Ухвала суду № 137889578, 27.04.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 квітня 2026 рокуСправа №160/33466/23

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Коренева А.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 ) Міністерства оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року позовну заяву задоволено частково, зокрема, зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_2 ) додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в період з 06.04.2023 року по 19.04.2023 рік та з 14.05.2023 року по 23.05.2023 рік.

Рішення суду від 13.05.2024 року у справі № 160/33466/23 набрало законної сили 19.11.2024 року.

05 грудня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 13.05.2024 у справі № 160/33466/23.

На обґрунтування заяви зазначив, що 24.07.2025 року направлено заяву про примусове виконання рішення до відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Постановою відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 04.08.2025 року відкрито виконавче провадження №78754731 (ідентифікатор доступу: АВ1114354ГА9). Відповідачем рішення суду від 13.05.2024 року не виконано, у зв`язку з чим він звернувся із заявою про встановлення судового контролю.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2025 року встановлено судовий контроль за виконанням судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 у справі № 160/33466/23. Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 відповідно до статті 382 КАС України подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 року по справі № 160/33466/23 протягом 90 днів з моменту отримання копії цієї ухвали суду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року в прийнятті та затвердженні звіту Військової частини НОМЕР_1 про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 відмовлено. Встановлено Військовій частині НОМЕР_1 новий строк у 90 днів для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.05.2024 по адміністративній справі № 160/33466/23.

10 квітня 2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 13.05.2024 у справі № 160/33466/23

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 гривень пропорційно часу перебування на стаціонарному лікуванні в період з 06.04.2023 року по 19.04.2023 рік та з 14.05.2023 року по 23.05.2023 рік, на стягнення з Військової частини НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 додаткову винагороду у розмірі 100 000,00 грн щомісячно, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», в сумі 78 924,74 грн. за банківськими реквізитами.

На обґрунтування заяви позивачем зазначено, що станом на 30 березня 2026 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суд від 13.05.2024 у справі № 160/33466/23, яке набрало законної сили відповідачем не виконано.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16 квітня 2026 року призначена заява до розгляду в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та доводи поданої заяви, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви.

Статтею 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України.

Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частиною 2 статті 14 КАС України судові рішення, які набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами, та їх об`єднаннями на всій території України.

Відповідно до статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані ст. 378 КАС України.

Разом з тим, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» від 21.11.2024 року №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до положень статті 378 КАС України, зокрема й у частині зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Так, відповідно до змісту частин 1, ст. 378 КАС України (у редакції Закону № 4094-IX, що діє з 19.12.2024 року), за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Невиконання суб`єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб`єкта владних повноважень відповідних виплат.

З аналізу положень частин першої, третьої статті 378 КАС України суд дійшов висновку, що підставою для застосування правил цієї норми є настання обставини, що перешкоджають належному виконанню судового рішення в адміністративній справі, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Тобто, зміна способу і порядку виконання рішення суду - це прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими судом. Отже, суд за наявності обґрунтованих підстав та належних доказів може змінити спосіб та порядок виконання рішення суду, однак не змінюючи при цьому його змісту, або ж відмовити в задоволенні такої заяви.

Так, саме поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Обґрунтовуючи необхідність зміни способу та порядку виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду у справі № 160/33466/23, позивач посилається на ч.3 ст. 378 КАС України, проте суд вважає необхідним відмітити, що грошове забезпечення, нарахування і виплата якого була предметом позову у цій справі, не належить до зазначених у нормі ч.3 ст. 378 КАС України виплат, оскільки виплата грошового забезпечення, не є видом пенсії або соціальної виплати.

Отже, зобов`язання відповідача вчинити певні дії зі стягнення з відповідача грошових коштів є різними за своєю суттю способами захисту прав та інтересів позивача, які обираються позивачем при поданні позову, а судом при ухваленні рішення.

У даному випадку вимога щодо стягнення коштів позивачем не заявлялась, отже у відповідності до приписів ст. 245 КАС України лише суд мав повноваження прийняти рішення про зобов`язання вчинити дії.

Також зауважує, що при вирішенні заяви про зміну способу і порядку виконання судового рішення дослідженню та аналізу підлягає саме можливість виконання рішення раніше визначеним способом і порядком.

У цій справі виконання рішення суду, на думку заявника, неможливе через відсутність коштів, виплата яких буде здійснена за наявності відповідного фінансування з Державного бюджету України.

Отже, обставини, які стали підставою для зміни способу та порядку виконання судового рішення за своєю правовою природою є іншою позовною вимогою про стягнення коштів, яка не була предметом розгляду та дослідження Дніпропетровським окружним адміністративним судом під час прийняття рішення 13 травня 2024 року.

Аналізуючи норми статті 378 КАС України у системному зв`язку із нормами, які гарантують право на судовий захист і передбачають форми й способи його реалізації, суд наголошує, що в контексті спірних правовідносин обставини, якими обґрунтовувалася необхідність зміни способу і порядку виконання судового рішення, не можуть бути підставами для такої зміни до вказаних правовідносин.

Таким чином, зміна на підставі статті 378 КАС України способу і порядку виконання судового рішення не передбачає зміни обраного судом відповідно до статті 245 КАС України при ухваленні рішення способу відновлення порушеного права.

Аналогічні правові позиції викладені в постановах Верховного Суду України від 11 листопада 2014 року (справа № 21-394а14) та Верховного Суду від 30 липня 2019 року (справа № 281/1618/14-а).

З огляду на вищевикладене, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 248, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення або зміну способу та порядку виконання судового рішення залишити без задоволення.

Копію даної ухвали направити учасникам справи та заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Суддя А.О. Коренев