Рішення № 137888202, 26.06.2026, Зачепилівський районний суд Харківської області

Справа № 952/293/26

№2/952/321/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26.06.2026 Зачепилівський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Яценка Є.І.,

за участю секретаря судового засідання - Оданець С.В.,

за участю сторін:

прокурора Квітчатого К.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду в с. Зачепилівка Харківської області цивільну справу за позовом керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Харківській області, Зачепилівська селищна рада Берестинського району Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам,

В С Т А Н О В И В :

До суду надійшов позов керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Харківській області, Зачепилівська селищна рада Берестинського району Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам, та понесених судових витрат.

В обґрунтування позову зазначив, що вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 01.09.2025, який набрав законної сили 01.10.2025, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 249 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 ( сімнадцять тисяч) грн. Згідно з таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року, Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області проведено розрахунок збитків, нанесених рибному господарству України незаконними діями, які склали 424 337,00 гривень, які до цього часу ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 добровільно не відшкодовано.

Прокурор Квітчатий К.В. в судовому засіданні просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник Управління Державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області та Зачепилівської селищної територіальної громади в особі Зачепилівської селищної ради Харківської області до судового засідання не з`явилися, надали суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності, позовні вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнали в повному обсязі, та просили суд розстрочити виконання рішення суду так як перебувають в скрутному матеріальному становищі, терміном на 12 місяців шляхом погашення заборгованості рівним платежами.

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь - якого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.

В силу ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, та проаналізувавши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Як передбачено ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Судом встановлено, що вироком Зачепилівського районного суду Харківської області від 01.09.2025, який набрав законної сили 01.10.2025, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнано винними у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 249 КК України, та призначено покарання у виді штрафу у розмірі 1000 (одної тисячі) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17000, 00 ( сімнадцять тисяч) грн. Згідно з таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року, Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства у Харківській області проведено розрахунок збитків, нанесених рибному господарству України незаконними діями, які склали 424 337,00 гривень, які до цього часу ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 добровільно не відшкодовано.

Згідно зі ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. Законодавством України громадянам гарантується право загального використання природних ресурсів для задоволення життєво необхідних потреб (естетичних, оздоровчих, рекреаційних, матеріальних тощо) безоплатно, без закріплення цих ресурсів за окремими особами і надання відповідних дозволів, за винятком обмежень, передбачених законодавством України. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, на пільгових умовах.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про тваринний світ» у порядку загального використання об`єктів тваринного світу громадянам, у випадках, передбачених законодавством, дозволяється безоплатне любительське і спортивне рибальство для особистого споживання (без права реалізації) у визначених відповідно до законодавства водних об`єктах загального користування у межах, встановлених законодавством обсягів безоплатного вилову і за умови додержання встановлених правил рибальства і водокористування. В інших випадках любительське і спортивне рибальство здійснюються на праві спеціального використання об`єктів тваринного світу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України відповідно до цього та інших законів.

Згідно з таксами для обчислення розміру відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок незаконного добування (збирання) або знищення громадянами України, іноземцями та особами без громадянства цінних видів водних біоресурсів у рибогосподарських водних об`єктах України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1209 від 21 листопада 2011 року, Управлінням Державного агентства з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм у Харківській області проведено розрахунок збитків, нанесених рибному господарству України незаконними діями, які склали 424 337, 00 гривень, які до цього часу відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 добровільно не відшкодовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ч. 4, 5 ст. 68, ч. 1 ст. 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забруднення навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Відповідно до ч. 4 ст. 63 Закону України «Про тваринний світ» підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства в галузі охорони, використання і відтворення тваринного світу.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» природні ресурси України є власністю Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування у межах, визначених Конституцією України, цим та іншими законами України.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища зараховуються у місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Таким чином, аналізуючи вищевказане, беручи до уваги надані суду докази, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Що стосується клопотання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про розстрочку виконання рішення суду терміном на 12 місяців суд доходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 1ст. 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Згідно ч. ч. 1, 3, 4ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка - спосіб виконання зобов`язання, при якому виконання проводиться не одночасно і в повному обсязі, а частинами і в строки, встановлені наперед.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб.

Таким чином, розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим.

В той же час, згідно з ч. 5ст. 435 ЦПК України, розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04 06.2019 року у справі №916/190/18.

Проаналізувавши всі обставини справи, враховуючи бажання відповідачів відшкодувати шкоду, заподіяну водним живим ресурсам шляхом розстрочення виконання судового рішення, суд вважає за можливе розстрочити судове рішення.

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому суд присуджує до стягнення солідарно з відповідачів сплачений судовий збір в розмірі 6 365, 05 грн.

Керуючись статтями 11, 19, 89, 141, 258-259, 263-265, 273 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов керівника Берестинської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Управління Державного агенства меліорації та рибного господарства у Харківській області, Зачепилівська селищна рада Берестинського району Харківської області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, заподіяної водним живим ресурсам задовольнити.

Стягнути з солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 шкоду, заподіяну водним живим ресурсам у розмірі 424 337,00 ( чотириста двадцять чотири тисячі триста тридцять сім гривень 00 копійок) перерахувавши на розрахунковий рахунок місцевого бюджету : UA 608999980333189331000020549, ГУК Харків обл./СТГ Зачепил/24062100,найменування коду класифікації доходів « Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», код 37874947, отримувач отг смт. Зачепилівка».

Розстрочити ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 солідарне виконання рішення суду в частині солідарного стягнення 424 337,00 грн строком на 12 місяців шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 17 680,75 грн, починаючи з наступного місяця набрання законної сили рішенням суду.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , та ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , судовий збір в розмірі 6 365,05 грн., ( шість тисяч триста шісдесят п`ять гривень 05 копійок), сплачений Харківською обласною прокуратурою на р/р UA 178201720343160001000007171, код ЄДРПОУ 02910108, Банк одержувача: ДКСУ м. Києва, код банку: 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, призначення платежу: повернення судового збору.

На рішення може бути подана апеляція до Харківського апеляційного суду через Зачепилівський районний суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Головуючий, суддя Є.І. Яценко