Рішення № 137889030, 01.07.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/1615/26

Провадження №2/726/582/26

Категорія 60

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Проскурняка І. Г., за участю секретаря судових засідань Богонос Г.Й. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Суружіу Наталія Дмитрівна про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування,

ВСТАНОВИВ :

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду із позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок в поряду спадкування до відповідача Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Суружіу Н.Д.

В позові посилаються на те, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її тітка ОСОБА_2 . Зазначає, що тітка у 1964 році побудувала будинок по АДРЕСА_1 , що підтверджується актовим записом від 11 травня 1957 року за яким, згідно рішення міськвиконкому №205/8 від 26 квітня 1957 року, ОСОБА_2 , як забудовнику, в натурі проведено відвід присадибної ділянки під індивідуальне житлове будівництво. Даний факт підтверджується зведеним оціночним актом по домоволодінню, виданим Міським бюро технічної інвентаризації, від 30 вересня 1964 року та технічним паспортом № НОМЕР_1 , виданим Чернівецьким комунальним обласним бюро технічної інвентаризації від 02 грудня 2014 року, в якому зазначено, що житловий будинок «А», надвірні будівлі та споруди побудовані до 05 серпня 1992 року, що згідно Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації не є самовільним.

На даний час належним чином оформити правовстановлюючі документи на житловий будинок не є можливим в зв`язку із смертю спадкодавцю - ОСОБА_2 . Чинне законодавство не передбачає можливості реєстрації права власності на нерухоме майно за померлою особою.

Після смерті ОСОБА_2 залишилося спадкове майно, яке складається із житлового будинку АДРЕСА_2 , позначений в технічному паспорті літерою «А», загальною площею 45,7 кв.м., житлового площею 24,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сараєм «Б», вбиральнею «В», колодязем «№12», огорожею «№2». Загальна інвентаризаційна вартість становить 60 904,00 гривень.

Зазначає, що за свого життя ОСОБА_2 склала заповіт, посвідчений Другою Чернівецькою державною нотаріальною конторою 08 травня 2007 року, в якому заповіла спірний будинок ОСОБА_3 . Згідно із свідоцтвом, виданим 31 жовтня 1988 року серія НОМЕР_2 її прізвище було змінено на ОСОБА_4 , як спадкоємця належного на праві власності житлового будинку з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташованого у АДРЕСА_3 .

07 грудня 2007 року, позивачка подала заяву №284 про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом до Другої Чернівецької державної нотаріальної контори, що підтверджується архівною довідкою №182/01-17, виданою Державним нотаріальним архівом у Чернівецькій області Івано - Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 15.04.2026 року.

10 серпня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 зареєстровано шлюб, у зв`язку з чим вона змінила прізвище на « ОСОБА_4 », замість зазначеного у заповіті « ОСОБА_6 ».

Для оформлення спадкових справ на будинок, 03 лютого 2026 року, вона звернулася до приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу, але відповідно до Постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 03 лютого 2026 року їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на житловий будинок АДРЕСА_2 . Підставою відмови вказано відсутність правовстановлюючого документу на домоволодіння, оскільки права власності на будинок за життя спадкодавець не зареєструвала.

Зазначає, що обов`язкова реєстрація (інвентаризація) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ могла здійснюватися виконавчими комітетами місцевих рад, вважає, що рішення №205/8 Чернівецької міських ради про відведення земельної ділянки під індивідуальне житлове будівництво житлового будинку за адресою АДРЕСА_1 , підтверджує належність будинку її тітці ОСОБА_2 .

Просить суд визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 , позначений в технічному паспорті літерою «А», загальною площею 45,7 кв.м. житлового площею 24,2 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами: сараєм «Б», вбиральнею «В», в колодязем «№1», огорожею «№2».

Представник відповідача Чернівецької міської ради спрямував до суду відзив на позов в якому зазначив, що рішенням виконкому Чернівецької міськради депутатів трудящих від 26.04.1957 року ОСОБА_2 земельна ділянка під індивідуальне житлове будівництво відведено на 4-му провулк у АДРЕСА_4 . Натомість позивач просить визнати право власності на житловий будинок АДРЕСА_2 .

Крім того, позивачем станом на 2026 року до позовної заяви додано 2 сторінки технічного паспорта від 2014 року, в якому навіть не зазначено загальну та житлову площу будинку.

Зазначає, що на вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване/реконструйоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб.

Звертає увагу суду на те, що відповідно до чинного законодавства, суд може визнати право власності на самочинне / реконструйоване будівництво, якщо зацікавлена особа надасть підтверджуючі документи на відповідність самочинно побудованого об`єкту архітектурних, будівельних, санітарних, еколонічних та інших норм і правил, а також за умови використання земельної ділянки за її цільовим призначенням.

Вирішуючи справу за позовом власника (користувача) земельної ділянки про визнання права власності на самочинно збудоване нерухоме майно, суди зобов`язані встановлювати усі обставини справи, зокрема: чи є позивач власником ( користувачем) земельної ділянки, чи звертався він до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття забудови до експлуатації, чи є законною відмова такому прийнятті, чи є порушенні будівельні норми та правила істотними.

В даному випадку, позивачем не доведено, що станом на сьогодні технічні характеристики спадкового майна відповідають тому, що зазначено у заповіті ОСОБА_2 від 08.05.2007 року, а тому вважає, що позивач обрала не належний спосіб захисту свого права, а тому просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

У судовому засідання позивачка ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача Чернівецької міської ради у судовому засіданні надав суду пояснення аналогічним викладеним у відзиві на позов.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Суружік Н.Д. у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлялася про день, час та місце розгляду справи, про що свідчить розписка про отримання судової повістки.

Суд, дослідивши письмові докази по справі, виснує, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити виходячи з наступного.

Судом установлено, що ОСОБА_2 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 08.06.2007 року (а.с.11).

Як вбачається із Заповіту складеного 08.05.2007 року, затвердженого державним нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори Суружіу Н.Д., ОСОБА_2 заповіла ОСОБА_3 належній їй на праві власності житловий будинок з належними до нього господарськими та побутовими будівлями та спорудами, розташований в АДРЕСА_1 ( а.с.12).

Архівною довідкою №182/01-17 від 15.04.2026 року підтверджується, що спадкоємцями, за заповітом, посвідченим державним нотаріусом Другої Чернівецької державної нотаріальної контори 08 травня 2007 року за реєстровим №3160, майна померлої ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_7 (а.с.13).

Як вбачається із свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_4 від 10.08.2021 року ОСОБА_3 уклала шлюб з ОСОБА_5 та змінила прізвище на « ОСОБА_4 » (а.с.14).

Постановою приватного нотаріуса Чернівецького міського нотаріального округу Суружіу Н.Д. про відмову у вчиненні нотаріальної дії встановлено, що ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченому Другою чернівецькою державною нотаріальною конторою 08 травня 2007 року за р.3160 на житловий будинок, розташований у АДРЕСА_3 , належного померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , у зв`язку з відсутністю правовостановлюючого документу про належність та державної реєстрації вищезазначеного нерухомого майна (а.с.16).

Як вбачається із Акту, який виданий представником обласного відділу у справах будівництва і архітектури, проведено в натурі відвод присадибної ділянки під індивідуальне житлове будівництво забудовнику ОСОБА_2 в АДРЕСА_5 , загальною площею 0,06 га. (а.с.17).

Рішенням виконкому Чернівецької міськради депутатів трудящих від 26 квітня 1957 року відведено земельну ділянку під індивідуальне житлове будівництво, розміром 0,06 га. ОСОБА_2 по АДРЕСА_6 (а.с.18).

Як вбачається із наданого позивачкою Технічного паспорту на садибний (індивідуальний) житловий будинок АДРЕСА_7 , загальною площею 45,7 кв.м., житлового площею 24,2 кв.м., з господарськими будівлями та спорудами: сараєм «Б», вбиральнею «В», колодязем «№12», огорожею «№2». Загальна інвентаризаційна вартість становить 60 904,00 гривень (а.с.20).

Частиною 1 статті 15 ЦК України встановлено, що право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання.

Відповідно до статтей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків від фізичної особи, яка померла, до інших осіб . Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частинами 1,3 статті 1268 ЦК України спадкоєменець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її .

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не відмовився від неї.

Як вбачається із постанови про відмову у вчинені нотаріальної дії ОСОБА_1 не відмовилася від прийняття спадщини, а виявилася бажання прийняти її, однак їй відмовлено у зв`язку із відсутністю правовстановлюючого документа на будинковолодіння АДРЕСА_2 .

Суд, провівши аналіз матеріалів справи, установив, що позивачка не надала суду підтверджуючі документи на відповідність самочинно побудованого об`єкту архітектурних, будівельних, санітарних, економічних та інших норм і правил. А також не надала суду підтвердження чи зверталася до інспекції державного будівельного архітектурного контролю про прийняття забудови до експлуатації, чи є відмова у такому прийнятті та чи є порушенні будівельні норми та правила, а тому суд не вбачає підстав для визнання права власності на житловий будинок АДРЕСА_2 за ОСОБА_1 та в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст..1216, 1217, 1268, 170 ЦК України, ст.4,13, ст.76,77,81,141,258-265,352-354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ :

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Чернівецької міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог приватний нотаріус Суружіу Наталія Дмитрівна про визнання права власності на житловий будинок в порядку спадкування відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції, протягом 30-ти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 30-ти з дня отримання копії цього рішення.

Головуючий суддя І. Г. Проскурняк