Рішення № 137888707, 02.07.2026, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 635/2268/21

Провадження № 2/635/328/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року сел. Покотилівка

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Лук`яненко С.А.,

секретар судового засідання Пальчук Е.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з останньої суму заборгованості за договором про надання банківських послуг б/н від 13.01.2011 року у розмірі 15604,29 гривень станом на 25.02.2021 та судові витрати у розмірі 2270,00 гривні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 13.01.2011 року підписала заяву б/н, згідно їй було відкрито кредитний рахунок та встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з запропонованими АТ КБ «Приватбанк» «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Тарифами», які викладені на банківському cайті www.privatbank.ua складає між нею та банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується її підписом у заяві. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України. Заявою відповідача підтверджується той факт, що вона була повністю проінформована про умови кредитування в АТ «КБ «ПРИВАТБАНК», які були надані їй для ознайомлення в письмовій формі. Щодо встановлення та зміни кредитного ліміту банк керувався п.п.2.1.1.2.3, п.п.2.1.1.2.4 Договору, на підставі яких відповідач при укладенні договору дав свою згоду, щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту та його зміну за рішенням та ініціативою Банку. АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов`язання за Договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі, надавши відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбаченими Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач не надавала своєчасно Банку кошти на погашення заборгованості. У зв`язку з порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач станом на 25.02.2021 року має заборгованість у розмірі 15604,29 гривень, яка складається з заборгованості за тілом кредиту у розмірі 3546,73 гривень, в т.ч. заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 3546,73 грн., заборгованість за простроченими відсотками у розмірі 7297,13 грн., заборгованості за пенею за прострочення зобов`язання у розмірі 4760,43 грн. Позивач вказує, що оскільки відповідач умови кредитного договору в частині погашення кредиту не виконує, тому АТ КБ «Приватбанк» звернулося до суду з даною позовною заявою та просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 19.04.2019 року провадження по справі відкрито та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач подала до суду відзив, в якому у задоволенні позову просила відмовити у повному обсязі посилаючись на наступне. Позивач зазначає, що зі змісту позовної заяви не зрозуміло, коли саме виникло прострочення заборгованості і на яку суму, коли відбувся останній платіж, за якою процентною ставкою нараховувалась заборгованість за процентами. Згідно розрахунку заборгованості останній раз погашення заборгованості було здійснено 22.08.2014 року в сумі 150 грн., далі відомості про погашення відсутні і станом на цю дату залишок поточної заборгованості за кредитом становив 2946,07 грн., загальний залишок заборгованості за відсотками -121,35 грн. Станом на 26.09.2014 р. чергового погашення заборгованості не відбулося і при цьому зазначено про наявність заборгованості за тілом кредиту 3116,6 грн., загальний залишок заборгованості за процентами 297,95 грн. Крім того, позивачем надано до справи довідку, у якій зазначено, що за кредитним договором б/н було надані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , дата відкриття 13.01.2011, термін дії 11/14; НОМЕР_2 , дата відкриття 19.06.2012, термін дії 05/16. Позивач звернувся до суду з даним позовом 25.03.2021 року, тобто після спливу трирічного загального строку позовної давності, та річного строку позовної давності для вимог прог стягнення пені. Крім того, вона не була ознайомлена з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку», один із оригіналів підписаного договору їй не надавався. А в заяві-анкеті позичальника відсутні відомості щодо умов розміру процентів за користування кредитними коштами, підстави та порядок зміни процентної ставки, відповідальність у виді неустойки (пені, штрафу), можливість зміни кредитного ліміту, а також строку кредитування. Таким чином «Умовами та правила надання банківських послуг» та «Тарифи банку», які викладені на банківському сайті, не можна розцінювати як частину кредитного договору і підстави для стягнення нарахованих позивачем процентів і пені не існує.

