від 20.02.2026 року № 49-101-624/49-101 03 надав довідки про грошове забезпечення ОСОБА_1 за 2015 року 2021 року, в яких не зазначено базовий місяць для нарахування індексації, а також видно, що індексація не виплачувалась у повному обсязі.

Позивач не погоджується з діями відповідача щодо невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення з 01.12.2015 року по 10.09.2021 року та вважає їх протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства, що і стало підставою для звернення з даною позовною заявою до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XII «Про військовий обов`язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України, пов`язана із захистом Вітчизни. У зв`язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.

Частинами 1-4 статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-XII) встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Абзацом другим частини 3 статті 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Індексація грошового забезпечення військовослужбовцям здійснюється в порядку та розмірах, установлених законодавством.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 №1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі Закон №1282-ХІІ).

Відповідно до статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

По суті індексація являється складовою грошового забезпечення (заробітної плати) в частині додаткового грошового забезпечення та являється однією з основних державних гарантій щодо оплати праці працівників в тому числі військовослужбовців.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постановах від 06 червня 2018 року справа N 695/984/16-ц (провадження N 61-12183св18) та 03 квітня 2019 року справа №638/9697/17 (провадження №К/9901/30616/18).

Статтею 2 Закону № 1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статті 4 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки (в редакції до 01.01.2016 року в розмірі 101 відсоток).Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

Відповідно до статті 6 Закону №1282-ХІІ грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.

Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 затверджено «Порядок проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою (далі Порядок №1078). Цей Порядок визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання державних та приватних виконавців, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників (п. 1 Порядку №1078).

Відповідно до пункту 1.1 Порядку №1078 індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки. До 01.01.2016 року поріг індексації встановлювався в розмірі 101 відсоток (внесені зміни постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2016 рок №77).

Абзацом 1 пункту 5 Порядку №1078 (редакції від 15.12.2015 року, вступив в дію з 01 грудня 2015 року) визначено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Абзацом 2 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених тарифних ставок.

Тобто, відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078, - місяць за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення є місяць в якому відбулося підвищення тарифних ставок (окладів) (далі базовий місяць).

Відповідно до пункту 10-2 Порядку №1078, дане стосується як і для новоприйнятих, так і для переведених військовослужбовців (працівників) на інші посади.

При цьому, питання виплати суми індексації у місяці підвищення посадових окладів, а також виплати визначеної суми індексації до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) врегульовано абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.

Щодо розрахунку, встановлення базового місяця та виплати індексації грошового забезпечення передбаченої абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, суд зазначає наступне.

Виходячи з частини першої даної позовної заяви вбачається, що нормами Порядку №1078 передбачено виплату індексації двох видів:

1) так звана «поточна індексація» - виплачується у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотки (абз. 2. п. 1-1 Порядку №1078);

2) так звана «індексація-різниця» - виплачується у разі, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, яка склалась у місяці підвищення доходу, проводиться виплата індексації, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, до якої додається сума індексації, яка складається в наслідок вимог передбачених абзацом 2 пункту 1-1 Порядку №1078 (абз. 3,4,6 п. 5 Порядку №1078).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року у аналогічній справі № 400/3826/21, постанові від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 11 травня 2023 року по справі №260/6386/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22.

Предметом спору в даний період є визначення базового місяця для розрахунку так званої «поточної» індексації грошового забезпечення, оскільки з наступного місяця за базовим здійснюється обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком.

Визначення базового місяця для розрахунку індексації з грудня 2015 року залежить виключно від зміни посадового окладу за посадою згідно рішень Уряду.

Так, пунктом 3 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців (тарифних сіток), яка набрала чинності 01 січня 2008 року.

Тобто січень 2008 року є місяцем підвищенням тарифних ставок (посадових окладів), а тому є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям в тому числі для новоприйнятих або переведених на інші посади.

Не застосування відповідачем з 01.12.2015 року базового місяця індексації січень 2008 року є протиправним, порушує вимоги абзаців 1, 2 пункту 5 та пункту 102 Порядку №1078, якими визначено що таким місяцем повинен бути місяць підвищення тарифних ставок (окладів) та посадові оклади військовослужбовців за посадами з 01 січня 2008 року по 28 лютого 2018 року були незмінними.

Виходячи з вищезазначеного не застосування відповідачем з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року базового місяця індексації січень 2008 року є протиправним, оскільки посадові оклади військовослужбовців за посадами з січня 2008 року по лютий 2018 року - були незмінними, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо виплати індексації-різниці за період з 01.03.2018 року по 09.09.2021 року, суд зазначає наступне.

Так, 01 березня 2018 року вступила в дію постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», якою було затверджено нові схеми тарифних розрядів військовослужбовців.

