Ухвала суду № 137887581, 01.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/3123/26

Провадження № 6/346/315/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області

в складі: головуючого судді Калинюка О. П.

за участю секретаря Ковалюк А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Коломийського відділу державної виконавчої служби у Коломийському районі Івано-Франківської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Микицея Василя Дмитровича про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника-фізичної особи,

ВСТАНОВИВ:

в поданні зазначено, що на виконанні у вказаного відділу державної виконавчої служби знаходиться виконавче провадження № 79489800 з виконання постанови № 69-ДПС, виданої 24.09.2025 року Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 80 000 грн 00 коп. в дохід держави.

Отже, за вказаним виконавчим документом боржником є ОСОБА_1 .

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України «Про виконавче провадження», державним виконавцем 04.11.2025 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов`язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Вказане рішення боржником не виконано, декларацію не надано, будь-яких дій, спрямованих на його виконання, не здійснено, що суперечить вимогам частини п`ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження».

Державним виконавцем направлено запити до Державної фіскальної служби України про наявні рахунки, до Державної податкової служби України про джерела отримання доходів, до Пенсійного фонду України, до Міністерства внутрішніх справ України щодо зареєстрованих транспортних засобів, до Державної прикордонної служби України та Державної міграційної служби України.

Від органів ДФС та ДПС України надійшли відповіді про те, що у боржника відсутні відкриті рахунки та він не отримує доходи. Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України, боржник пенсію чи заробітну плату не отримує. Від органу МВС України надійшла відповідь про відсутність зареєстрованих за боржником транспортних засобів. Від органу Державної прикордонної служби України 15.06.2026 року надійшла відповідь про те, що за період з 04.11.2025 по 16.06.2026 року дані щодо перетину боржником державного кордону України відсутні. Згідно з витягами з реєстрів, накладено обтяження на усе рухоме та нерухоме майно боржника. Однак майно, належне йому на праві власності, відсутнє.

Державним виконавцем 17.12.2025 та 15.06.2026 року на адресу боржника надсилалися виклики щодо явки для надання пояснень, однак ОСОБА_1 до виконавця не з`явився. Крім того, під час виходу державного виконавця за місцем проживання боржника встановлено, що за адресою: АДРЕСА_1 , останній відсутній, про що складено відповідний акт.

Враховуючи викладене, рішення залишається не виконаним, а боржник ухиляється від його виконання, не вживає заходів щодо виконання такого рішення.

Тому державний виконавець просить тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України вказаного боржника до виконання ним зобов`язань.

Державний виконавець Микицей В. Д. в судове засідання не з`явився. Тому фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, що відповідає правилам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, перевіривши матеріали справи, і, оцінивши досліджені докази в сукупності, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень частин 1-3 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України застосовується в порядку, визначеному цим Кодексом для забезпечення позову, із особливостями, визначеними цією статтею. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобовязань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобовязань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні.

Відповідно до п. 5 ч. 1 статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України», право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадку, коли він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, до виконання зобов`язань.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобовязань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника фізичної особи чи керівника боржника юридичної особи за межі України до виконання зобовязань за рішенням.

Суд вважає за необхідне зазначити, що необхідною передумовою обрання такого заходу, як обмеження боржника у праві виїзду за межі України, є встановлення судом дійсних обставин ухилення боржника від виконання рішення. При цьому предметом доказування є саме факт умисних винних дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язань. Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

Тому суд дійшов висновку про необхідність задоволення подання, оскільки в судовому засіданні встановлено, що боржник ухиляється від виконання зобов`язань за постановою № 69-ДПС від 24.09.2025 року, на виклики державного виконавця не з`являється, за місцем реєстрації відсутній, тривалий час не вживаючи жодних заходів для погашення заборгованості.

На підставі наведеного та, керуючись ст. 441 ЦПК України, ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України», суд

УХВАЛИВ:

подання задовольнити.

Тимчасово обмежити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документа до виконання зобов`язань, покладених на нього за виконавчим провадженням № 79489800 з примусового виконання постанови № 69-ДПС, виданої 24.09.2025 року Південно-Західним міжрегіональним управлінням Державної служби з питань праці, про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень 00 копійок в дохід держави.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Суддя: Калинюк О. П.