Рішення № 137889025, 01.07.2026, Садгірський районний суд м. Чернівців

САДГІРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ЧЕРНІВЦІ

Справа № 726/2045/26

Провадження №2/726/668/26

Категорія 40

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

01.07.2026 м. Чернівці

Садгірський районний суд м. Чернівці у складі: головуючого судді Мілінчук С. В.,

за участю секретаря судових засідань Колісник А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернівці справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ :

На розглядіСадгірського районного суду м. Чернівцізнаходиться позовна заеява Товариство з обмеженою відповідальністКю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Короткий зміст заяв по суті справи.

У позовній заяві позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за договором № 75136573 від 30.08.2021 у розмірі 11 853,49 грн, а також судовий збір у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9 000,00 грн.

В обґрунтування позову посилалося на те, що 30.08.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 75136573, згідно умов якого відповідач отримав грошові кошти у сумі 4 000,00 грн.

22.02.2022 було укладено договір №22/02/2022 відповідно до якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75136573.

10.01.2023 було укладено договір № 10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Колект Центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 75136573. Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом вимоги до відповідачки за вищевказаним договором.

Представник позивача вказує, що загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №75136573 від 30.08.2021 року, що підлягає стягненню з відповідача станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 11853.49 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням 4000.00 грн; заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 7852.84 грн; -нараховані 3% річних 0.65 грн.

Відзив на позовну заяву від відповідачки до суду не надходив.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Садгірського районного суду м. Чернівці від 02.06.2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 17.06.2026.

Ухвалою суду від 17.06.2026 року закрито підготовче судове засідання та призначено судовий розгляд на 01.07.2026 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, в позовній заяві просив розгляд справи проводити у його відсутністьта винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилася, хоча належним чином повідомлена судом про дату, час та місце розгляду справи за адресою реєстрації та шляхом розміщення оголошення про виклик, про що свідчать матеріали справи та довідкою про доставку SMS повідомлення на номер мобільного телефону. Жодних клопотань від неї не надходило, як і відзив на позов.

Статтею 280 ЦПК України передбачено, що у разі неявки у судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, а також якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.Зі згоди позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, оскільки у судове засідання учасники справи не з`явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи та наявні у ній докази, надавши їм відповідну оцінку, суд доходить таких висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Судом встановлено, що між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 був укладений договір про надання споживчого кредиту № 75136573 від 30.08.2021 року відповідно до укладеного договору відповідач отримав кредит.

Договір № 75136573 від 30.08.2021 року укладено та підписано сторонами в електронній формі, зокрема відповідачкою електронним підписом одноразовим ідентифікатором DtL45nBCTG.

Також відповідачкою підписано електронним підписом Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є частиною договору, відповідно до якого погоджено суму позики 1550,00 грн; строк позики 15 днів.

Встановлено, що 04.09.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено додаткову угоду № 75136573 до договору позики № № 75136573 від 30.08.2021 року, згідно якої на підставі звернення позичальника, позикодавець збільшив суму наданої позики 1550,00 грн на 2450,00 грн, у зв`язку із чим, загальний розмір наданої позики становить 4 000,00 грн.

Згідно довідки ТОВ «Фінансова компанія «ФЕНІКСПРЕС» від 29.01.2025, якою прийнято та завершено виконання платіжної операції по переказу ОСОБА_1 грошової суми в розмірі 1550,00 грн та 2450,00 грн на його картку № НОМЕР_1 , тим самим позивачем здійснено переказ грошових коштів відповідачу за кредитним договором № 75136573 від 30.08.2021 року.

Картку з відповідною маскою вказано у пункті «Реквізити сторін» договору № 75136573 від 30.08.2021.

Разом із тим, із витребуваної судом інформації, вбачається факт перерахування позивачем грошових коштів ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у сумі 1550,00 грн та 2450,00 грн, на її банківську картку № НОМЕР_3 .

В подальшому між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу № 22/02/2022 відповідно до якого до ТОВ «Вердикт Капітал» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 75136573.

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023 відповідно до якого до ТОВ «Коллект Центр» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором. Згідно цього позивач набув права кредитора у зобов`язанні.

Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №22/02/2022 ТзОВ «Вердикт Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідачА ОСОБА_1 .

