Рішення № 137889013, 25.06.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 725/2125/26

Номер провадження 2/725/555/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 року. Чернівецький районний суд міста Чернівців

в складі:

головуючої судді Вольської-Тонієвич О.В.

при секретарі Заяц Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (вул.Пауля Целана, буд.6, м. Чернівці), третя особа: Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія» «Укренерго» (місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25) про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до Чернівецького районного суду міста Чернівців із вказаною вище позовною заявою.

У позові посилалася на те, що 23.09.2022 між нею та відповідачем ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» було укладено Договір №534-09/05/22 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством.

За умовами даного Договору споживач має право продавати постачальнику електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики генеруючими установками приватного домогосподарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , а постачальник бере на себе зобов`язання купувати у неї (далі Споживач) електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.

На дату введення в експлуатацію генеруючої установки, «зелений» тариф за договором становить 500.50 коп/кВт.год (Без ПДВ).

На виконання умов договору відповідно до акту приймання-передавання товару нею за вересень 2025 року передано ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» електричну енергію на загальну суму 37165,46грн., сума до сплати 28 617,41грн., які відповідач був зобов`язаний сплатити на її поточний рахунок не пізніше 25 жовтня 2025 року.

Проте лише 27.11.2025 відповідачем було частково сплачено заборгованість у розмірі 6582грн.

Таким чином, різниця суми заборгованості за електричну енергію вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики приватного домогосподарства, яка підлягає стягненню з відповідача становить 22 035, 41грн.

Крім того, враховуючи на систематичну неналежність виконання зобов`язань зі сторони відповідача, з останнього підлягає стягненню також 3 338,60 грн. - 3% річних та 11044,48грн. - інфляційні втрати за період серпня 2023 року по вересень 2025 року

Просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість за укладеним договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 534-09/05/22 від 23 вересня 2022 року у розмірі 22 035, 41грн. та 3 338,60 грн. - 3% річних; 11044,48грн. - інфляційних втрат, а також 1064,96грн. судового збору.

26.03.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивачки ОСОБА_1 надійшла заява про часткову відмову від позовних вимог.

Зазначила, що відповідач 03 та 11 березня 2026 здійснив виплату за основною сумою заборгованості за спірний період (вересень 2025 року)у розмірі 22 035,41грн.

За таких обставин, просила стягнути з відповідача тільки 3 338,60 грн. - 3% річних; 11044,48грн. - інфляційних втрат, а також 1064,96грн. судового збору.

07.04.2026 від представника відповідача ТОВ «Чернівецької обласної енергопостачальної компанії» Захарчука П-М.М. надійшов відзив на позовну заяву, де він вказав про те, що вважає позовні вимоги передчасними та необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Так, у ТОВ «ЧОЕК» перед споживачем ОСОБА_1 відсутня заборгованість по «зеленому тарифу», про що свідчить її заява про часткову відмову від позовних вимог.

Що ж стосується сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних, то починаючи із набрання чинності постановою НКРЕКП N 333 від 27.02.2022, тимчасово зупинено нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" між учасниками ринку електричної енергії.

Відповідно до умов Договору, Постачальник не несе відповідальність за шкоду, заподіяну Споживачу, якщо доведе що Шкода виникла з вини Споживача або внаслідок дії обставин непереборної сили.

ПАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», відповідно до ліцензії, є оператором системи передачі та здійснює централізоване диспетчерське (оперативно технологічне) управління об`єднаної енергетичної системи України.

Постановою НКРЕКП від 26.04.2019 року за N641 затверджено Порядок купівлі гарантованим покупцем електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії (далі - Порядок), главою 3 якого визначено, що на гарантованого покупця, постачальника універсальних послуг та оператора системи передачі (НЕК "Укренерго") на строк визначений законодавством покладаються спеціальні обов`язки із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Відповідно до п. 3.2. глави 3 Порядку, для надання послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел постачальники універсальних послуг укладають з оператором системи передачі договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел відповідно до типової форми, затвердженої постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року N 641.

Відповідно до умов пункту 1.2. договору, замовник сплачує постачальнику послуг вартість наданих послуг відповідно до умов цього договору. Згідно з пунктом 2.1. договору, вартість та порядок оплати послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26.04.2019 N 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом постачальником послуг.

