Ухвала суду № 137888825, 01.07.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/2443/26 Провадження 2/636/2768/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2026 місто Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Золотоверхої О.О.,

за участю секретаря судового засідання Караулової О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні зали суду цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

16.03.2026 через систему «Електронний суд» до суду надійшов позов ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до відповідача, в якому представник позивача просив стягнути з останнього кредитну заборгованість за договором № 0634315010 від 14.06.2020, укладеного між відповідачем та ТОВ «ІНФІНАНС», у розмірі 49150.00 грн., та судові витрати.

01.06.2026, до початку розгляду справи по суті, від представника позивача Ткаченко М.М. надійшла заява про залишення позовної заяви без розгляду.

01.07.2026 від представника відповідача адвоката Тальчук П.І., надійшла заява, в якій зазначено наступне. Щодо залишення позову без розгляду та виконання зобов`язань за кредитним договором: поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена у позовній заяві нормативно правова кваліфікація обставин, якими Позивач обґрунтовує свої вимоги. З урахуванням викладеного, відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб. В позовній заяві вказано, що 14.06.2020 з ТОВ «ІНФІНАНС» було укладено договір №0634315010. 18.10.2021 було укладено договір факторингу №18-10/21, відповідно до якого ТОВ «ІНФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0634315010 від 14.06.2020. Надалі, 10.01.2023 було укладено договір відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №0634315010 від 14.06.2020. 19.05.2026 Позивач, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР», надало Відповідачу, ОСОБА_1 , гарантійний лист №15420653 від 19.05.2026, відповідно до якого: «після добровільної оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 0634315010 від 14.06.2020, на розрахунковий рахунок Товариства, що наведений у цьому листі, суми не меншої ніж 12 000.00 грн. до 29.05.2026, зобов`язання за Кредитним договором будуть виконані у повному обсязі, і будуть вважатися повністю припиненими та Товариство не матиме до Вас фінансових та майнових претензій щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором.». 25.05.2026 ОСОБА_1 сплачено на рахунок Товариства кошти у розмірі 12 000,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за спірним кредитним договором №0634315010 від 14.06.2020. Таким чином, зобов`язання позичальника виконано у повному обсязі. Відтак, заборгованість за кредитним договором відсутня, що є підставою для закриття провадження у справі №636/2443/26 за позовом ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

До вказаної заяви представником відповідача надано копію гарантійного листа за вих. № 15420653 від 19.05.2026 адресованого позивачем відповідачу, відповідно до якого Товариство «гарантує, що після добровільної оплати в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором № 0634315010 від 14.06.2020 року, на розрахунковий рахунок Товариства, що наведений у цьому листі, суми не меншої ніж 12 000.00 грн. (Дванадцять тисяч гривень 00 копійок) до 29.05.2026 року, зобов`язання за Кредитним договором будуть виконані у повному обсязі, і будуть вважатися повністю припиненими та Товариство не матиме до Вас фінансових та майнових претензій щодо стягнення заборгованості за Кредитним договором.» та «зобов`язується у разі наявності ініційованих Товариством, або попереднім кредитором судових проваджень зі стягнення боргу за Кредитним договором за якими не прийнято остаточного рішення суду, протягом 5 (п`яти) робочих днів, за наявності передбаченої Цивільним Процесуальним Кодексом такої можливості у поточному правовому статусі Товариства у судовому процесі, подати до відповідного суду заяву про залишення позову без розгляду.» та копію платіжної інструкції від 25.05.2026 про сплату відповідачем суми у розмірі 12000.00 грн. «Погашення заборгованості за Кредитним Договором № 0634315010 від 14.06.2020 року, ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .»

Представник позивача у позові просила розглядати справу без їх участі.

Адвокат Тальчук П.І. у заяві від 01.07.2026 просила проводити розгляд без їх участі.

Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо позивач до початку розгляду справи по суті подав заяву про залишення позову без розгляду.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду справи без прийняття судового рішення у зв`язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов`язує неможливість судового розгляду справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Елементами верховенства права є принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі (абзац другий підпункту 5.4 пункту 5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22.09.2005 № 5-рп/2005).

Складовими принципу верховенства права є, зокрема, правова передбачуваність та правова визначеність, які необхідні для того, щоб учасники відповідних правовідносин мали можливість завбачати наслідки своїх дій і бути впевненими у своїх законних очікуваннях, що набуте ними на підставі чинного законодавства право, його зміст та обсяг буде ними реалізовано (абзац третій пункту 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 11.10.2005 № 8-рп/2005).

Так, ключовим елементом принципу правової визначеності є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже, системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб усе право, чи то писане, чи неписане, було достатньо чітким, щоб дозволити громадянинові, якщо виникне потреба, з належною порадою передбачати певною мірою за певних обставин наслідки, що може спричинити певна дія.

Також у практиці Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) знайшов своє застосування принцип правової визначеності. Цей Суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania), "Стіл та інші проти Сполученого Королівства" (Steel and others v. the United Kingdom) та ін.).

ЄСПЛ неодноразово вказував, що він виходить із таких вимог до національних нормативно-правових актів, щоб вони вважалися законом для цілей Конвенції: 1) нормативно-правовий акт повинен бути доступним: громадянинові як орієнтир правової поведінки і її наслідків, достатнім за тих правових норм, що застосовуються у конкретній справі; 2) норма не може вважатися законом, якщо вона не сформульована з необхідною точністю (справа "Санді Таймз проти Сполученого Королівства" The Sunday Times v. The United Kingdom № 1 заява 6538/74 пункт 46). У справі "Кантоні проти Франції" (Cantoni v. France). ЄСПЛ зазначив, що закон має відповідати якісним вимогам: бути доступним і передбачуваним.

Дійсно, суд не позбавлений можливості закрити відкрите позовне провадження.

Перелік підстав для закриття провадження, наведений у ст. 255 ЦПК України, є вичерпним.

Відповідно до вимог принципу правової визначеності правозастосовчий орган у випадку неточності, недостатньої чіткості, суперечливості норм позитивного права має тлумачити норму на користь невладного суб`єкта (якщо однією зі сторін спору є представник держави або органу місцевого самоврядування), адже якщо держава нездатна забезпечити видання зрозумілих правил, то саме вона і повинна розплачуватися за свої прорахунки. Це так зване правило пріоритету норми за найбільш сприятливим для особи тлумаченням. Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 09.11.2020 у справі № 904/2404/18.

Таким чином встановлено, що на виконання умов гарантійного листа, на який посилається представник відповідача, позивачем подано саме заяву про залишення позовної заяви без розгляду, що є правом позивача та реалізацією ним взятих за вищевказаним гарантійним листом на себе зобов`язань, у зв`язку з чим суд вважає за доцільне залишити позовну заяву без розгляду.

Керуючись п.5 ч.1, ч.2 ст. 257 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позововну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Харківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.О. Золотоверха