Рішення № 137887565, 02.07.2026, Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області

Справа № 346/1181/26

Провадження № 2/346/1720/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 липня 2026 р.м. Коломия

Коломийський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді Сольського В.В.

за участю секретаря Пігуляк В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Коломия цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Коломийської міської ради, ОСОБА_2 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності в порядку спадкування на 1/6 частку земельної ділянки, -

В С Т А Н О В И В:

10 березня 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа та визнання права власності в порядку спадкування на 1/6 частку земельної ділянки.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся ОСОБА_3 . Згідно свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя ОСОБА_3 належала будинку з належними господарськими будівлями, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла мати позивача, ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача, ОСОБА_5 . ОСОБА_6 належала1/6 частка земельної ділянки розташованої на території АДРЕСА_1 . Після смерті матері, 17 грудня 2025 року позивач, у встановлений законом строк звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Яцка Петра Петровича із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті його мами ОСОБА_5 , в тому числі на 1/6 частку земельної ділянки. Однак, ОСОБА_7 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкоємець не може надати документи, які підтеврджують, що вищезазначена 1/6 частка земельної ділянки належить спадкодавиці. Окрім цього, у державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ 17-2-002-233, який видано 27 травня 1994 року Коломийською міською радою, власницею 1/6 частки земельної ділянки, кадастровий номер: 2610600000:19:001:0044, є ОСОБА_8 , а згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , яке видано 22 липня 1990 року відділом ЗАГСу Коломийського міськвиконкому Івано-Франківської області та Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видано 24 листопада 1994 року Виконкомом Коломийської міської ради, станом на 24 листопада 1994 року прізвище, ім`я, по батькові зазначено спадкодавиці ОСОБА_9 . Однак вказане зумовлене тим, що спадкодавиця в різні періоди життя змінювала прізвище.

У зв`язку з неможливістю оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, позивач змушений звернутися до суду з вимогами про встановлення факту належності правовстановлюючого документа спадкодавиці та визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.

Ухвалою від 16 березня 2026 року у справі відкрито загальне позовне провадження. Витребувано у приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Яцка П.П. копію спадкової справи, заведеної після смерті ОСОБА_5 .

Ухвалою суду від 07 квітня 2026 року у справі залучено співвідповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою суду від 03 червня 2026 року у справі закрито підготовче провадження та призначено до судового розгляду по суті.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, 30.06.2026 року адвокат Чобанюк М.М. подав до суду заяву, в якій просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги задовольнити.

Представник Коломийської міської ради в судове засідання не з`явився, 26.03.2026 року подав до суду заяву, в якій просив розгляд справи без його участі. Рішення просив винести на підставі вимог чинного цивільного законодавства України.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання повторно не з`явилася, була належним чином повідомлена про дату та час судового засідання, причини неявки суду не повідомила.

Відповідно до ч.1 ст.280 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про дату час і місце судового засідання, без поважних причин або без повідомлення причин та якщо відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим Відділом реєстрації актів громадянського стану Коломийського міськвиконкому Івано-Франківської області від 30 жовтня 1995 року, серія НОМЕР_3 .

Згідно копії свідоцтва про право власності на частку в спільному майні подружжя № Д-158 від 20.04.1952 року ОСОБА_3 належить частка будинку з належними господарськими будівлями, що в АДРЕСА_1 .

Після смерті ОСОБА_3 спадщину прийняла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про право на спадщину від 11 червня 1996 року.

Згідно свідоцтва про смерть № НОМЕР_4 ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована у ОСОБА_10 .

Згідно копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_4 . Батьками зазначені: ОСОБА_11 та ОСОБА_8 .

Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_6 шлюб між ОСОБА_11 та ОСОБА_8 розірвано 13 травня 1980 року.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 22 липня 1990 року між ОСОБА_12 та ОСОБА_8 було укладено шлюбу, про що складено відповідний актовий запис № 385. Після укладення шлюбу ОСОБА_8 змінила прізвище на ОСОБА_13 .

Згідно копії свідоцтва серії НОМЕР_2 шлюб між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 розірвано 21 вересня 1994 року.

Згідно копії свідоцтва про переміну прізвища, імені, по батькові серії НОМЕР_7 від 24 листопада 1994 року ОСОБА_9 перемінила прізвище на ОСОБА_14 .

Згідно копії державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ 17-2-002-233, який видано 27 травня 1994 року Коломийською міською радою, власницею 1/6 частки земельної ділянки, кадастровий номер: 2610600000:19:001:0044 є ОСОБА_8 .

Згідно з витягом технічної документації з нормативно грошової оцінки земель, вартість земельної ділянки, яка знаходиться по АДРЕСА_1 становить 682286 гривень 07 коп. Відповідно вартість 1/6 частки становить 113714 гривень 35 коп.