Представник позивача АТ КБ «ПриватБанк» Левицька А.В. надала відповідь на відзив, в якій зазначила, що загальна позовна давність (зокрема до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентами) встановлюється тривалістю у три роки, а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) тривалістю в один рік. Відповідно до ст.253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Початок перебігу строку позовної давності починається із дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.2 ст.261 ЦК України). За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання. Враховуючи, що заявою-анкетою не передбачено порядку погашення заборгованості (щомісячні чергові платежі чи повернення кредиту в повному обсязі у строк кредитування), виконання зобов`язання за таким договором відбувається за вимогою кредитора. Частиною другою ст.530 ЦК України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Оскільки умовами анкети-заяви не передбачено відповідної календарної дати або події, з якою пов`язується виконання зобов`язання за кредитним договором, банк звернувся до суду з позовом у березні 2021 року, то саме з цього моменту боржник зобов`язаний повернути кредитору суму кредиту та відсотки за користування ним з моменту встановлення банком такої вимоги про виконання зобов`язання. Зважаючи на викладене, до звернення банку до суду з позовом до боржника перебіг позовної давності у спірних правовідносинах не починався, а отже позовна давність до спірних правовідносин не застосовується. Із наданого позивачем розрахунку кредитної заборгованості вбачається, що заборгованість за кредитом становить 3546,73 грн., яка підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі. Разом із тим позикодавець має право на отримання від позивальника процентів від суми позики, якщо інше не передбачене законом. Оскільки кошти за кредитним договором в належному розмірі не повернуті, проценти і пеня підлягають стягненню з відповідача у межах строків позовної давності, а саме з 23.03.2018 року по 25.02.2021 року.

З витягу до акту приймання-передавання справ та речових доказів Харківського районного суду Харківської області від 01.04.2022 року вбачається, що на виконання розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 за № 2/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» та Закону України «Про внесення змін до частини 7 статті 147 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» щодо визначення територіальної підсудності судових справ» від 03.03.2022 №2112-ІХ, якими змінено територіальну підсудність справ, зазначену справу 01.04.2022 року передано до Полтавського районного суду Полтавської області.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 15.12.2023 року зазначену цивільну справу передано для розгляду за підсудністю до Харківського районного суду Харківської області.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області 30.04.2024 справу прийнято до розгляду і призначене судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження.

В судові засіданні представник позивача не з`явився, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив. В позовній заяві наявне клопотання про розгляд справи у відсутності представника.

Відповідач в судове засідання не прибула, про дату та час судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомила.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до АТ КБ «ПриватБанк» з метою отримання банківських послуг та 13.01.2011 року підписала заяву б/н та їй було видано кредитну картку «Універсальна». Також ОСОБА_1 була підписана довідка про умови кредитування з використанням кредитної картки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», відповідно до якої базова процентна ставка становить 3 процента в місяць із розрахунку 360 днів у році. Строк дії кредитного ліміту відповідає строку дії картки. Порядок погашення заборгованості проводиться щомісячним платежами в розмірі 7% від суми заборгованості, яке може проводитися до 25 числа кожного місяця.

Крім того ОСОБА_1 внаслідок підписання договору були надані наступні кредитні картки: НОМЕР_1 , дата відкриття 13.01.2011, термін дії 11/14; НОМЕР_2 , дата відкриття 19.06.2012, термін дії 05/16.

Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» 13.01.2011 року на картку відповідача був встановлений кредитний ліміт у розмірі 500 грн., який в подальшому збільшувався 23.02.2011 до 600 грн., 19.03.2011 року до 700 грн., 20.03.2011 року зменшено до 700 грн., 22.04.2011 року збільшено до 800 грн., 24.05.2011 року збільшено до 900 грн., і 20.08.2011 року був встановлений у розмірі 3100 грн., 17.01.2020 року зменшено до 0,00 грн.

Як вбачається із виписки по картковому рахунку за період з 13.01.2011 по 01.03.2021 року, вказаною карткою відповідач активно користувалася до 03.09.2014 року.

Із розрахунку заборгованості за договором б/н від 13.01.2011 року вбачається, що станом на 25.02.2021 року ОСОБА_1 має заборгованість за тілом кредиту 3546,73 грн., в тому числі 3546,73 грн. заборгованості за простроченим тілом кредиту, 7297,13 грн. заборгованості за простроченими відсотками, 4760,43 грн. нарахованої пені за прострочене зобов`язання, а разом 15604,29 грн.

