Ухвала суду № 137887890, 02.07.2026, Новгородківський районний суд Кіровоградської області

Справа № 391/851/23

пров. 1-кп/393/33/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 року селище Кам`янець

Колегія суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів: ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника обвинуваченого

ОСОБА_6 ОСОБА_7 ,

захисника обвинуваченого

ОСОБА_5 ОСОБА_8 ,

прокурора ОСОБА_9 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Кам`янець, в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів, за допомогою Підсистеми відеоконференцзв`язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023120000000596 від 26.05.2023 року по обвинуваченню ОСОБА_6 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

В провадженні Новгородківського районного суду Кіровоградської області перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.189 КК України.

Під час розгляду кримінального провадження прокурором було подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби, строком на 60 днів обвинуваченому ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню 18.06.2025 року ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області змінено запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на нічний домашній арешт з 22-00 год до 06-00 год, на строк 2 місяці, який неодноразово було продовжено, останній раз до 12.07.2026 року включно, із покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків. На даний час необхідність в продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту в нічний час доби не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати. На думку прокурора, більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, а тому просив задовольнити подане ним клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник адвокат ОСОБА_8 вказали, що клопотання прокурора є безпідставним, обвинувачений жодним чином не порушив свою процесуальну поведінку, належним чином виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, з`являється у всі судові засідання, а тому залишили вирішення даного питання на розсуд суду.Також обвинувачений ОСОБА_5 надав згоду провести розгляд клопотання прокурора щодо продовження відносно нього запобіжного заходу без участі його захисників ОСОБА_10 та ОСОБА_11 .

Захисники обвинуваченого ОСОБА_5 адвокати ОСОБА_10 та ОСОБА_11 в судове засідання не з`явилися, були повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_7 підтримали думку сторони захисту обвинуваченого ОСОБА_5 .

Потерпілий ОСОБА_12 та його представник адвокат ОСОБА_13 в судове засідання не з`явилися, були повідомлені про розгляд справи належним чином, про причини своєї неявки суд не повідомляли.

Визнаючи наявні матеріали про права та взаємини учасників судового процесу достатніми, беручи до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 надав згоду провести розгляд клопотання прокурора щодо продовження йому запобіжного заходу без участі його захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та його інтереси представлені іншим захисником ОСОБА_8 , суд вважає за можливо провести розгляд клопотання прокурора щодо продовження запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_5 без участі захисників ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та сторони потерпілого.

Вислухавши думку учасників судового засідання, дослідивши клопотання прокурора, розглянувши відповідні матеріали, колегія суддів дійшла до такого.

Так, ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 28.09.2023 року відносно обвинуваченого ОСОБА_5 змінено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту із покладенням на останнього передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків., який було неодноразово продовжено колегією суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області.

18.06.2025 року ухвалою колегії суддів Новгородківського районного суду Кіровоградської області було вирішено змінити обвинуваченому запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту на домашній арешт в нічний час доби, на строк 2 місяці, який в подальшому був неодноразово продовжений ухвалами суду, останній раз до 12.07.2026 року включно, із покладенням на обвинуваченого передбачених ст. 194 КПК України процесуальних обов`язків.

Прокурор у своєму клопотанні вказує, що на даний час необхідність в раніше обраному щодо обвинуваченого запобіжного заходу не відпала, оскільки заявлені раніше ризики до вчинення ним дій, передбачених п.п. 1, 3-5 ч.1 ст. 177 КПК України не зменшились та продовжують існувати, а більш м`які запобіжні заходи не зможуть забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого.

Відповідно до частини 1 статті 333 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються під час судового провадження згідно з положеннями розділу ІІ цього Кодексу з урахуванням особливостей, встановлених цим розділом.

Згідно з частинами 1, 2 статті 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності інші обставини, перелік яких визначено ч. 1 ст. 178 КПК України.

Домашній арешт, відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі (ч. 2 ст. 181 КПК України).

За змістом ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії домашнього арешту не може перевищувати 2-х місяців, у разі необхідності він може бути продовжений в межах досудового розслідування, але не більше 6 місяців. Разом з цим законодавцем не вказаний максимальний строк домашнього арешту під час судового розгляду, який може продовжуватись до закінчення провадження.

У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.

За змістом ч 3 ст. 199 КПК України, під час розгляду клопотання прокурора про продовження строку застосування домашнього арешту суд з`ясовує, крім відомостей, зазначених у ст. 184 КПК України, чи наявні обставини, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують застосування запобіжного заходу.

З огляду на зазначені положення закону колегії суддів під час вирішення цього клопотання необхідно в межах його доводів розкрити питання: 1) кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 ; 2) наявності обґрунтованої підозри у вчиненні обвинуваченим кримінального правопорушення; 3) наявності ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу; 4) наявності чи відсутності достатніх підстав вважати, що заявлені ризики не зменшилися або з`явилися нові, які виправдовують продовження дії запобіжного заходу; 5) наявності чи відсутності інших, більш м`яких запобіжних заходів, які зможуть запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України; 6) обов`язків з передбачених статтею 194 КПК України, які будуть покладені на обвинуваченого.