За умовами пункту 13.4 глави 13 Порядку, ОСП (в даному випадку НЕК "Укренерго") здійснює 100 % оплату ПУП (в даному випадку ТОВ "ЧОЕК") вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці. Отже, виходячи із зазначеного, НЕК "Укренерго" сплачує ТОВ "ЧОЕК" вартість наданих послуг, які надалі ТОВ "ЧОЕК" виплачує власникам генеруючих установок приватних домогосподарств відповідно до укладених договорів про купівлю-продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом приватним домогосподарством, а тому, за відсутності такої виплати, у Відповідача відсутні грошові кошти для оплати власникам таких домогосподарств, в тому числі і Позивачу.

Таким чином, в силу механізму обороту коштів, через невиконання НЕК «Укренерго» своїх зобов`язань перед ТОВ «ЧОЕК» у сплаті відповідних коштів, невчасна виплата споживачу коштів, не залежить від волі відповідача, оскільки підпадає під критерій «протиправні дії третіх осіб», форс-мажорної обставини.

Крім того, згідно постанови №332 від 25.02.2022, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови, в тому числі і зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії (положення п.п. 14 п. 1 постанови НКРЕКП) До такого ж висновку дійшов ВС КГС у свої постанові від 19.04.2024 року по справі N911/1359/22, де також рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії". Відтак, нарахування штрафних та інфляційних втрат є передчасним та таким, що не підлягає задоволенню.

Просив у задоволенні позову відмовити, а судові витрати залишити за позивачем.

23.04.2026 через підсистему «Електронний суд» від позивачки ОСОБА_1 надійшли додаткові пояснення.

Посилалась на те, що доводи представника відповідача, викладені у відзиві є необґрунтованими та не підтвердженими жодними доказами. Аргументація представника вдповідача є юридично неспроможною та логічно хибною. Всупереч вимогам закону, відповідач фактично намагається змінити встановлений алгоритм розрахунків, стверджуючи, що отримання ним оплати за "послугу зі збільшення частки" має передувати розрахунку із позивачем, власником домашньої електростанції. Тобто відповідач помилково вважає джерелом оплати вартості купленої енергії кошти, які він лише має отримати у майбутньому за надання послуги, тоді як за законом саме факт виконання ним обов`язку з купівлі енергії є первинною та обов`язковою умовою для формування вартості самої послуги.

ТОВ «ЧОЕК» самостійний суб`єкт господарювання, здійснюючи підприємницьку діяльність на ринку електричної енергії, несе повну цивільно-правову відповідальність за неналежне виконання зобов`язань. Тому, твердження про відсутність вини ТОВ «ЧОЕК», у зв`язку із запізненням перерахування коштів та неналежним виконанням своїх зобов`язань державним підприємством ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», не є поважною причиною невиконання зобов`язання.

Не надано і доказів наявності форс-мажорних обставин, а сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов`язань. Крім того, на території Чернівецької області не велися та не ведуться бойові дії, що свідчить про відсутність причиннонаслідкового зв`язку між невиконанням відповідачем свого зобов`язання за договорами та воєнним станом, на який, як на форс-мажорні обставини посилається представник відповідача.

Посилання представника відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану» є абсолютно недоречним та свідчить про свідоме або помилкове змішування різних сфер правового регулювання, оскільки предметом даного спору є невиконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом та не стосується житлово-комунальних послуг.

Договір купівлі-продажу електричної енергії за "зеленим" тарифом регулюється спеціальним законодавством Законом України «Про ринок електричної енергії» та нормами Цивільного кодексів України, а не нормативними актами.

Просила позов задовольнити.

Ухвалою суду від 25.06.2026 прийнято відмову позивачки ОСОБА_1 від позову до ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» в частині позовних вимог щодо стягнення заборгованісті за укладеним договором про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством № 534-09/05/22 від 23 вересня 2022 року у розмірі 22 035, 41грн. та провадження у справі в цій частині закрито.

Розгляд справи відбувався у відсутність учасників справи.

25.06.2026 позивачка ОСОБА_1 надала до суду заяву, де просила розглядати справу у її відсутність. Позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Представник відповідача ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» та третьої особи ПАТ «Національна енергетична компанія» «Укренерго» причини неявки не повідомили.

Дослідивши та проаналізувавши письмові докази, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав:

Так, судом встановлено, що 23.09.2022 між позивачкою ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» було укладено Договір №534-09/05/22 про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством (а.с.84-85).

За умовами даного Договору споживач має право продавати постачальнику електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання об`єктами електроенергетики генеруючими установками приватного домогосподарства, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , а постачальник бере на себе зобов`язання купувати у ОСОБА_2 (далі Споживач) електричну енергію за «зеленим» тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, в строки, передбачені цим Договором.

За цим Договором, Споживач має право продавати постачальнику універсальних послуг електричну енергію, вироблену з енергії сонячного випромінювання та/або енергії вітру (необхідне підкреслити) об`єктами електроенергетики (генеруючими установками) приватного домогосподарства, а постачальник універсальних послуг бере на себе зобов`язання купувати у Споживача електричну енергію за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, у строки, передбачені цим Договором (п.1).

Підпунком 2.2 Договору передбачено, що постачальник універсальних послуг зобов`язаний: здійснювати отримання та обробку даних вузла обліку Споживача, отриманих від постачальника послуг комерційного обліку та/або оператора системи; надавати Споживачу оформлені платіжні документи; купувати у Споживача за "зеленим" тарифом, встановленим НКРЕКП, електричну енергію в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, на підставі Звітів про покази засобів обліку та Актів приймання-передавання товару (електричної енергії).

Оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним господарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим (п.4.1 Договору) (а.с.9).

Згідно з п.п.4.1-4.3 Договору оплата за продану електричну енергію, вироблену в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії приватним домогосподарством, здійснюється постачальником універсальних послуг до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим.

Постачальником універсальних послуг повинен перераховувати кошти для оплати проданої Споживачем електричної енергії, виробленої з енергії сонячного випромінювання та/або з енергії вітру генеруючою установкою приватного домогосподарства, на поточний рахунок Споживача відповідно до заяви-повідомлення.

На дату введення в експлуатацію генеруючої установки "зелений" тариф за цим договором становить 500,50 коп/кВт-год (без ПДВ).

На виконання умов договору позивачем, відповідно до акту приймання-передавання товару, за період 01.09.2025 30.09.2025 передано ТОВ «Чернівецька обласна ЕК» електричну енергію на загальну суму 28617,41грн. (а.с.16 зворот).

Частиною 1статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтями 525, 526 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з п. 18 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії», учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом.

Абзацом 18 частини 1 статті 58 Закону України «Про ринок електричної енергії» встановлено, що приватні домогосподарства здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом постачальнику універсальних послуг. Інші споживачі, у тому числі енергетичні кооперативи, здійснюють продаж виробленої електричної енергії за «зеленим» тарифом гарантованому покупцю.

У п. 4 ч. 5 ст. 63 Закону України «Про ринок електричної енергії» передбачено, що постачальник універсальних послуг зобов`язаний купувати електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлена потужність яких не перевищує 50 кВт, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами.

За змістом пп. 3.3.4 пункту 3.3 «Особливості постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги» Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ), затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 року (в редакції, чинній на момент укладення договору), постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов`язку щодо купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом у приватних домогосподарств надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.

Договір про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватним домогосподарством є додатком до договору про постачання електричної енергії із постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил).

Відповідно до пп. 11.3.3 п. 11.3 «Особливості постачання електричної енергії в умовах використання відновлюваних джерел енергії» ПРРЕЕ, купівля електропостачальником універсальної послуги у побутового споживача, виробленої генеруючими установками приватного домогосподарства електричної енергії, за «зеленим» тарифом в обсязі, що перевищує місячне споживання електричної енергії такими приватними домогосподарствами, здійснюється на підставі укладеного між ними договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом, який оформлюється сторонами у формі додатка до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Судом встановлено, що між сторонами виникли договірні відносини щодо купівлі-продажу електричної енергії з кореспондуючими правами та обов`язками, які сторони по справі не заперечують. Постачальник не має жодний претензій до прийнятого товару.

27.11.2025 відповідачем частково сплачено позивачці суму коштів за період з 01.09.2025 30.09.2025 у розмірі 6582грн. (а.с.18).

У зв`язку із неналежним виконанням ТОВ «ЧОЕК» умов договору, а саме своєчасної сплати позивачці коштів за товар, остання зверталася до відповідача із претензією-вимогою про сплату вартості проданої електричної енергії (а.с.42-43). Вказана вимога була залишена відповідачем без задоволення, у зв`язку із чим ОСОБА_1 була змушена звернулася до суду із даним позовом.

У ході розгляду справи, 03.03.2025 та 11.03.2025 відповідачем сплачено позивачці суму коштів за період з 01.09.2025 30.09.2025 у розмірі 22 035,41грн., у зв`язку із чим ухвалою суду від 23.04.2026 прийнято відмову позивачки від позову у цій частині та провадження у справі закрито (а.с.18,115).

