Ухвала суду № 137884862, 30.06.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

30.06.2026м. СумиСправа № 920/671/26

Господарський суд Сумської області у складі судді Вдовенко Д.В.,

за участю секретаря судового засідання Шишло Н.С.,

Розглядається в порядку загального позовного провадження справа № 920/671/26

за позовом Заступника керівника Конотопської окружної прокуратури (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 136, м. Конотоп, Сумська область, 41601) в інтересах держави в особі позивачів:

1) Конотопської міської ради (пр-т Миру, буд. 8, м. Конотоп, Сумська область, 41600),

2) Управління економіки Конотопської міської ради Сумської області (пр-т Миру, буд. 8, м. Конотоп, Сумська область, 41600)

до відповідачів: 1) Комунального підприємства Конотопське транспортне управління (вул. Успенсько-Троїцька, буд. 106, м. Конотоп, Сумська область, 41608),

2) Товариства з обмеженою відповідальністю Енергум (вул. Авіаконструктора Антонова, буд. 5, літ. А, офіс 320, м. Київ, 03186)

про визнання недійсними додаткових угод, стягнення 95 570 грн 34 коп.,

представники учасників справи:

прокурор Хащина Т.П.;

від позивачів не з`явилися;

від першого відповідача Рябовал А.О.;

від другого відповідача Годованець Л.Ю.;

УСТАНОВИВ:

Прокурор в інтересах держави в особі позивачів подав позовну заяву, в якій просить суд: визнати недійсними додаткові угоди до договору про постачання електричної енергії споживача № 03/38-37 від 20.05.2020, укладеного між Комунальним підприємством Конотопське транспортне управління та Товариством з обмеженою відповідальністю Енергум: № 4 від 30.09.2020, № 5 від 06.11.2020; стягнути з другого відповідача на користь другого позивача 95 570 грн 34 коп. безпідставно сплачених коштів.

Ухвалою від 02.06.2026 Господарський суд Сумської області прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі № 920/671/26; призначив підготовче засідання з повідомленням сторін на 30.06.2026, 10:45; надав відповідачам п`ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву; надав прокурору та позивачам семиденний строк з дня отримання відзиву на позовну заяву для подання відповіді на відзив; надав відповідачам семиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення.

03.06.2026 перший позивач подав заяву (вх. № 2955 від 03.06.2026), в якій просить суд проводити підготовче засідання без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами.

08.06.2026 перший відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3028 від 08.06.2026), в якому просить суд застосувати наслідки пропуску строку позовної давності, відмовити у задоволенні позовної заяви у повному обсязі. Відповідач зазначає, що п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (в редакції 2020 року) обмежує одноразове підвищення ціни (не більше 10% за один раз), а не сумарне (накопичувальне) підвищення ціни за весь період дії договору. Кожна додаткова угода, укладена між замовником та постачальником, є окремим двостороннім правочином, що змінює умови основного договору. Після підписання чергової додаткової угоди, попередня початкова тендерна ціна повністю втрачає свою чинність і перестає бути умовою договору. Нова ціна стає базовою і єдиною законною ціною в поточній чинній редакції договору. Ні в додатковій угоді № 4, ні в додатковій угоді № 5 ліміт 10% не був перевищений, а загальна фінансова сума договору залишалася константою. Надіслані постачальником комерційні пропозиції повністю підтверджували факт коливання. Необґрунтована відмова у внесенні змін до договору щодо збільшення ціни за одиницю електроенергії мала б наслідком розірвання договору постачання з ініціативи відповідача і як наслідок виникла б необхідність в оголошенні нової закупівлі на час проведення якої підприємство залишалося б без електроенергії. Щодо застосування строку позовної давності відповідач зазначає, що оскаржувані додаткові угоди № 4, 5 були підписані та оприлюднені в електронній системі публічних закупівель Prozorro у 2020 році. Система Prozorro є державною, загальнодоступною та відкритою 24/7. Прокуратура, маючи відповідний підрозділ представництва інтересів держави в суді, мала об`єктивну можливість дізнатися про укладення цих угод безпосередньо в день їх публікації. Позов подано 21.05.2026, тобто з пропуском трирічного строку. Законом України № 540-IX від 30.03.2020 строки позовної давності були продовжені на строк дії COVID-карантину, а потім через воєнний стан. Проте Верховний Суд у своїх постановах наголошує, що саме по собі введення карантину чи воєнного стану не є поважною причиною для пропуску строку, якщо позивач не доведе, які конкретно перешкоди заважали йому подати позов вчасно.

11.06.2026 прокурор подав відповідь на відзив (вх. № 3119 від 11.06.2026), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Прокурор зазначає, що у позовній заяві не оспорюється право сторін на внесення змін до договору публічної закупівлі без обмеження будь-якими строками. У свою чергу вказується на неможливість перевищення максимального ліміту у 10 % для такого підвищення, що передбачено п.2 ч.5 ст.41 Закону. Закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10 %. Інше тлумачення відповідної норми Закону «Про публічні закупівлі» нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Щодо строку позовної давності прокурор зазначає, що датою початку перебігу строку позовної давності у даному випадку є дати укладення додаткових угод № 4, 5 - 30.09.2020 та 06.11.2020. Останнім днем трирічного строку позовної давності для звернення до суду з цим позовом за звичайних обставин є 30.09.2023 та 06.11.2023 відповідно. Водночас строк звернення до суду спочатку було продовжено до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року на строк дії воєнного стану, а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану. Тобто на момент звернення прокурора до суду з відповідними вимогами позовна давність ще не спливла. Починаючи з 30.09.2023 та 06.11.2023 загальний трирічний строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного кодексу України, вважався продовженим, а в період з 30.01.2024 по 03.09.2025 зупиненим.

15.06.2026 другий відповідач подав клопотання (вх. № 2840 від 15.06.2026), в якому просить суд застосувати строк позовної давності.

15.06.2026 другий відповідач подав клопотання (вх. № 2748 від 15.06.2026), в якому просить суд на підставі п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України зупинити провадження у справі №920/671/26 до закінчення розгляду Конституційним Судом України справи №3-78/2026 (178/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС» (вих. №16/178 від 06.04.2026) щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Відповідач зазначає, що предметом позову у цій справі є вимога про визнання недійсними додаткових угод, у зв`язку з порушенням, на думку прокурора, положень п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Об`єктивна неможливість розгляду даної справи до прийняття рішення КСУ пов`язана з тим, що предметом спору є легітимність зміни істотних умов договору про закупівлю, що регулюється саме пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», правова визначеність цієї норми є преюдиційною для даної справи. У разі визнання норми неконституційною, вона втрачає чинність з дня ухвалення рішення КСУ, що докорінно змінює правовий ландшафт спірних правовідносин. Подальший розгляд даної справи №920/671/26 до вирішення конституційного провадження створює ризик ухвалення судового рішення, яке потенційно не відповідатиме конституційно-правовому змісту норми, визначеному Конституційним Судом України, що суперечитиме принципам правової визначеності, ефективності судового захисту та процесуальної економії. Також відповідач зазначає, що третя колегія суддів Другого сенату 04.06.2026 також відкрила конституційні провадження у справах за конституційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю „Промгаз Сіті щодо конституційності пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі.

15.06.2026 другий відповідач подав доповнення до клопотання про зупинення провадження у справі (вх. № 3178 від 15.06.2026) згідно з яким надає роздруківки з офіційного сайту Конституційного Суду України, які підтверджують прийняття до розгляду конституційних скарг щодо конституційності пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України „Про публічні закупівлі.

Ухвалою від 16.06.2026 господарський суд задовольнив заяву представника другого відповідача (вх. № 2842 від 15.06.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/671/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

17.06.2026 прокурор подав заперечення (вх. № 3248 від 17.06.2026), в якому зазначає про дотримання строку позовної давності.

17.06.2026 прокурор подав заперечення на клопотання другого відповідача про зупинення провадження у справі (вх. № 3249 від 17.06.2026).

17.06.2026 другий відповідач подав відзив на позовну заяву (вх. № 3254 від 17.06.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що оскаржувані додаткові угоди були підписані обома сторонами при взаємній згоді, при повному дотриманні ст. 203 ЦК України. Жоден із документів долучених до позовної заяви не свідчить про порушення норм чинного законодавства. Ринок електричної енергії є ринком, де ціна постійно змінюється та таким, який працює за принципом балансу між попитом та пропозицією електричної енергії. Оскільки ціни на електричну енергію є вільними, то підвищення ціни є непрогнозованими (їх неможливо передбачити та закласти в ціну товару за момент подання постачальником тендерної пропозиції). Відповідач зазначає, що ціни на електричну енергію визначені у додаткових угодах відповідають ринковим цінам, що підтверджується даними ДП «Оператор ринку» (розміщенні у вільному доступі) та довідками щодо середньозваженої ціни РДН. Укладаючи договір постачання електричної енергії сторони усвідомлювали, що протягом його дії припускається коригування ціни договору, що зумовлене характером її формування. Укладання додаткової угоди № 3 від 19.08.2020 сторони здійснили виключно із врахуванням збільшення тарифу на послуги з передачі електричної енергії ПРАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2020 рік», а не у зв`язку з коливанням ціни електричної енергії на ринку в бік збільшення. Додаткова угода № 4 від 30.09.2020, якою збільшено ціну електричної енергії на 9,8% відповідає 10% ліміту. Також відповідач зазначає, що прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави. З огляду на законодавчо визначені обсяги компетенцій державних органів зі здійснення контролю у цій сфері захист інтересів держави у спірних правовідносинах покладено на Держаудитслужбу. Прокурор у позові неправильно визначив позивачів. Відповідач також зазначає, що прокурором недотримано встановленого порядку звернення до уповноваженого органу та отримання від останнього відповіді. У додатку до відзиву відповідач поставив прокурору та позивачам питання про обставини, що мають значення для справи в порядку ст. 90 ГПК України.

23.06.2026 прокурор подав відповідь на відзив другого відповідача (вх. № 3349 від 23.06.2026), в якій просить суд задовольнити позовні вимоги. Окружною прокуратурою не оспорюється правомірність укладення додаткової угоди № 3 до договору. Додаткова угода № 3 до договору укладена в межах норм, передбачених законом, так як ціна за одиницю товару збільшена в межах допустимих 10%. Разом з цим, додатковими угодами № 4, 5 передбачено збільшення ціни від ціни договору більше ніж на 10 %. Правовідносини, пов`язані з використанням бюджетних коштів, в тому числі і місцевих бюджетів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) угод, на підставі яких ці кошти витрачаються, такому суспільному інтересу не відповідає. Конотопська міська рада є особою, уповноваженою на вжиття заходів щодо захисту інтересів територіальної громади, інтереси якої є складовою інтересів держави, пов`язаних із законним та ефективним витрачанням коштів місцевого бюджету. Фінансування закупівлі здійснювалося за рахунок коштів місцевого бюджету, а також обігових коштів КП «КТУ». Пунктом 1.1 Статуту визначено, що КП «КТУ» є комунальним підприємством територіальної громади міста Конотоп. Засновником КП «КТУ» є Конотопська міська рада (п.2.1 Статуту). Пунктом 5.1 Статуту визначено, що майно підприємства є комунальною власністю і належить йому на праві повного господарського відання. Згідно з п. 1 Положення про Управління економіки КМР, затвердженого рішенням Конотопської міської ради від 30.09.2021, Управління є виконавчим органом міської ради, нею утворюється, їй підзвітне та підконтрольне, підпорядковується міському голові та виконавчому комітету. Управління здійснює керівництво у сфері економічного і соціального розвитку територіальної громади, є позагалузевим функціональним органом, головним у координації економічних дій підрозділів державних та комунальних установ територіальної громади, зусилля яких спрямовані на вирішення кінцевого завдання - стабілізацію економіки громади, її подальший розвиток і на цій основі - вирішення соціальних проблем. Надмірне витрачання коштів внаслідок укладення додаткових угод щодо збільшення ціни товару понесло саме Управління економіки Конотопської міської ради Сумської області, як головний розпорядник бюджетних коштів, який здійснює його фінансування. Враховуючи, що фінансування за оспорюваними додатковими угодами здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету Конотопської міської ради, належними позивачами у зазначеній справі є Конотопська міська рада та Управління економіки Конотопської міської ради Сумської області. З листів управління економіки КМР від 24.04.2026 та Конотопської міської ради від 27.04.2026 вбачається, що з позовною заявою до суду з вказаних питань управління та орган місцевого самоврядування не зверталися. Ураховуючи, що уповноваженим органом необхідні заходи цивільно-правового характеру не вживалися, вбачалися виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах.