17 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернувся до приватного нотаріуса Коломийського районного нотаріального округу Яцка П.П. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на спадкове майно після смерті його мами ОСОБА_5 , в тому числі на 1/6 частку земельної ділянки, яка розташована в АДРЕСА_1 . У поданому державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ 17-2-002-233, який видано 27 травня 1994 року Коломийською міською радою, власницею 1/6 частки земельної ділянки, кадастровий номер: 2610600000:19:001:0044, є ОСОБА_8 , а згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , яке видано 22липня 1990року відділом Загсу Коломийського міськвиконкому Івано-Франківської області та Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видано 24 листопада 1994 року Виконкомом Коломийської міської ради, станом на 24 листопада 1994 року прізвище, ім`я, по батькові зазначено спадкодавиці ОСОБА_9 . У зв`язку із тим, що документів, які б підтверджували, що спадкодавиця, станом на 29 грудня 1993 року та станом на 27 травня 1994 року була ОСОБА_8 спадкоємець надати не може нотаріус відмовив позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину.

Згідно ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. За наявності зазначених умов, суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Встановлення вказаного факту необхідно заявнику для внесення відомостей до державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, а також розпорядженні власним майном.

Відповідно до п. 6 ч. 1ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Згідно пункту 12 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про встановлення фактів, які мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення відповідно факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище ім`я по батькові прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаними у свідоцтві про народження або в паспорті, у тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення. Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити не чітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.

При викладених обставинах судом встановлено, що у державному акті на право приватної власності на землю серії ІФ 17-2-002-233, який видано 27 травня 1994 року Коломийською міською радою, власницею 1/6 частки земельної ділянки, кадастровий номер: 2610600000:19:001:0044, є ОСОБА_8 , а згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , яке видано 22 липня 1990 року відділом ЗАГСу Коломийського міськвиконкому Івано-Франківської області та Свідоцтва про розірвання шлюбу серії НОМЕР_2 , яке видано 24 листопада 1994 року Виконкомом Коломийської міської ради, станом на 24 листопада 1994 року прізвище, ім`я, по батькові зазначено спадкодавиці ОСОБА_9 . Із наданих суду документів вбачається, що ОСОБА_5 в різні періоди свого життя змінювала прізвище, а різниця у прізвищах у правовстановлюючому документі виникла через зміну прізвища та було помилково зазначено під час його оформлення, а тому вимога про встановлення факту належності правовстановлюючого документу підлягає задоволенню.

Щодо вимоги позивача про визнання права власності у порядку спадкування на 1/6 частку земельної ділянки.

Відповідно до положень ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Згідно з ч. 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.

Вищевказані обставини сторонами не оспорюються, визнаються та підтверджуються наявними у справі письмовими доказами.

Відповідно до ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 ЗК України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ч. 1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до іншої особи (спадкоємця).

Згідно зі ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Статтею 1268 ЦК України встановлено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Прийнята спадщина визнається власністю спадкоємця з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно (ч. 1 ст. 1297 ЦК України).

Свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

В статті 55 Конституції України закріплено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно зі ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способом захисту цивільних прав та інтересів згідно зі ст.16 цього Кодексу може бути, зокрема, визнання права.

Отримати свідоцтво про право на спадщину на майно, яке підлягає державній реєстрації, можливо лише після подання нотаріусу правовстановлюючих документів щодо належності цього майна спадкодавцеві, а також перевірки нотаріусом відсутності заборони або арешту вказаного майна.

Таким чином, судом встановлено, що позивач після смерті своєї матері прийняв спадщину за законом, однак не може реалізувати своє право на оформлення спадщини через розбіжності в документах, які виникли під час оформлення спадкових прав.

Враховуючи наведене, зібрані по справі докази, оцінені судом належним чином кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, встановлені судом обставини свідчать про те, що в суду є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст. 175, 176, 177, 315-316, 318-319 ЦПК України, ЦК України, ЗК України суд, -

У Х В А Л И В:

Встановити факт належності ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , правовстановлюючого документа, а саме Державного акта на право приватної власності на землю серії ІФ 17-2-002-233, виданого 27 травня 1994 року Коломийською міською радою, в якому прізвище померлої, як співвласника земельної ділянки площею 0,1 га, що розташована на території АДРЕСА_1 , зазначено як « ОСОБА_15 ».

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНКОПП НОМЕР_8 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , право власності на 1/6 частку земельної ділянки кадастровий номер: 2610600000:19:001:0044, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Заочне рішення може бути переглянуте Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем до Івано-Франківського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених законом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Сольський В. В.