Щодо стягнення з відповідача трьох відсотків річних та інфляційних витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.06.2019 у справі № 646/14523/15-ц зазначила, що «Стаття 625 входить до розділу I «Загальні положення про зобов`язання» книги 5 ЦК України, тому в ній визначені загальні правила відповідальності за порушення грошового зобов`язання і її дія поширюється на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено спеціальними нормами, що регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов`язань.

За змістом частини другої статті 625 ЦК України нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання. Таким чином, у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Аналогічний висновок зробила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14- 16цс18)».

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми. Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі №922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника. Такі висновки містяться, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 06 червня 2012 року у справі №6-49цс12 і постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 14-446цс18.

Так, із серпня 2023 року по вересень 2025 року відповідач систематично неналежно виконував свої зобов`язання щодо строків оплати вартості виробленої та переданої електричної енергії за «зеленим» тарифом (а.с.6-25).

Таким чином, що неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором призвело до порушення прав позивача.

Згідно розрахунку, у відповідача виникла заборгованість у розмірі 14383,08грн., з якої:11044,48грн. - інфляційних втрат, 3338,60грн. - 3% річних (а.с.26-36).

На думку суду, такий розрахунок є арифметично правильним та обґрунтованим, а тому, задовольняючи позовні вимоги, суд виходить саме з розрахунку інфляційних втрат та трьох відсотків річних, наданого позивачем.

Відповідач не спростував розмір заборгованості, наявність якої підтверджується розрахунком, наданим позивачем та ним не надано контррозрахунок, який би піддавав сумніву розмір такої заборгованості.

При цьому не знайшли свого підтвердження доводи представника відповідача щодо невиконання ТОВ «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» зобов`язань перед позивачем, у зв`язку із наявністю у ПрАТ «НЕК «Укренерго» фінансових зобов`язань перед відповідачем.

Згідно зі статті 617 ЦК України особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.

Окрім того, сторонами було погоджено, що споживач не несе відповідальності за шкоду, заподіяну постачальнику універсальних послуг, якщо доведе, що шкода виникла з вини постачальника універсальних послуг або внаслідок дії обставин непереборної сили (п.п.5.4 Договору).

Втім, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (ч.2 ст.617 ЦК України). Кредитор не має нести негативні наслідки відносин боржника з його контрагентами. Крім того, вступаючи у договірні відносини, боржник несе ризики можливої відсутності на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, та відсутності у нього необхідних коштів. Аналогічний висновок викладено Верховним Судом у постанові від 21.06.2022 у справі № 910/9905/21 та у постанові КГС від 06.12.2022 року у справі № 910/14453/21.

ТОВ «ЧОЕК» самостійний суб`єкт господарювання, здійснюючи підприємницьку діяльність на ринку електричної енергії, несе повну цивільно-правову відповідальність за неналежне виконання зобов`язань. Тому, твердження про відсутність вини ТОВ «ЧОЕК», у зв`язку із запізненням перерахування коштів та неналежним виконанням своїх зобов`язань державним підприємством ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго», не є поважною причиною невиконання зобов`язання.

Таким чином, безпідставними є посилання відповідача на те, що порушення грошового зобов`язання сталося не з його вини, оскільки невиконання ПрАТ «НЕК «Укренерго» укладеного з відповідачем договору не є підставою для невиконання відповідачем своїх грошових зобов`язань перед позивачем за відповідним договором, у тому числі в частині здійснення повної та своєчасної оплати вартості поставленого товару.

Крім того, не заслуговують на увагу суду доводи представника відповідача про звільнення від відповідальності на підставі форсмажорних обставин (воєнного стану).

Так, підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП. Водночас, навіть, сертифікат ТПП не є єдиним доказом існування форс-мажорних обставин; обставин форс-мажору має оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та у сукупності з іншими доказами (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.08.2022 у справі № 908/2287/17, від 21.07.2021 у справі № 912/3323/20, від 25.11.2021 у справі № 905/55/21). Посилання відповідача на наявність обставин непереборної сили та надання підтверджуючих доказів не може вважатися безумовним доведенням відповідних обставин, яке не потребує оцінки суду. Саме суд повинен на підставі наявних у матеріалах доказів встановити, чи дійсно такі обставини, на які посилається сторона, є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку.

Сторона, яка посилається на конкретні обставини, повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність. Те, що форс-мажорні обставини необхідно довести, не виключає того, що наявність форс-мажорних обставин може бути засвідчено відповідним компетентним органом.

