Рішення № 137883746, 02.07.2026, Ладижинський міський суд Вінницької області

Справа № 135/747/26

Провадження № 2/135/557/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

іменем України

02.07.2026 м. Ладижин

Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Волошиної Т.В.,

за участі секретаря судових засідань Глушко І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Ладижин в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням сторін) цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відсутність заперечень відповідача

ТОВ «Глобал Спліт» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року у розмірі 16 434 грн 97 коп.

На обґрунтування позову позивач зазначив, що 08 лютого 2022 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 в письмовій формі укладено кредитний договір № 1/4496185. За умовами цього договору відповідачу було надано кредит у сумі 14 586 грн 22 коп. строком на 16 місяців, зі сплатою процентів за користування кредитом та комісій. Кредит надається на споживчі потреби, в тому числі на придбання товарів/отримання послуг згідно рахунку-фактури № Х600000004 від 08.02.2022.

ОСОБА_1 свого зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати платежів за їх користування належним чином не виконував, у зв`язку з чим утворилася заборгованість за кредитним договором.

29 серпня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» було укладено договір відступлення прав вимоги № 4-2023, відповідно до якого ТОВ «Глобал Спліт» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за зазначеним кредитним договором.

У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за договором кредиту, а саме непогашенням заборгованості ні на рахунок первісного кредитора, ні на рахунок позивача, останній просив суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 16 434 грн 97 коп., яка складається з заборгованості за: тілом кредиту 12 786 грн 22 коп.; процентами 2 грн 15 коп. та комісією 3 646 грн 60 коп. Також позивач просив суд стягнути з відповідача 2662 грн 40 коп. судового збору.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву до суду не подав, заперечень проти позову та доказів погашення заборгованості не надав.

ІІ. Процесуальні дії у справі

19 травня 2026 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та визначено її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позов.

Представник позивача ОСОБА_2 в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

Ухвала про відкриття провадження у справі разом із копією позовної заяви та доданими до неї матеріалами була надіслана відповідачу ОСОБА_1 рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу його зареєстрованого місця проживання, зазначену в позовній заяві та підтверджену матеріалами справи.

Поштове відправлення повернулося до суду з відміткою оператора поштового зв`язку «адресат відсутній за вказаною адресою». Інших відомостей про зміну місця проживання чи перебування відповідача, а також про наявність іншої поштової або офіційної електронної адреси матеріали справи не містять; повідомлень від відповідача з цього приводу до суду не надходило.

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 зазначив, що направлення судової кореспонденції рекомендованим листом на зареєстровану адресу особи є достатнім для визнання такого повідомлення належним, оскільки подальше отримання або неотримання листа адресатом перебуває поза межами контролю суду. Аналогічний підхід висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (провадження № 11-268заі18), наголосивши, що належне повідомлення має місце у разі надсилання судового документа на дійсну (реальну) адресу особи. Крім того, у постанові від 23 січня 2023 року у справі № 496/4633/18 Верховний Суд дійшов висновку, що поштові відправлення, повернуті з позначкою «закінчення терміну зберігання» чи подібним формулюванням, вважаються належно врученими за умови їх надсилання на адресу реєстрації фізичної особи.

Відповідно до пункту 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно з частиною першою статті 131 ЦПК України учасники справи зобов`язані інформувати суд про зміну свого місця проживання (перебування, місцезнаходження), а за відсутності такої заяви судові документи надсилаються на останню відому суду адресу і вважаються доставленими, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає чи не перебуває.

За таких обставин суд доходить висновку, що шляхом направлення кореспонденції на зареєстровану адресу відповідача та отримання поштового повідомлення з відміткою «адресат відсутній» суд вчинив усі необхідні та достатні дії для належного повідомлення ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі та про її розгляд, що відповідає вимогам статей 128131, 274, 280 ЦПК України та узгоджується з наведеними правовими висновками Верховного Суду.

ІІІ. Підстави для ухвалення заочного рішення

Частина перша статті 280 ЦПК України передбачає, що суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасної наявності таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідач ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, однак у судове засідання не з`явився, заяв про відкладення розгляду чи повідомлень про поважні причини неявки не подавав, відзиву на позовну заяву та будь-яких письмових пояснень по суті спору не подав, доказів сплати заборгованості не надав.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України у разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасник судового процесу не з`явився в судове засідання без поважних причин. Представник позивача у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності та прямо не заперечував проти ухвалення заочного рішення, чим виконано умову пункту 4 частини першої статті 280 ЦПК України щодо згоди позивача на заочний розгляд.

За сукупності наведених обставин суд констатує наявність усіх передбачених частиною першою статті 280 ЦПК України умов для ухвалення заочного рішення: відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, він у засідання не з`явився без поважних причин, відзив на позовну заяву не подав, позивач не заперечує проти заочного вирішення спору. У зв`язку з цим справа підлягає розгляду в заочному порядку за правилами статей 280, 281 ЦПК України на підставі наявних у матеріалах доказів.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

ІV. Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин

08 лютого 2022 року ОСОБА_1 подав анкету - заяву на надання споживчого кредиту в АТ «Креді Агріколь Банк» (а. с. 21). Цього ж дня, 08 лютого 2022 року, між АТ «Креді Агріколь Банк» (банк) та ОСОБА_1 (позичальник) в письмовій формі укладено кредитний договір про споживчий кредит № 1/4496185 (а.с.17-19).

Одночасно з підписання кредитного договору ОСОБА_1 підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів) (а.с. 19 зворотна сторона) та паспорт споживчого кредиту (а.с. 22 23), паперові копії яких долучені до матеріалів справи. З цих документів убачається, що до складу загальних витрат за кредитом включено проценти за користування кредитом та комісії, визначено орієнтовну загальну вартість кредиту для споживача, порядок і строки погашення кредиту, розмір та строки внесення платежів, а також наслідки невиконання чи неналежного виконання зобов`язань. Підписавши зазначені документи, відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування та погодився з ними.

Умовами кредитного договору визначено такий фінансовий механізм кредитування: кредит у розмірі 14 586 грн 22 коп. строком на 16 місяців (з 08.02.2022 по 07.06.2023) зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 0,01 % на рік та комісій. Кредит надається на споживчі потреби, в тому числі на придбання товарів/отримання послуг згідно рахунку-фактури № Х600000004 від 08.02.2022. Позичальник доручає банку перерахувати частину кредиту у сумі 13 774 грн на поточний рахунок торговельної організації партнера банку, зазначеного у рахунку-фактурі. З метою обслуговування кредиту банк відкриває позичальнику єдиний рахунок для погашення заборгованості (пп. 1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 2.1).

Листом-підтвердженням, що містить підпис ОСОБА_1 (а. с. 24) АТ «Креді Агріколь Банк» в рамках договору про співпрацю з ФОП ОСОБА_3 повідомило про можливість своєчасного та повного перерахування споживчого кредиту № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року, укладеного з ОСОБА_1 на придбання товару мобільного телефону, товарний чек - Х600000004 від 08.02.2022, вартість 13 774 грн.

АТ «Креді Агріколь Банк» надало виписки по рахунках з 08.02.2022 по 15.09.2023 (а. с. 25 - 32), у яких відображено рух коштів по рахунках відповідача та використання ним кредитних коштів протягом вказаного періоду.

29 серпня 2023 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт» укладено договір про відступлення прав вимоги № 4-2023, відповідно до умов якого перша сторона передає (відступає) другій стороні за плату право грошової вимоги до боржників, зазначених у реєстрі прав вимог, за кредитними договорами, укладеними між кредитором і боржниками (а. с. 815). 15 вересня 2023 року дня між сторонами був складений акт приймання-передачі розширеного реєстру прав вимог до реєстру прав вимог (а. с. 20). ТОВ «Глобал Спліт» здійснило оплату за відступлення права вимоги згідно з платіжною інструкцією (а. с. 44).

Відповідно до копії реєстру прав вимог до договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року ТОВ «Глобал Спліт» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року у розмірі 16 434 грн 97 коп. (а. с. 45-79).

На підтвердження розміру заборгованості відповідача перед ТОВ «Глобал Спліт» за кредитним договором № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року надано розрахунок заборгованості (а.с. 16), згідно з яким загальна сума заборгованості станом на 01.05.2026 становить 16 434 грн 97 коп., яка складається з заборгованості за: тілом кредиту 12 786 грн 22 коп.; процентами 2 грн 15 коп. та комісією 3 646 грн 60 коп.

Між сторонами виник спір про стягнення заборгованості за кредитним договором. На момент розгляду справи відповідач не надав суду жодних доказів сплати зазначеної заборгованості, а також не надав доказів належного виконання зобов`язань перед первісним кредитором.

V. Норми права, які застосовує суд, мотиви їх застосування

5.1. Укладення договору про споживчий кредит

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статей 205, 207 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, та підписаний сторонами.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов. Істотними умовами є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди (ч. 1 ст. 638 ЦК України).

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за їх відсутності відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Частина перша статті 1055 ЦК України передбачає, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором; договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Отже, позичальник за кредитним договором зобов`язаний повернути кредитодавцю ту суму кредиту, яку фактично отримав на підставі такого договору; розмір зобов`язання визначається не встановленим кредитним лімітом, а сумою фактично отриманих кредитних коштів у межах договору. Проценти за користування кредитом та неустойка можуть бути як законними (їх розмір і підстави стягнення встановлені законом), так і договірними (визначеними сторонами у договорі).

Судом встановлено, що 08 лютого 2022 року між АТ «Креді Агріколь Банк» та ОСОБА_1 в письмовій формі укладено кредитний договір про споживчий кредит № 1/4496185. Одночасно з підписання кредитного договору ОСОБА_1 підписав таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (графік платежів) та паспорт споживчого кредиту. Отже, відповідач підтвердив ознайомлення з умовами кредитування та погодився з ними.

З виписок з рахунків вбачається, що відповідач отримав кредитні кошти та активно ними користувався. Враховуючи положення підпунктів 3, 6 статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», статті 41 Закону України «Про Національний банк України», частин першої, другої статті 68 Закону України «Про банки і банківську діяльність», підпункту 2.1.1, пунктів 5.1, 5.4, 5.6 Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566, виписка з особових рахунків клієнтів є регістром аналітичного обліку, містить записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій.

За таких обставин наявна в матеріалах справи виписка з рахунку відповідача є належним та допустимим доказом отримання і користування ним кредитними коштами: у ній зазначені всі операції з часу активації кредитної картки зі зняття грошових коштів та погашення заборгованості, що відповідачем не спростовано. Відповідач отримав обумовлені договором кошти, у зв`язку з чим зобов`язаний повернути їх та сплатити встановлені договором платежі у визначені строки.

5.2. Відступлення права вимоги (заміна кредитора)

Підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини, як передбачено статтею 11 ЦК України.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Поряд з цим, право грошової вимоги до боржника може бути відступлене також на підставі договору факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги), за яким згідно з частиною першою статті 1077 ЦК України одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до частини першої статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Статтею 1079 ЦК України визначено, що сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

У постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 668/7544/15-ц зазначено, що: «за приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (частина перша статті 519 ЦК України).

Тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов`язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним (Постанові Верховного Суду від 07.02.2018 року у справі № 2-2035/11 (провадження № 61-2449св18), постанова Верховного Суду України від 23.09.2015 у справі № 6-979цс15).

Позивач на підтвердження набуття права вимоги за спірним зобов`язанням суду надав копію договору відступлення прав вимоги № 4-2023 від 29 серпня 2023 року, укладеного між АТ «Креді Агріколь Банк» та ТОВ «Глобал Спліт», а також реєстр прав вимог до зазначеного договору.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 2-383/2010 (провадження №14-308цс18) зроблений висновок, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору усі права, набуті за ним сторонами правочину, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Доказів того, що вказаний договір відступлення прав вимоги визнано недійсним, матеріали справи не містять; стороною відповідача таких доказів суду не надано. За відсутності спростування презумпції правомірності цього правочину суд виходить із того, що договір відступлення прав вимоги є чинним, а права вимоги за кредитним договором № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року правомірно перейшли від АТ «Креді Агріколь Банк» до ТОВ «Глобал Спліт», в обсязі й на умовах, що існували на момент відступлення.

За таких обставин суд дійшов висновку, що ТОВ «Глобал Спліт» набуло статусу нового кредитодавця за кредитним договором № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року та має право звертатися до суду з вимогою про стягнення заборгованості з відповідача як з боржника за цим договором.

5.3. Розрахунок заборгованості та доказування її розміру

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати позичальникові грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник повернути кредит та сплатити проценти. За пунктами 1, 2 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд встановлює, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, а також інші фактичні дані, що мають значення для вирішення справи, і докази на їх підтвердження.

Звертаючись до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року в розмірі 16 434 грн 97 коп., яка, за поданим розрахунком, складається із заборгованості за: тілом кредиту 12 786 грн 22 коп.; процентами 2 грн 15 коп. та комісією 3 646 грн 60 коп. Подані позивачем договір та розрахунок заборгованості свідчать, що відповідачу надано кредит у сумі 14 586 грн 22 коп. строком на 16 місяців (з 08.02.2022 по 08.06.2023). Матеріали справи підтверджують, що відповідач фактично отримав та використав кредитні кошти у сумі 14 586 грн 22 коп.

Оцінивши поданий розрахунок заборгованості, суд приходить до висновку, що він є зрозумілим, узгоджується з умовами кредитного договору та відображає структуру заборгованості. Щоденні нарахування процентів за договором та інші платежі здійснювалися виключно в межах строку його дії та за ставками, погодженими сторонами. Відповідач не надав суду власного розрахунку заборгованості або інших належних і допустимих доказів, які б спростовували наведені позивачем дані чи свідчили про повне або часткове погашення спірної суми понад зазначене в розрахунку. За цих обставин суд вважає доведеними обсяг заборгованості за основним боргом та процентами за кредитним договором.

Враховуючи викладене, а також те, що в ході розгляду справи знайшло своє об`єктивне підтвердження факт неналежного виконання відповідачем умов кредитного договору, що призвело до заборгованості перед позивачем, твердження позивача не спростовані, а відтак позов є обґрунтованим, доведеним та таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами

Судом встановлено, що при зверненні до суду позивач сплатив судовий збір у сумі 2?662 грн 40 коп., що підтверджується платіжним документом від 05.05.2026 (а.с. 87).

Відповідно до частини першої статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Глобал Спліт» підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у сумі 2?662 грн 40 коп.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1-23, 76-81, 89, 95, 141, 258-259, 263-265, 274-279, 352, 354, 355 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» заборгованість за кредитним договором № 1/4496185 від 08 лютого 2022 року у розмірі 16 434 (шістнадцять тисяч чотириста тридцять чотири) гривні 97 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт» 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. судового збору.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.

Рішення може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Ім`я (найменування) сторін:

- позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Спліт», місце знаходження: вул. Казарменна, буд. 4/Г, м. Київ, 01135, ЄДРПОУ 41904846;

- відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Заочне рішення складено та підписано суддею 02.07.2026.

Суддя