Ухвалою від 24.06.2026 господарський суд задовольнив заяви прокурора (вх. № 2920 від 19.06.2026) та представника першого відповідача (вх. № 2982 від 23.06.2026) про участь у судових засіданнях у справі № 920/671/26 в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.

26.06.2026 другий відповідач подав заперечення (вх. № 3454 від 26.06.2026), в якому просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідач зазначає, що новий Закон України «Про публічні закупівлі», офіційно оприлюднений у газеті «Голос України» від 23 червня 2026 року №122 (набрання чинності та введення в дію окремих положень 24.06.2026), містить не лише комплексну реформу закупівельного законодавства, а й одну важливу норму для всього ринку постачання товарів із волатильним ціноутворенням. Йдеться про зміну пункту 2 частини п`ятої статті 41 чинного Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII. Нова редакція цієї норми закріплює, що збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків допускається пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни, за умови що така зміна не призведе до збільшення загальної суми договору про закупівлю. При цьому обмеження «не більше ніж на 10 відсотків» застосовується щодо кожного окремого випадку збільшення ціни за одиницю товару, без обмеження кількості таких змін. Ключовою є перехідна норма, відповідно до якої положення пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону №922-VIII у редакції нового Закону застосовуються до правовідносин у сфері публічних закупівель, що виникли з дня набрання чинності Законом України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII. Тобто законодавець прямо встановив ретроспективну дію цієї норми.

Розглянувши клопотання другого відповідача (вх. № 2748 від 15.06.2026) про зупинення провадження у справі, суд зазначає таке.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.

Суд зазначає, що зупинення провадження у справі, на відміну від відкладення розгляду справи, здійснюється без зазначення строку, до усунення обставин (до вирішення іншої справи; до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі), які зумовили зупинення провадження, тому провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарський суд у кожному випадку повинен з`ясовувати, як пов`язана справа, яка розглядається даним судом, із справою, що розглядається іншим судом, а також чим обумовлюється неможливість розгляду даної справи. Сама по собі взаємопов`язаність двох справ ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для застосування п. 5 ч. 1 ст. 227 ГПК України.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 для вирішення питання про зупинення провадження у справі з огляду на вимоги пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд повинен у кожному конкретному випадку з`ясувати: чи існує вмотивований зв`язок між предметом судового розгляду у справі, яка розглядається судом, з предметом доказування в конкретній іншій справі, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства; чим обумовлюється об`єктивна неможливість розгляду цієї справи з вказівкою на обставини, які встановлюються судом в іншій справі.

Питання застосовності (незастосовності) до встановлених господарським судом обставин справи певного нормативно-правового акта як джерела права жодним чином не належить до обставин господарської справи, які входять до кола доказування у справі та не є фактами, що обґрунтовують вимоги та заперечення сторін, а підлягає вирішенню судом в порядку частини шостої статті 11 ГПК України.

Верховний Суд зазначив, що вирішення питання про чинність/нечинність нормативного-правового акту не є підставою для зупинення провадження в господарській справі, адже господарський суд в межах вирішення господарського спору не лише може, але й зобов`язаний самостійно, дотримуючись завдань та принципів господарського судочинства, закріплених у статті 2 ГПК України, в тому числі змагальності та диспозитивності, встановити обставини, які є предметом доказування у ній, застосувати джерела права та розглянути спір у відповідності зі статтями 2 та 11 ГПК України.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, ст. 91 Закону України "Про Конституційний Суд України" закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Предметом спору у справі є визнання недійсними додаткових угод до договору, як таких, що суперечать положенням пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі".

Водночас, наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

З урахуванням викладеного, суд не встановив об`єктивної неможливості розгляду справи № 920/671/26 до вирішення Конституційним Судом України справи за конституційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС" щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", вважає відсутніми підстави для зупинення провадження у справі, тому відмовляє у задоволенні відповідної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енергум (вх. № 2748 від 15.06.2026).

Керуючись ст. 2, 13, 227, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Енергум (вх. № 2748 від 15.06.2026) про зупинення провадження у справі №920/671/26 відмовити.

2. Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали складений та підписаний суддею 02.07.2026.

СуддяД.В. Вдовенко