Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 646/7121/26
Провадження № 1-в/646/189/2026
У Х В А Л А
02 липня 2026 року м. Харків
Основ`янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» щодо приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
ВСТАНОВИВ:
15.06.2026 до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшло подання ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» щодо приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Подання обґрунтоване тим, що в ДУ «Диканівська виправна колонія (№12)» відбуває покарання засуджений ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , раніше судимий:
1. 05.08.2015 року Дергачівським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили - 07.09.2015 року.
2. 18.04.2017 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 185 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст 75, 104 КК України звільнений з іспитовим строком на 1 рік. Вирок набрав законної сили - 19.05.2017 року. Ухвалою Ленінського районного суду м. Харкова від 13.12.2017 року звільнений згідно ст. 1 п. «А» ЗУ «Про амністію у 2016 році» від 22.12.2016 року від відбуття строку покарання.
3. 17.05.2018 року Харківським районним судом Харківської області за ч. 2 ст. 185 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнений з іспитовим строком на 2 роки. Вирок набрав законної сили 18.06.2018 року.
Засуджений 02.12.2021 року Ленінським районним судом м. Харкова за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого. На підставі ч. 1 ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднано невідбуту частину покарання - 6 місяців позбавлення волі, призначене вироком Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України та за сукупністю вироків призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією майна, яке є власністю засудженого. Вирок набрав законної сили 23.02.2026 року.
Початок строку: 21.02.2019 року. Кінець строку: 21.02.2027 року
Відповідно до вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року ОСОБА_4 вчинив 06.07.2017 року кримінальне правопорушення за ч. 2 ст.185 КК України на загальну суму 370 гривень 00 копійок, що складає менше двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб на момент вчинення засудженим кримінального правопорушення.
У зв`язку з чим ДУ «Диканівська виправна колонія №12» просить суд вирішити питання щодо приведення вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-IX від 18.07.2024 та визначити остаточно до відбуття статті та строки покарання за вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 02.12.2021 року, з урахуванням змін, внесених до вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року.
Представник колонії та засуджений у судове засідання не з`явились, 29.06.2026 подали до суду заяви, в яких подання підтримали та просили розглянути його без їх участі та задовольнити вказане подання.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення подання не заперечував та просив його задовольнити.
Дослідивши матеріали подання, особової справи засудженого, подані заяви, перевіривши наведені доводи, заслухавши прокурора, суд приходить до висновку, що подання підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Законом України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» № 3886-ХІ від 18.07.2024 року, який набрав чинності 09.08.2024, внесено зміни до КУпАП, а саме ст. 51 КУпАП викладено в редакції, яка визначає, що дрібною крадіжкою є викрадення майна, вартістю від 0,5 до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно пункту 5 підрозділу 1 Розділу XX Перехідних полoжeнь Податкового кодексу України: Якщо норми інших законів містять посилання на неоподатковуваний мінімум доходів громадян, то для цілей їх застосування використовується сума в розмірі 17 гривень, крім норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації адміністративних або кримінальних правопорушень, для яких сума неоподатковуваного мінімуму встановлюється на рівні податкової соціальної пільги, визначеної підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV цього Кодексу для відповідного року.
Підпунктом 169.1.1 пункту 169.1 статті 169 розділу IV Податкового кодексу України 169.1.1. визначена податкова соціальна пільга у розмірі, що дорівнює 50 відсоткам розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи (у розрахунку на місяць), встановленому законом на 1 січня звітного податкового року, - для будь-якого платника податку.
Таким чином, станом на 09.08.2024 - час набрання чинності Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024, розмір вартості майна, за яким розмежовується адміністративне правопорушення та кримінальне правопорушення з 0,2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, визначених ст. 51 в редакції Закону № 1449-VI від 04.06.2009 року, що становило 302 грн 80 коп збільшено до 2 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3028 грн, тобто кримінальна відповідальність настає у випадку викрадення майна вартістю понад 3028 грн.
Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки Кримінальним кодексом, що діяв на час вчинення цього діяння ( ч. 3 ст. 3, ч. 2 ст. 4 КК України).
Закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість (ч. 1 ст. 5 КК України).