Згідно договору про відступлення прав вимоги від 10.01.2023 року №10/01/2023 ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги до ТОВ «Коллект центр», зазначене також підтверджується актом приймання передачі реєстру боржників від 10.01.2023 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором № 75136573 від 30.08.2021 у ОСОБА_1 наявна заборгованість перед позивачем станом на 10.03.2023, яка становить 11 853,49 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 4000,00 грн, заборгованість за процентами 7 852,84 грн, три відсотка річних за використання грошовими коштами 0,65 грн.

Доказів погашення заборгованості за кредитним договором ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем у даній справі відповідач суду не надала, у судовому засіданні визнала факт отримання кредитних коштів.

Норми права, які підлягають застосуванню при вирішенні спору та мотиви їх застосування.

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного Кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та цивільного законодавства.

Згідно із п.1. ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до частини другої статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 («Позика») глави 71 («Позика. Кредит. Банківський вклад»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно із п.1. ст.1048 Цивільного Кодексу України розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором. З положень кредитного договору та ст.ст. 1054, 1055 ЦК України вбачається, що сторонами дотримано в повному обсязі вимог цивільного законодавства щодо предмету договору, його ціни, строку повернення кредиту, розміру відсотків, письмової форми.

У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно із частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Положеннями ст.12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст.12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Абз. 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Підстави заміни кредитора у зобов`язанні визначені ст.512 ЦК України, відповідно до якої кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом (ч.3 ст.512 ЦК України).

За договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається (ст.ст.1077-1078 ЦК України).

Статтями 12, 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Висновки суду.

Судом встановлено, що наявними у справі доказами підтверджено, що первісний кредитор виконав свої зобов`язання перед відповідачем належним чином, надавши останній кредитні кошти, натомість відповідач не надала суду доказів погашення заборгованості за кредитним договором, ані перед первісним кредитором, ані перед позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр».

Наявними у справі доказами також підтверджується належним чином відступлення права грошової вимоги до відповідача позивачу у даній справі згідно чинного законодавства.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за договором № 75136573 від 30.08.2021 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат між сторонами.

Згідно ч.1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2662,40 гривні.

Крім цього, у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача понесені ним витрати на правову допомогу в розмірі 9 000,00 гривень.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

При вирішенні питання щодо відшкодування витрат, понесених позивачем ТОВ «Коллект Центр» на професійну правову допомогу, суд дійшов наступного.

Відповідно до частин першої та третьої статті 133 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. (частина третя статті 137 ЦПК України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.

Витрати на правничу допомогу, які мають бути документально підтверджені та доведені, стягуються не лише за участь у судовому засіданні при розгляді справи, а й у разі вчинення інших дій поза судовим засіданням, безпосередньо пов`язаних із наданням правничої допомоги у конкретній справі (наприклад, складання позовної заяви, надання консультацій тощо).

Склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правничої допомоги, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

У рахунок стягнення витрат на професійну правничу допомогу позивачем заявлено 9 000,00 грн.

З матеріалів справи вбачається, що 01 липня 2024 року між ТОВ «Коллект Центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс», в особі адвоката керуючого партнера Бурдюг Т.В. укладено договір про надання правової допомоги № 01-07/2024.

Відповідно до Заявки на надання юридичної допомоги № 712 від 01.04.2026 року, сторонами погоджено надання правових послуг по супроводу примусового стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за договором № 75136573, а саме надання усної консультації з вивченням документів становить 2 години, вартість 3000,00 грн, та складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду становить 2 години, вартість 6 000,00 грн, що у загальному складає 9 000,00 грн.

Згідно з Витягну з Акту № 21 про надання юридичної допомоги від 30.04.2026 року, АО «Лігал Ассістанс» витратило 4 годин на оформлення справи.

На думку суду, розмір заявлених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 9 000,00 грн є завищеним, не співмірним зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони.

Слід також зазначити, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 201/14495/16-ц (провадження № 61-22962св19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Враховуючи співмірність витрат на професійну правничу допомогу зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд вважає правильним та доцільним стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 4 000,00 грн.

Керуючись ст.ст.141, 258-265, 274-276, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул. Мечнікова, 3 оф.306) заборгованість за кредитним договором № 75136573 від 30.08.2021 у розмірі 11 853 (одинадцять тисяч вісімсот п`ятдесят три) гривні 49 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судові витрати у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок тавитрати на правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення не проголошувалося в силу ч. 4 ст. 268 ЦПК України.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С. В. Мілінчук