Рішення № 137886903, 02.07.2026, Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 202/3867/26

Провадження № 2/202/4066/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

02 липня 2026 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого - судді Мачуського О.М.

за участю: секретаря судового засідання Карасьової Г.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпра цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2026 року представник ТОВ «ФК Єврокредит» - адвокат Журавльов С.Г. за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 21-608-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії від 24.02.2017 року в розмірі 23785,18 гривень, а також понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 24.02.2017 року між Акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний Договір № 21-608-170-К про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.

Банк свої зобов`язання за Кредитним договором виконав у повному обсязі, встановивши ліміт кредитної лінії на Картковий рахунок відповідача і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах кредитного ліміту, визначеного Кредитним договором. Відповідач здійснювала користування кредитними коштами, однак, свої зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків не виконала. Згідно виписок по рахунку позичальника станом на 03.09.2024 року за відповідачем сформувалась заборгованість перед Банком, в сумі 23785,18 гривень.

03.09.2024 року відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» був укладений Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, в тому числі до Відповідача боржника за Кредитним договором № 21-608-170-К від 24.02.2017 року .

27.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» укладено Договір № 1/12 про відступлення прав вимоги, за умовами якого, ТОВ «ФК Єврокредит» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги за кредитними договорами, зазначеними в Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, в тому числі й до ОСОБА_1 за за Кредитним договором № 21-608-170-К від 24.02.2017 року., заборгованість за яким складає 23785,18 гривень, з яких: 14934,00 гривень заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 8851,18 гривень заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).

Після отримання права вимоги до відповідача, позивач не здійснював жодних додаткових нарахувань, однак ОСОБА_1 не вносить платежів на повернення кредиту, чим суттєво порушує взяті на себе договірні зобов`язання, у зв`язку з чим ТОВ «ФК Єврокредит» вимушене звернутись до суду із даним позовом.

Ухвалою судді Індустріального районного суду міста Дніпра Мачуського О.М. від 29 квітня 2026 року позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Заперечення від учасників справи проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, до суду не подавались.

Правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України щодо подачі відзиву на позовну заяву, відповідач не скористався.

Представник позивача ТОВ «ФК Єврокредитт» - адвокат Журавель С.Г. у судове засідання не з`явився, натомість подав клопотання в якому просить розглянути справу без його участі та вказує, що не заперечує проти ухвалення заочного рішення суду.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явилась, про розгляд справи повідомлялась належним чином, згідно з вимогами ст. 128 ЦПК України, будь-яких заяв, заперечень, клопотань до суду не надала, у зв`язку з чим суд вважає за можливе розглянути справу за її відсутності та ухвалити заочне рішення, відповідно до вимог ст.ст. 280-282 ЦПК України, на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, розглянувши подані стороною документи, повно і всебічно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає що позов підлягає задоволенню з наступник підстав.

Судом встановлено, що між 24 лютого 2017 року між Публічним акціонерним товариством «Мегабанк» та ОСОБА_1 укладено Договір № 21-608-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту, підписавши який ОСОБА_1 погодилась з умовами викладеними в Договорі та в Правилах обслуговування клієнтів в ПАТ «Мегабанк».

Згідно з п. 1.1. Договору позивач відкриває відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_1 в гривні, на підставі отриманої від Клієнта Заяви-Анкети встановленого зразка видає платіжну картку міжнародної платіжної системи (далі - Картка), здійснює обслуговування Картрахунку Клієнта та надає кредитні кошти (встановлює ліміт кредитної лінії) в сумі та на умовах, визначених Договором.

Згідно з п. 1.2. Договору Банк зобов`язується приймати та зараховувати на Картрахунок, відкритий клієнтові, грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження відповідача про перерахування і видачу відповідних сум з Картрахунку та проведення інших операцій за цим рахунком, з урахуванням встановленого ліміту кредитної лінії, відповідно до законодавства України.

Пунктом 1.3. Договору встановлено, що картка використовується клієнтом для отримання/внесення готівкових коштів, оплати поварів і послуг, а також з метою здійснення інших банківських операцій, передбачених чинним законодавством України і не пов`язаних із здійсненням підприємницької діяльності.

Згідно з п. 1.4. Договору цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів в АТ «Мегабанк» (далі - Правила), а Картка, що видається на підставі цього Договору, є власністю Банку. Цей Договір разом з Правилами, Тарифами на послуги Банку та іншими додатковими угодами і додатками складають єдиний договір. Підписи Сторін під цим Договором вважаються одночасно підписами під Правилами, при цьому, після підписання Сторонами цього Договору Правила не підлягають додатковому підписанню Сторонами і вступають в силу для Сторін одночасно з підписанням цього Договору.