Відповідно до абзаців 1, 2 пункту 5 Порядку №1078 значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), приймається за 1 або 100 відсотків, а обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з наступного місяця.

Тобто, базовим місяцем індексації в даний період є березень 2018 року, що не є спірним у межах цієї справи.

Не є спірним між сторонами та обставина, що відповідно до офіційних даних, які містяться на сайті Державної служби статистики України, з квітня 2018 року до жовтня 2018 року індекс споживчих цін, який обчислюється наростаючим підсумком не перевищував поріг індексації 103%.

При цьому у спірний період спірним між сторонами є виплата суми індексації у разі настання обставин передбаченими абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, які відповідачем були повністю проігноровані.

Підвищення тарифних ставок (окладів) та прийняття значення індексу споживчих цін у цьому місяці за 1 або 100 відсотків, а також не перевищення наростаючого індексу споживчих для цін порогу індексації 103 відсотки, - не є безумовною підставою не виплачувати індексацію грошового забезпечення.

Так, абзацом 3 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

Тобто, підвищення посадового окладу у певному місяці не тягне за собою безумовне припинення виплати індексації у подальших періодах, оскільки лиш за умови, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу індексація не нараховується, що проігноровано відповідачем.

Абзацом 4 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

Абзацом 5 пункту 5 Порядку №1078 передбачено, що у разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Абзацом 6 пункту 5 Порядку №1078 визначено, що до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної (згідно абзаців 4, 5 пункту 5 Порядку №1078) суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації зазначеного у пункті 1-1 Порядку №1078 (103 відсотки).

Отже, для вирішення питання про наявність підстав для виплати індексації у місяці підвищення доходу (базовому місяці) необхідно враховувати дві складові: розмір підвищення грошового доходу особи, що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду; суму індексації, що склалася у місяці підвищення грошового доходу що відбувся у зв`язку зі зміною посадових окладів згідно рішень Уряду (березень 2018 року); і встановлювати, чи перевищує розмір підвищення грошового доходу особи суму індексації, що склалася у місяці підвищення посадових окладів.

Так, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу, то індексація не нараховується.

Якщо ж розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, то сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 Порядку № 1078 (103 відсотки).

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі № 400/3826/21, у якій Верховним Судом у пунктах 86 - 110 постанови надано детальні роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 при нарахуванні індексації військовослужбовцям у період з березня 2018 року та права на отримання індексації-різниці в період з 01 березня 2018 року по дату звільнення з військової служби або по дату підвищення посадових окладів за рішенням Уряду.

Зокрема, Верховним Судом у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 у пунктах 104-109 постанови зазначено коло обставин, які підлягають встановленню на виконання вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, а саме:

«104. Щодо кола обставин, які належить з`ясувати для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078, Суд звертає увагу на таке.

105. Буквальний спосіб тлумачення цих норм свідчить про те, що для їхнього застосування суд повинен встановити:

105.1. розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);

105.2. суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року

(Б);

105.3. чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).

106. Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року (з урахуванням ухвали Верховного Суду від 30.03.2023 року).

106.1. В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

107. Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).

108. Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.

109. Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А)».

Аналогічні правові висновки Верховного Суду висвітлені у постанові від 06 квітня 2023 року по справі №420/11424/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №560/13302/21, постанові від 12 квітня 2023 року по справі №420/6982/21, постанові від 03 травня 2023 року по справі № 160/10790/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №120/7243/21-а, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 09 травня 2023 року по справі №560/538/22, постанові від 10 травня 2023 року по справі № 260/5461/21, постанові від 11 травня 2023 року по справі №260/6386/21, постанові від 22 червня 2023 року по справі № 520/6243/22 чим підтверджується незмінність правової позиції Верховного Суду.

Як зазначено Верховним Судом, у постанові від 23 березня 2023 року по справі №400/3826/21 зазначив, що розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.

В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).

Тобто, Верховний Суд надаючи роз`яснення щодо застосування норм абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 дійшов висновку, що при визначенні розміру підвищення грошового доходу слід порівнювати повне, фактично виплачене грошове забезпечення в березні 2018 року з повним фактично виплаченим грошовим забезпеченням в лютому 2018 року за виключенням складових грошового забезпечення, які мають разовий характер.

В свою чергу задля уникнень маніпуляцій з боку відповідача щодо складових грошового забезпечення, які були виплачені позивачу слід зазначити, що «щомісячна додаткова грошова винагорода» є складовою грошового забезпечення військовослужбовців та є складовою місячного грошового забезпечення, що неодноразово досліджувалося судами та підтверджується правовою позицією висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №522/2738/17 (провадження №11-806апп18), в якій здійснено відступ від правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові цього суду від 10.03.2015 року (№21-70а15).