На вказані обставини акцентував увагу Верховний Суду у своїх постановах від 01.06.2021 у справі № 910/9258/20 та від 17.08.2022 у справі № 922/854/21.

Сторона, яка порушила свої зобов`язання в період дії форс-мажорних обставин, має право звертатися до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП за отриманням відповідного Сертифіката про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), дотримуючись порядку, встановленого Регламентом ТПП України від 18.12.2014року, за кожним зобов`язанням окремо.

Проте сертифікат про форс-мажорні обставини не є актом державного органу, який спричиняє виникнення, зміну чи припинення прав та обов`язків сторін. У разі судового процесу сертифікат ТПП є лише одним із доказів, який не має наперед визначеної сили перед іншими доказами, і лише в їх сукупності на підставі наданих доказів суд приймає рішення.

Сам факт введення воєнного стану не може вважатись належною правовою підставою для невиконання зобов`язань, а обставини, які виникли у зв`язку з війною мають безпосередньо впливати на неможливість контрагента виконати свій обов`язок, отже сторона, яка посилається на вказану обставину повинна довести зв`язок між неможливістю виконання зобов`язання та військовими діями.

Разом з тим, на думку суду, обставини на які посилається представник відповідача, не є надзвичайними і невідворотними, що об`єктивно унеможливили належне виконання стороною свого обов`язку. В даному випадку взагалі відсутній належний сертифікат ТПП та відсутні будь-які докази обставин, що саме військова агресія російської федерації вплинула на виконання умов договору.

Крім того слід зауважити, що на території Чернівецької області не велися та не ведуться бойові дії, що свідчить про відсутність причинно-наслідкового зв`язку між невиконанням відповідачем свого зобов`язання за договором та воєнним станом, на який, як на форс-мажорні обставини посилається представник відповідача.

Що ж стосується постанови ВС КГС у справі 910/9507/24, де зроблено висновок про те, що стягнення з відповідача пені, трьох відсотків річних, інфляційнх втрат за період дії воєнного стану є передчасним та таким, що не узгоджується із постановою уряду, то варто зазначити, що предметом судового розгляду були зовсім інші правовідносини, а предметом дослідження була постанова Кабінету Міністрів України від 05.03.2022 № 206 «Деякі питання оплати житлово-комунальних послуг в період воєнного стану». Так, п.1 цієї постанови передбачено, що до припинення чи скасування воєнного стану в Україні забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені), інфляційних нарахувань, процентів річних, нарахованих на заборгованість, утворену за несвоєчасне та/або неповне внесення плати за житлово-комунальні послуги населенням (у тому числі населенням, що проживає у будинках, де створено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку, житлово-будівельні (житлові) кооперативи або яким послуги надаються управителем чи іншою уповноваженою співвласниками особою за колективним договором) в територіальних громадах, що розташовані на територіях, на яких ведуться бойові дії (територіях можливих бойових дій, активних бойових дій, активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси).

Отже, правові висновки, викладені у постанові ВС КГС у справі 910/9507/24, не стосуються обставин, які розглядаються у даному провадженні, а тому їх застосування , на думку суду, є безпідставним.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (612 ЦК України).

Відповідно до вимог статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, враховуючи вимоги наведеного вище чинного законодавства, зважаючи на фактичні обставини справи, зокрема те, що відповідач у період із серпня 2023 року по вересень 2025 року неналежно виконував свої зобов`язання щодо строків оплати вартості виробленої та переданої електричної енергії за «зеленим» тарифом, то з відповідача на користь позивачки підлягає стягненню інфляційні втрати та три відсотки річних у розмірі 14383,08грн.

У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України, враховуючи те, що суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, понесені останньою, у зв`язку із зверненням до суду із даним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.525,526,530,549,611,612,629 ЦК України, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-284, 289, 352, 354, 355 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернівецька обласна енергопостачальна компанія» (код ЄДРПОУ: 42102122, місцезнаходження: вул.Пауля Целана,6 м.Чернівці) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , АДРЕСА_4 ) заборгованість за неналежне виконання умов договору про купівлю-продаж електричної енергії за «зеленим» тарифом приватного домогосподарства №534-09/05/223 від 23.09.2022, а саме: 11 044грн.48коп. інфляційні втрати та 3 338грн. 60коп.. 3% річних, а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви до суду у розмірі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири)грн. 96коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Вольська-Тонієвич О. В.