Рішення № 137888854, 29.06.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/7841/25 Провадження 2/636/1815/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.06.2026

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого - судді Буніна Є.О.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором,

встановив:

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» - адвокат Романенко М.Е. звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 200393943 від 29.11.2015 у розмірі 41472,40 гривень та судових витрат.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що 29.11.2015 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ОСОБА_1 укладено угоду № 200393943 щодо кредитування. Відповідно до умов Кредитного договору (на умовах повернення, платності, строковості) Банк надав Позичальнику у користування кредитні кошти в розмірі 16999,02 гривень, з установленим строком користування з 29.11.2015 по 29.11.2017, а Відповідач зобов`язався повернути отримані кошти в установлений в Кредитному договорі строк, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами.

20.07.2020 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто право вимоги за кредитними договорами, укладеними з позичальниками ПАТ «БАНК МИХАЙЛІВСЬКИЙ», на підставі договору № 7_БМ від 20.07.2020, укладеному за результатами публічних торгів (аукціону) лоту № GL16N618071 проведеного 15.06.2020. Додатком до договору є реєстр кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з додатку 1 до договору від 15.06.2020 №7_БМ про відступлення прав вимоги, який мав місце станом на дату укладання договору із зазначенням, окрім іншого, суми заборгованості. Оскільки кредитний портфель придбано з електронного аукціону Національної електронної біржі, протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020, то інформація про відступлення права вимоги міститься в публічному доступі на сайтах https://zakupivli.pro/auctions/ua-ea-2020-06-09-000032-b (посилання на аукціон) https://torgi.fg.gov.ua/216108 (посилання на паспорт активу на сайті ФГВФО). Окрім того підписаний паперовий варіант реєстру кредитних договорів. До позовної заяви надано витяг з реєстру що пов`язано з тим, що відповідно до умов договору було відступлено право вимоги по 109642 кредитному договору та реєстр до договору містить персональні дані фізичних осіб, надання інформації щодо яких суперечить Закону України «Про інформацію».

23.05.2016 згідно з рішенням правління НБУ України №14/БТ ПАТ "Банк Михайлівський" віднесено до категорії неплатоспроможних, а відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб №812 розпочато процедуру виведення ПАТ "Банк Михайлівський" з ринку шляхом запровадження у ньому тимчасової адміністрації. Фактично управління банком перейшло до Фонду. Фонд має право передати право грошової вимоги до позичальника (боржника) за кредитним договором іншому банку на підставі договору про відступлений права вимоги. При цьому згода відповідного боржника (позичальника) на укладення такого договору не вимагається. Приймаючий банк набуває усіх прав та обов`язків кредитора щодо позичальника (боржника), вимоги до якого передані відповідно до договору про відступлення прав вимоги, разом із правами за договором забезпечення таких вимог. Вимогами чинного законодавства України та умовами договору факторингу не передбачена передача програмного забезпечення, що здійснює нарахування заборгованості по сплаті тіла кредиту, нарахуванню відсотків та пені, а також його детального розрахунку з формулою її формування. Це пов`язано з тим, що в разі відступлення права вимоги вже за існуючою заборгованістю Фактор, відповідно до умов договору факторингу, не має право нарахувати відсотки, комісію, неустойку що передбачені умовами кредитного договору.

Таким чином, Банк, правонаступником якого є Позивач, виконав свої зобов`язання за Кредитним договором належним чином, в той же час Відповідач порушив умови Кредитного договору щодо повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами в повному обсязі та в визначений строк. Станом на 13.08.2025 загальний розмір заборгованості Відповідача перед Позивачем за Кредитним договором становить 31692,62 грн., з яких: 10779,57 грн. заборгованість за кредитом; 20913,05 грн. заборгованість за відсотками. Заборгованість розрахована станом дату укладання до договору факторингу №7_БМ від 20.07.2020 укладеного між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «Діджи Фінанс» та зафіксована у додатку до договору реєстрі кредитних договорів. У зв`язку з чим позивач просить стягнути на свою користь вищевказану суму.