Виходячи з даних довідки про розміри грошового забезпечення яка була надана відповідачем, нарахований місячний грошовий дохід позивача: за лютий 2018 року становить 8211,45 грн та за березень 2018 року становить 8743,44 грн.

Таким чином, місячний грошовий дохід позивача у зв`язку з підняттям з 01.03.2018 року посадових окладів збільшився та становить 8743,44 грн. 8211,45 грн = 531,99 грн.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762 грн, величина приросту індексу споживчих цін з січня 2008 року складала 253,30%.

Оскільки у березні 2018 року сума на яку збільшилось грошове забезпечення у березні 2018 року (531,99 грн) порівняно з лютим 2018 року є меншою ніж 4463,15 грн, слід дійти висновку, що з 01.03.2018 до наступного підвищення посадових окладів позивач має право на отримання «індексації-різниці».

Отже, сума можливої індексації позивача у березні 2018 року становила 4463,15 грн. (1762,00 грн. * 253,30% / 100).

Такий розмір індексації грошового забезпечення 4463,15 грн, який припадав на місяць підвищення посадових окладів військовослужбовцям (березень 2018 року) неодноразово досліджувався та встановлювався судами, та такий підтверджується постановою Верховного Суду від 22 червня 2023 року у справі №520/6243/22.

Враховуючи вищевикладене та відсутність підвищення грошового доходу позивача у березні 2018 року в сумі 531,99 грн. не перевищило розмір можливої індексації, яка припадала на березень 2018 року 4 463,15 грн.

Тобто, відповідно до вимог абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума належної позивачу «індексації-різниці» грошового забезпечення в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а саме: 4 463,15 грн. 531,99 = 3931,16 грн.

Такий розмір «індексації різниці» грошового забезпечення 3894,65 грн., згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотки.

Таким чином, виходячи з зазначеного вище, розмір підвищення грошового доходу позивача не перевищив розмір індексації, яка припадала на місяць підвищення такого доходу (березень 2018 року) 4463,15 грн, тому сума «індексації-різниці» його грошового забезпечення склала 3931,16 грн. Такий розмір «індексації-різниці» грошового забезпечення, згідно абзацу 6 пункту 5 Порядку №1078 повинен був бути виплачений позивачу по день звільнення з військової служби або до наступного підвищення тарифної ставки (окладу) та до такого розміру додається сума «поточної» індексації, яка виплачується коли величина індексу споживчих цін перевищить поріг в розмірі 103 відсотка.

Водночас, у відповідача в силу вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 не було законних підстав не виплачувати позивачу спірну індексацію у період з 01 березня 2018 року.

Таким чином, бездіяльність відповідача щодо невиплати індексації-різниці грошового забезпечення позивачу за період з 01.03.2018 року по 09.09.2021 року включно із застосуванням належного розміру величини індексації грошового забезпечення військовослужбовців у березні 2018 - 3931,16 грн., відповідно до вимог абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 є протиправною.

Відтак, враховуючи викладене, слід зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію-різницю грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.09.2021 року включно відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 з врахуванням розміру величини індексації грошового забезпечення військовослужбовців у березні 2018 3931,16 грн., - визначення для всього періоду в якості місяця підвищення доходу березня 2018.

Щодо позовних вимог в частині визначення суми доплати індексації грошового забезпечення в розмірі 174982,41 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, захисту адміністративним судом підлягають порушені права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Отже, обов`язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб`єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.

Суд зазначає, що, на момент звернення до суду з даним позовом, порушене виключно право позивача на отримання індексації-різниці за спірний період, отже спору щодо суми індексації на даний час між сторонами не має.

Суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце у майбутньому, тому суд дійшов висновку про відмову в позові у частині визначення суми індексації грошового забезпечення в розмірі 174982,41 грн.

Відповідно до ч. 1.ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене у сукупності, позовна заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області (51931, Дніпропетровська область, місто Кам`янське, вул. Героїв-рятувальників, буд. 11, код ЄДРПОУ 38283752) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням базового місяця - січень 2008 року.

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року, із застосуванням базового місяця - січень 2008 року, з урахуванням виплачених сум.

Визнати протиправними дії 1 державного пожежно- рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 09.09.2021 року із застосуванням індексації-різниці (щомісячної фіксованої індексації) у розмірі 3931,16 грн щомісячно, відповідно до абзаців 4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від. 17.07.2003 №1078.

Зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію-різницю (щомісячну фіксовану індексацію) за період з 01.03.2018 року по 09.09.2021 року включно в розмірі 3931,16 грн щомісячно, відповідно до абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням виплачених сум.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295,297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя М.В. Дєєв