Надаючи правову оцінку встановленим фактам, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ КБ «ПриватБанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

Позивач, обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості за договором від 13.01.2011 року, посилався на копію Анкети-заяви позичальника, Витяг з Тарифів банку та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг, довідку про умови кредитування з використанням картки «Універсальна», виписку по картковому рахунку.

В той час в заяві-анкеті, яка підписана ОСОБА_1 , крім її анкетних даних, містяться відомості щодо типу карти «Універсальна», яка їй видана.

Відомості про валюту кредитування, базову процентну ставку, порядок погашення заборгованості по кредитному ліміту, встановлені у довідці про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна 30 днів пільгового періоду», яка підписана відповідачем.

В той час відомості про встановлення кредитного ліміту на дану картку, або його зміну в Анкеті-заяві від 13.01.2011 року відсутні.

До даної Анкети-заяви позивачем надано витяг з Умов та правил надання банківських послуг та Тарифи, які не підписані відповідачем, а тому не можуть вважатися такими, з якими ознайомився відповідач, і які є складовою частиною договору.

Із виписки по картковому рахунку вбачається, що ОСОБА_1 активно користувалася карткою НОМЕР_3 до 14.06.2012 року, а потім карткою НОМЕР_4 до 03.09.2014 року.

Як вбачається із розрахунку заборгованості останній платіж на погашення кредиту був здійснений відповідачем 22.08.2014 року у сумі 150 грн., 06.10.2020 року згідно рішення банку була списана заборгованість по пені у розмірі 351273,19 грн.

Отже суд вважає доведеним, що позивачем відповідно до заяви відповідача від 13.01.2011 року ОСОБА_1 відкрито 13.01.2011 року картковий рахунок і для користування картковим рахунком видана кредитна картка «Універсальна» НОМЕР_1 , якою вона користувалася до 14.06.2012 року, а потім видавалася картка НОМЕР_2 , якою вона користувалася до 03.09.2014 року.

Вказані докази, надані позивачем, а саме розрахунок заборгованості та виписка за договором (виписка за картковими рахунками), є належними доказами наявності заборгованості позичальника, що підтверджується вищезазначеними висновками щодо застосування норм права Верховного Суду (постанова від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21).

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч.1 ст.612 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Отже суд вважає доведеною наявність заборгованості за тілом кредиту у сумі 3080,70 грн. і 1105,39 грн. заборгованості за відсотками на час строку дії картки.

В той час відповідачем заявлено клопотання про застосування до вимог позивача строків позовної давності.

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов`язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Разом з тим, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 зроблено правовий висновок про те, що перебіг позовної давності стосовно кожного щомісячного платежу починається після невиконання чи неналежного виконання (зокрема, прострочення виконання) відповідачем обов`язку з внесення чергового платежу й обчислюється окремо щодо кожного простроченого платежу» (п. 59 Постанови).

Анкета-заява позичальника від 13.01.2011 року не містить встановленого графіку погашення кредиту, а також не встановлено кінцевого терміну погашення кредиту.

Відповідно до довідки про умови кредитування з використанням картки «Універсальна» строк внесення щомісячних платежів до 25 числа кожного місяця, наступного за звітним.

За таких обставин, моментом перебігу позовної давності за вказаним кредитним договором є момент, коли банк міг та повинен був дізнатись про порушення свого права на повернення кредиту, тобто перебіг позовної давності почався з моменту настання строку оплати чергового платежу, оскільки ОСОБА_1 здійснила останній платіж 22.08.2014 року, то з 25.09.2014 року.

Встановивши, що останній платіж на погашення кредитної заборгованості ОСОБА_1 внесла 22.08.2014 року, а з позовом до суду банк звернувся 25.03.2021 року, позивачем пропущено строк позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем у справі.

За таких обставин суд відмовляє у задоволенні позову.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, а саме судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд прийшов до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, судові витрати з відповідача не стягуються.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 247, 263-265 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складення повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк», Код ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: м. Київ вул. Грушевського, 1Д.

Відповідач ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_5 ,зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування): АДРЕСА_1 .

Суддя С.А.Лук`яненко