Так, кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

ЄСПЛ зазначає, що ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є достатньо високим. У справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Так, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, яке згідно класифікації, передбаченої ст. 12 КК, належить до особливо тяжких злочинів, який карається позбавленням волі на строк до 12 років з конфіскацією майна, а співставлення можливих негативних для обвинуваченого наслідків у вигляді його ув`язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його засудження до можливого покарання у вигляді позбавлення волі, з урахуванням встановлених на даному етапі обставин вчинення протиправних дій, доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Надаючи оцінку ризику щодо можливості обвинуваченого переховуватися від суду, колегія суддів вважає такі дії цілком вірогідними, а ризик доведеним.

Суд вважає, що є можливість істотно зменшити цей ризик встановленням певного обмеження поведінки обвинуваченого.

Оцінюючи можливість впливу на свідків та потерпілого колегія суддів враховує те, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Водночас, суд враховує, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, судом ще не завершено дослідження зібраних в межах кримінального провадження доказів, не допитано свідків, потерпілого та обвинувачених. При цьому, стороні захисту в порядку ст. 290 КПК України відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_5 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб він зміг уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Оцінивши наведене, колегія суддів переконується у існуванні ризику впливу на учасників кримінального провадження враховуючи, що ризики вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації ним таких дій. Водночас, КПК України не вимагає доказів того, що обвинувачений обов`язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.

Щодо наявності інших ризиків передбачених п.п. 4-5 ч.1 ст. 177 КПК України, зокрема тих, що обвинувачений може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується є необґрунтованими та недоведеними прокурором у судовому засіданні, в зв`язку з тим, що в матеріалах клопотання відсутні будь-які нові відомості щодо вчинення обвинуваченим дій, спрямованих на перешкоджання кримінальному провадженню та під час судового засідання було підтверджено належну процесуальну поведінку обвинуваченого.

Водночас судом враховано, що обвинувачений ОСОБА_5 , раніше не судимий, хоча й офіційно не працює, проте, має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має малолітню дитину, тобто має міцні соціальні зв`язки, належно виконує покладенні на нього процесуальні обов`язки судом.

При вирішенні питання щодо можливості застосування більш м`якого запобіжного заходу суд дійшов до висновку, що застосування запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є недостатнім для запобігання встановленим ризикам, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов`язків буде залежати виключно від волі самого обвинуваченого, а їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.

Отже, зазначені обставини свідчать про продовження існування ризиків вказаних в клопотанні прокурора, а тому з метою мінімізації ризиків, встановлених у судовому засіданні, а також запобігання позапроцесуальній поведінці обвинуваченого, наявні підстави покладення на нього обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Будь-яких даних про зменшення, відсутність ризиків чи наявність підстав для зміни запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби обвинуваченому ОСОБА_5 , на більш м`який запобіжний захід наразі не встановлено, а застосований до останнього вищевказаний запобіжний захід на даній стадії судового провадження є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі обвинуваченого та зможе забезпечити виконання обвинуваченим процесуальних обов`язків, а також забезпечить його належну процесуальну поведінку.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що вказане клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 строку запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в нічний час доби підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176-178, 181, 194, 331, 371, 372, 392 КПК України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченому ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту строком на 2 (два) місяці - задовольнити.

Продовжити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Бобринець, Бобринецького району Кіровоградської області, запобіжний захід у виді домашнього арешту в нічний час доби, на строк 2 місяці, тобто з 02 липня 2026 року до 02 вересня 2026 року включно, з покладенням обов`язків, передбачених ч.5 ст. 194 КПК України, а саме:

1)заборонити залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з 22-00 год вечора до 06-00 год ранку, без дозволу прокурора та суду;

2)прибувати до прокурора та суду за кожною вимогою;

3)повідомляти прокурора чи суд про зміну місця проживання;

4)здати на зберігання до відповідного територіального органу Управління Державної міграційної служби у Кіровоградській області паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

5)утримуватися від спілкування зі свідками та потерпілим у даному кримінальному провадженні, за винятком їх участі у процесуальних діях.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , що відповідно до ч.5 ст.181 КПК України, працівники органу Національної поліції з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з`являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов`язаних із виконанням покладених на нього зобов`язань, а також в разі невиконання покладених на нього обов`язків, до нього може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і на нього може бути накладено грошове стягнення в розмірі, визначеному Кримінальним процесуальним кодексом України.

Контроль за виконанням покладених на нього обов`язків покласти на відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області. Звернення цієї ухвали до виконання та контроль за виконанням ухвали покласти на процесуального прокурора у цьому кримінальному провадженні.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали направити (вручити) учасникам кримінального провадження та начальнику відділення поліції №3 (м. Бобринець) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області для виконання.

Головуючий суддя ОСОБА_1

Судді: ОСОБА_2

ОСОБА_3