Відповідно до п. 2.1. Договору Банк надає відповідачу у тимчасове користування грошові кошти шляхом сплати з Картрахунку платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах ліміту овердрафту кредитної лінії (далі - овердрафт/кредитна лінія), визначеного цим Договором.

Згідно п. 2.2. Договору між Сторонами узгоджені наступні умови кредитування: рахунок на якому встановлено ліміт кредитної лінії 2203726366; розмір ліміту кредитної лінії - 15000 грн.; пільговий період для нарахування процентів - 55 днів; процентна ставка за користування кредитною лінією - 40 % річних; дата встановлення ліміту кредитної лінії 24.02.2017 року; кінцевий строк погашення заборгованості 21.02.2020 року.

Також, 24.02.2017 року ОСОБА_1 підписано Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, інформаційний лист про умови кредитування та Тарифний пакет «Кредитна картка».

За положеннями ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Згідно ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Відповідно до статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом частини другої статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Стаття 652 ЦК України дає визначення, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Підписуючи Договір № 21-608-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту від 27.02.2017 року, а також Заяву-анкету на відкриття відновлювальної кредитної лінії, Розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, інформаційний лист про умови кредитування та Тарифний пакет «Кредитна картка», які є складовими частинами кредитного договору, ОСОБА_1 добровільно погодилась на такі умови кредитного договору та взяла на себе відповідні зобов`язання.

Аналізуючи подані суду докази, суд дійшов висновку, що між сторонами у справі було досягнуто згоди щодо усіх істотних умов кредитного договору. Після підписання зазначених документів, у сторін виникли взаємні права та обов`язки, зокрема, у банку виник обов`язок надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача, виникло зобов`язання повернути кредитні кошти й сплатити інші погоджені сторонами платежі, що виникають в результаті укладеного між сторонами договору.

Згідно з п. 1-1 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит - вид кредитного договору, за яким кредитодавець зобов`язується надати споживчий кредит у розмірі та на умовах, встановлених договором, а споживач (позичальник) зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом на умовах, встановлених договором.

Відповідно до положень ч.1 ст.638 та ч.1 ст.640 ЦК України та правової позиції Верховного Суду України у справі №6-63цс12 кредитний договір є укладеним не з моменту передачі грошей, а з моменту досягнення сторонами в письмовій формі згоди з усіх істотних умов такого договору.

ПАТ «Мегабанк» повністю виконало умови кредитного договору, та згідно п.п. 1.1., 1.2. Договору, відкрив відповідачу поточний рахунок, видав платіжну картку міжнародної платіжної системи та здійснивши перерахування кредитних коштів на поточний рахунок відповідача в межах ліміту кредитної лінії, що підтверджується випискою з особового рахунку ОСОБА_1 за період з 24.02.2017 року по 02.12.2022 року, відкритого в ПАТ «Мегабанк».

Також з наданих суду виписок з особового рахунку ОСОБА_1 , відкритого в ПАТ «Мегабанк» за періоди з 24.02.2017 року по 02.12.2022 року, з 03.12.2022року по 03.09.2024 року, встановлено, що відповідач використовувала кошти Банку, та частково погашала заборгованість, що свідчить при визнання ОСОБА_1 правовідносин між нею та Банком.

Факт укладення кредитного договору та отримання кредитних коштів, в ході розгляду справи не оспорювався та не спростований відповідачем.

Разом з тим, відповідач належним чином не виконувала кредитних зобов`язань, у зв`язку з чим за ним утворилась заборгованість, розмір якої, відповідно до зазначених виписок й Довідки-розрахунку заборгованості за кредитним договором № 21-608-170-К від 24.02.2017 року станом на 03.09.2024 року складає 23785,18 гривень, з яких 14934,00 гривень заборгованості за основним боргом; 8851,18 гривень заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками.

Щодо наявності у ТОВ «ФК Єврокредит» права вимоги до відповідача за Договором № 21-608-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) від 27.02.2017 року, суд зазначає наступне.

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» було укладено Договір № GL1N426240 про відступлення прав вимоги, за умовами умов якого до ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» перейшло право вимоги до боржників, зазначених в Реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № GL1N426240 про відступлення прав вимоги від 03.09.2024 року - Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами ТОВ ФК «Мустанг Фінанс набуло право грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором № 21-608-170-К від 24.02.2017 року, загальний розмір заборгованості за яким складає 23785,18 гривень, з яких: 14934,00 гривень основний борг; 8851,18 гривень - заборгованість за відсотками.

