Ухвала суду № 137884173, 01.07.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/36712/25

Провадження № 6/127/919/26

УХВАЛА

01 липня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Іщук Т. П., розглянувши заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання постанови Вінницького апеляційного суду від 28 травня 2026 року по цивільній справі 127/36712/25.

Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку, що заява не відповідає вимогам цивільно-процесуального законодавства, а тому є підстави для її повернення без розгляду з огляду на наступне.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб) врегульовані відповідними нормами Розділу VІ ЦПК України.

Відповідно до положень ст. 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Водночас, загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення викладені у статті 183 ЦПК України, до якої внесено зміни, зокрема, частину другу вказаної статті доповнено абзацом другим (Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, тобто до подання вказаної заяви).

Відповідно до абзацу 2 ч.2 ст.183 ЦПК України, до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).

Слід врахувати, що справи за заявами про розстрочення виконання судового рішення розглядаються судом за загальними правилами ЦПК з особливостями, встановленими ст. 435 ЦПК України, з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.

Згідно ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.

Вказана норма статті ЦПК України є спеціальною нормою, яка ставить вимоги до відповідних заяв, скарг, носить імперативний характер та не містить будь-яких виключень, в тому числі право суду на залишення заяви без руху.

При цьому, слід звернути увагу, що законодавець, приймаючи Закон України від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, зазначав, що вказані зміни, у т.ч. до ЦПК України, нададуть можливість поліпшити доступ до правосуддя громадян України, можливість забезпечення їх права на своєчасне (враховуючи строки розгляду) та справедливе судове рішення, сприяння дотримання принципу верховенства права, у т.ч. і принципу правової визначеності (пояснювальна записка до вказаного законопроекту).

Практика Європейського суду з прав людини, виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. З цього приводу наглядним є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Крім того, судом враховується правова позиція Верховного суду у поставні від 05.11.2020 по справі № 591/1581/20, де ним зазначено, що вимога про надання доказів надіслання (надання) копії заяви, скарги, клопотання чи заперечення іншим учасникам справи (провадження) стосується подання таких на стадії виконання судового рішення (розділ VI «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)»).

Натомість, як слідує з поданих матеріалів заяви, у порушення ч. 2 ст. 183 ЦПК України, заявником не надано доказів надіслання (надання) її копії з додатками іншим учасникам справи, а саме позивачу ТОВ «Укр Кредит Фінанс».

Також, слід звернути увагу заявника, що подання нею даної заяви в електронній формі за допомогою модульної підсистеми «Електронний суд» не звільняє її від обов`язку виконання вимог ч. 2 ст. 183 ЦПК України.

З урахуванням викладеного та строків розгляду заяви, суд дійшов висновку, що заяву про розстрочення виконання судового рішення слід повернути заявнику без розгляду та вважає за можливе роз`яснити, що її повернення з підстав, передбачених ч.4 ст. 183 ЦПК України, не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що зумовили її повернення.

На підставі викладеного, керуючись ч.2, 4 ст. 183, 258-261, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання судового рішення повернути заявнику без розгляду.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для її повернення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення до Вінницького апеляційного суду. Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: