Рішення № 137888323, 02.07.2026, Слобідський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд м. Харкова)

Провадження № 2/641/3017/2026 Справа № 645/2670/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року м. Харків

Слобідський районний суд міста Харкова у складі:

головуючого судді Чайка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Шумейко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу № 645/2670/26 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») звернулося до Немишлянського районного суду міста Харкова з позовною заявою до ОСОБА_1 , в якій просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за договором позики від 09.10.2025 року № 45567852 в розмірі 24 327,75 грн. та за договором позики від 09.10.2025 року № 6796223 в розмірі 28 259 грн., та судові витрати.

В обґрунтування позовних вимог посилалося на те, що 09.10.2025 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання коштів у кредит № 45567852. За умовами вказаного договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 500 грн, строком на 30 днів з процентною ставкою 0,279%, комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту, що складає 1 200 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується пеня 4,00 % на залишок заборгованості за тілом кредиту за кожен день понадстрокового користування. Вказаний договір був підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання виконало у повному обсязі та надало відповідачу у власність грошові кошти у загальному розмірі 7 500 грн шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 . Крім цього, 09.10.2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладений Договір про надання коштів у кредит № 6796223. За умовами вказаного договору позикодавець надав відповідачу грошові кошти у розмірі 7 000 грн, строком на 360 днів з процентною ставкою 0,95 %, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що складає 1 207,50 грн. У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується неустойка в розмірі 350 грн. за кожен день понадстрокового користування. Вказаний договір був підписаний відповідачем електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора. ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» свої зобов`язання виконало у повному обсязі та надало відповідачу у власність грошові кошти у загальному розмірі 7 000 грн шляхом перерахування їх на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 . Відповідач належним чином свої зобов`язання щодо повернення грошових коштів за вказаними вище договорами не виконав, у зв`язку з чим у нього утворилася заборгованість:

-за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 24 327,75 грн., з яких: 7 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 627,75 грн. сума заборгованості за процентами; 1 200 грн. сума заборгованості за комісією; 15 000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

-за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 28 259 грн., з яких: 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн. сума заборгованості за комісією; 14 000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Враховуючи невиконання відповідачем грошового зобов`язання за зазначеними вище кредитними договорами позивач вимушений звернутись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою Немишлянського районного суду міста Харкова від 31.03.2026 справу передано для розгляду до Слобідського районного суду міста Харкова.

24.04.2026 матеріали справи надійшли до Слобідського районного суду міста Харкова.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 27.04.2026 позов було залишено без руху.

Ухвалою Слобідського районного суду міста Харкова від 04.05.2026 позов прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та витребувано докази.

На виконання ухвали суду від 04.05.2026 року АТ «Універсал Банк» надано відповідь про те, що на ім`я ОСОБА_1 банком було емітовано банківську картку № НОМЕР_3 , а також надано виписку про рух коштів з якої вбачається зарахування грошових коштів в сумі 7 500 грн. 09.10.2025 року.

Також, на виконання ухвали суду від 04.05.2026 року АТ «Ощадбанк» надано відповідь про те, що на ім`я гр. ОСОБА_1 відкрито банківський рахунок, до якого емітовано банківську платіжну картку № НОМЕР_4 ,та надано виписку про рух коштів з якої вбачається зарахування грошових коштів в сумі 7 000 грн. 09.10.2025 року.

Представник позивача в судове засідання не з`явилася, в матеріалах справи міститься клопотання представника позивача про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив, відзив не подав.

У відповідності до приписів ст. 280 ЦПК України суд вважає за можливе ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.10.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір про надання коштів у кредит № 45567852.

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів удень закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

У п. 2.2 Договору зазначено: сума кредиту 7 500 грн, строк кредитування - 30 днів, процентна ставка 0,279% (фіксована); дата надання кредиту 09.10.2025 року, дата повернення кредиту 07.11.2025 року, комісія за надання кредиту 16,00% від суми наданого кредиту, що становить 1 200 грн, пеня 4,00% в день.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 46810.

Зі змісту довідки про ідентифікацію вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ідентифікувало ОСОБА_1 , з яким укладений договір № 45567852, за номером телефону/електронної пошти, на яку відправлений ідентифікатор 46810.

09.10.2025 року на банківську картку № НОМЕР_1 , яка належить ОСОБА_1 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було перераховано грошові кошти в сумі 7 500 грн., що підтверджується платіжною інструкцією ТОВ «Європейська платіжна система».

Також, 09.10.2025 року між ОСОБА_1 та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» укладений договір про надання коштів у кредит № 6796223.

Положеннями п. 2.1 Договору встановлено, що за цим договором кредитодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів удень закінчення строку кредиту, або достроково, та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту відповідно до умов цього договору.

У п. 2.2 Договору зазначено: сума кредиту 7 000 грн, строк кредитування - 360 днів, процентна ставка 0,95%; дата надання кредиту 09.10.2025 року, дата повернення кредиту 03.10.2026 року, комісія за надання кредиту 17,25% від суми наданого кредиту, що становить 1 207,50 грн, неустойка 350 грн. в день.

Вказаний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором 008453.

Зі змісту довідки про ідентифікацію вбачається, що ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» ідентифікувало ОСОБА_1 , з яким укладений договір № 6796223, за номером телефону/електронної пошти, на яку відправлений ідентифікатор 008453.

09.10.2025 року на банківську картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» було перераховано грошові кошти в сумі 7 000 грн., що підтверджується платіжною інструкцією ТОВ «Європейська платіжна система».

З розрахунку заборгованості за зазначеними кредитними договорами вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 становить:

-за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 24 327,75 грн., з яких: 7 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 627,75 грн. сума заборгованості за процентами; 1 200 грн. сума заборгованості за комісією; 15 000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

-за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 28 259 грн., з яких: 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. сума заборгованості за процентами; 1 207,50 грн. сума заборгованості за комісією; 14 000 грн. сума заборгованості за пенею/неустойкою.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до положень ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України встановлено, що зобов`язання повинні виконуватись належним чином і в термін передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за невиконання грошового зобов`язання.

За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч. 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.

За правилами ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону є оригіналом такого документа.

Згідно із п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому, одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.

Положеннями ч. 1 ст. 1048 ЦК України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За вимогами ст. 626 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями ст. 611 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив зобов`язання, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Отже для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема, щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Не виконуючи належним чином зобов`язання за вказаним договором, відповідач порушив зазначені вище норми законодавства та умови кредитних договорів.

З огляду на викладене та враховуючи не виконання відповідачем грошового зобов`язання за кредитними договорами, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню, а саме:

-за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 8 127,75 грн., з яких: 7 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 627,75 грн. сума заборгованості за процентами.

-за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 13 051,50 грн., з яких: 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. сума заборгованості за процентами.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача пені/неустойки в розмірі 15 000 грн. за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року та пені/неустойки в розмірі 14 000 грн. за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу (далі закон).

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

За таких обставин, нарахування заборгованості за пенею/неустойкою позивачем є безпідставним та неправомірним, а тому позовна вимога про стягнення пені/неустойки в розмірі 15 000 грн. за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року та пені/неустойки в розмірі 14 000 грн. за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року задоволенню не підлягає.

Стосовно вимоги позивача про стягнення з відповідача комісії за надання кредиту в розмірі 1 200 грн. за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року та комісії за надання кредиту в розмірі 1 207,50 грн. за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року, суд приходить до наступного.

Відповідно до частин 1-2, 5, 8 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Нечіткі або двозначні положення договорів зі споживачами тлумачаться на користь споживача.

Згідно з частиною 2 статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Таким чином, вказаним законом безпосередньо передбачено право кредитодавця встановлювати у кредитному договорі комісію пов`язану з наданням кредиту.

Водночас, наявність такої комісії вимагає зазначення в кредитному договорі переліку додаткових та супутніх фінансових послуг кредитодавця, які пов`язані з отриманням/поверненням кредиту, що надаються позичальнику, адже само по собі надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України є обов`язком банку/фінансової установи, й виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09 грудня 2019 року в справі № 524/5152/15 (провадження № 61-8862сво18) зазначив, що надання грошових коштів за укладеним кредитним договором відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України є обов`язком банку, виконання такого обов`язку не може обумовлюватися будь-якою зустрічною оплатою з боку позичальника. Оскільки надання кредиту - це обов`язок банку за кредитним договором, то така дія як надання фінансового інструменту чи моніторинг заборгованості по кредиту не є самостійною послугою, що замовляється та підлягає оплаті позичальником на користь банку. Надання фінансового інструменту є фактично наданням кредиту позичальнику, така операція, як і моніторинг заборгованості по кредиту, відповідає економічним потребам лише самого банку та здійснюється при виконанні прав та обов`язків за кредитним договором, а тому такі дії банку не є послугами, що об`єктивно надаються клієнту-позичальнику.

Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 12 квітня 2022 року в справі № 640/14229/15 (провадження № 61-16739св20), від 21 квітня 2021 року в справі № 677/1535/15 (провадження № 61-19356св19), від 15 грудня 2021 року в справі № 209/789/15 (провадження № 61-16561св20), від 21 липня 2021 року в справі № 751/4015/15 (провадження № 61-8543св20).

У постанові Верховного Суду від 10 січня 2024 року у справі № 727/5461/23 (провадження № 61-17096св23) зазначено, що «у кредитному договорі не зазначено перелік додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування). Банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладення оспорюваного кредитного договору. За таких обставин положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Отже, умови договору про сплату комісії саме за надання кредиту, тобто за дії, які позивач ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» здійснює на власну користь, є несправедливими, суперечать принципу добросовісності, та мають наслідком істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків та погіршення становища споживача, що за своєю природою є дискримінаційними.

Встановлена комісія за надання кредиту є невиправданим платежем, що спрямований на незаконне заволодіння грошовими коштами фізичної особи споживача, як слабкої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, отже, така умова договору порушує публічний порядок, та є нікчемною.

Отже, суд вважає, що вимога про стягнення комісії за надання кредиту в розмірі 1 200 грн. за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року та комісії за надання кредиту в розмірі 1 207,50 грн. за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року задоволенню не підлягає.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме:

-за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 8 127,75 грн., з яких: 7 500 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 627,75 грн. сума заборгованості за процентами.

-за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 13 051,50 грн., з яких: 7 000 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 6 051,50 грн. сума заборгованості за процентами.

Щодо судових витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд відмічає, що, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997за №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 за № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 4 листопада 1950 року) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

У справі «East/West Alliance Limited» проти України» Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див., наприклад, рішення у справі «Боттацці проти Італії» (Bottazzi v. Italy) [ВП], заява № 34884/97, п. 30, ECHR 1999-V).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridis v. Greece), п.55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача суду надано: договір про надання правничої допомоги №20-08/25 від 20.08.2025 року, витяг з акту № 4-МК від 05.02.2026 року, копію платіжної інструкції від 27.02.2026 року про сплату грошових коштів за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 року.

При визначенні судом розміру витрат на професійну правничу допомогу судом враховується, що представник позивача не був присутнім в судовому засіданні, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності, а обсяг наданих адвокатом послуг фактично складається лише зі складення позовної заяви, підготовки та друку необхідних документів.

Отже, суд приходить до висновку, що розмір витрат на оплату послуг адвоката є неспівмірним зі складністю справи. Тож, керуючись принципами співмірності, справедливості та верховенства права, заявлена позивачем вартість таких витрат підлягає частковому задоволенню, а саме у розмірі 2 500 грн., саме така сума, на думку суду, буде обґрунтованою та відповідатиме принципу розумності, є співмірною зі складністю цієї справи, наданим адвокатом обсягом послуг у суді та витраченим часом.

Питання щодо судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України, та з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме в розмірі 2 146 грн. з розрахунку: 21 179,25 грн. (розмір задоволених позовних вимог) х 100%/52 586,75 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 40,3 % задоволених позовних вимог; 5 324,8 грн (ставка судового збору) х 40,3 %/100% = 2 146 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.12, 13, 81, 141, 263-265, 268 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» заборгованість за кредитним договором № 45567852 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 8 127,75 грн., за кредитним договором № 6796223 від 09.10.2025 року в загальному розмірі 13 051,50 грн., витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 146 грн., та витрати на правову допомогу в розмірі 2 500 грн., а всього підлягає стягненню 25 825 (двадцять п`ять тисяч вісімсот двадцять п`ять) грн. 25 коп.

У задоволенні позовних вимог в іншій частині - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», код ЄДРПОУ 39861924, місце знаходження: м. Київ, площа Арсенальна, 1Б.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя І.В.Чайка