18.12.2025 до суду надійшов відзив на позов, в якому відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування зазначив, що позивачем до матеріалів справи додано лише копії документів, при цьому оригінал кредитного договору до суду не надано. Також, згідно доданих до позовної заяви документів, а саме: в списку № 180825 номер телефону відповідача зазначений не вірно (вірний номер телефону НОМЕР_1 який зазначений і в заяві № 200393943 від 29.11.2015), таким чином ним ніяких документів не було отримано й ніяких повідомлень із Укрпошти до нього не надходило. Відповідач не заперечує, що підписував кредитний договір. Постійно вносив кошти на банківські реквізити Банку, до моменту закриття відділень ПАТ «Банк Михайлівський». Однак, його не було повідомлено про відступлення прав вимоги за основним договором протягом 5 (п`яти) календарних днів з дня настання Відкладальної обставини відповідно до пункту 16-1 Договору № 7_БМ віл 20.07.2020. Також, кредитним договором № 200393943 визначено строк кредиту, а саме з 29 листопада 2015 року по 29 листопада 2017 року, проте, позивач звернувся з позовом 11 вересня 2025 року, тобто після спливу позовної давності щодо останнього місячного платежу.

Відповіді на відзив до суду не надходило.

Судом вживались заходи щодо витребування доказів від сторони позивача, на підставі клопотання ОСОБА_1 від 18.12.2015. На виконання ухвали судді Чугуївського міського суду Харківської області від 09.02.2026 про витребування доказів, ТОВ «Діджи Фінанс» до суду надіслано: оригінал заяви від 29.11.2015 № 200393943, оригінал довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 29.11.2015 б/н, оригінал анкети № 2053575 від 29.11.2015, оригінал графіку платежів до кредитного договору від 29.11.2015 № 200393943, належним чином завірена копія реєстру відступлення прав вимоги за договором про відступлення прав вимоги за договором відступлення прав вимоги від 20.07.2020 року № 7_БМ (окремі сторінки реєстру.

Сторони у судове засідання не з`явились.

Представник позивача ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» у позовній заяві просив позов задовольнити, розглядати справу в його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату та час розгляду справи, згідно зі ст. 128 ЦПК України, повідомлений своєчасно та належним чином, надав до суду заяву, у якій просив розглядати справу без його участі проти задоволення позову заперчує.

Згідно з ч. 3 ст. 211 ЦПК України справу розглянуто за відсутності сторін, які надіслали на адресу суду заяви (клопотання) з проханням справу розглянути за їх відсутності. Судовий розгляд справи здійснювався на підставі наявних у суду матеріалів.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.

29.11.2015 власноручним підписом ОСОБА_1 (клієнт) підписано заяву №200393943 у ПАТ «Банк Михайлівський», згідно якої клієнт просить укласти кредитний договір № 200393943, назва продукту «Споживчий кредит», відкрити йому рахунок клієнта 29097525768201, на суму 16999,02 гривень на строк 731 днів (24 місяці) з 29.11.2015 по 29.11.2017 під 0.0001% річних з щомісячною сплатою комісії за обслуговування кредитної заборгованості у розмірі 2,25%, починаючи з 13 місяця дії договору, комісія за видачу кредиту 0%. Сукупна вартість кредиту 33,76% річних; за порушення зобов`язань передбачено штраф; передбачено сплату щомісячних платежів, а саме: щомісячний платіж 920,00 грн, останній платіж 908,78 гривень, дата платежу 29 числа кожного місяця; у вказаній заяві наявна заява про відкриття поточного рахунку та картка із зразками підписів; прохання активувати послугу «смс-сервіс» з платою 20.00 гривень на місяць; надання довідки про відсутність заборгованості зі сплатою 50.00 гривень за послугу; просить зарахувати на користь ТДВ «СК «Арсенал Лайф» суму страхової премії у розмірі 450.00 гривень, згідно договору добровільного страхування.

Також ОСОБА_1 підписано анкету №22053575 від 29.11.2015, в якій зазначено персональні дані клієнта та згода на обробку персональних даних; графік платежів від 29.11.2015, згідно якого: передбачено 24 платежі, загальна сума кредиту 22068,78 гривень, з яких основна сума кредиту 16999,02 гривень, щомісячна комісія за обслуговування кредитної заборгованості 4589,76 гривень; крім того зазначено плата за надання довідки про відсутність кредитної заборгованості 50.00 гривень, плата за «Смс-сервіс» у розмірі 480,00 гривень, страхування 450,00 гривень; реальна процентна ставка по кредиту 33,76%.

Згідно довідки про умови кредитування та орієнтовну сукупну вартість споживчого кредиту від 29.11.2015, зазначено наступні істотні умови кредитування: назва продукту споживчий кредит 0-12-24/2,25, строк 24 місяці, сума 16999,02 гривень, мета споживчі потреби, форма кредитування перерахування коштів на рахунок, відкритий у банку, кількість платежів 24, плата за програму страхування добровільного страхування життя за пакетом програм страхування «Персональний медичний помічник» 450.00 гривень, процентна ставка 0.0001% річних на залишок заборгованості за кредитом, тип процентної ставки фіксована, комісія за обслуговування кредитної заборгованості 2,25% щомісячно з 13 місяця строку дії кредитного договору, плата за послугу «Смс-сервіс» - 20.00 гривень щомісячно, плата за надання довідки про відсутність кредитної заборгованості 50.00 гривень одноразово, включається до суми кредиту; повернення згідно графіку погашення.

Надано до суду і копію виписки від 25.07.2025 по особовим рахункам з 23.05.2016 по 27.07.2020 по рахункам № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , з якої вбачаються, в т.ч. 04.11.2019 - зміна плану рахунків при завантаженні в ЕІОС НБ, 27.07.2020 - повернення кредиту ( ОСОБА_1 ), кред. дог. 200393943_KI вiд 29.11.2015, дог. відступлення прав вимоги №7_БМ від 20.07.2020, сплата %% по кред. дог. № 200393943_KI вiд 29.11.2015. Зг. дог. відступлення прав вимоги №7_БМ від 20.07.2020, сплата за право вимоги за кредитним договором №200497548_KI від 07.04.2016, по лоту №GL16N618071/380935, згідно протоколу продажу, без ПДВ ( ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС"), негативний результат (збиток) від продажу за кредитним договором №200393943_KI вiд 29.11.2015 ( ОСОБА_1 ) наявні операції щодо:

- нарахування відсотків за кред. договором №200393943_KI вiд 29.11.2015,

- вiднесення прострочених %% за кредит. договором №200393943_KI вiд 29.11.2015,

- зміна плану рахунків при завантаженні в ЕІОС НБ,

- прострочена заборгованість за кредитом КД №200393943_KI вiд 29.11.2015,

- прострочені нараховані доходи за кредитом №200393943_KI вiд 29.11.2015,

- сплата%% по кред. Дог. №200393943_KI вiд 29.11.2015. зг. дог. відступлення прав вимоги №7_БМ від 20.07.2020;

- оприбуткування залишку за кредитним договором №200393943_KI вiд 29.11.2015 зг. рішення ВДФГВФО №840 від 02.03.2017 р,

- нарахування %% за перiод 03.11.2017-12.11.2017 за кред. договором № 200393943_KI вiд 29.11.2015,

- перенесення коштів на новий розподільчий рахунок за кредитним договором.

При цьому суд вважає за доцільне зазначити, що у вказані виписці номери рахунків (№ НОМЕР_2 , № НОМЕР_4 не зазначені у заяві №200393943 від 29.11.2015 (№ НОМЕР_3 ); період, зазначений у виписці зазначений з 23.05.2016 по 27.07.2020 (тобто відсутній період з 29.11.2015 по 22.05.2016); у вказаній виписці відсутні відомості щодо надання кредиту у розмірі 16999,02 гривень; у зв`язку з чим не є зрозумілим чи вказані рахунки 24582035257682, № 29098525768200) відкриті на підставі заяви ОСОБА_1 за заявою №200393943 від 29.11.2015. Також з виписки вбачається, що відсотки періодично нараховувалися щоденно (хоча згідно заяви передбачено річну процентну ставку) та в т.ч. після закінчення строку дії договору.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Згідно ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно зі ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції (далі Закон), електронний документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 6 Закону для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про електронні довірчі послуги», електронний підпис, електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов`язуються і використовуються ним як підпис; електронні дані, будь-яка інформація в електронній формі; засіб електронного підпису чи печатки апаратно-програмний або апаратний пристрій чи програмне забезпечення, які використовуються для створення та/або перевірки електронного підпису чи печатки.

Відповідно до змісту ст. 7 Закону оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, яке засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

Згідно зі ст.14 Закону електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб`єктів електронного документообігу. Використання електронного документа у цивільних відносинах здійснюється згідно з загальними вимогами вчинення правочинів, встановлених цивільним законодавством.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», у чинній на день укладення сторонами Договору редакції, у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з ч.ч. 1-3ст. 100 ЦПК України електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним цифровим підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом.

Частиною 13 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію», передбачено, що електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України.

20.07.2020 між ПАТ «Банк Михайлівський» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» укладено договір №7_БМ про відступлення прав вимоги, згідно якого останнім відступається права вимоги до позичальників та/або заставодавців (іпотекодавців) та/або поручителів та/або фізичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору (боржників) після підписання цього Договору та укладення новим кредитором договорів купівлі-продажу (договорів відступлення прав вимоги) щодо усього майна та майнових прав/прав вимоги, які входять до складу пулу відповідно до протоколу електронного аукціону, переможцем якого став Новий кредитор №UA-ЕА-2020-06-09-000032-b, сформованого 15.06.2020, але в будь-якому випадку не раніше отримання Банком коштів в повному обсязі у сумі 71072.63 грн.

Надано до суду копію Додатку №1 до Договору №7_БМ про відступлення прав вимоги від 20.07.2020 Реєстр договорів, прав вимоги за якими відступаються, та боржників за такими договорами, згідно якого в п. 67585 зазначено: боржник ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , № договору 200393943 від 29.11.2015, валюта прав вимоги 980, загальний розмір заборгованості 31692,62, розмір заборгованості за основним зобов`язанням (в гривнях) 10779,57, розмір заборгованості по нарахованим доходах (в гривнях) 20913,05.

Надано копію платіжної інструкції №25 від 09.07.2020 про сплату від ТОВ «Діджи Фінанс» до ПАТ «Банк Михайлівський» грошових коштів з призначенням платежу «04; GL16N618071; Протокол №UA-EA-2020-06-09-000032-b від 15.06.2020 р., ТОВ "ДІДЖИ ФІНАНС" ЄДРПОУ 42649746, без ПДВ» (а.с.75); копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 01.07.2021 у справі №910/11298/16 за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» до ТОВ «ФК «Фагор», ТОВ «Плеяда» про застосування наслідків нікчемності правочину, відновлення становища, яке існувало до порушення права (а.с.77-82); копії постанов про закінчення ВП№66483131 від 29.12.2022 та ВП№66491947 від 17.01.2023.

Відповідно до п. 1 ч.1 ст.512ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту статей 512, 513 ЦК України слідує, що зміна кредитора у зобов`язанні здійснюється шляхом оформлення між первісним кредитором та новим кредитором відповідного договору в тій же самій формі, що і угода, за якою права відступаються. При цьому боржник не приймає ніякої участі в підписанні договору про відступлення та не є його стороною. У відповідності до ч.1ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, позивач є належним стягувачем заборгованості з ОСОБА_1 за кредитним договором №200393943 від 29.11.2015.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявлене клопотання відповідачем про відмову у задоволенні позову у зв`язку з спливом строків позовної давності не підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Як було встановлено в судовому засіданні згідно у мов кредитного договору, кредитні кошти надаються строком на 731 днів з 29.11.2015 по дату останнього платежу 29.11.2017 та дату (п.2договору). Тобто, строк позовної давності почав перебігати з 30.11.2020 року.

Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст.257 ЦК України).

Сплив позовної давності, є підставою для відмови у позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог.

У відповідності до п.12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Крім того, у відповідності до п. 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто загальна позовна давність, перебіг якої припав на період дії в Україні правового режиму воєнного стану, продовжена законодавцем на період дії такого правового режиму. Водночас продовження строків свідчить, що їх перебіг, який відбувається у період дії воєнного стану, не зараховується при обчисленні.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався у порядку, передбаченому законодавством України, та діє на даний час.

Отже, оскільки з 24 лютого 2022 та на момент подання позивачем у цій справі позовної заяви (28.02.2024) про стягнення заборгованості в Україні діяв правовий режим воєнного стану, а 02 квітня 2020 набрав чинності Закон №540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину, з огляду на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020, відповідно до п.п. 12, 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, позивач не пропустив позовну давність, визначену статтею 257 ЦК України.

