Постанова № 137888212, 02.07.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/1579/26

3/621/380/26

П О С Т А Н О В А

іменем України

02 липня 2026 року м. Зміїв

Суддя Зміївського районного суду Харківської області Овдієнко В. В.

розглянувши матеріали, які надійшли від відділу поліції № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , виданий 01.03.2021, притягувався до адміністративної відповідальності:

1) постановою Зміївського районного суду Харківської області від 04.06.2025 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення піддавався стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;

2) постановою Зміївського районного суду Харківської області від 27.06.2025 за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення піддавався стягненню у виді штрафу в розмірі 17 000 грн 00 коп. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік;

3) постановою ВП № 1 (м. Златопіль) Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 29.03.2026 за частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення піддавався стягненню у виді штрафу в розмірі 20 400 грн 00 коп.;

за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

у с т а н о в и в:

02 травня 2026 року о 16:18 годині по автомобільній дорозі між с. Жаданівка та с. Дудківка у Чугуївському районі Харківської області, ОСОБА_1 , діючи на порушення вимог пунктів 2.1 а), 2.5 Правил дорожнього руху, будучи позбавленим права керування транспортними засобами, повторно протягом року керував зареєстрованим на ОСОБА_2 автомобілем ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2 , та був зупинений працівниками поліції, які виявили у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння (звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість), на вимогу працівників поліції пройти у встановленому порядку огляд на стан сп`яніння, відмовився від проходження такого огляду на місці, а також в медичному закладі, чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

07.05.2026 матеріал надійшов до суду. Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи для розгляду матеріалу визначено суддю Овдієнка В. В.

Судовий розгляд матеріалу був призначений на 01.06.2026.

01.06.2026 у зв`язку з перебуванням судді Овдієнка В. В. на лікарняному судовий розгляд не відбувся. Судове засідання призначено на 02.07.2026.

Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 на судовий розгляд матеріалу, призначений 02.07.2026, не з`явився, заяв про відкладення судового розгляду або про розгляд справи за його відсутності не подавав.

Факт належного повідомлення ОСОБА_1 про місце і час розгляду матеріалів про його притягнення до адміністративної відповідальності підтверджується: відомостями протоколів про адміністративні правопорушення, складених у присутності ОСОБА_1 , де йому повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Зміївському районному суді (а. с. 1, 2), відомостями довідки про доставку повідомлення у додаток "Viber" щодо документу "Судова повістка про виклик до суду на 02.07.2026 09:00:00 на номер телефону НОМЕР_3 , зазначений в протоколі про адміністративне правопорушення (а. с. 22), а також відомостями списку справ, призначених до розгляду в Зміївському районному суді, що розміщений на загально доступному офіційному веб-порталі Судової влади України (а. с. 23).

Відповідно до статті 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення, неприбуття в судове засідання особи, що притягується до відповідальності за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, не перешкоджає судовому розгляду справи за його відсутності.

Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутньою на засіданні. Ця можливість випливає із об`єкта і цілі статті 6 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.

Практика Європейського суду з прав людини, у своїх рішеннях, вказує, що кожна сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у справі за його участю, добросовісно користуватися належними йому процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Так, у рішенні Європейського Суду з прав людини "Пономарьов проти України" від 03 квітня 2008 року зазначено, що "сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження".

Стосовно справи про адміністративне правопорушення розумність таких інтервалів часу обумовлюється положеннями статей 38, 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи, а строк для накладення адміністративного стягнення обмежується одним роком з дня його вчинення за частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та трьома місяцями за частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

З урахуванням викладеного, а також враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суддя дійшов висновку про наявність підстав для розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень за вказаних обставин підтверджується наступними доказами, дослідженими під час судового розгляду:

- даними протоколів про адміністративні правопорушення серії ЕПР1 № 655468 від 02.05.2026, серії ЕПР1 № 655494 від 02.05.2026, в яких викладені обставини правопорушень, та особа, що притягується до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 зазначив про визнання обставин, викладених в протоколах (а. с. 1, 2);

- даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 02.05.2026, якими підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження такого огляду (а. с. 3);

- даними копії постанови ВП № 1 (м. Златопіль) Лозівського РВП ГУНП в Харківській області від 29.03.2026 про притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 4 ст. 126 КУпАП (а. с. 4);

- даними копії постанови ВП № 2 Чугуївського РУП ГУНП в Харківській області від 02.05.2026 про притягнення водія ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ст. 125 КУпАП (а. с. 5);

- даними копій постанов Зміївського районного суду Харківської області від 04.06.2025, від 27.06.2025, про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 9-16);

- даними результатів відеофіксації на оптичному диску, де містяться відомості про відмову водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння в установленому порядку (а. с. 5).

Оцінивши надані докази, в діях ОСОБА_1 вбачаю склад наступних правопорушень:

- відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за що передбачено відповідальність частиною 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення;

- повторного протягом року вчинення керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, за що передбачено відповідальність частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до статті 23 Кодексу України про адміністративні правопорушення, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Під час вирішення питання щодо конфіскації транспортного засобу враховано наступне.

Відповідно до санкції частини 3 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, обов`язковим є додаткове стягнення у виді конфіскації транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.

Зі змісту протоколу вбачається, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_1 , зареєстрований на ім`я ОСОБА_2 .

Водночас, у матеріалах справи відсутні, а також і не повідомлені ОСОБА_1 під час судового розгляду, будь-які відомості щодо передачі власником керування транспортним засобом ОСОБА_1 , який відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, а також не має права керування транспортним засобом, що, у свою чергу містить склади правопорушень, передбачених частиною 1 статті 130 та частиною 2 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

За загальним правилом, право власності на рухому річ виникає з моменту передання майна. Винятком із загального правила є вказівка в нормі закону чи в положеннях договору. За допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть самі визначити (у договорі) момент виникнення права власності на рухому річ. А правила частини 4 статті 334 Цивільного кодексу України (щодо державної реєстрації права) застосовуються до нерухомих речей. На це звернув увагу Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постанові від 10 травня 2023 року у справі № 761/22937/18.

З урахуванням викладеного, з моменту передання транспортного засобу ОСОБА_1 у нього виникло право власності на транспортний засіб - автомобіль ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2 , незалежно від його реєстрації на ім`я попереднього власника, а тому цей транспортний засіб підлягає конфіскації.

Враховуючи конкретні обставини правопорушень, відомості про особу, що притягується до відповідальності, дійшов висновку, що до ОСОБА_1 належить застосувати стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами, та з конфіскацією транспортного засобу, а також, відповідно до статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, пункту 5 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", стягнути з нього судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Керуючись статтями 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

п о с т а н о в и в:

До ОСОБА_1 застосувати за частиною 3 статті 130, частиною 5 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення стягнення у виді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000 (п`ятдесят одну тисячу) грн 00 коп., які перерахувати на р/р UA168999980313020149000020001, отримувач коштів ГУК Харківська обл./ 21081300, код ЄДРПОУ: 37874947, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 21081300, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років, та з конфіскацією транспортного засобу - автомобілю ВАЗ 2108, реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Строк сплати штрафу не пізніш як через 15 днів з дня отримання копії постанови. У разі несплати штрафу у вказаний строк особою, яку притягнуто до відповідальності, у порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 до Державного бюджету України (стягувачем є Державна судова адміністрація України) судовий збір в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп., які перерахувати на р/р UA908999980313111256000026001, отримувач коштів ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету: 22030106.

На постанову може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з дня винесення, а при оскарженні постанови, вона підлягає виконанню після залишення скарги без задоволення.

Суддя: В. В. Овдієнко