Постанова № 137887200, 02.07.2026, Петриківський районний суд Дніпропетровської області

гСправа № 187/1208/26 Провадження № 3/0187/493/26

ПЕТРИКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.07.2026 Суддя Петриківського районного суду Дніпропетровської області Соловйов І.М., за участі секретаря судового засідання Столяренко Н.П., за участі особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_1 , розглянувши в селищі Петриківка у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання АДРЕСА_1 ; паспорт громадянина України НОМЕР_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ;

за порушення частиною 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2026 до суду надійшов адміністративний матеріал з Управління Державного агентства з розвитку меліорації та рибного господарства та продовольчих програм у Дніпропетровській області стосовно ОСОБА_1 ..

Згідно протоколу ДП № 008114 від 15.05.2026 про адміністративне правопорушення, 15.05.2026 о 03:00 годині ОСОБА_1 здійснював вилов водних біоресурсів на Курилівському котловані Дніпровського водосховища Петриківської ТГ Дніпровського району забороненим в період нересту знаряддям лову підсак в Вбрід, яким спіймав рибу карась сріблястий в кількості 13 штук загальною вагою 4,500 кг., чим порушив пп. 4 п. 4 розділу 4 «Правил любительського рибальства», чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч. 4 ст. 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі КУпАП). Виловив рибу карась сріблястий 13 штук, чим спричинив збитків Рибному господарству на суму 20553 грн.

Карась сріблястий в кількості 13 штук згідно ст. 63 ЗУ «Про тваринний світ» повернуто в природнє середовище існування в живому стані.

В судовому засіданні особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснені права та обов`язки, передбачені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та статті 268 КУпАП, факти викладені в протоколі про адміністративне правопорушення не заперечував, з порушенням згоден, вину визнав.

Дослідивши матеріали справи, суд виходить з такого.

Виходячи з положень Закону України «Про тваринний світ» та Правил любительського рибальства, вилучене у особи, яка притягається до відповідальності, знаряддя лову відноситися до заборонених.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що факт скоєння особою, яка притягається до відповідальності, адміністративного правопорушення та її винність доказана повністю, підтверджується зібраними по справі доказами, які в своїй сукупності узгоджуються між собою: протоколом про адміністративне правопорушення, яким зафіксовано факт правопорушення; описом вилучених знарядь незаконного добування водних живих ресурсів; письмовими поясненнями особи, яка притягається до відповідальності, згідно яких « Я ОСОБА_1 ловив рибу 15.05.2026 саморобною підсакою, якою спіймав карась сріблястий 13 штук, загальною вагою 4,5 кг. З порушенням згоден. Рибу в живому стані повернуто в природнє середовище».

Суд вважає встановленим, що особа яка притягується до адміністративної відповідальності своїми неправомірними діями вчинив правопорушення, яке передбачене ч. 4 ст. 85 КУпАП, а саме грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням заборонених знарядь лову), та порушив вимоги Розділу IV (Заборонені знаряддя лову і способи добування (вилову) водних біоресурсів під час здійснення любительського рибальства та інші заборони) Правил любительського рибальства, що тягне за собою накладення адміністративного стягнення.

При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення суд, відповідно до вимог статті 33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, а також обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Судом установлено, що підсудний вину у вчиненні адміністративного правопорушення визнав, працевлаштований неофіційно, за його власними словами раніше притягувався до кримінальної відповідальності за кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення.

Обставиною, що пом`якшує відповідальність за адміністративне правопорушення згідно зі статтею 34 КУпАП, суд визнає щире каяття (визнання вини).

Обставиною, що обтяжує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до пункту 5 частини першої статті 35 КУпАП, є вчинення правопорушення в умовах воєнного стану.

Суд не враховує як обтяжуючу обставину факт притягнення особи до кримінальної відповідальності, зважаючи на відмінність об`єктів правового захисту зазначених кримінальних правопорушень та відповідного адміністративного проступку.

Частиною 1 ст. 29 КУпАП передбачено, що конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об`єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду, конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність притягнення особи, яка притягається до відповідальності до адміністративної відповідальності, та з урахуванням обставин, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та його наслідками, вважає застосовувати стягнення у виді штрафу з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника та незаконно добутих водних живих ресурсів.

Щодо покладення обов`язку відшкодувати заподіяну шкоду.

До матеріалів справи додано розрахунок збитків до протоколу про адміністративне правопорушення, відповідно до якого у зв`язку з виловом риби з природного середовища розмір шкоди визначено в сумі 20553 гривень (карась сріблястий 13 шт., сукупний розмір шкоди в НМДГ: 13 шт.?93=1209 НМДГ; 1 НМДГ = 17 грн; 1209?17 грн=20 553,00 грн).

Відповідно до положень статті 40 КУпАП, якщо внаслідок вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянину, підприємству, установі або організації, то суддя під час вирішення питання про накладення стягнення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним цієї шкоди.

Водні біоресурси, що перебувають в умовах природної волі в рибогосподарських водних об`єктах, є об`єктами права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.

Згідно з приписами пункту 2 розділу VII Правил любительського рибальства, незаконно добуті (виловлені) водні біоресурси у живому та неушкодженому вигляді підлягають поверненню у природне середовище існування. Аналогічна вимога міститься у частині п`ятій статті 63 Закону України «Про тваринний світ», яка зобов`язує у разі вилучення живих тварин вживати заходів до їх збереження і, за можливості, повернення у природне середовище.

Під час розгляду справи встановлено та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення (зокрема, відповідним записом у протоколі та поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності), що виявлені у порушника особини риби безпосередньо під час фіксації факту правопорушення були у живому та неушкодженому вигляді повернуті посадовими особами рибоохорони до водойми.

Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України, збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Оскільки незаконно виловлені водні біоресурси були своєчасно повернуті у природне середовище в життєздатному стані, вони не були вилучені з державного фонду остаточно, не втратили своєї біологічної та відтворювальної цінності та продовжують перебувати у власності держави. За таких обставин реальної майнової шкоди (збитків) державі заподіяно не було, оскільки об`єкт правопорушення не був знищений або пошкоджений.

Враховуючи, що такси для обчислення розміру шкоди, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 29.09.2023 № 1042, застосовуються за фактом незаконного добування (вилову), знищення або пошкодження водних біоресурсів, а у цьому випадку виловлена риба повернута у водойму живою, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для стягнення збитків на підставі статті 40 КУпАП.

Щодо стягнення судового збору.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП - судовий збір, який встановлюється Законом України «Про судовий збір», у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення суддею постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись статтями 29, 40-1, 221, 280, 283-285, 289, 294 КУпАП, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого частиною 4 статті 85 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу розміром двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок) грн. на користь держави (реквізити: отримувач ГУК у Дн-кiй обл/ТГсПетриків/21081100, р/р UA988999980313050106000004519, ЄДРПОУ 37988155, Банк отримувач: Казначейство України (ел.адм.податк.), код класифікації доходів бюджету 21081100 "00" Без деталізації за відомчою ознакою).

Штраф має бути сплачений правопорушником не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше ніж через 15 (п`ятнадцять) днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі добровільної сплати штрафу в зазначений строк правопорушник має подати до канцелярії суду відповідну квитанцію (платіжний документ) про оплату з зазначенням номера справи. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягуються: подвійний розмір штрафу, визначеного у постанові про накладення штрафу, та витрати на облік зазначених правопорушень.

Роз`яснити, що у разі наявності обставин, що ускладнюють або унеможливлюють виконання постанови (зокрема, тяжка хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійне лихо тощо), особа має право звернутися до Петриківського районного суду Дніпропетровської області із заявою про надання відстрочки або розстрочки виконання постанови про накладення адміністративного стягнення.

Знаряддя підсак в кількості 1 - конфіскувати на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір по справі в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок на користь держави (реквізити: отримувач коштів ГУК у м.Києві /м.Київ/ 22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106, призначення платежу - судовий збір по справі про адміністративне правопорушення №187/1208/26).

Термін пред`явлення виконавчого документа становить три місяці з наступного дня після набрання постанови про накладення адміністративного стягнення законної сили.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Петриківський районний суд Дніпропетровської області шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня винесення постанови.

Суддя І.М. Соловйов