27 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Мустанг Фінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Єврокердит» укладено Договір №1/12 про відступлення прав вимоги від 27.12.2024 року, за умовами якого ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги до грошової вимоги за договорами, зазначеними у Реєстрі договорів, права вимоги за якими відступаються.

Відповідно до Витягу з Додатку №1 до Договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27.122024 року - Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються та Боржників/Дебіторів за такими договорами, ТОВ ФК Єврокредит набуло право грошової вимо до боржника ОСОБА_1 , за кредитним договором №21-608-170-К від 24.02.2017 року, загальний розмір заборгованості за яким складає 23785,18 гривень, з яких: 14934,00 гривень основний борг; 8851,18 гривень - заборгованість за відсотками.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077, ч. 1 ст. 1084 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові.

Отже, до ТОВ «ФК Єврокредит» відповідно до укладених Договорів про відступлення прав вимоги № GL1N426240 від 03.09.2024 року, №1/12 від 27.12.2024 року, перейшло право грошової вимоги до відповідача за Договором № 21-608-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) від 27.02.2017 року.

Після отримання права вимоги за вказаними кредитними договорами, ТОВ «ФК Єврокредит»» не здійснювало нарахування жодних штрафних санкцій, однак заборгованість відповідачем не погашалась, а її загальний розмір, відповідно до наданих позивачем розрахунку й виписок з особового рахунку складає 23785,18 гривень, з яких: 14934,00 гривень заборгованість за кредитом (в тому числі прострочена); 8851,18 гривень заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена).

Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов`язання за даними договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України, одностороння відмова від зобов`язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов`язання.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Як встановлено судом, відповідач отримав та використав кредитні кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості, однак взяті на себе зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим допустив виникнення заборгованості.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості відповідача за Договором, суду не надано.

Суд бере до уваги, що відповідач належним чином не виконала взяті на себе зобов`язання та згідно матеріалів справи має заборгованість перед ТОВ «ФК Єврокредит», яке є правонаступником кредитодавця, в загальному розмірі 23785,18 гривень.

Враховуючи викладене, оскільки доказів повернення кредиту чи спростування вказаних обставин, на час розгляду справи відповідачем не надано, суд доходить висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором № 21-608-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) від 27.02.2017 року в розмірі 23785,18 гривень, з яких: 14934,00 гривень заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 8851,18 гривень заборгованість за відсотками.

Таким чином, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, суд дійшов висновку, що з урахуванням застосування наслідків недійсності правочину, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Статтею 137 ЦПК України визначено порядок відшкодування витрат на правничу допомогу.

Так, відповідно до вимог вказаної статті витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Між ТОВ «ФК Єврокредит» та Адвокатським об`єднанням «Альянс ДЛС» укладено Договір про надання правничої допомоги № 1/07від 01.07.2025 року.

Відповідно до п. 3.4.4. Договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 р. винагорода виплачується протягом 60 календарних днiв вiд дати підписання Сторонами актів приймання-передачi наданих послуг та на пiдставi наданого Об`єднанням рахунку.

Обсяг виконаних робіт визначений в Акті приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12110170 від 05.01.2026 року, згідно з яким, позивачу надано правову допомогу на суму 11200,00 гривень.

Під час розгляду справи стороною відповідача не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу.

Також, за звернення до суду з позовною заявою в електронному вигляді з використанням підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір», позивачем ТОВ «Коллект Центр» були понесені витрати з оплати судового збору в сумі 2662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 8296 від 23.04.2026 року.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, відповідно до ст. 141 ЦПК України, пропорційно до задоволеної частини позовних вимог, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати з оплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень, а також витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 гривень.

Керуючись ст. ст. 16, 526-530, 610-612, 625, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 13, 19, 81, 82, 141, 263, 264, 265, 280-282 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 10, заборгованість за Договором № 21-608-170-К про відкриття рахунку, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії (надання овердрафту) від 27.02.2017 року в розмірі 23785,18 гривень, з яких: 14934,00 гривень заборгованість за основним боргом (тіло кредиту); 8851,18 гривень заборгованість за відсотками.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит», код ЄДРПОУ 40932411, місцезнаходження: 49001, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 10, витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 гривень та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 11200,00 гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі, якщо повне рішення не було вручено позивачу у день його проголошення або складення, останній право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя О.М. Мачуський