Суд вважає, що підстав для відмови у задоволенні позову у зв`язку з пропуском позовної давності, не має.

Однак, суд також вважає за доцільне зазначити наступне.

Враховуючи позицію відповідача щодо факту отримання коштів за кредитним договором та часткову сплату відсотків за користування кредитом, суду не надано розрахунку заборгованості, з якого б вбачався порядок, період та суми нарахування відсотків за кредитом позивачем.

Матеріали справи також не містять відомостей щодо наданих позичальнику послуг, за які передбачено нарахування комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Також, виписки по рахунку, у якій наявні номери рахунку не зазначені у кредитному договорі, інших первинних бухгалтерських документів до суду не надано.

Окрім цього, надані до суду розрахунки суми інфляційних втрат та 3% річних, здійснені щодо кредитного договору № 200308634 від 22.07.2015, за яким боржником є ОСОБА_2 , та не стосуються кредитного договору №200393943 від 29.11.2015, в межах даного цивільного провадження.

Відповідачем будь-яких контррозрахунків за кредитним договором №200393943 від 29.11.2015 суду не надано.

Таким чином, суд приходить до висновку про доцільність часткового задоволення позовних вимог за вказаним кредитом, а саме у частині стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10779,57 гривень.

Частиною 1 статті 79 ЦПК України передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 10 листопада 2021 року у справі № 740/3852/19 (провадження № 61-7745св21) зазначено, що: «відповідно до частини другої статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину встановлена законом, то визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Однак, у випадку невизнання іншою стороною такої недійсності правочину в силу закону та за наявності відповідного спору вимога про встановлення нікчемності може бути пред`явлена до суду окремо, без застосування наслідків недійсності нікчемного правочину. У такому разі суд своїм рішенням не визнає правочин недійсним, а лише підтверджує його недійсність у силу закону у зв`язку з її оспоренням та невизнанням іншими особами. Такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як визнання правочину недійсним, застосовується до оспорюваних правочинів. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину».

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з частиною п`ятою статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

За приписами ст. 15 ЦПК України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

На підставі п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Судові витрати на правничу допомогу - це фактично понесені стороною і документально підтверджені витрати, пов`язані з наданням цій стороні правової допомоги адвокатом або іншим спеціалістом в галузі права при вирішенні цивільної справи в розумному розмірі з урахуванням витраченого адвокатом часу.

Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони.

За ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Частиною 8 ст. 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу у розмірі 7000,00 грн позивачем надано копію Договору про надання правової допомоги № 26 від 15.02.2024, копію додаткової угоди від 15.02.2024 до договору № 26 про надання правової допомоги, копію акту про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги адвокатом (виконання робіт, надання послуг) від 14.07.2025 на суму 7000,00 грн та детальний опис робіт, виконаних адвокатським бюро «Анастасії Міньковської», необхідних для надання правничої (правової) допомоги за позовом ТОВ «Діджи Фінанс» щодо стягнення кредитної заборгованості.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Оскільки позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, суд стягує з відповідача на користь позивача сплачені останнім при подачі позову документально підтверджені судовий збір у розмірі 629,63 гривень (10779,57х2422,4/41472,40); та витрати на оплату правничої допомоги у розмірі 1819,45 гривень (10779,57х7000,00/41472,40).

Будь-яких належних та допустимих доказів в підтвердження існування істотних обставин у відповідача, які слугували б поважною причиною невиконання взятих на себе зобов`язань, суду не надано.

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 76-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 274-279 ЦПК України, суд

ухвалив:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості кредитним договором, задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» (місцезнаходження: м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, буд. 8, код ЄДРПОУ 42649746) заборгованість за договором № 200393943 від 29.11.2015 в розмірі 10779,57 (десять тисяч сімсот сімдесят дев`ять) гривень 57 (п`ятдесят сім) копійок, яка являє собою заборгованість за тілом кредиту, а також судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви в розмірі 629,63 (шістсот двадцять дев`ять) гривень 63 (шістдесят три) копійки, та витрати на правничу допомогу в розмірі 1819,45 (одна тисяча вісімсот дев`ятнадцять) гривень 45 (сорок п`ять) копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом 30 (тридцяти) днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Є.О. Бунін