Скасування караності діяння означає його декриміналізацію (повну або часткову), яка може бути досягнута шляхом: 1) виключення з чинного Кримінального кодексу певної статті (частини статті) Особливої частини Кодексу; 2) внесення до диспозиції статті (частини статті) Особливої частини Кримінального кодексу певних змін; 3) внесення змін до норм Загальної частини КК; 4) внесення змін до інших нормативно-правових актів, зокрема, Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Указане положення цілком узгоджується з вимогами ст. 58 Конституції України, відповідно до якої закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, на теперішній час кримінальна відповідальність за таємне викрадення чужого майна (крадіжка) настає виключно у випадку, якщо вартість такого майна становить більше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян встановленого на дату скоєння відповідного правопорушення.
Аналогічні висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 0306/7567/12, згідно з якими «за загальним правилом, закріпленим у частині другій статті 4 КК України, злочинність, караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, який діяв на час його вчинення. Припинення законної сили кримінально-правової норми тягне неможливість її застосування до діянь, що передбачені чи передбачалися у КК раніше як злочини і скоєні після втрати цією нормою чинності. Водночас у випадках, коли новий закон про кримінальну відповідальність покращує юридичне становище особи, він поширюється і на діяння, вчинені до набрання ним чинності, тобто застосовується принцип ретроактивності».
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік», прожитковий мінімум для працездатної особи станом на з 1 січня 2017 року - 1600 гривень, з 1 травня - 1684 гривні, з 1 грудня - 1762 гривні, тобто неоподаткований мінімум доходів громадян на момент скоєння злочинів становив 841 грн. на 2017 рік, а два неоподаткованих мінімумів (ч. 2 ст. 51 КУпАП) становили 1684 грн.
Отже, розмір двох неоподатковуваних мінімумів громадян у розумінні положень ст. 51 КУпАП в редакції Закону № 3886-IX від 18.07.2024 станом на 01.01.2017 складав 1684 грн, тоді як згідно вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року, вартість викраденого майна ОСОБА_4 у загальному розмірі становить 370 грн (менше двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на час вчинення протиправного діяння - 1684 грн), що станом на день набрання чинності Законом України №3886-ІХ від 18.07.2024 може бути лише підставою для адміністративної відповідальності.
Частиною 2 статті 74 КК України, передбачено, що особа, засуджена за діяння, караність якого законом усунена, підлягає негайному звільненню від призначеного судом покарання.
Зазначене узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 22.08.2024 у справі № 567/507/23 (провадження № 51-7110 км 23), щодо набуття чинності змін до законодавства України в частині визначення розміру вартості викраденого майна, за яке передбачено адміністративну відповідальність, що, як наслідок, впливає на розмір матеріальної шкоди, у разі заподіяння якої настає кримінальна відповідальність, а також з висновком про застосування відповідних частин статей 185, 190, 191 КК України з урахуванням положень Закону № 3886-IX, зробленим об`єднаною палатою Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду в постанові від 07.10.2024 у справі № 278/1566/21.
Виходячи з наведеного та враховуючи, що ОСОБА_4 засуджений вироком Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 за діяння, яке відповідно до вимог Закону України № 3886-ІХ від 18.07.2024 не є кримінально-караним на теперішній час, суд доходить висновку про необхідність приведення вироку Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.
Отже, враховуючи вказані законодавчі декріміналізуючі зміни, на даний час, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є засудженим вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 02.12.2021 за ч. 2 ст. 187 КК України до 7 років 6 місяців позбавлення волі, із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
На підставі ст.ст. 5, 70, 74 КК України, Закону України № 3886-ІХ, керуючись ст.ст. 336, 537, 539 КПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Подання державної установи «Диканівська виправна колонія (№12)» щодо приведення вироку у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити.
Привести вирок Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року відносно засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у відповідність до вимог Закону України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року № 3886-ІХ.
Засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від покарання, призначеного вироком Харківського районного суду Харківської області від 17.05.2018 року за ч. 2 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 2 (два) роки; на підставі ст. 75, 76, 104 КК України звільнений від відбування призначеного основного покарання з іспитовим строком 2 роки, - у зв`язку з усуненням кримінальної караності діяння.
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вважати засудженим вироком Ленінського районного суду м. Харкова від 02.12.2021 за ч. 2 ст. 187 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років 6 (шість) місяців, із конфіскацією майна, яке є власністю засудженого.
Копію ухвали направити начальнику державної установи «Диканівська виправна колонія (№ 12)» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги через Основ`янський районний суд міста Харкова.
Суддя ОСОБА_1
Судове рішення № 137888746, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова) було прийнято 02.07.2026. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 646/7121/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: