Рішення № 137887571, 01.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/152/26

Провадження № 2/346/1120/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 липня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області, у складі головуючого - судді Коваленка Д.С., секретар судових засідань - Івантишин Д.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі судових засідань суду, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ), якою просить стягнути аліменти на утримання двох малолітніх дітей : ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 5000 гривень на кожну дитину щомісячно.

Стислий виклад позицій учасників спору.

Аргументи позивачки. 21 листопада 2017 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_2 , який вони зареєстрували у Городенківському районному відділі державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Івано-Франківській області, про що зроблено актовий запис № 61 від 21.11.2017 року. Від шлюбу мають двох дітей, які проживають з ОСОБА_1 . Вважає, що дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим ніж прожитковий мінімум. Такий рівень вона не може забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на кожну дитину в розмірі, що забезпечить їх дітям відповідний рівень життя та розвитку. У зв`язку із чим просила стягнути аліменти у розмірі 5000 гривень на кожну дитину.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, та зазначив, він є працездатним, та отримує дохід . Більше того, він працевлаштований в комунальному підприємстві «Полігон Екологія» машиністом котлів ІІІ розряду з 08.09.2025 року по даний час. Його посадовий оклад становить 10 800 гривень в місяць. На даний час діти зареєстровані за адресою відповідача, що про свідчать відомості про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб наданої Підгайчиківською територіальною громадою Коломийського району, Івано-Франківської області 04.02.2026 року. Також вказує, що позивачка працює закордоном отже також має дохід. Враховуючи вищенаведене, з позовними вимогами відповідач частково згідний, та просить стягувати з нього аліменти на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 в розмірі 1408 грн. , доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1756 грн.

Встановлені судом обставини.

Відповідно до свідоцтв про народження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , останні народились ІНФОРМАЦІЯ_5 та 15 серпня 2022 року відповідно і їх батьками зазначені ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (а.с.5-6).

Згідно з довідкою № 63 від 04.02.2026 року встановлено, що ОСОБА_2 , працює на комунальному підприємстві «Полігон Екологія» машиністом котлів ІІІ розряду з 08.09.2025 року по даний час. Його посадовий оклад становить 10 800 гривень в місяць. (а.с.25).

Підгайчиківською сільською радою надано довідку № 480/02-08/20 від 08.04.2026 року, відповідно до якої за ОСОБА_2 не числиться жодного нерухомого та рухомого майна (а.с.39).

Згідно з відповіддю Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України ОСОБА_1 03.01.2026 року виїхала з України та не поверталась, разом з цим ОСОБА_5 19.04.2020 року в`їхав в України та більше не виїжджав (а.с.41).

Відповідно до відповіді з Головного сервісного центру МВС регіонального сервісного центру ГСЦ МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 будь-які транспортні засоби не зареєстровані (а.с. 42).

Городенківською міською радою Росохацького старостинського округу надано довідку № 15-84 від 14.04.2026 року, відповідно до якої за ОСОБА_1 не числиться жодного нерухомого та рухомого майна (а.с.44).

Головне управління пенсійного фонду України в Івано-Франківській області надало суду інформацію відповідно до якої ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на обліку як отримувачі пенсій, соціальних допомог не перебувають (а.с. 46).

Відповідно до відповіді на запит від 10.04.2026 року № 0919-2026-0000569 ОСОБА_1 з липня 2022 року по вересень 2026 року одержувала дохід у вигляді соціальних виплат з відповідних бюджетів. Разом з цим ОСОБА_2 з січня 2022 року по грудень 2025 року одержував заробітну плату та гуманітарну допомогу (а.с.49-51).

Згідно з відповіді № 281/01-21 від 15.04.2026 року домоволодіння в АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 по 1/3 частині на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 , виданого 17.12.1999 року виконкомом Росохацької сільської ради згідно рішення № 111 від 30.11.1999 року. Домоволодіння в АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_9 на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Григорець В.М. Коломийського районного нотаріального округу 20.12.2007 року за № 3601 (а.с.53).

Відповідно до відповіді з Держгеокадастру судом встановлено, що за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відсутні відомості про зареєстровані земельні ділянки, згідно книг записів реєстрації державних актів на право власності на землю, праві постійного користування чи тимчасового користування землею, праві постійного користування чи тимчасового користування землею по Коломийському району станом на 01.01.2013 року (а.с. 54).

Оцінка суду щодо права позивачки.

Положення частини 1 і 2 статті 51 Конституції України гарантують, що кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї. Батьки зобов`язані утримувати дітей до їх повноліття.

Отже, утримання обома батьками своїх дітей до їх повноліття є їх конституційним обов`язком.

Положеннями частини 6 статті 7 та частини 1 статті 141 Сімейного кодексу України передбачено, що жінка та чоловік мають рівні права і обов`язки у сімейних відносинах, шлюбі та сім`ї, та щодо дитини. А статті 180 та 181 СК України встановлюють обов`язок обох батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття у грошовій і (або) натуральній формі, за домовленістю між ними. При цьому, згідно з частиною 1 статті 15 СК України, сімейні обов`язки є такими, що тісно пов`язані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Отже, виходячи із змісту наведених норм матеріального права, невиконання відповідачем, як батьком дітей свого обов`язку з їх утримання до досягнення ними повноліття у грошовій і (або) натуральній формі, на постійній основі, дійсно порушує право позивачки, як матері дітей, на рівність обов`язків між жінкою та чоловіком щодо дітей. Позаяк, оскільки дитина проживає із нею вона апріорі утримує дитину на постійній основі і щомісячно.

Встановлені судом обставини прямо вказують на те, що відповідач не здійснює утримання своїх дітей на постійній і щомісячній основі у грошовій і (або) натуральній формі, що дійсно вказує на порушення права позивачки на утримання дітей обома батьками на рівній основі.

Відповідно до положень частини третьої статті 181, частини першої статті 191 Сімейного кодексу України за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, від дня пред`явлення позову.

Через, що на підставі частини першої статті 55 Конституції України, частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, і вказаних норм Сімейного кодексу України право позивачки дійсно підлягає судовому захисту, в обраний нею, і передбачений законом спосіб. Зокрема, шляхом стягнення з відповідача аліментів на кожну дитину у твердій грошовій формі, щомісячно, з дня пред`явлення позову, при цьому, з урахуванням того, що в силу положень частини 2 статті 182 Сімейного кодексу України розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50% прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку.

Що стосується розміру твердої грошової суми, яку позивачка хоче стягувати з відповідача, зокрема по 5000 гривень на кожну дитину, то тут суд виходить з наступного.

В силу положень частини 2 статті 182 СК України, мінімальний рекомендований розмір аліментів на дитину від 6 до 18 років (що, на підставі статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026" складає 3512 гривень), і він присуджується судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

І застосовуючи вказану норму права, суд не може забувати про принцип змагальності цивільного судочинства, відповідно до якого кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина 3 статті 12 ЦПК України). А також суд пам`ятає про принцип диспозитивності, відповідно до якого, суд розглядає справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Тож зважаючи на викладене суд вважає, що аліменти у розмірі по 5000 гривень суд міг би присудити на користь позивачки, виключно у разі такого майнового стану відповідача, який би підтверджувався доказами і прямо вказував би на його можливість сплачувати аліменти у такому розмірі. Проте суд відзначає наступне.

В силу положень частини 1 статті 182 Сімейного кодексу України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Тож суд констатує, що: 1) суду не надано доказів того, що діти сторін, за станом свого здоров`я потребують лікування саме на оплатній і постійній основі; матеріальне становище дітей, у зв`язку із цим, потребує підтримки з боку батька у більшому розмірі; 2) суду не надано доказів того, що матеріальне становище відповідача не дозволяє йому сплачувати аліменти у більшому розмірі ніж мінімально гарантований та рекомендований законом розмір; 3) суду надано доказів наявності у платника аліментів інших дітей; 3-1) суду не надано доказів наявності у відповідача на праві власності, володіння та/або користування майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) позивач не довела здійснення відповідачем витрат, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи; 4) суд враховує такі інші обставини, що мають істотне значення: діти проживають з матір`ю, яка несе основні, постійні та щомісячні витрати на їх утримання; позивачкою не доведено потребу дітей у заявленому нею розмірі аліментів, як рівню, який відповідає розвитку дитини, як гармонійному; позивачкою не доведено наявність у відповідача витрат, що перевищують його заробіток (дохід), як і сам дохід.

Тож враховуючи усе вище викладене, суд вважає, що позовні вимоги позивачки слід задовольнити частково. Зокрема, з відповідача на користь позивачки слід стягнути аліменти у розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 13.01.2026р. і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. У стягненні аліментів у більшому розмірі слід відмовити.

Висновок суду по суті позовних вимог.

Отже, оскільки позивач просить захистити її порушене право способом, який передбачений законом, її позов підлягає задоволенню частково. А в силу положень п.1ч.1 ст.430 ЦПК України, слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Висновок суду щодо судових витрат.

З огляду на те, що позов підлягає задоволенню на користь позивача, але вона звільнена від сплати судового збору, в силу положень частини 1 статті 141 Цивільного процесуального кодексу України, з відповідача у дохід держави Україна, підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1331 гривня 20 копійок, як сума судового збору.

Таким чином, керуючись статтями 2, 19, 23, 34, 43-49, 76-89, 120-142, 174-181, 209-250, 258, 259, 263-265, 268, 272-289, 351, 352, 354, 355, 430-431 ЦПК України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дитини - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ; РНОКПП: НОМЕР_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ) аліменти на утримання ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та ОСОБА_4 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) у твердій грошовій сумі в розмірі по 3000 гривень на кожну дитину щомісячно до досягнення найстаршою дитиною повноліття, починаючи стягнення з 13 січня 2026 року. Рішення в частині стягнення аліментів, в межах суми виплат за один місяць, допустити до негайного виконання.

У стягненні аліментів у більшому розмірі - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ; РНОКПП: НОМЕР_2 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судовий збір в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 (двадцять) копійок на користь держави: Україна (на рахунок: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106).

Рішення набирає законної сили після закінчення тридцятиденного строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення.

Суддя: Коваленко Д. С.